Ухвала суду № 73730053, 03.05.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

03 травня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/23/16

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г., розглянувши заяву б/н від 23.04.2018

Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАША-АГРО», вул. Циганівка, б.27, с. Нова Басань, Бобровицький район, Чернігівська область,17461

про затвердження мирової угоди,

поданої в межах справи №927/23/16

за позовом: MPLANER INVESTMENTS LTD, Stadiou, 37 A, Aglantzia.P.C. 2103, Нікосія, Кіпр; адреса представника: АДРЕСА_1, 03191

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАША-АГРО», вул.Циганівка, 27, с.Нова Басань, Бобровицький район, Чернігівська область, 17461

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача:

1. Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ ОСОБА_1», вул.Пушкінська, 42/4,

м.Київ, 01004

2. Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»,

вул.Горького, 127, м.Київ

про розірвання договору та стягнення 5106493 доларів США.

без виклику та повідомлення сторін,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАША-АГРО» про затвердження мирової угоди.

Заява обґрунтована укладенням між сторонами – ТОВ «НАТАША-АГРО» та MPLANER INVESTMENTS LTD - мирової угоди від 20 квітня 2018 року з метою врегулювання спору по справі №927/23/16.

До заяви додано три примірника тексту мирової угоди від 20.04.2018, які підписані представниками сторін угоди.

Дослідивши матеріали справи №927/23/16, вивчивши зміст наданої заявником мирової угоди від 20.04.2018, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її затвердження з огляду на таке.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.03.2016 у справі №927/23/16 (в редакції ухвали суду від 12.12.2016) позовні вимоги позивача - MPLANER INVESTMENTS LTD - задоволені повністю, договір позики №LA23 від 23.10.2013, що укладений між MPLANER INVESTMENTS LTD (Stadiou, 37 A, Aglantzia, P.C. 2103, Никосія, Кипр) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАТАША-АГРО» (Чернігівська обл., Бобровицький район, с. Нова Басань, вул. Циганівка, 27), зареєстрований в ГУ Національного банку України по м. Києву і області 25.10.2013р. № 17168) - розірвано, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАША-АГРО» на користь MPLANER INVESTMENTS LTD 5000000 доларів США позики, 106493 доларів США процентів, 183918грн. судового збору.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження сторонами вказаного рішення, а тому 24 березня 2016 Господарським судом Чернігівської області видано наказ на примусове виконання рішення, що свідчить про набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.115 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла на момент набрання чинності рішенням від 09.03.2016, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

В силу приписів ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За змістом ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Отже, після набрання рішенням господарського суду законної сили та видачі наказу на примусове виконання цього рішення, у разі волевиявлення особи, на користь якої видано наказ, настає завершальна стадія судового провадження - примусове виконання судового рішення.

Згідно з ч.2 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право на укладення мирової угоди, яка затверджується судом.

Порядок затвердження судом мирової угоди в процесі виконання рішення на момент звернення до суду із даною заявою регулюється ст.330 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що набула чинності з 15.12.2017, відповідно до якої мирова угода, укладена між сторонами в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Заява від 23.04.2018 Товариства «НАТАША-АГРО» про затвердження мирової угоди від 20.04.2018 надійшла до суду безпосередньо від заявника, що є порушенням встановленого законодавством порядку подання заяви про затвердження судом мирової угоди, укладеної в процесі виконання. При цьому, заявник сам зазначає у заяві, що позивач не звертався до органів Державної виконавчої служби України для примусового виконання рішення по даній справі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що затвердження судом мирової угоди, яка укладена між сторонами після прийняття судом відповідного рішення у спорі, але поза межами виконавчого провадження, чинним господарським процесуальним законодавством та законодавством, що регулює примусове виконання судових рішень, не передбачається.

Водночас, оскільки приписами ст.330 Господарського процесуального кодексу України не встановлюються правові наслідки порушення встановленого порядку подання мирової угоди, укладеної сторонами в процесі виконання, для затвердження судом, а також виходячи з приписів ч.11 ст.11 цього ж Кодексу, суд вважає за доцільне надати правову оцінку доданої до заяви та підписаної сторонами мирової угоди від 20.04.2018.

