Рішення № 73731083, 25.04.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м.Житомир справа № 806/699/18

категорія 3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача Лугіни С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області, Начальника Управління Держпраці у Житомирській області Сечіна Сергія Миколайовича, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Новоград-Волинська районна державна адміністрація про визнання протиправними та скасування припису від 15.12.2017 №06-26-040/575 і постанови від 09.01.2018 №ЖИ15/06-26-040/1008,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області від 15.12.2017 №06-26-040/575.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області від 09.01.2018 №ЖИ15/06-26-040/1008 про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 288000 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що за результатами проведеної позапланової перевірки щодо дотримання законодавства про працю та загальнообов"язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення ст.24 КЗпП, що полягає у допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення органів фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. За результатами перевірки складено акт перевірки від 15.12.2017 та винесено припис від 15.12.2017 №06-26-040/0575 з вимогою усунути відповідні порушення про повідомити відповідний орган. На підставі акту перевірки відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 15/06-26-040/1008 від 09.01.2018. Вказує на незаконність припису та на те, що на підставі вказаної постанови його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП, ст.259 КЗпП України та накладено адміністративне стягнення у вигляд штрафу у розмірі 288000 грн. Притягнення його до відповідальності та винесення припису вважає безпідставним, та дії працівників відповідача такими, що суперечать чинному законодавству, не відображають дійсних обставин справи, оскільки допуску працівників без оформлення трудового договору у дійсності не було.

Ухвалою від 28.02.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання у справі на 20.03.2018.

В судових засідання 20.03.2018 та 03.04.2018 оголошувалась перерва за клопотанням представника позивача.

В судове засідання 25.04.2018 позивач та представника позивача з"явилися, позов підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Управління Держпраці у Житомирській області в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що за результатами проведення планового заходу з питань додержання ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю, зафіксовано порушення ст.24 КЗпПУ в частині фактичного допуску до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу. Під час проведення перевірки було виявлено, що у позивача працюють по цивільно-правових угодах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Водночас зазначив, що правовідносини позивача із вказаними громадянами мають ознаки трудових відносин, а не індивідуально визначеною роботою, без визначення конкретного обсягу робіт. Згідно наданих письмових пояснень, вони на території підприємства прибирали сміття без оформлення трудових відносин. Укладення цивільно-правових договорів між позивачем та вказаними особами є, насамперед, підміною та навмисним приховуванням трудових відносин. З огляду на зазначене, вважає, що внесений припис та штраф на позивача за порушення законодавства про працю було накладено правомірно, тому позов є безпідставним.

Начальник Управління Держпраці у Житомирській області Сечін Сергій Миколайович в судове засідання не з"явився, повідомлений про розгляд справи належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, повідмолений про розгляд спарви належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Листом від 13.12.2017 №02-28/2182 Новоград-Волинська районна державна адміністрація Житомирської області клопотала перед Управлінням Держпраці у Житомирській області щодо проведення позапланової перевірки щодо дотримання законодавства про працю ФОП ОСОБА_1, юридична адреса Новоград-Волинський район, смт.Городниця, вул.Новоселів,2. (а.с.46)

На підставі наказу від 13.12.2017 №2452 та направлення на перевірку від 13.12.2017 №2237/04 та на підставі листа Новоград-Волинської РДА від 13.12.2017 посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області в період з 14.12.2017 по 15.12.2017 проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне страхування. Результати перевірки оформлені актом №06-26-040/1008 від 15.12.2017. (а.с.15-22)

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства про працю, а саме: вимог ст.24 КЗпП України в частині фактичного допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органів фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Порушення встановлено відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

На підставі встановленого порушення, відповідно до пп.5 ч.4 Положення про Управління Держпраці в Житомирській області, п.8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 головним державним інспектором управління Держпраці у Житомирській області Захаровою Т.В. внесено припис з вимогою у строк до 15.01.2018 усунути вимоги ст.24 КЗпП України та письмово проінформувати про це Управління. (а.с.23)

В свою чергу, на підставі акту перевірки додержання суб"єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов"язкове державне соціальне страхування від 15.12.2017, керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України "Про зайнятість населення", частиною третьою статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 та на підставі абз.2 ч.2 ст.256 КЗпП України на ФОП ОСОБА_10 накладено штраф у розмірі 288000 грн. (а.с.23-24)

Вважаючи припис та постанову про накладення штрафу протиправними, позивач звернувся до суду для захисту порушеного права.

Перевіряючи спірну постанову на відповідність її вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 929-р, функції і повноваження Державної інспекції України з питань праці передані правонаступникам Державній службі України з питань праці та її територіальним органам.

