Рішення № 73731213, 23.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року о 10 год. 00 хв.Справа № 808/4190/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача 1 - Самусєва Ю.П.,

представника відповідача 2 - Єлісєєва Д.С.,

представника третіх осіб - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_5

до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_7

про визнання дій протиправними та зобов'язання зобов'язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_5 (далі - позивач) до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - відповідач 1), Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_7, в якому позивач, з урахуванням уточнень, просить суд:

визнати протиправними дії відповідача 2 по реєстрації у березні 2016 року місця проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1;

зобов'язати відповідача 1 зняти реєстрацію місця проживання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в квартирі АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 02.01.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 22.01.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 19.02.2018.

Ухвалою суду від 19.02.2018 залучено до участі у справі другого відповідача - Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, а також відкладено підготовче судове засідання на 12.03.2018.

Ухвалою суду від 12.03.2018 підготовче судове засідання відкладено на 20.03.2018.

Ухвалою суду від 20.03.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 23.04.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_6, проте, у зв'язку з тим, що спільне сімейне життя між подружжям не склалося була розпочата процедура розлучення та поділу спільного майна подружжя. Так, в ході судового розгляду судової справи №337/1025/15-ц Хортицьким районним судом м. Запоріжжя було накладено арешт на майно, зокрема квартиру АДРЕСА_1. Разом з тим, у період дії судового арешту на вказану квартиру ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 вчинені дії щодо реєстрації місця проживання у вказаній квартирі малолітньої дитини - ОСОБА_8 Позивач вказує на те, що такими діями третьої особи - ОСОБА_6 порушено її права, оскільки такі дії перешкоджають виконанню судового рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя в частині стягнення на користь позивача компенсації вартості реалізованих транспортних засобів в розмірі 509343,00 грн. Зазначає, що ОСОБА_6 не має офіційних доходів та рухомого майна, у зв'язку з чим задовольнити вимоги стягувача - ОСОБА_5 можливо виключно за рахунок продажу належної ОСОБА_6 квартири, проте, реалізувати квартиру органи ДВС не мають змоги через те, що у вказаній квартирі зареєстрована малолітня дитина.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач 1 проти задоволенні позовних вимог заперечив та вказав на те, що станом на 30.03.2016 реєстрація місця проживання осіб здійснювалась територіальними підрозділами Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, а тому Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради не вчинено дій якими б було порушено права та інтереси ОСОБА_5

В судовому засіданні представник відповідача 1 просила суд врахувати надані пояснення під час прийняття судового рішення.

Відповідач 2 проти задоволенні позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що у березні 2016 року до Хортицького РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області надійшла зава про реєстрацію місця проживання ОСОБА_7 разом з дитиною ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1, на підставі згоди власника житла ОСОБА_6 Вказує, що рішення судів щодо обмеження будь-яких прав ОСОБА_6 та/або рішення про арешт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 до Хортицького РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області не надходило, а ОСОБА_5 до відділу з відповідною заявою не зверталась. Вказує на те, що відповідно до вимог діючого на той час законодавства України підрозділу УДМС України було прямо заборонено вимагати для реєстрації місця проживання інші документи не передбачені нормативно-правовими актами. За таких обставин, відповідач 2 вважає, що під час реєстрації місця проживання ОСОБА_7 разом з дитиною ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1, Хортицький РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області діяв у межах наданих повноважень та з дотриманням вимог закону.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні підтримав позицію викладену в письмових поясненнях, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третіх осіб проти позову заперечив з підстав викладених в письмових поясненнях та вказав, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 є приватною власністю ОСОБА_6, а рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя було відмовлено у поділі вказаної квартири між подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та залишено квартиру у одноособовій власності ОСОБА_6, а тому на думку третьої особи він мав законне право користуватися належним йому житловим приміщенням. Крім того, представник третіх осіб вказав на ту обставину, що за рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя було лише накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, проте, третій особі - ОСОБА_6 не було заборонено користуватися його власністю, зокрема не було жодної заборони надавати згоду на реєстрацію місця проживання у вказаній квартирі інших осіб, які на даний час проживають спільною сім'єю з ОСОБА_6 Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

10 червня 2014 року заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя упо справі №337/2891/14-ц розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстрований 27.12.2003 Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадського стану Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис №1949.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28.04.2014 по справі №337/1769/14-ц стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.03.2014 року, та до досягнення ОСОБА_9 повноліття.

Крім того, судом встановлено, що 08.04.2015 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя відкрито провадження у справі №337/1025/15-ц (провадження №2/337/676/2015) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя.

Так, в ході розгляду цивільної справи №337/1025/15-ц 27 травня 2015 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя винесено ухвалу про забезпечення позову, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та транспортні засоби, а саме: моторолер NITRO 250, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, шасі НОМЕР_4; мотоцикл SUZUKI SKYWAYE 650, державний номер НОМЕР_2, 2003 року випуску, шасі НОМЕР_5; автомобіль FORD ORION, державний номер НОМЕР_6, 1991 року випуску, кузов НОМЕР_7; автомобіль FORD FOCUS, державний номер НОМЕР_3, 2002 року випуску, кузов НОМЕР_8.

