Рішення № 73729763, 24.04.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 квітня 2018 року Справа № 913/549/17

Провадження № 34/913/549/17

За позовом публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудівельний завод», м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

про стягнення 7.894.259,96 грн.

Судова колегія у складі:

головуючий суддя Корнієнко В.В.,

суддя Ворожцов А.Г.,

суддя Лісовицький Є.А.

Секретар судового засідання Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. від 21.12.2017 № 004/02;

від відповідача: ОСОБА_3 за дов. від 25.07.2017;

від третьої особи: не прибув.

Суть спору: позивачем, як правонаступником ПАТ «Укрінбанк», заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

- заборгованості за кредитом в сумі 4318000 грн., наданого відповідачу за кредитною угодою про відкриття відновлюваної кредитної лінії від 22.08.2011 № 2250;

- заборгованості за процентами в сумі 2761096,70 грн.;

- інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 818590,57 грн.

Заявою від 11.01.2018 позивач зменшив розмір заявленої до стягнення заборгованості за кредитом до суми 4.315.910,00 грн. та заборгованості за процентами до суми 2.759.759,39 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 14.08.2017 № 14/08-3 проти позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість, і зокрема на те, що позивач є неналежним, так як він не є фінансовою установою.

Клопотанням від 15.08.2017 відповідач заявив про застосування позовної давності до вимог позивача.

У зв'язку зі складністю справи, 12.09.2017 автоматизованою системою було визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: ОСОБА_4 – головуючий, судді: Ворожцов А.Г., Фонова О.С. (протокол автоматичного визначення складу колегії від 12.09.2017).

Ухвалою від 08.11.2017 господарський суд продовжив розгляд справи на 15 днів та відклав розгляд справи на 28.11.2017 о 15 год. 00 хв.

У зв’язку із знаходженням судді Фонової О.С. у відпустці, її замінено на суддю Іноземцеву Л.В. (протокол автоматичного визначення складу колегії суддів від 28.11.2017).

У зв’язку із знаходженням судді Іноземцевої Л.В. у відпустці, останню замінено на суддю Лісовицького Є.А. (протокол автоматичного визначення складу колегії суддів від 10.01.2018).

У зв'язку з хворобою судді Іванова А.В. його замінено на суддю Корнієнко В.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2018).

Господарським судом Луганської області було порушено провадження у даній справі за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України; 25.10.2017 суд розпочав розгляд справи по суті.

На підставі ч. 14 ст. 32 ГПК України (у новій редакції), ухвалою від 07.02.2018 суд у новому складі вирішив розгляд справи здійснювати зі стадії проведення підготовчого провадження, в зв’язку з необхідністю залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою від 28.02.2018 господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб.

Третя особа письмові пояснення на позовну заяву суду не подала, її представник в судове засідання не прибув; причини суду не повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач у позовній заяві вказав:

- 22.08.2011 між ПАТ «Український інноваційний банк» (Банк) та ТОВ «Лисичанський машинобудівельний завод» (Позичальник) була укладена угода про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 2250 (Кредитна угода), відповідно до умов якої Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 5.000.000,00 грн. терміном по 22.08.2013 (включно) зі сплатою 18 % річних;

- у подальшому, додатковими угодами змінювалась процентна ставка та строк повернення кредиту; остаточно строк повернення кредиту та сплати відсотків настав 23.02.2017;

- позичальник (відповідач) своєчасно в повному обсязі кредит не повернув, проценти за його користування не сплатив;

- у зв’язку з віднесенням Банку до категорії неплатоспроможних (постанова правління НБУ від 24.12.2015 № 934), відкликання банківської ліцензії та ліквідацією Банку (постанова правління НБУ від 22.03.2016 № 934), запровадженням тимчасової адміністрації і початок процедури ліквідації Банку (рішення ВД ФГВФО від 24.12.2015 № 239, від 22.03.2016 № 385), Банк, на підставі рішення загальних зборів своїх акціонерів від 13.07.2016, змінив своє найменування на ОСОБА_5» та змінив види діяльності, зокрема виключив види діяльності, що стосувалися банківської діяльності, грошового посередництва, та визначив основним видом діяльності: «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»;

- рішенням загальних зборів акціонерів від 28.03.2017 ОСОБА_5» перейменовано в ПАТ «Українська інноваційна компанія»; викладено статут у новій редакції; відповідні відомості внесені до ЄДР;

- в силу вказаних обставин, ПАТ «Українська інноваційна компанія» (позивач по справі) є правонаступником Банку (ПАТ «Український інноваційний банк»);

- так як позичальник (відповідач) свої зобов’язання за угодою про відкриття відновлюваної кредитної лінії своєчасно та в повному обсязі не виконав, у нього виник борг за кредитом та відсотками за його користування перед ПАТ «Укрінбанк» в особі його правонаступника – ПАТ «Українська інноваційна компанія» (позивач по справі).

