Рішення № 73729945, 02.05.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року Справа № 925/181/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - представник не з'явився,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк

"ПриватБанк", м. Київ

до фізичної особи-підприємця Тригуба Валентина Анатолійовича,

с. Межиріч, Канівського району, Черкаської області

про стягнення 5 863 грн. 56 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" до фізичної особи-підприємця Тригуба Валентина Анатолійовича про стягнення з відповідача 1 016 грн. 99 коп. боргу зі сплати кредиту, 2 218 грн. 16 коп. боргу зі сплати процентів та 2 628 грн. 41 коп. пені, з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору банківського обслуговування (поточного рахунку) від 26 січня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02 березня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29 березня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29 березня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 02 травня 2018 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, відповідач відзиву у визначений судом строк суду не надав.

Сторони про дату та час проведення судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та реєстром поштових відправлень господарського суду Черкаської області.

Як вбачається з матеріалів справи, конверти в яких були направлені ухвали господарського суду Черкаської області від 02 березня 2018 року та від 29 березня 2018 року повернулися до суду у зв'язку з тим, що адресат за зазначеною адресою не проживає. Ухвали суду було направлено за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: с. Межиріч, Канівського району, Черкаської області.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 26 січня 2012 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та фізичною особою-підприємцем Тригубом Валентином Анатолійовичем було укладено договір банківського обслуговування №б/н шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг.

26 січня 2012 року відповідачем була підписана заява про відкриття рахунку на підставі якої було відкрито поточний рахунок № 26008060790610, у тому числі і для обслуговування Договору банківського обслуговування від 26 січня 2012 року.

Розділом 3.2.2 "Умов та Правил надання банківських послуг" регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж", інформація про послугу розміщена на Інтернет сайті wwwргіvаtbаnk.uа.

Банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і Банком (далі Послуга). Послуга надається у вигляді виконання Банком заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка"), згідно з якою клієнт платник/ одержувач доручає Банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату зазначені при створенні заявки. Послуга надається Банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами справжньою Послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Згідно до п.3.2.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг, Банк надає Клієнту кредит увигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів (гарантований платіж або заявка), в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається Банком для виконання Клієнтом платежів за платіжними дорученнями (заявками на договірне списання коштів) з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказана в заявці.

У разі необхідності отримання Послуги, платник, за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24" (далі - "Приват24"), подає до Банку заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (далі - "дата виконання заявки", "дата виконання гарантованого платежу"), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу.

Так, 13 січня 2014 року за допомогою системи Іnternet Ваnkіng Приват-24 відповідачем було сформовано заявку №1 відповідно про перерахування 20 січня 2014 року на користь третіх осіб за рахунок кредитних коштів 1 332 грн. 22 коп. Відповідні кошти були перераховані банком 20 січня 2014 року, що відображається у банківській виписці по рахунку №20629051504386 (26008060790610).

Таким чином, позивач надавав відповідачу кредитні кошти за послугою "гарантований платіж" за його заявкою в розмірі 1 332 грн. 22 коп.

Водночас відповідач лише частково здійснив погашення заборгованості, в зв'язку з чим позивач просив стягнути 1 016 грн. 99 коп. боргу за кредитом.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно п. 3.2.2.2. Умов та Правил, Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі зазначеному в заявці Клієнта, проте не пізніше 30 днів* з дати повернення кредиту. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру кредиту, зазначеного в заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позивачем також заявлено до стягнення 2 218 грн. 16 коп. боргу зі сплати відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 03 березня 2014 року по 05 лютого 2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто з урахуванням вищенаведеного, строк повернення кредитних коштів та відсотків станом на день звернення позивача до суду настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту здійснення, на підставі умов договору банківського обслуговування, розрахунку з позивачем за наданий кредит та сплати відсотків за користування кредитом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу по кредиту в розмірі 1 016 грн. 99 коп. та відсотків за користування кредитом в розмірі 2 218 грн. 16 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 3.2.2.10.1. у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п, 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 -3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3,2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п.3.2.2.10.4 Умов та Правил, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.2.3.10.1-3.2.3.10.3, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом.

Згідно п.3.2.3.10.7 Умов та Правил, строки позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції.

Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки сторонами було визначено інший період нарахування штрафних санкцій, то нарахування пені понад строки встановлені ч.6 ст.232 ГК України з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано не суперечить вимогам чинного законодавства.

З урахування вимог п. 3.2.2.10.1. договору позивачем також заявлено до стягнення пеню в розмірі 2 628 грн. 41 коп. нарахованої за період з 17 листопада 2014 року по 05 лютого 2018 року.

Нарахування пені здійснено позивачем вірно, відповідачем не спростовано, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Тригуба Валентина Анатолійовича, с. Межиріч, Канівського району, Черкаської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", вул. М. Грушевського, 1Д, м. Київ, ідентифікаційний код 14360570 - 1 016 грн. 99 коп. - заборгованості по кредиту, 2 218 грн. 16 коп. - заборгованості по відсоткам, 2 628 грн. 41 коп. пені та 1 762 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 03 травня 2018 року.

Суддя А.В.Васянович