30 березня 2016 року, за згодою ОСОБА_6, Хортицьким РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області проведено реєстрацію місця проживання ОСОБА_7, разом з дитиною ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_2), за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач, вважає, що реєстрація місця проживання ОСОБА_7, разом з дитиною ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_2), за адресою: АДРЕСА_1, порушує її права та інтереси, а також перешкоджає виконанню судових рішень в частині стягнення на її користь аліментів та компенсації на суму 509343 грн., що зумовило звернення до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач 2 протиправно прийняв рішення про реєстрацію місця проживання ОСОБА_7, разом з дитиною ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_1, оскільки на вказану квартиру було накладено арешт ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 27.05.2015 по справі №337/1025/15-ц.

Суд зазначає, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що для реєстрації особа або її законний представник подає:

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;

квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Відповідно до пункту 2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 №1077 (далі - Порядок №1077, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру:

письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5);

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання, крім випадків, установлених пунктом 2.8 цього розділу;

квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;

право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року №574 «Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за №84/20397;

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку;

заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Згідно пункту 2.3 Порядку №1077 відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вносяться до заяви одного з них. Особа, яка досягла 14-річного віку, подає заяву про реєстрацію місця проживання особисто.

Як встановлено в ході судового розгляду адміністративної справи 28 березня 2016 року до Хортицького РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області надійшла заява про реєстрацію місця проживання ОСОБА_7, 1985 року народження, разом з дитиною ОСОБА_8, 2008 року народження, за адресою: АДРЕСА_1, на підставі згоди власники житла ОСОБА_6, який володіє вказаним приватним житлом на підставі договору купівлі-продажу від 04.09.2003.

При цьому, як встановлено судом жодних документів, які б свідчили про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 до Хортицького РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області не надходило, доказів протилежного суду не надано.

Статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час реєстрації у березні 2016 року місця проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1, відповідач 2 в особі Хортицького РВ у м.Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України, оскільки жодних заборон на вчинення таких дій до Хортицького РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області не надходило.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу і на ту обставину, що згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_6 є єдиним власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 04.09.2003 №1503.

Більш того, рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.12.2015 по справі №337/1025/15-ц, в рамках розгляду якої було накладено арешт на спірну квартиру, було відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині поділу квартири за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, в рішенні Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.12.2015 по справі №337/1025/15-ц судом було встановлено, що спірна квартира придбана відповідачем - ОСОБА_6 особисто до реєстрації шлюбу та до набрання чинності ЦК України, та СК України.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.12.2015 по справі №337/1025/15-ц залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 16.03.2016.

Отже, враховуючи приписи статті 223 ЦПК України (в редакції чинній на момент ухвалення рішення), рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.12.2015 по справі №337/1025/15-ц набрало законної сили 16.03.2016, тобто станом на момент реєстрації місця проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1 спір щодо вищевказаної квартири між позивачем та ОСОБА_6 фактично було вирішено.

Також, суд зазначає про те, що ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2015 судом було вжито заходів забезпечення цивільного позову саме шляхом накладання арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, проте, судом не було заборонено третій особі - ОСОБА_6 користування зазначеною квартирою, зокрема і шляхом надання згоди на реєстрацію в квартирі місця проживання іншої особи.

Сама по собі згода власника квартири на реєстрацію місця проживання в квартирі іншої особи, на переконання суду, не свідчить про порушення заходу забезпечення позову застосованого судом, оскільки не спрямоване на відчуження спірного нерухомого майна.

Щодо твердження позивача на те, що такими діями ОСОБА_6 ухиляється від сплати аліментів та сплати компенсації в розмірі 509343 грн., суд зазначає наступне.

По-перше, не виконання ОСОБА_6 обов'язків покладених на нього судовими рішення не свідчить про протиправність дій УДМС у Запорізькій області та Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1.

По-друге, відповідно до приписів ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ч.2 ст.18 ЦПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Більш того, з 06.02.2018 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», яким посилено відповідальність за невиконання обов'язку щодо належного утримання дитини, а також запроваджено нові засоби щодо примусового стягнення заборгованості з осіб, які ухиляються від сплати аліментів, серед іншого: суспільно корисні роботи; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем 2 доведено правомірність дій по реєстрації у березні 2016 року місця проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69002, м. Запоріжжя, вул.Олександрівська, буд.84), Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69061, м.Запоріжжя, вул. Незалежної України, 90), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_6 (АДРЕСА_1), ОСОБА_7 (69124, АДРЕСА_7), ОСОБА_8 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_7 (АДРЕСА_1), про визнання дій протиправними та зобов'язання зобов'язати вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 02.05.2018.

Суддя М.С. Лазаренко