Ухвала суду № 73731023, 26.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

26 квітня 2018 р. Справа №805/1451/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шинкарьової І.В.,

секретаря судового засідання - Заїченко Я.В.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1,

відповідачів Ларіної Маргарити Василівни, Марчук Тетяни Володимирівни,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1 до Дружківської міської ради про визнання визнати незаконним дії, визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_2) звернулись з позовом до Дружківської міська рада (юридична адреса: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, 16, код ЄДРПОУ: 04052761), в якому просили суд:

- визнати незаконним дії відповідача, щодо встановлення меж земельних ділянок між домовладіннями;

- визнати незаконним та скасувати протокол №1 комісії з вирішення земельних спорів від 30 грудня 2014 року;

- визнати незаконним та скасувати рішення №5/46-38 від 16 червня 2010 року видане відповідачем;

- зобов'язати відповідача вчинити певні дії щодо визначення земельної ділянки;

- відшкодувати моральну шкоду.

Крім цього, позивач просив суд поновити строк звернення до суду.

Ухвалою від 05 березня 2018 року адміністративний позов було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду належним чином засвідчених копій, доданих до позовної заяви; документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2114,4 грн.; власного письмового підтвердження, про відсутність іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; докази в підтвердження здійснених дій позивачем для отримання необхідних доказів до позову; надати обґрунтований документально розрахунку суми задіяної моральної шкоди; вказати інші обґрунтовані документально підстави для поновлення строку пропущеного позивачами звернення з адміністративним позовом.

Підстави викладенні у клопотанні від 26 лютого 2018 року про поновлення пропущеного позивачем строку звернення з адміністративним позовом визнані судом не поважними.

16 березня 2018 року до суду через канцелярію від представника позивача надійшла низка заяв, а саме: заява про зменшення розміру позовних вимог (вхід. №7370/18), усунення недоліків позовної заяви (вхід. №7372/18) та клопотання визнання причин пропущення строку звернення до суду поважною та його поновлення (вхід. №7371/18) та просять суд визнати незаконним та скасувати рішення №5/46-38 від 16 червня 2010 року видане відповідачем, а від інших позовних вимог відмовляються.

В судовому засіданні представником відповідача подано заяву про залишення позовної заяви ОСОБА_4, ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, яке мотивоване тим, що позивачі неодноразово подавали скарги до Дружківської міської ради та кожен раз отримували відповіді на свої скарги у встановленому Законом порядку. Кожна відповідь містила посилання на оскаржуване рішення. Крім того, 30 грудня 2014 року Позивачка ОСОБА_1 була присутня на засіданні комісії з вирішення земельних спорів, на якій розглядалась заява Позивачів щодо перегляду протоколу № 1 від 02 червня 2010 року, що був затверджений рішенням на засіданні міської ради 16 червня 2010 року № 5/46-38. Таким чином, Позивачі не були позбавлені можливості оскарження оспорюваного рішення у встановленому законом порядку та строки.

Представник позивача заперечив проти задоволення заяви про залишення адміністративного позову без розгляду. Позивач посилається на постійні вирішення у досудовому порядку та на те що позивачі знаходились на довготривалому лікуванні на стаціонарі.

З'ясувавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заява представника відповідачів про залишення вказаного адміністративного позову без розгляду підлягає задоволенню з таких підстав.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В силу положень частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до положень частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд зясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Так, судом встановлено, 30 грудня 2014 року Позивачка ОСОБА_1 була присутня на засіданні комісії з вирішення земельних спорів, на якій розглядалась заява Позивачів щодо перегляду протоколу № 1 від 02 червня 2010 року, що був затверджений рішенням на засіданні міської ради 16 червня 2010 року № 5/46-38./а.с. 46/

У заяві про поновлення строків на звернення до суду та в судовому засіданні, представник позивача зазначав, що строк звернення до суду ним не пропущений, посилаючись на те, що з 2010 року проводилось досудове врегулювання з відповідачем з 2017 року та вказує на те, що є людьми похилого віку і є юридично необізнаними особами. До клопотання про поновлення строків оскарження надає :

- Виписку із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_4 про проходження лікування з 06 жовтня 2010 року по 08 жовтня 2010 року, з 27 липня 2014 року по 11 серпня 2014 року.

- Виписку із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1, яку суд не може прийняти як належний доказ, оскільки у виписці є виправлення за допомогою канцелярського коректору. Ніяких зазначень лікаря про «виправленому вірити» не зазначено.

- Талон про вчинення кримінального правопорушення за реєстраційним номером № 436.