Відповідно до тексту мирової угоди, сторонами якої є: стягувач - MPLANER INVESTMENTS LTD, та боржник – Товариство з обмеженою відповідальністю «НАТАША-АГРО», у пункті першому сторони зазначили, що визнають чинність дії Договору позики №LA23 від 23.10.2013 та Додаткових угод №1,2 до нього на тих самих умовах, які існували до моменту винесення Господарським судом Чернігівської області рішення по справі №927/23/16. В пункті другому мирової угоди сторони вирішили, що позика має бути повернута ТОВ «НАТАША-АГРО» у повному обсязі до 01.08.2018 року включно. Згідно з пунктом три мирової угоди сторонами визнано, що з часу прийняття Господарським судом Чернігівської області рішення по справі №927/23/16 та до моменту підписання цієї мирової угоди боржником не було здійснено жодного платежу по вищевказаному договору позики. В пункті чотири мирової угоди сторонами узгоджено, що у разі неповернення боржником позики стягувачу в повному обсязі до 01.08.2018, стягувач має право звернутися із позовною заявою до суду щодо стягнення заборгованості із боржника.

Відповідно до ч.3 ст.330 Господарського процесуального кодексу України суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених ст.192 цього ж Кодексу.

В силу ч.5 ст.192 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Як встановлено судом вище, рішенням Господарського суду Чернігівської області розірвано укладений між сторонами договір позики №LA23 від 23.10.2013, а також стягнуто з ТОВ «НАТАША-АГРО» на користь MPLANER INVESTMENTS LTD 5000000 доларів США позики, 106493 доларів США процентів, 183918грн. судового збору.

Відповідно до ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються (ч.2). Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов’язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (ч.3).

Оскільки, як вбачається з наказу на примусове виконання рішення від 24.03.2016, рішення суду від 09.03.2016 у справі №927/23/16, яким розірвано укладений між сторонами договір позики №LA23 від 23.10.2013, набрало законної сили 22.03.2016, тому зобов’язання, які виникли між сторонами на його підставі припинилися з 22.03.2016.

Як вбачається зі змісту ст.11, 509 Цивільного кодексу України серед підстав виникнення зобов’язання відсутня така підстава як укладення сторонами судового процесу мирової угоди.

За своєю правовою природою мирова угода, укладена сторонами в процесі виконання судового рішення, є домовленістю сторін щодо виконання рішення суду на підставі взаємних поступок. Тобто мировою угодою не може бути скасовано рішення суду, яке набрало законної сили.

В свою чергу, як вбачається із поданої на затвердження сторонами мирової угоди, сторони всупереч того, що рішенням суду від 09.03.2016 у справі №927/23/16 договір позики №LA23 від 23.10.2013 розірвано, наслідком чого є припинення зобов’язань між сторонами, просять затвердити мирову угоду, в якій ними визнається чинність дії вже розірваного судом договору позики.

Крім того, як встановлено судом вище, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.03.2016 по даній справі в зв’язку з розірванням укладеного між сторонами договору позики №LA23 від 23.10.2013 стягнуто з відповідача (боржника за мировою угодою) суми позики, процентів та судового збору.

Водночас, сторонами в п.2 мирової угоди від 20.04.2018 передбачено повернення боржником лише суми позики до 01.08.2018, а в п.4 визнано право стягувача на звернення до суду із позовною заявою про стягнення цієї заборгованості у разі неповернення позики до 01.08.2018, незважаючи на наявність судового рішення про стягнення суми позики, яке підлягає обов’язковому виконанню.

Отже, подана Товариством з обмеженою відповідальністю «НАТАША-АГРО» на затвердження мирова угода від 20.04.2018 судом розцінюється як намагання сторін в незаконний спосіб скасувати рішення суду від 09.03.2016, в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що умови даної мирової угоди суперечать закону, а відтак є підстави для відмови у затвердженні мирової угоди.

Враховуючи вищевикладене, в затвердженні мирової угоди має бути відмовлено.

Керуючись ст.192, 234, 235, 330 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В затвердженні мирової угоди від 20.04.2018, укладеної між сторонами – MPLANER INVESTMENTS LTD та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАТАША-АГРО» – після набрання законної сили рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №927/23/16 ВІДМОВИТИ.

2. Ухвала підписана 03 травня 2018 року.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

З текстом даної ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т. Г. Оленич