Рішення № 73731037, 27.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 р. Справа№265/9104/17

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України м. Маріуполя Донецької області про:

-визнання неправомірними дії щодо не зарахування до пільгового розрахунку стаж роботи позивача у період роботи з 01.01.1978 року по 25.09.1984 року в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах;

-зобов'язання провести перерахунок пенсії та зарахувати до стажу роботи період з 01.01.1978 року по 25.09.1984 року в районі Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме зарахувати один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців з урахуванням проведених виплат, з 08.12.2009 року (з часу отримання УПФУ документів).

ВСТАНОВИВ:

27.12.2017 року позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28.12.2017 року справу № 265/9104/17 за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд Донецького окружного адміністративного суду.

Згідно Протоколу автоматичного розподілу судової справи від 07.02.2018 року справа № 265/9104/17 передана на розгляд судді Христофорову А.Б.

Позивач в обґрунтування позовним вимог зазначив, що 08.12.2009 року йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У вересні 2017 року позивач звернувся до управління з заявою про надання відомостей про нарахування йому пенсії. 18.12.2017 року управлінням надано відповідь та документи відповідно до яких вбачається, що відповідачем не зараховано до пільгового розрахунку стаж роботи у період з 01.01.1978 року по 25.09.1984 року в районі Крайньої Півночі. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки відповідні періоди роботи підтверджуються записами в трудовій книжці, що згідно діючого законодавства України достатньо для підтвердження пільгового розрахунку страхового стажу, а вимога Пенсійного фонду надати письмовий трудовий договір при наявності відповідних підтверджуючих записів в трудовій книжці є незаконною. Вважає, що відповідач таким чином порушує його право на отримання пенсії на пільгових умовах.

16.04.2018 року відповідачем направлено відзив на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 23.04.2018 року, де зазначив, що вимоги позивача суперечать чинному законодавству та не підлягають задоволенню, спірний період роботи позивача було зараховано до загального стажу за даними його трудової книжки в одинарному розмірі через ненадання позивачем трудового договору за вказаний період та довідки із зазначенням періоду роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та користування відповідними пільгами. Наявність лише запису у трудовій книжці про факт роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі не є достатньої підставою для зарахування такого періоду в пільговому розрахунку. З огляду на вищевказане вважає, що не порушив прав позивача та діяв в межах наданих йому законами та нормативними актами повноважень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2018 року позовну заяву було залишено без руху, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.03.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1), громадянин України, перебуває на обліку у Лівобережному об'єднаному Управлінні Пенсійного Фонду України м. Маріуполя Донецької області, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного Фонду України м. Маріуполя Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що на підставі особистої заяви ОСОБА_1 позивачу призначено пенсію за віком з грудня 2009 року (а.с.11 зворот,12)

На звернення позивача до управління із заявою щодо підстав нарахування та виплати пенсії, Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного Фонду України м. Маріуполя Донецької області надало відповідь про страховий стаж, розмір пенсії, виплату індексації, з наданням відповідних довідок(а.с.45)

Відповідно до наданих відповідачем відомостей загальний стаж позивача становить 39 років 10 місяців 10 днів. (а.с.12)

У своєму відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що періоди роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зараховуються до стажу у полуторному розмірі за умови укладення працівниками трудових договорів. Надана позивачем трудова книжка та довідка, підтверджують лише тривалість трудового стажу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, проте в них відсутні посилання на користування пільгами по обчисленню страхового стажу при призначені пенсії, в трудовій книжці відсутні посилання на укладання строкового трудового договору та право користування пільгами, отже відсутні підстави у користуванні вищезазначеними пільгами в полуторному розмірі.

В обґрунтування підстав для проведення перерахунку, позивачем надана трудова книжка та довідка з архівного відділу адміністрації Муніципальної освіти «Среднеканський район» Магаданської області Російської Федерації (а.с.7-11)

Як встановлено судом, у трудовій книжці ОСОБА_1 зазначено, що 22.02.1973 року (запис №7), позивач прибув на виробничу працю до Сеймчанського об'єднаного авіазагону Магаданської цивільної авіації, 25.09.1984 року (запис №12) позивача звільнено за переведенням для подальшої роботи до Донецького об'єднаного авіазагону за погодженням керівника.(а.с.8)

Судом встановлено, що згідно довідки з архівного відділу адміністрації Муніципальної освіти «Среднеканський район» Магаданської області Російської Федерації № К-229 від 19.11.2008 року за період з 01.01.1978 року по 31.12.1983 року позивач отримував заробітну плату з урахуванням районного коефіцієнту та Північних надбавок.

Позивач просить зарахувати до стажу роботи в районах Крайньої Півночі, який дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, період з 01.01.1978 років до 25.09.1984 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон №1788) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього закону, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Нормами статті 62 Закону №1788, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058) період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів 4, 5 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку, визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10.11.1967 року.

Як встановлено судом раніше, факт роботи позивача у спірні періоди в районах Крайньої Півночі підтверджується трудовою книжкою позивача (записи №№ 7-12) та архівною довідкою.

За таких обставин, враховуючи надану судом правову оцінку спірних правовідносин, а також той факт, що відповідач у відзиві не заперечує, що позивач працював в районі Крайньої Півночі, а відповідно до постанови Ради міністрів СРСР №1029 від 10.11.1967 року- Магаданська область входить до переліку районів Крайньої півночі, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо неврахування при призначені/перерахунку пенсії пільговий розрахунок стажу роботи позивача за періоди з 01.01.1978 рок по 25.09.1984 року в районах Крайньої Півночі, з підстав відсутності посилання в довідці на користування пільгами по обчисленню страхового стажу при призначені пенсії, а в трудовій книжці відсутності посилання на укладання строкового трудового договору, є протиправними, отже позов в цій частині підлягає задоволенню.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 07.02.2018 року по справі №590/871/17 (№К/9901/66/1)

Вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату, з урахуванням пільгового розрахунку стажу період роботи в районах Крайньої Півночі, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Відповідно до статті 87 Закону №1788, суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Нормами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З аналізу норм статей 5, 245 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов'язання вчинити певні дії.

Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Разом з цим, позивач надав належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права зарахування пільгового страхового стажу позивача на роботі в районі Крайньої Півночі з 01.01.1978 року по 25.09.1984 року.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності дій щодо не зарахування до пільгового розрахунку стаж роботи з 01.01.1978року по 25.09.1984року.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

З урахуванням вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, та задоволені позовних вимог, підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України м. Маріуполя Донецької області (пр.-т. Перемоги,16 м. Маріуполь, Донецька область, 87502) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо не зарахування до пільгового розрахунку стажу роботи позивача період роботи з 01.01.1978 року по 25.09.1984 року в районі Крайньої Півночі.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного Фонду України м.Маріуполя Донецької області провести перерахунок пенсії та зарахувати до стажу роботи період з 01.01.1978 року по 25.09.1984 року в районі Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме зарахувати один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців з урахуванням проведених виплат, з 08.12.2009 року (з часу отримання УПФУ документів).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України м. Маріуполя Донецької області (код ЄДРПОУ 41250905) на користь ОСОБА_1 (НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 27.04.2018 року.

Суддя Христофоров А.Б.