Та документи у яких відображено хід лікування позивачів у період з 12 вересня по 07 жовтня 2005 року, 14 липня по 23 липня 2006 року, 25 грудня по 08 січня 2008 року - які не стосуються періоду оскарження.

Та виписки у яких відображено хід лікування позивачів з 17 травня 2011 року по 26 червня 2011 року ОСОБА_1 (9 днів, з 15 листопада 2013 року по 25 листопада 2013 року ОСОБА_1 (десять днів), з 31 липня 2014 року по 11 серпня 2014 року ОСОБА_1 (12 днів), 15 серпня 2016 року 25 серпня 2016 року ОСОБА_1 (10 днів)/а.с. 74/; з 24 липня 2014 року по 11 серпня 2014 року ОСОБА_4 (18 днів). /а.с. 73/

Таким чином, надані ті самі докази, які надані із позовом від 27 лютого 2018 року, з яких підтверджено поважність пропущеного строку встановлено, що з 17 травня 2011 року по 26 червня 2011 року ОСОБА_1 (9 днів), з 15 листопада 2013 року по 25 листопада 2013 року ОСОБА_1 (десять днів), з 31 липня 2014 року по 11 серпня 2014 року ОСОБА_1 (12 днів), 15 серпня 2016 року по 25 серпня 2016 року ОСОБА_1 (10 днів); з 24 липня 2014 року по 11 серпня 2014 року ОСОБА_4 (18 днів).

Причин поважності пропущення строку з 26 червня 2011 року по 15 листопада 2013 року, з 25 листопада 2013 року по 31 липня 2014 року, з 11 серпня 2014 року по 15 серпня 2016,з 25 серпня 2016 року дотеперішній час до суду не надано.

Позивачі зазначають , що про рішення Дружківської міської ради №5/46-38 від 16 червня 2010 року дізнались у рішенні Дружківського міського суду №229/3707/13-ц яке позивачі отримали у грудні 2013 року.

Документи, які надані на виконання ухвали суду від 05 березня 2018 року, відповідних докази про поважність пропуску строку з 2013 по 2018 (5 років), позивачами надано лише частково.

Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду є обґрунтованим лише в частині строку та задоволенню, за висновком суду, не підлягає.

Судом також не знайдено поважних причин пропуску строку звернення позивача до суду з даним позовом.

Виписку із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1, яку суд не може прийняти як належний доказ, оскільки у виписці є виправлення за допомогою канцелярського коректору. Ніяких зазначень лікаря про «виправленому вірити» не зазначено./а.с. 74/

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що про можливість оскарження у судовому порядку рішення Дружківської міської ради, позивачі були повідомлені листами відповідача від №30-1080-01 від 02 липня 2014 року, 30-1146-01 від 21 липня 2014 року, 30-0090-01 від 22.01.2015 року, 30-0497-01 від 27 березня 2015 року, 30-153-01 від 24 січня 2018 року./а.с.113-114, 116, 122, 123, 124, 125/

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позивачу про оскаржуване рішення Дружківської міської ради №5/46-38 від 16 червня 2010 року було відомо ще у 2013 році.

У той же час, з даним позовом до суду позивач звернувся лише 27 лютого 2018, а відтак, із порушенням шестимісячного строку на звернення до суду, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається обставин, які заважали б позивачу та могли бути об'єктивними перешкодами для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів у передбачений законом строк.

Позивач мав правові підстави для вчасного звернення до суду з відповідним позовом у строки, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, та будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять.

Крім того, суд вважає, що позивач мав право звернутись за правовою допомогою для захисту своїх прав та інтересів у визначені строки, однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що таке право позивача було обмежене або порушене.

Отже, матеріали справи не містять жодних доказів щодо наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачеві на звернення до суду у строк, визначений законодавством, обставин, які були непереборними та не залежали від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення позивачем дій, що свідчить про відсутність підстав для визнання поважними причини пропуску строку на звернення до суду.

Таким чином, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами за яких саме поважних причин було пропущено строк на звернення до суду, а наведені позивачем причини у заяві про поновлення цього строку не є поважними, що є підставою для залишення позову без розгляду.

За таких умов, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, Відповідно до ч 2. Ст. 99 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення спірного - рішення) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників адміністративних відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника Дружківської міської ради - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_4, ОСОБА_1 до Дружківської міської ради про визнання визнати незаконним дії, визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали складений 03 травня 2018 року.

Суддя Шинкарьова І.В.