Рішення № 73731228, 04.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2018 року о/об 09 год. 04 хв.Справа № 808/798/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1)

до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул.Запорізького козацтва, буд.25-А; код ЄДРПОУ 41248943)

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (надалі - відповідач, Правобережний ОУПФУ м.Запоріжжя), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови включення до розрахунку пенсії позивача підвищення передбаченого ч.3 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; 2) зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на загальних підставах включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбаченого ч.3 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за більш пізній вихід на пенсію у розмір 2,5%, починаючи з 29.07.2015.

У позові зазначено, що позивач перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м.Запоріжжя та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати, з його заробітної плати сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З 29.07.2015 позивачу було призначено пенсію за віком, яку розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік. З метою усунення протиправних дій відповідача щодо невірного обчислення та виплати пенсії, позивач звернувся до суду. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 по справі №337/3009/17(2-а/337/227/2017) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя: - перерахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком у розмірі обчисленому із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2012-2014 роки) та виплатити позивачеві недоплачений її розмір, з урахуванням різниці, що була виплачена раніше, починаючи з 27.01.2017; - виплатити позивачу грошову допомогу, передбачену п.7-1 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій станом на день її призначення, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії, за 2015 рік. В грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням положень ч.3 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за більш пізній вихід на пенсію. Листом Правобережного ОУПФУ м.Запоріжжя від 15.01.2018 за №3/М-9 зазначено, що позивач не має права на підвищення пенсії, яке передбачене ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки до призначення пенсії за віком йому виплачувалася пенсія за вислугою років. Позивач вважає дії відповідача неправомірними, посилаючись на те, що він отримував раніше пенсію за вислугою років, яка не передбачена положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а при призначенні пенсії за віком отримав всі права, як і інші громадяни України, оскільки звернувся за призначенням пенсії за віком на загальних підставах вперше.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що 18.10.2003 позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". 29.07.2015 позивач звернувся із заявою до відповідача про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Відповідно до ч.3 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на день призначення пенсії за віком) жінкам, які народились у період з 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до ст.27 цього Закону, в розмір 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку. Згідно з ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на день призначення пенсії за віком) право на призначення пенсії за віком мають жінки, які народились у період з 01.04.1958 по 30.09.1958 при досягненні 57 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. Позивач набув право на призначення пенсії за віком з 07.06.2015 у віці 57 років, саме з досягненням якого і була призначена пенсія з 29.07.2015. Отже. Позивач вийшов на пенсію у віці, передбаченому законом, тоді як підвищення розміру пенсії на 2,5% нараховується за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію.

Відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Позивачу призначена пенсія за віком 29.07.2015 та здійснено її перерахунок з урахуванням постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 по справі №337/3009/17(2-а/337/227/217).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.78 КАС України).

У Листі Правобережного ОУПФУ м.Запоріжжя (вих.№3/М-9 від 15.01.2018) на адресу позивача зазначено наступне: "… згідно з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №337/3009/17(2-а/337/227/2017) від 16.11.2017 Вам перераховано пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2012-2014 роки) та виплатити недоплачений її розмір, з урахуванням різниці, що була виплачена раніше, починаючи з 27.01.2017р. та виплачено грошову допомогу, передбачену п.7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон), яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2015 рік. Частиною 3 статті 29 Закону встановлено, що жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку, за умови, що до цього їм не призначалася будь-яка пенсія. В зв'язку з тим, що Вам була призначена пенсія за вислугу років з 18.10.2003, то право на доплату відповідно до ч.3 ст.29 Закону не маєте. …".

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги, що згідно з ч.1 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на день призначення позивачу пенсії за віком) особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток: на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців; на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

Відповідно до ч.3 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на день призначення позивачу пенсії за віком) жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку.

Як зазначено у ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на день призначення позивачу пенсії за віком), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

За матеріалами справи, 07.06.2015 позивач досяг віку 57 років та отримав право на пенсію за віком, як це передбачено ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на день призначення пенсії за віком).

29.07.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з 29.07.2015 позивачу призначена пенсія за віком.

Позивач вийшов на пенсію у віці 57 років, тобто у віці передбаченому ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на день призначення позивачу пенсії за віком), тоді як підвищення розміру пенсії в розмірі 2,5 відсотка нараховується за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію.

Таким чином, відповідач обґрунтовано відмовив позивачу у підвищенні пенсії з урахуванням приписів ч.3 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на день призначення пенсії за віком).

Звідси, суд не вбачає за можливе зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з урахуванням приписів ч.3 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на день призначення пенсії за віком).

Аналогічна правова позиція з розгляду справ такої категорії викладена Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом у постанові від 07.11.2017 у справі №335/9385/17.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У стягненні за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання адміністративного позову до суду - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 04.04.2018.

Суддя О.О. Прасов