Рішення № 73732093, 03.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3784/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ГУ ДФС в Одеській області до ТОВ «БАЛКАН-ПЛЮС» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося ГУ ДФС в Одеській області з адміністративним позовом до ТОВ «БАЛКАН-ПЛЮС» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 26.06.2017 року.

Ухвалою суду від 31.07.2017 року провадження у цій справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/3387/17 та поновлено судом 25.04.2018 року в зв’язку із тим, що обставини, які обумовили зупинення провадження у справі відпали.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким КАС України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги ГУ ДФС в Одеській області обґрунтовані тим, що головними державними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС в Одеській області здійснений вихід за адресою здійснення господарської діяльності ТОВ «БАЛКАН-ПЛЮС»: Одеська область, Болградський район, с. Калчева, вул. Центральна, 81 з метою проведення фактичної перевірки, однак директором ТОВ «БАЛКАН-ПЛЮС» відмовлено посадовим особам податкового органу в отриманні направлень на проведення фактичної перевірки і взагалі в допуску до перевірки, про що складений відповідний акт про відмову від підписання направлення на проведення фактичної перевірки та отримання копії наказу №253/15-32-14-06 від 23.06.2017 року та акт не допуску посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області до проведення фактичної перевірки ТОВ «БАЛКАН-ПЛЮС» №254/15-32-14-06 від 23.06.2017 року, а тому позивачем прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого підлягає підтвердженню в судовому порядку.

Відповідач в судове засідання не з’явився, був повідомлений про розгляд справи.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, 15 червня 2017 року ГУ ДФС в Одеській області винесений наказ №2230 про проведення з 21.06.2017 року фактичної перевірки ТОВ «БАЛКАН-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 35901659), податкова адреса: Одеська область, Болградський район, с. Калчева, вул. Центральна, буд. 81 (аркуш справи 10).

На підставі зазначеного наказу та виписаних направлень на перевірку від 20.06.2017 року №602, №603, №604 (аркуші справи 14-16) співробітниками ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з метою проведення фактичної перевірки відповідача, здійснений вихід за податковою адресою ТОВ «БАЛКАН-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 35901659), податкова адреса: Одеська область, Болградський район, с. Калчева, вул. Центральна, буд. 81, однак відповідачем відмовлено посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області в допуску до проведення фактичної перевірки, що відображено в акті про відмову від підписання направлення на проведення фактичної перевірки та отримання копії наказу №253/15-32-14-06 від 23.06.2017 року та акті про не допуск працівників ГУ ДФС в Одеській області до проведення фактичної перевірки №254/15-32-14-06 від 23.06.2017 року (аркуші справи 11-12).

Враховуючи зазначені обставини, заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області направлено начальнику ГУ ДФС в Одеській області звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (аркуш справи 9) та за результатами розгляду зазначеного звернення, 26.06.2017 року о 12.00 годині ГУ ДФС в Одеській області, на підставі ст. 94 Податкового кодексу України, прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника ТОВ «БАЛКАН-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 35901659), що перебуває за адресою: Одеська область, Болградський район, с. Калчева, вул. Центральна, буд. 81 (аркуш справи 8).

У відповідності до вимог п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України обґрунтованість арешту на майно, накладеного рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу має бути перевірена судом, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

Однак, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 75 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити, в тому числі, фактичні перевірки, тобто, перевірки, які здійснюються за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Такі перевірки здійснюються контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із положеннями п. 80.1, п. п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності підстав, зокрема, письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Відповідно до положень ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення та за умови пред'явлення направлення на перевірку, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків та він має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

З акту про неотримання направлень на проведення фактичної перевірки та акту про не допуск до фактичної перевірки вбачається, що директор підприємства відмовив в допуску до перевірки посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області та відмовився отримати направлення на перевірку.

При цьому, з пояснень директора ТОВ «БАЛКАН-ПЛЮС» до акту від 23.06.2017 року б/н про відмову у допуску до проведення фактичної перевірки ТОВ «БАЛКАН-ПЛЮС» вбачається, що останнім було відмовлено у допуску посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області до проведення перевірки з підстав відсутності у наказі на проведення перевірки від 15.06.2017 року №2230 та направленнях на перевірку від 20.06.2017 року №602, №603, №604 відомостей про підставу проведення такої перевірки (аркуш справи 13).

В наказі на проведення фактичної перевірки ТОВ «БАЛКАН-ПЛЮС» від 15.06.2017 року №2230 та направленнях на перевірку від 20.06.2017 року №602, №603, №604 містяться посилання на ст. 20, п. п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, однак з наказу, направлень на перевірку та позову не вбачається наявність письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування, тобто, позивачем не доведена наявність підстав для проведення фактичної перевірки відповідача.

У зв’язку з не допуском посадових осіб до перевірки прийнято рішення про арешт майна платника податків.

Відповідно до п. 94.10, п. п. 94.19.1 п. 94.19, п. 94.21 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункту 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту з цих підстав, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що в разі не підтвердження обґрунтованості арешту на майно судом протягом 96 годин адміністративний арешт майна платника податків припиняється та повторне накладення адміністративного арешту не дозволяється.

Оскільки рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника ТОВ «БАЛКАН-ПЛЮС» за адресою: за адресою: Одеська область, Болградський район, с. Калчева, вул. Центральна, буд. 81 винесено 26.06.2017 року, на даний час 96 годинний термін для підтвердження цього арешту сплинув, а тому у суду відсутні підстави для його підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ГУ ДФС в Одеській області необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ГУ ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) до ТОВ «БАЛКАН-ПЛЮС» (Одеська область, Болградський район, с. Калчева, вул. Центральна, буд. 81, код ЄДРПОУ 35901659) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 26.06.2017 року - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л. І. Свида

.