Рішення № 73731000, 24.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 р. Справа№227/3738/17

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С. та представників сторін:

позивача - ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_2;

представників відповідача - Голуба П.А., Федорової О.В.;

свідків - ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № 05-09-3340/062/0140 від 13 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № 05-09-3340/062/0140 від 13 листопада 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем за результатами проведеної перевірки встановлено порушення ФО-П ОСОБА_1 законодавства про працю. Так, в піцерії «Браво» розташованої за адресою АДРЕСА_1 працювала ОСОБА_8 без укладання трудового договору. На підставі зазначеного, відповідачем винесено спірну постанову від 13 листопада 2017 року № 05-09-3340/062/01403 про накладення штрафу у розмірі 96 000,00грн. Однак, позивач вважає зазначену постанову незаконною та протиправною прийнятою з порушенням чинного законодавства України в зв'язку з чим вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог та зазначили, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, в зв'язку з чим просили відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 227/3738/17 та призначено попереднє судове засідання на 04 грудня 2017 року.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 січня 3018 року.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 січня 2018 року адміністративну справу № 227/3738/17 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року прийнято до провадження адміністративну справу № 227/3738/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Шубіна Володимира Петровича про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № 05-09-3340/062/0140 від 13 листопада 2017 року та призначено підготовче судове засідання на 05 березня 2018 року.

03 березня 2018 року представником позивача надано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено та зупинено дію постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу № 05-09-3340/062/0140 від 13 листопада 2017 року до розгляду справи та набрання чинності судовим рішенням та зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області № 05-09-3340/062/0140 від 13 листопада 2017 року про накладення штрафу у сумі 96 000,00 грн., за виконавчим провадженням № 55408345, що перебуває на примусовому виконанні у Добропільському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області до розгляду справи та набрання чинності судовим рішенням.

05 березня 2018 року представником відповідача в судовому засіданні надано відзив на позовну заяву.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року замінено первісного відповідача у справі № 227/3738/17 Начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Шубіна Володимира Петровича на належного Головне управління Держпраці у Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року закрито підготовче провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № 05-09-3340/062/0140 від 13 листопада 2017 року та призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті на 11 квітня 2018 року.

11 квітня 2018 року судове засідання відкладено на 24 квітня 2018 року в зв'язку з заявою представника позивача.

З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

18 жовтня 2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області винесено наказ № 1829 "Про проведення перевірки позапланового заходу у формі інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_1.", яким вирішено провести позаплановий захід у формі інспекційного відвідування суб'єкта господарювання ФО-П ОСОБА_1 - піцерія «Браво» розташованої за адресою АДРЕСА_1, в період з 20 жовтня 2017 року по 23 жовтня 2017 року з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин.

З матеріалів справи вбачається, що 18 жовтня 2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області відповідно до наказу від 18 жовтня 2017 року № 1829 винесено направлення на проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування суб'єкта господарювання - ФО-П ОСОБА_1

Головним управлінням Держпраці у Донецькій області складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 05-09-3340/062, в якому встановлено порушення ФО-П ОСОБА_1 ст. 24 КЗпП України.

23 жовтня 2017 року за результатами проведеного інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, Головним управлінням Держпраці у Донецькій області винесено припис № 05-09-3340/062-034, яким ФО-П ОСОБА_1 зобов'язано усунути порушення вимог ст. 24 КЗпП України.

01 листопада 2017 року відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу № 04.2/7273 від 31 жовтня 2017 року.

13 листопада 2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 05-09-3340/062/0140, якою керуючись пп. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, вирішено на ФО-П ОСОБА_1 накласти штраф у розмірі 96 000,00грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) відповідно до Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Управління Держпраці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області (надалі - Положення), затвердженого наказом Держпраці від 04.02.2016 №8.

Відповідно до пп.1 п.3 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі за текстом - Порядок № 295).

Відповідно до п.2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Відповідно до пп.5 п.4 Положення Управління Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пп.5 п.6 Положення Управління Держпраці для виконання покладених на нього завдань має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці.

Згідно п. 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Відповідно до п.12 Порядку №295 вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Згідно п.14 Порядку №295, під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку;

3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису;

4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником;

5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов'язки;

6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об'єкта відвідування;

8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;

9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Питання щодо повноважень головних державних інспекторів Управління Держпраці у ході здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю частково визначені ратифікованими Україною Конвенціями МОП №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (Закон України від 08.09.2004 №1985-ІV) та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві.

Свою позицію щодо необхідності неухильно виконувати взяті на себе міжнародні зобов'язання Україна (у доповнення до Законів України про ратифікацію) підтверджує у статті 291 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, статті 13.5 Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України „Про міжнародні договори" чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Для держав-членів МОП конвенції Міжнародної організації праці є обов'язковими у разі їх ратифікації.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України „Про міжнародні договори" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до ст.8-1 КЗпП якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Відповідно до ч.2 ст.3 КАС України якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Так, враховуючи ст.ст.15,19 Закону України „Про міжнародні договори України", необхідно зазначити, що частиною національного законодавства є статті 12 та 16 Конвенції № 81, якими передбачено, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

При цьому, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:

а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

б) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції;

с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: І) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; II) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги;

Відповідно до ст. 3 Конвенції №81: «1.Завданнями системи інспекції праці є: а) забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників лід час їхньої роботи, як наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров'я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм».