На підставі вказаних доводів позивачем, як правонаступником ПАТ «Укрінбанк», з урахуванням заяви від 11.01.2018 про зменшення розміру позовних вимог, заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

- заборгованості за кредитом в сумі 4.315.910,00 грн., наданого відповідачу за кредитною угодою про відкриття відновлюваної кредитної лінії від 22.08.2011 № 2250;

- заборгованості за процентами в сумі 2.759.759,39 грн.;

- інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 818590,57 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 14.08.2017 № 14/08-3 (т. 1, а.с. 199-202) проти позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість, і зокрема на те, що позивач є неналежним, так як він не є фінансовою установою.

Клопотанням від 15.08.2017 відповідач заявив про застосування позовної давності до вимог позивача (т. 1, а.с. 225). Однак, відповідач не визначив коли позовна давність сплила та відносно якої з вимог.

Заперечуючи проти позову, у поясненнях від 03.01.2018 (т. 2, а.с. 207-213), відповідач також зазначав, що позивач не довів, що він є правонаступником прав й обов'язків банківської установи (ПАТ «Український інноваційний банк»), якою надавався кредит.

Третя особа письмові пояснення на позовну заяву суду не подала, її представник в судове засідання не прибув; причини суду не повідомлені.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно із частиною 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 1 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно угоди про відкриття відновлюваної кредитної лінії від 22.08.2011 № 2250 (Кредитна угода), укладеної між ПАТ «Український інноваційний банк» (Банк) та ТОВ «Лисичанський машинобудівельний завод» (Позичальник), Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 5.000.000,00 грн. на закупівлю сировини, матеріалів та поповнення оборотних коштів, терміном по 22.08.2013 (включно) зі сплатою 18 % річних (пункти 3.1., 3.2., 3.4. Кредитної угоди).

Факт видачі кредиту відповідачу підтверджується виписками по особовому рахунку відповідача за період з 01.01.2010 по 14.07.2016 (т. 1, а.с. 12-62).

Додатковими угодами від 01.02.2012 № 1, від 29.03.2012 № 2, від 01.10.2012 № 3, від 22.03.2013 № 4, від 05.07.2013 № 5, від 05.08.2013 № 6 від 09.08.2013 № 7, від 10.04.2014 № 8 від 11.09.2014 № 9 до Кредитної угоди (т. 1, а.с. 68-77) змінювався ліміт кредитної лінії термін повернення кредиту та процентна ставка.

Додатковою угодою від 24.04.2015 № 10 до Кредитної угоди (т. 1, а.с. 78) розмір кредитної лінії був встановлений в сумі 4.318.000,00 грн. із строком остаточного погашення – 23.02.2017 з процентною ставкою – 23 % річних.

Відповідач частково повернув Банку кредит та проценти, що підтверджується банківськими виписками (т. 2, а.с. 69-119), однак, в повному обсязі та у встановлений строк кредит Банку не повернув, проценти не сплатив; борг відповідача за кредитом складає 4.315.910,00 грн., борг за процентами – 2.759.759,39 грн., що не заперечується відповідачем.

Щодо правонаступництва позивачем прав і обов’язків Банку (ПАТ «Український інноваційний банк»):

Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінбанк» від 13.07.2016 назву ПАТ «Укрінбанк» змінено на ПАТ «Укрінком», про що було внесено відповідні відомості до відповідного державного реєстру. Цим же рішенням було змінено й види діяльності товариства, зокрема, виключено такий вид діяльності, як діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 інші види грошового посередництва та визначено основним видом діяльності 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінбанк» (протокол № 6 від 28.03.2017) перейменовано ПАТ «Укрінком» в ПАТ «Українська інноваційна компанія», затверджено статут в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту ПАТ «Українська інноваційна компанія», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінбанк», оформленим протоколом № 6 від 28.03.2017, ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Українська інноваційна компанія», яке є набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ «Український інноваційний банк».

Згідно ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 1 Закону України «Про акціонерні товариства», особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності. У разі суперечності норм цього Закону з нормами законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, норми законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, мають перевагу.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).

Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).

