Рішення № 73732013, 02.05.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2448/17

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

02 травня 2018 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Кузьменко А.О. без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2017 року до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування.

З врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.94-96) позовні вимоги мотивовано тим, що будинок №16 по вул. Олійника в смт. Вороновиця, Вінницького району Вінницької області з господарськими будівлями належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 23.11.1965 року.

Вказує, що 10.01.2017 р. ОСОБА_3 помер та після його смерті відкрилась спадщина на різне спадкове майно, в тому числі на відповідну частку вищезазначеного будинку з господарськими будівлями.

Зазначає, що за вжиття ОСОБА_3 оформив заповіт на ім'я позивача-Гречанюка В.В. на все своє майно, яке належало йому на час смерті.

Вказує, що з метою оформлення своїх спадкових прав позивачі звернулись до нотаріальної контори, однак приватним нотаріусом ОСОБА_4, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину заповітом, оскільки зазначений вищежитловий будинок переданий у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2, втак як в Договорі дарування будинку не зазначено, яка саме частка належала ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в зв'язку з чим встановити, яке саме майно належало спадкодавцю - ОСОБА_3, неможливо.

Просять суд визначити, що розмір часток ОСОБА_3, який помер 10.01.2017 р. та ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на будинок №16 по вул. Олійника в смт. Вороновиця Вінницький району Вінницької, області з господарськими будівлями, яке посвідчене за договором дарування від 23.11.1965р. складає по 1/2 частки за кожним.

В судове засідання позивачі не з`явилися надали суду заяви, в яких просять розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти проведення заочного розгляду справи.

Представник відповідача - Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області двічі до судового засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи до суду відповідач не надав, у зв*язку з чим, суд вирішив провести заочний розгляд справи, про що виніс відповідну ухвалу.

Суд, вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез*явившихся осіб та постановити процесуальне рішення на підставі наданих позивачем письмових доказів у справі.

Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві власності, відповідно до договору дарування від 23.11.1965 року належить житловий будинок з належними до нього будівлями і спорудами, розташований в смт. Вороновиця, вул. Горького, 18, Вінницького району (а.с.28).

10.01.2017 року помер ОСОБА_3, про що свідчить копія свідоцтва про смерть (а.с.11,29).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, з частини вищезазначеного житлового будинку.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, оскільки 14.11.2016 року спадкодавець склав заповіт, згідно з яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право, заповідав ОСОБА_1 (а.с.3).

Спадщину після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 прийняв належним чином, шляхом подання у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини приватному нотаріусу (а.с. 77 зі звороту).

Однак приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_1 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки зазначений вище житловий будинок переданий у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2, відповідно до Договору дарування будинку, в якому не зазначено, яка саме частка належала ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в зв'язку з чим встановити, яке саме майно належало спадкодавцю - ОСОБА_3, неможливо (а.с.50).

Відповідно до довідки від 16.01.2017 року №02-29-29 виданої виконкомом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області поштова адреса на будинок, господарські споруди та земельнуділянку в смт. Вороновиця вул. Горького, 18 не дійсна, авважати дійсною поштова адресу:смт. Вороновиця вул. Олійника, 16, Вінницького району (а.с.102).

Згідно рішення виконавчого комітету Вороновицької селищної ради Вінницького району від 21.02.2018 року №40 змінено поштову адресу в житловому будинку з господарськими спорудами, що знаходяться в смт. Вороновиця по вул. Олійника, 16 та належать ОСОБА_2, а саме: існуючу поштову адресу: смт. Вороновиця вул. Олійника, (18)16 Вінницького району Вінницької області змінити на поштову адресу: смт. Вороновиця вул. Олійника, -16, Вінницького району Вінницької області (а.с.116).

Застосовую норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

У відповідності з ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Частинами 1, 2 ст. 357 ЦК України визначено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. ст. 370, 372 ЦК України частки кожного з співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю або законом.

Оцінив зібрані у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають до задоволення, оскільки матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні доведено, що позивач ОСОБА_2 та спадкодавець ОСОБА_3 є власниками будинковолодіння в смт. Вороновиця, вул. Олійника, 16, Вінницького району Вінницької області, оскільки будинок належить їм на праві спільної сумісної власності, а тому їх частки у праві власності на будинковолодіння є рівними і мають дорівнювати по 1/2 частці на кожного. Таким чином, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина саме на 1/2 частку вищезазначеного будинку.

Оскільки для оформлення спадкових прав позивачів, після смерті ОСОБА_3 необхідне визначення частки у праві спільної сумісної власності спадкодавця із позивачем ОСОБА_2; позасудовий шлях визначення часток спірного будинковолодіння у позивачів відсутній, томузадоволення позову не суперечить вимогам закону , не порушує прав та інтересів третіх осіб.

Керуючись ч.2 ст. 223, ч.6 ст.259, ст.ст.263- 265, 280-282 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визначення часток у праві спільної сумісної власності, -задовольнити.

Визначити, що частка ОСОБА_3, який помер 10.01.2017 року та ОСОБА_2, в праві спільної власності на будинковолодіння, яке розташоване в смт. Вороновиця, вул. Олійника, 16, Вінницького району Вінницької області, становить по 1/2 частки за кожним.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: