Рішення № 73731302, 03.05.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2018 р. справа № 809/560/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 11 880,51 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2018 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 11 880,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування.

02.04.2017 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і подання всіх письмових та електронних докази (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Ухвалу від 02.04.2018 відповідач отримала 11.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 42). Однак,своїм правом на подання відзиву чи інших письмових доказів ФОП ОСОБА_1. не скористалась.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановив наступне.

16.02.2002 здійснено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 38).

Згідно довідки Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (а.с.39) за відповідачем станом на 26.02.2018 рахується податковий борг в сумі 11 880,51 грн. по податку на доходи фізичних осіб, з яких 9 600,92 грн. - основний платіж та 2 279,59 грн. - пеня.

Судом встановлено, що податковий борг в сумі 9600,92грн. виник на підставі самостійно задекларованих сум згідно:

- розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за 2012 рік (№1500009707 від 07.09.2015) в загальній сумі податку, який підлягає сплаті до бюджету - 680,26 грн. (розмір квартальних авансових платежів становить 170,07 грн.). У зв'язку з наявністю на момент виникнення зобов'язань-переплати в розмірі 353,43 грн., залишок до стягнення становить 326,85 грн. (а.с. 12);

- звітної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік на загальну суму податку 8 740,19 грн. (№1500009708 від 07.09.2015) (а.с. 13-14);

- розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за 2013 рік (№1500009709 від 07.09.2015) в загальній сумі податку, який підлягає сплаті до бюджету - 434,24 грн. (розмір квартальних авансових платежів становить 108,56 грн.) (а.с. 15);

- звітної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік на загальну суму податку 305,24 грн. (№1500009711 від 07.09.2015) (а.с. 16-17);

- розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за 2014 рік (№1500009712 від 07.09.2015) в загальній сумі податку, який підлягає сплаті до бюджету - 305,24 грн. (розмір квартальних авансових платежів становить 76,31 грн.) (а.с. 18);

- звітної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік на загальну суму податку 3 107,16 грн. (№1700004910 від 08.02.2017) (а.с. 19-20);

- звітної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік на загальну суму податку 4 626,00 грн. (№4770 від 19.02.2018) (а.с. 21-22).

У зв'язку із частковим погашенням податкового боргу в загальній сумі 8 244,00 грн., розмір податкових зобов'язань по основному платежу, який підлягає до стягнення становить 9 600,92 грн.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, грошові зобов'язання, визначені відповідачем у вищевказаних податкових деклараціях про майновий стан і доходи та розрахунках податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осібв загальному розмірі 9 600,92 грн. є узгодженими з моменту подання таких декларацій та розрахунків.

Суд також встановив, що сума боргу в розмірі - 2279,59 грн. виникла внаслідок нарахованої пені за несвоєчасну сплату самостійно визначених платником податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №900-18 від 10.09.2015, яку відповідач отрималаособисто 16.09.2015, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 11), однак залишила без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатила.

Відповідно до вимог п. 57.3 ст. 57Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, 11 880,51 грн. податку на доходи фізичних осіб, з яких 9 600,92 грн. - основний платіж та 2 279,59 грн. - пеня, утворюють податковий борг відповідача, який ним не сплачено.

Наявність податкового боргу підтверджується довідкою про борг за платежами по ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1) від 26.02.2018 (а.с. 39) та інформацією з описом операцій по ОСОБА_1 (а.с. 25-37).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано. Судом таких обставин не встановлено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який нею не сплачено та підлягає стягненню в дохід державного бюджету в розмірі 11 880,51 грн. з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в дохід держави податковий борг в розмірі 11 880(одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 51 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 39394463.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Суддя Кафарський В.В.