Словосполучення «акціонерне товариство» та похідні від нього у своєму найменуванні можуть використовувати лише юридичні особи, які зареєстрували в установленому порядку випуск власних акцій та функціонують відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, та юридичні особи - корпоративні інвестиційні фонди, які створені та функціонують відповідно до законодавства, що регулює діяльність у сфері спільного інвестування.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам, - є реорганізацією банку.

При цьому як реорганізація так і ліквідація банку передбачає погодження цих процедур НБУ (ст.ст. 28, 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Водночас з огляду на зміст визначення терміну «реорганізація банку», що наводиться в зазначеному спеціальному Законі, тільки заходи з реорганізації передбачають правонаступництво. При ліквідації банківської установи, правонаступництво згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність», - відсутнє.

Окрім цього згідно ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про банки і банківську діяльність» реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. Вказаний перелік є вичерпним. При цьому у разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи.

Статтею 46 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачений обов'язок Правління банку протягом трьох робочих днів інформувати НБУ про наступні свої дії: звільнення керівника (керівників) банку та про кандидатуру на призначення на цю посаду; зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів; припинення банківської діяльності.

Згідно абз. 3 ст. 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження НБУ. Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів.

Тобто, ПАТ «Укрінбанк» повинен був діяти відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність» і проводити будь-які зміни щодо своєї діяльності включаючи зміну назви, виключно після отримання на це згоди від НБУ.

Виключення кредитною установою із своєї назви слова «банк» та з видів своєї діяльності «банківська діяльність» без дотримання процедури передбаченої статтями 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не дає підстави вважати її правонаступником кредитної установи (банку).

Разом із тим главами 2 та 3 розділу III «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу» (затверджене Постановою Правління НБУ від 17.08.2012р. № 346; зареєстровано в Мінюсті України 17.09.2012 р. за № 1590/21902) регламентовано комплекс заходів, здійснення яких має передувати ліквідації банку за рішенням його власників.

Так, зокрема банк може бути ліквідований за рішенням загальних зборів учасників банку в порядку, передбаченому законодавством України та цим Положенням, та за згоди Національного банку.

Згода на ліквідацію банку за рішенням його власників надається у формі рішення Правління Національного банку.

Банк для отримання згоди подає до Національного банку такі документи:

а) рішення загальних зборів учасників про ліквідацію банку;

б) рішення загальних зборів учасників про обрання ліквідаційної комісії;

в) порядок ліквідації банку, затверджений загальними зборами учасників.

Порядок ліквідації банку має містити інформацію про обсяги вимог кредиторів, передбачати перелік заходів щодо формування ліквідаційної маси, задоволення вимог кредиторів та містити строки виконання заходів;

г) інформацію про голову та членів ліквідаційної комісії щодо їх відповідності вимогам, установленим Законом про систему гарантування до ліквідатора та осіб, залучених до ліквідації.

Національний банк відмовляє в погодженні ліквідації банку за рішенням власників у разі виявлення ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Ліквідація банку з ініціативи власників починається з дати відкликання Національним банком банківської ліцензії, генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Голова ліквідаційної комісії очолює роботу ліквідаційної комісії.

У період тимчасової відсутності голови ліквідаційної комісії його обов'язки виконує заступник.

Ліквідацію відокремленого підрозділу банку здійснює призначена ліквідаційною комісією уповноважена особа - член ліквідаційної комісії згідно з відповідною довіреністю.

Ліквідаційна комісія (далі - ліквідатор) з дати відкликання Національним банком банківської ліцензії зобов'язана щомісяця (станом на 1 число) подавати Національному банку інформацію про стан виконання плану ліквідації банку (у тому числі про витрати, пов'язані з ліквідаційною процедурою, та про задоволення вимог кредиторів).

Строк ліквідації банку з ініціативи власників не може перевищувати строки ліквідації банку, установлені Законом про систему гарантування.

Процедура завершення ліквідації банку обумовлена вчиненням наступних дій.

Рішення щодо виключення відомостей про банк з Державного реєстру банків приймає уповноважена посадова особа Національного банку на підставі документів, передбачених законодавством України, отриманих від ОСОБА_1 гарантування або ліквідаційної комісії банку, що ліквідується за рішенням власників.