Пункт 1 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27 березня 2015 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2015 року за № 438/26883 (далі Положення № 340), передбачає, що Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Голови обласних державних адміністрацій координують діяльність Управлінь Держпраці і сприяють їм у виконанні покладених на них завдань. Повноваження Управлінь Держпраці поширюються на територію відповідної області.

Пунктом 2 Положення № 340 визначено, що Управління Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

Згідно підпункту 5 пункту 4 Положення № 340 управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування)

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. (п.19,20)

Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. (п.23,24)

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначає порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок №509).

Пунктом 2 Порядку № 509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що посадові особи управління Держпраці мають право проводити позапланові перевірки суб'єктів господарювання, інспекційні відвідування на предмет дотримання порядку оформлення найманих працівників на роботу, та на підставі встановлених порушень виносити приписи та накладати штрафи за порушення вимог трудового законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки, відповідно до пп.5 ч.4 Положення про Управління Держпраці в Житомирській області, п.8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 головним державним інспектором управління Держпраці у Житомирській області Захаровою Т.В. внесено припис з вимогою у строк до 15.01.2018 усунути порушення ст.24 КЗпП України та письмово проінформувати про це Управління. (а.с.23)

В свою чергу, начальник управління Держпраці у Житомирській області Сечін С.М., на підставі акту перевірки додержання суб"єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов"язкове державне соціальне страхування від 15.12.2017, керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України "Про зайнятість населення", частиною третьою статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 та на підставі абз.2 ч.2 ст.256 КЗпП України на ФОП ОСОБА_10 накладено штраф у розмірі 288000 грн.

При цьому, вказані припис та постанова винесені на підставі встановленого актом перевірки від 15.12.2017 порушення позивачем ст.24 КЗпП України в частині фактичного допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органів фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Порушення встановлено відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Як зазначено в акті перевірки, такого висновку відповідач дійшов оскільки під час інспекційного відвідування місця фактичної діяльності ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) встановлено, що на той момент на пилорамі знаходились 3 працівника, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які згідно наданих письмових пояснень 13 та 14 грудня 2017 на території підприємства прибирали сміття, трудові відносини з ними не оформлялися. ОСОБА_8 надати пояснення відмовився. Згідно інформації Новоград-Волинської ОДПІ, ФОП ОСОБА_1 подав повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_8 12.04.2017, який був звільнений 03.07.2017.

Згідно цивільно-правових угод, виконавці беруть на себе зобов"язання виконати роботи по завантаженню тирси. термін дії угоди з 23.11.2017 по 01.12.2017 не пролонгується.

У відповідності до журналу змін від 21.09.2017, працівник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з листопада 2017 по 13.12.2017 включно виконували господарські роботи та інші роботи; зокрема, пов"язані з роботою підприємства 2017 року. Інформація про виконання робіт ОСОБА_8 в журналі змін не зазначена.

Таким чином, викладені у акті перевірки порушення порушення ст.24 КЗпП України ґрунтуються фактично на письмових поясненнях та цивільно-правових угодах.

Разом з тим, позивач стверджує про відсутність як трудових так і цивільно-правових відносин з вказаними у акті перевірки особами, тому висновку перевіряючих стосовно укладення цивільно-правових угод, що містять ознаки трудових, вважає помилковими. Крім того вказав на те, що жодної підприємницької діяльності за вказаною у акті перевірки адресою на момент її проведення не здійснював.

Суд погоджується з такими доводами та водночас не погоджується з доводами відповідача.

Відповідно до ч.1 статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін..

За приписами статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці. Порядок укладання договорів підряду (на виконання певних робіт) регулюється главою 61 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Вказані відносини вимогами законодавства про працю не регулюються.

Відповідачем до матеріалів справи надано цивільно-правові угоди, укладені 23.11.2017 та 27.11.2017 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_11, ОСОБА_7, предметом договорів є виконання робіт завантаження тирси. Винагорода за виконану роботу 1200,00 та 1300,00 грн. кожному Термін дії угод з 24.11.2017 до 01.12.2017 (не пролонгується) та з 23.11.2017 по 01.12.2017 (не пролонгується).