Статтею 18 Конвенції МОП № 81 зазначено, що національним законодавством передбачаються та ефективно застосовуються відповідні санкції за порушення законодавчих положень, застосування яких підлягає контролю з боку інспекторів праці, та за протидію інспекторам праці під час здійснення їхніх обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу Управління Держпраці через Урядову гарячу лінію 1545 надійшло звернення гр. ОСОБА_10 від 17 жовтня 2017 року № К-7407108 стосовно використання праці неоформлених працівників та прохання здійснити перевірку піцерії «Браво» (м. Добропілля).

Відповідно до пп.2,3 п.5 Порядку №295, на підставі звернення гр. ОСОБА_10, посадовими особами Управління Держпраці у період з 20 жовтня 2017 року по 23 жовтня 2017 року проведено інспекційне відвідування позивача.

Відповідно до ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

У відповідності до приписів ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Згідно ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Як вбачається із матеріалів справи, листом Добропільської ОДПІ ГУ ДФС від 08 червня 2017 року № 1242/05-07-13-13-21 до Управління Держпраці надано інформацію, що за місцем розташування об'єкту піцерія «Браво» (м. Добропілля, пр-т. Шевченка, 3) діяльність здійснює суб'єкт господарювання ФО-П ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1).

Листом Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області від 06 вересня 2017 року № 9911/05-1 до Управління Держпраці надано інформацію щодо загальної чисельності працівників по трудовим та цивільно-правовим договорам по суб'єкту господарювання ФО-П ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1).

Так, під час інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_1, яка здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2, у відповідності до пояснень працівників було встановлено що трудові обов'язки виконували 11 робітників та 3 працювали без укладання трудового або цивільно-правового договору з ФО-П ОСОБА_1, зокрема, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_8 в своїх поясненнях від 20 жовтня 2017 року зазначила, що з 19 жовтня 2017 працює офіціантом в піцерії «Браво» у ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2. ФО-П ОСОБА_1 для ОСОБА_8 встановлений внутрішній трудовий розпорядок, а саме: з понеділка по неділю з 10 год. 00 хв. по 22 год. 00 хв., та роботодавцем ФО-П ОСОБА_1 надано робоче місце.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_8 від 20 жовтня 2017 року, до її обов'язків входить: приймання заказів від відвідувачів піцерії «Браво» на страви, напої, отримання коштів та проведення оплати через РРО та загальну програму (а.с. 86).

Позивачем не надано до Управління Держпраці належних та допустимих доказів укладення з ОСОБА_8 трудового договору відповідно до чинного законодавства України.

Судом були задоволені клопотання представників сторін та допитано в якості свідків гр. ОСОБА_8 та головного державного інспектора відділу контролю західного напрямку Управління з питань Держпраці ОСОБА_6. У відповідності до приписів КАС України, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 склали присяги свідків та попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Свідкам роз'яснено приписи ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Про зазначені обставини ОСОБА_8 та ОСОБА_6 складено розписки.

З пояснень свідка ОСОБА_8, наданих в судовому засіданні, встановлено, що остання прийшла до піцерії «Браво» де спостерігала за персоналом піцерії, в якій вона планувала працювати, будь-які трудові обов'язки не виконувала. Свідок вказала на те, що документи на проведення перевірки представники відповідача показали. Також свідок пояснила, що перевіряючи особи запропонували написати під диктування певні пояснення стосовно трудових відносин з ФО-П ОСОБА_1 Будь - які трудові договори з ОСОБА_8 не укладались. Також свідок зазначила, що заходів фізичного впливу до неї з боку перевіряючих осіб не застосовувалось.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 надала суду пояснення, в яких зазначила, що вона була однією з інспекторів, якими здійснювався позаплановий захід державного контролю. При здійсненні інспекційного відвідування в приміщенні піцерії «Браво» знаходились відвідувачі, бухгалтер обслуговуючий персонал та в тому числі гр. ОСОБА_8 На запитання представників Держпраці стосовно місцезнаходження ФО-П ОСОБА_1 особи відповіли, що остання в піцерії «Браво» не перебуває. На прохання інспекторів праці гр. ОСОБА_8 були власноруч складені пояснення стосовно трудових відносин з ФО-П ОСОБА_1 При цьому, як вказує свідок, зазначені особи не відмовлялись написати ці пояснення на наданих інспекторами бланках.

Згідно із частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1.)письмовими, речовими і електронними доказами;

2.)висновками експертів;

3.)показаннями свідків.

Як вбачається з положень статті 96 КАС України, речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи.

Судом в судовому засіданні досліджено наданий відповідачем до суду диск із відеозаписом подій, пов'язаних із проведенням 20 жовтня 2017 року інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_1 представниками відповідача. Суд вважає зазначений носій інформації таким, що відповідає поняттю речового доказу.

Із зазначеного відео-доказу не вбачається вчинення інспекторами праці будь-яких дій, які б давали підстави вважати про застосування до гр. ОСОБА_8 заходів впливу або погроз. Зазначений доказ свідчить, що гр. ОСОБА_8 перебувала в піцерії «Браво» розташованої за адресою АДРЕСА_2, була одягнута в робочу форму працівника піцерії, приймала закази від відвідувачів на страви, напої. На прохання інспекторів праці написати письмові пояснення стосовно обставин ОСОБА_8, почала писати дані пояснення. Крім того, зазначений відео-доказ спростовує факт примусового написання вказаними особами цих пояснень, а свідчить про їх складення у добровільному порядку.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги пояснення, надані свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в судовому засіданні, враховуючи інші належні в розумінні приписів КАС України докази, досліджені судом при розгляді даної справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення у вигляді постанови про накладення штрафу від 13 листопада 2017 року № 05-09-3340/062/0140.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № 05-09-3340/062/0140 від 13 листопада 2017 року - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 квітня 2018 року. Повний текст судового рішення складено протягом десяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Черникова А.О.