При цьому пакет документів має містити:

а) для ОСОБА_1 гарантування:

рішення ОСОБА_1 гарантування про затвердження ліквідаційного балансу;

звіт уповноваженої особи ОСОБА_1 гарантування про завершення ліквідації банку;

акти про приймання-передавання документів банку до архіву Національного банку;

б) для ліквідатора банку, який ліквідується з ініціативи власників:

протокол загальних зборів учасників банку з рішенням про затвердження ліквідаційного балансу;

ліквідаційний баланс банку та звіт ліквідатора банку, засвідчені підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку та затверджені загальними зборами учасників;

відомість накопичених оборотів за балансовими та позабалансовими рахунками за весь період ліквідації банку;

аудиторський висновок з аудиторським звітом про здійснення перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу;

оригінали установчих документів банку та свідоцтво про державну реєстрацію банку;

інформацію про закриття накопичувального рахунку банку;

акти про приймання-передавання документів банку до архіву Національного банку;

повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Ліквідаційний баланс, складений у формі оборотно-сальдового балансу, засвідчується підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку.

Звіт ліквідатора банку, у якому відображено, зокрема, проведену роботу щодо задоволення вимог кредиторів, засвідчується підписом ліквідатора і відбитком печатки банку.

Ліквідаційний баланс, додатки до нього та звіт ліквідатора банку надаються Національному банку на паперових носіях, прошнурованих разом з описом документів та супровідним листом, а також в електронному вигляді на оптичних або електронних носіях інформації (CD, DVD, карти пам'яті, флеш-пам'ять).

Національний банк має право вимагати додаткові документи, які підтверджують дані ліквідаційного балансу. Ліквідатор подає додаткові документи в строк не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання запиту.

Водночас відповідно до ст.ст. 7 та 13 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг, - юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

При цьому фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, лише якщо:

1) облікова і реєструюча система відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами;

2) внутрішні правила фінансової установи, узгоджені з вимогами законів України та нормативно-правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг;

3) професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим законом вимогам.

Реорганізація та ліквідація фінансових установ відбуваються з додержанням вимог відповідних законів України та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, яка є фінансовою установою, здійснюється на підставі витягу про її виключення з державного реєстру фінансових установ за формою, встановленою відповідним органом державного регулювання ринків фінансових послуг, та інших документів, перелік яких встановлений законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. І тільки в разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників (ч. 1 ст. 104 ЦК України).

З огляду на вищенаведені приписи відповідних спеціальних нормативно-правових актів, що регламентують правовідносини у сфері діяльності банків та фінансових установ, матеріали справи не містять, а позивач не надав доказів, які б вказували на правомірність переходу до нього прав та обов'язків банківської установи (правонаступництва ПАТ «Український інноваційний банк»). Адже зміна назви установи шляхом заміни слова «банк» на «компанія» не є достатнім доказом правонаступництва між банківською та небанківською установою, якою на, думку позивача, він є на час розгляду справи в суді. Тим більше, що як зазначалось вище, правонаступництво банківської установи відбувається лише в разі реорганізації останньої (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Правочин щодо заміни кредитора в зобов'язанні між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком» відсутній. Правонаступництво між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком» не відбулось, передавальний акт або розподільчий баланс відсутній. Виконання обов'язку боржника поручителем, заставодавцем, третьою особою також не відбувалось.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14.02.2018 у справі № 910/7828/17 (за позовом ПАТ «Укрінком» до ПАТ «Оболонь» про стягнення заборгованості за кредитним договором).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом - 05839888 міститься інформація стосовно позивача - ПАТ «Укрінком», основним видом економічної діяльності якого є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Найменування банку має містити слово «банк», а також вказівку на організаційно-правову форму банку (ст. 15 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

В силу положення ч. 9 ст. 17 Закону України «Про банки та банківську діяльність», забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» операції, визначені п. 3 ч. 3 цієї статті (розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик), належать до виключно банківських операцій, здійснювати які дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію.

Як кредитні розглядаються операції, зазначені в п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону (ст. 49 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що у відносинах кредитування за Кредитною угодою стороною повинен виступати саме Банк, який має відповідну ліцензію.

Скасування Окружним адміністративним судом м. Києва (постанова від 14.12.2017 у справі № 826/14033/17) постанови правління НБУ від 24.12.2015 № 934 «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних» та рішення дирекції ФГВФО від 24.12.2015 № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк»…», не стосується вищенаведених обставин, так як позивач обґрунтовує наявність свого права (для захисту якого він звернувся до суду) саме правонаступництвом прав і обов’язків Банку.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити в зв’язку з тим, що у позивача відсутнє право на стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаною Кредитною угодою.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати на судовий збір покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

24 квітня 2018 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 03 травня 2018 р. і може бути оскаржене протягом 20 днів з цієї дати шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя В.В. Корнієнко

Суддя А.Г. Ворожцов

Суддя Є.А. Лісовицький