Ухвала суду № 73731366, 02.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/2026/18

категорія 5.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши позовну заяву Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Чоповицької селищної ради Малинського району Житомирської області про визнання незаконною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Коростишівська місцева прокуратура в інтересах держави звернулась із позовом до Чоповицької селищної ради Малинського району Житомирської області, в якому просить:

- визнати незаконною бездіяльність Чоповицької селищної ради Малинського району Житомирської області щодо не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячих майданчиків, які розташовані на території Чоповицької селищної ради: дитячого майданчика розташованого на території Чоповицького ЗНВК "Гімназія-ЗНЗ І-ІІІ ступенів-ДНЗ", що у смт. Чоповичі по вул. Соборній, 39, дитячого майданчика розташованого на території Йосипівського НВК "ДНЗ-ЗНЗ І-ІІ ступенів", що по вул. Єгорова, 16 в с. Йосипівка, Малинського району Житомирської області, дитячого майданчика встановленого на земельній ділянці закладу культури по вул. Центральній, 23 в с. Тишів, Малинського району Житомирської області та дитячого майданчика встановленого по вул. Залізничній, 22 в с. Пристанційне, Малинського району Житомирської області;

- зобов’язати Чоповицьку селищну раду Малинського району Житомирської області вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, що знаходиться на території Чоповицького ЗНВК "Гімназія - ЗНЗ І-ІІІ ст. -ДНЗ" за адресою: вулиця Соборна, 39, смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області, Йосипівського НВК "ДНЗ - ЗНЗ І-ІІ ст" за адресою: вулиця Єгорова, 16, дитячого майданчика встановленого на земельній ділянці закладу культури по вул. Центральній, 23 в с. Тишів, Малинського району Житомирської області та дитячого майданчика встановленого по вул. Залізничній, 22 в с. Пристанційне, Малинського району Житомирської області.

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Частиною першою статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Пунктом восьмим частини першої статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до змісту позовної заяви, в позовній заяві не вказано позивача. Натомість зазначено, що позов подано Коростишівською місцевою прокуратурою в "інтересах держави".

Частиною першою статті 53 КАС України визначено, що у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначені Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (в редакції, чинній на момент звернення із позовом до суду, далі - Закон №1697-VII).

Частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 23 Закону №1697-VII, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Частиною п'ятою статті 53 КАС України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Здійснивши системний аналіз наведених норм чинного законодавства суд зазначає, що у разі подання позовної заяви прокурором слід враховувати процесуальний статус останнього.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно уточнити позовну заяву в частині зазначення статусу прокурора (позивач або представник позивача) із зазначенням інформації щодо нього, з урахуванням положень ч.5 ст. 53, п.2 ч.5 ст. 160 КАС України.

Частиною восьмою статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У відповідності до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем на підтвердження сплати судового збору до позовної заяви долучено платіжне доручення №512 від 11.04.2018 на суму 1 762,00 грн.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VIII, з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень (на момент звернення із позовом до суду).

Враховуючи часткову сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн та заявлення позивачем чотирьох позовних вимог немайнового характеру несплачений розмір судового збору (на момент подачі позову) становить 5286,00 грн та має бути сплачений за такими реквізитами: призначення платежу "Судовий збір", за позовом (назва позивача, код ЄДРПОУ/РНОКПП), Житомирський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34854954; рахунок отримувача № 31213206784002; отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача - 38035726, банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області, МФО - 811039, код класифікації доходів бюджету (код платежу) - 22030101.

Відповідно до вимог частин 1, 4 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення зазначених норм, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено інвентарних карток, зазначених у переліку додатків до позовної заяви, що зафіксовано актом Житомирського окружного адміністративного суду №92 від 27.04.2018.

Відповідно до пункту сьомого частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В порушення вимог п.7 ч.5 ст.160 КАС України позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Позивачем не зазначено за правилами якого провадження слід розглядати його позовну заяву, що не відповідає вимогам ч.5 ст.161, ст. 259 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- доказів сплати судового збору у розмірі 5286,00 грн;

- належним чином завірених копій письмових доказів, визначених актом Житомирського окружного адміністративного суду №92 від 27.04.2018;

- нової (уточненої) позовної заяви із зазначенням: а) належного позивача та зазначенням інформації щодо нього, з урахуванням положень ч.5 ст. 53, п.2 ч.5 ст. 160 КАС України; б) чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів, якщо вони здійснювалися; в) за правилами якого провадження слід розглядати його позовну заяву;

- доказів направлення рекомендованим листом примірників нової (уточненої) позовної заяви із додатками відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.Г. Попова