Рішення № 73732339, 25.04.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 р. Справа № 818/2883/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2883/14 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1О.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Сумській області (далі по тексту - відповідач, РВ ФДМУ по Сумській області), в якому просив зобов'язати відповідача надати йому щорічні відпустки за час вимушеного прогулу з 25.12.2007 по 05.06.2014 згідно його заяви від 04.08.2014 та внести зміни до наказу про надання відпустки від 29.09.2014 № 82, а саме вказати, що відпустка надається за період роботи з 25.12.2007 по 24.12.2008.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 25.12.2007 рішенням суду він поновлений на посаді заступника начальника РВ ФДМУ по Сумській області. 04.08.2014 ОСОБА_1 звернувся до начальника РВ ФДМУ по Сумській області про надання йому щорічних відпусток, починаючи з 2008 року, або просив надати відпустку за 2013 рік, а за інші роки виплатити компенсацію. 29.09.2014 відповідач видав наказ № 82 про надання відпустки за період роботи з 05.06.2014 по 04.06.2015, чим фактично відмовив ОСОБА_1 в наданні відпусток за час незаконного звільнення.

Варто зазначити, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено, визнано протиправними дії Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Сумській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 щорічних відпусток за час його вимушеного прогулу і невиконання рішення про поновлення на посаді за період з 27 грудня 2007 року по 05 червня 2014 року та зобов'язано Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Сумській області надати ОСОБА_1 відпустки за цей період. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Сумській області внести зміни до наказу №82 від 29 вересня 2014 року "Про надання відпустки" щодо періоду роботи, за який надається ОСОБА_1 відпустка, зазначивши період роботи з 27 грудня 2007 року по 27 грудня 2008 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2015 скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 24.01.2018 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій слугував висновок Верховного Суду про те, що судом апеляційної інстанції не досліджено належним чином копій трудової книжки позивача, які містяться у матеріалах справи та не встановлено, чи було реалізоване позивачем право на щорічну основну відпустку за період роботи в інших установах та організаціях та чи отримував він при звільненні компенсацію за невикористану відпустку.

09.03.2018 справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду, ухвалою суду від 14.03.2018 справа прийнята до провадження суддею Соколовим В.М. та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

03.04.2018 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив зобов'язати Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Сумській області надати ОСОБА_1 щорічні відпустки (основні та додаткові) за час незаконного звільнення з 25.12.2007 по 05.06.2014 відповідно до поданої заяви від 04.08.2014.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував і пояснив, що позивач після поновлення його на посаді приступив до виконання обов’язків 05.06.2014, до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку зараховується час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка. Протягом 2007-2014 років ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з іншими роботодавцями та отримував допомогу по безробіттю, тому за ці періоди він не має права на отримання щорічних основних відпусток. Крім того виплата державному службовцю два і більше разів допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки протягом одного календарного року не передбачена.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника РВ ФДМУ по Сумській області; зобов'язано РВ ФДМУ по Сумській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.12.2007 по 03.09.2012 в розмірі 220615,85 грн. (а.с.4-6), наказом Фонду державного майна України 30.05.2014 № 67-р позивача поновлено на посаді з 25.12.2007 (а.с.7), а згідно наказу РВ ФДМУ по Сумській області від 05.06.2014 № 68-к позивача допущено до виконання обов’язків з 05.06.2014 (а.с.8).

04.08.2014 позивач звернувся із заявою до начальника РВ ФДМУ по Сумській області, в якій просив надати йому щорічну відпустку починаючи з 2008 року, або надати щорічну відпустку за 2013 рік, а за інші роки виплатити компенсацію, однак наказом РВ ФДМУ від 29.09.2014 № 82, із змінами згідно наказу від 30.09.2014 №136-к, позивачу надано відпустку основну та додаткову з 06.10.2014 по 19.11.2014 за період роботи з 05.06.2014 по 04.06.2015 (а.с.11, 13).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Згідно ч. 1 ст. 75 Кодексу законів про працю України щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Аналогічну норму містить ч. 1 ст. 6 Закону України "Про відпустки".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відпустки" до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

Тобто до стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час його вимушеного прогулу до дня фактичного поновлення на посаді - період з 27.12.2007 по 05.06.2014.

Варто зазначити, що згідно із записами в трудовій книжці, та листами, які містяться в матеріалах справи, дійсно ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з іншими установами та організаціями.

Крім того, судом були здійснені запити до Сумського міського центру зайнятості та Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області. На дані запити були надані відповіді (а.с. 153, 155-163).

Так, згідно наданих відповідей, а також записів у трудовій книжці (а.с. 26-30), в період вимушеного прогулу ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах, а також перебував на обліку у центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю. Дані обставини були підтверджені позивачем в судовому засіданні.

Так, ОСОБА_1 працював по договорам підряду в Сумській міській раді з 31.10.2008 по 31.12.2008, працював на постійній основі на державні службі в Сумській міській раді та Сумській обласній раді з 08.01.2009 по 01.03.2011, працював на постійній основі на державній службі в Сумській обласній адміністрації з 15.07.2011 по 2 9.03.2013.

Стояв на обліку в Сумському міському центрі зайнятості з 05.04.2011 по 14.07.2011 та з 02.05.2013 по 26.04.2014.

Однак, на переконання суду, дана обставина жодним чином не може впливати на реалізацію права позивача на відпустку як працівника Фонду Державного майна України по Сумській області. Таке право передбачено Законом України "Про відпустки", оскільки, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону зазначеного Закону, до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу). Відтак, логіка законодавця полягає в тому, що відновлення порушеного трудового права особи має носити абсолютний характер, що не пов'язано з іншими обставинами.

Враховуючи викладені вище обставини, позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 щорічні відпустки (основні та додаткові) за час незаконного звільнення з 25.12.2007 по 05.06.2014 відповідно до поданої заяви від 04.08.2014 - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Сумській області про зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Зобов'язати Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Сумській області надати ОСОБА_1 щорічні відпустки (основні та додаткові) за час незаконного звільнення з 25 грудня 2007 року по 05 червня 2014 року відповідно до поданої заяви від 04.08.2014.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Соколов

Повний текст рішення складено 30.04.2018 року.