На підтвердження висновку перевіряючих стосовно укладення цивільно-правових угод, що містять ознаки трудових, відповідачем надано письмові пояснення свідків.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на відібрані в ході перевірки письмові пояснення у працівників ОСОБА_11, ОСОБА_7, оскільки дослідивши їх зміст неможливо встановити де саме та у якій організації чи ФОП вони прибирали сміття, яким чином врегульовані трудові відносини між суб"єктом господарської діяльності та вказаними особами, тривалість робочого дня, розмір заробітної плати. Такі відомості у письмових пояснення громадян ОСОБА_11, ОСОБА_7 відсутні, тому судом їх достовірність та як доказ на підтвердження доводів відповідача ставиться під сумнів.

В судовому засіданні якості свідка був допитаний ОСОБА_11, який пояснив, що 14.12.2017 разом з ОСОБА_7 прийшов до колишньої лісопилки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, щоб набрати тирси. На прохання незнайомого чоловіка, який на той час там знаходився, вони допомогли прибирати сміття. Потім прибула якась комісія і стала проводити перевірку. На прохання одного із перевіряючих вони надали пояснення. Факт трудових чи цивільно-правових відносин та підписання будь-яких угод з ОСОБА_1 заперечує.

Таким чином, суд вважає, що досліджені в ході розгляду справи письмові пояснення свідків, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достовірним доказом підтвердження порушення позивачем ст.24 КЗпП України, з огляду на те, що будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів, відповідачем суду не надано.

Крім того, у матеріалах справи міститься договір позички нежилого приміщення від 01.10.2016 №01/10 між ОСОБА_12 (позикодавець) та ПП ОСОБА_1 ОСОБА_13 предметом якого є передання у строкове та безоплатне користування ФОП ОСОБА_1 нежиле приміщення за НОМЕР_2, площею 3407,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Договір укладено строком на один рік до 01.10.2017.

Додатковою угодою до договору позички нежитлового приміщення від 01.10.2016, сторони вирішили припинити дію договору за взаємною згодою з 02.10.2017. (а.с.25-26)

20.10.2017 між ОСОБА_12 (позикодавець) та ПП ОСОБА_14 (Користувач) укладено договір позички нежилого приміщення №20/10 предметом якого є передання у строкове та безоплатне користування ФОП ОСОБА_1 нежиле приміщення за НОМЕР_2, площею 3407,7 кв.м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_2. Договір укладено строком до 20.10.2018. (а.с.97-98)

Таким чином на момент проведення перевірки та здійснення інспекційного відвідування, приміщення за адресою: АДРЕСА_2 перебувало у користуванні ПП ОСОБА_14, а не ФОП ОСОБА_1.

Вказану обставину підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15, який пояснив, що почав користування зазначеним приміщенням в жовтні 2017 року та вказав на те, що всі роботи у тому числі з прибирання сміття виконує самостійно.

Вказані обставини свідчать на користь висновку, що зазначене у акті перевірки фактичне місце здійснення підприємницької діяльності, де відповідачем виявлено допущення позивачем працівників до роботи без оформлення трудового не договору, на момент проведення перевірки перебувало у користуванні іншої особи. Доказів перебування зазначених у акті перевірки осіб у трудових відносинах із позивачем не надано, тому суд вважає висновок акту перевірки про те, що позивачем фактично допущено працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органів фіскальної служби про прийняття працівника на робот, є необґрунтованим та таким, що спростований в ході розгляду справи.

Що стосується посилань відповідача на фотокопію журналу змін (а.с. 76-80), суд вважає за необхідне зазначити, що у ньому відсутні будь-які дані, що підтверджують факт виконання виявленими при перевірці працівниками, будь-яких робіт саме у ФОП ОСОБА_1, отже суд вважає, що він не може бути належним та допустимим доказом в розумінні ст.73,74 КАС України, а тому його до уваги не приймає.

Відповідно до статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З огляду на досліджені судом письмові докази, суд зазначає, що докази, які б давали суду підстави дійти висновку, що дійсно мало місце порушення позивачем ст.24 КЗпП , у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, в ході розгляду справи спростовано висновки акту перевірки стосовно порушення позивачем вимог ст.24 КЗпП України, з огляду на що прийняті на його підставі припис та спірна постанова є протиправними та підлягають скасуванню. Протилежного відповідачем суду не доведено.

Відповідно до ч.1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем в ході розгляду справи не доведено факт порушення позивачем вимог ст.24 КЗпП України, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області ( вул.Шевченка,18-А, м.Житомир,1008, код ЄДРПОУ 39790560) від 15.12.2017 №06-26-040/575.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області ( вул.Шевченка,18-А, м.Житомир,1008, код ЄДРПОУ 39790560) від 09.01.2018 №ЖИ15/06-26-040/1008 про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) штрафу у розмірі 288000 грн. ( двісті вісімдесят вісім тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 02 травня 2018 року