Ухвала суду № 73729653, 26.04.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.04.2018 р. Справа№ 914/706/16

За заявою:Фермерського господарства ОСОБА_1, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Тартаківпро:перегляд ухвали Господарського суду Львівської області від 18.03.2016р. за нововиявленими обставинамиу справі:№914/706/16за позовом:Фермерського господарства ОСОБА_1, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Тартаківдо відповідача:Прокуратури Львівської області, м. Львівпро:стягнення 500000,00 грн. моральної шкоди, завданої в результаті незаконних дій посадових осіб прокуратури Львівської області

ВСТАНОВИВ:

28.03.2018р. на розгляд Господарського суду Львівської області від ФГ Бурки ОСОБА_2 надійшла заява про перегляд ухвали Господарського суду Львівської області про відмову у прийнятті позовної заяви від 18.03.2016р. у справі №914/706/16 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.03.2018р. відкрито провадження у справі №914/706/16 за заявою ФГ Бурки ОСОБА_2 від 27.03.2018р. №179 про перегляд ухвали Господарського суду Львівської області від 18.03.2016р. у справі №914/706/16 за нововиявленими обставинами, розгляд заяви призначено на 26.04.2018р.

Представник заявника в судове засідання 26.04.2018р. не з’явився, на адресу суду надіслав клопотання від 03.04.2018р. №189, в якому просить суд розглядати справу без його участі, за наявними матеріалами.

Як вбачається з поданої заяви, така обґрунтована тим, що у 2013р. заявник звернувся до прокуратури Львівської області з заявою №207 від 30.04.2013р., відповідно до якої просив зареєструвати заяву у Єдиному реєстрі досудових розслідувань та відкрити відносно судді Сокальського районного суду Львівської області Адамович М.Я. кримінальне провадження. Листом вих. №06/1-р від 08.05.2013р. прокуратура Львівської області повідомила, що заяву ФГ ОСОБА_1 скеровано для організації розгляду до прокуратури Сокальського району; зобов’язано про результати розгляду заяви повідомити заявника у встановленому порядку. На думку заявника, дії начальника відділу наглядової діяльності слідчого управління прокуратури Львівської області радника юстиції ОСОБА_3 при розгляді заяви про кримінальне правопорушення за №207 від 30.04.2013р. є протиправними в силу приписів ст. 12 Закону України «Про звернення громадян», ст. 1, ч. 3 ст. 9, ст. 55, 56, 214 КПК України. Заявник вважає, що внаслідок неправомірних дій посадової особи прокуратури Львівської області йому було спричинено моральні страждання, які полягли у приниженні честі, гідності, ділової репутації, моральних переживань, а тому ФГ ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про стягнення з прокуратури Львівської області 500000,00 грн. моральної шкоди. Враховуючи те, що на момент прийняття Господарським судом Львівської області ухвали про відмову у відкритті виконавчого провадження у справі №914/706/16, заявникові не могли бути відомі обставини, які існували, однак згодом були встановлені в постанові Верховного Суду від 15.03.2018р. у справі №461/1930/16-ц за позовом ФГ ОСОБА_1 до прокуратури Львівської області, держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями працівників прокуратури Львівської області при розгляді заяви. Зокрема, у вказаній постанові Верховним Судом зроблено висновок про те, що дана категорія спору підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. На думку заявника, вказана обставина є істотною (нововиявленою), а тому є підстави для скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 18.03.2016р. у справі №914/706/16 та вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання 26.04.2018р. з’явився, на виконання вимог ухвали суду 19.04.2018р. подав відзив на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні заяви ФГ ОСОБА_1 Зокрема, у відзиві на заяву прокуратура зазначає, що не заперечує по суті заяви, однак вважає, що така не відповідає вимогам ст. 322 ГПК України щодо форми та змісту. Крім цього, у відзиві на заяву прокуратура заперечує по суті заявленого позову.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 325 ГПК України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що провадження у справі за заявою ФГ ОСОБА_1 було відкрите 29.03.2018р., беручи до уваги вихідні та святкові дні, заяву представника про розгляд заяви за його відсутності, суд прийшов до висновку, що заява підлягає розгляду в даному судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника прокуратури Львівської області, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016р. Фермерське господарство ОСОБА_1 звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до прокуратури Львівської області про стягнення 500000,00 грн. моральної шкоди, завданої в результаті незаконних дій посадових осіб прокуратури Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2016р. у прийнятті позовної заяви Фермерського господарства ОСОБА_1 до прокуратури Львівської області про стягнення 500000,00 грн. моральної шкоди, завданої в результаті незаконних дій посадових осіб прокуратури Львівської області було відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України (в редакції, котра діяла на той час).

У встановленому законом порядку зазначена ухвала не оскаржувалася та набрала законної сили.

Звертаючись до суду з даною заявою, ФГ ОСОБА_1 зазначає, що 15.03.2018р. Верховним Судом прийнято постанову у справі №461/1930/16-ц за позовом за позовом ФГ ОСОБА_1 до прокуратури Львівської області, держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди (який є на думку заявника, є аналогічним спору у справі №914/706/16), в якій встановлено, що вимога про відшкодування моральної шкоди, заподіяної діями суб'єкта владних повноважень не об'єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадає під дію статті 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду. Наведені обставини на думку заявника, є нововиявленими та слугують підставою для скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 18.03.2016р.

Встановивши наведені обставини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Господарський суд зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2016р. ФГ ОСОБА_1 звернулося до Галицького районного суду м. Львова з позовом до прокуратури Львівської області, держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завдану незаконними діями працівників прокуратури Львівської області, при розгляді його заяви.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21.07.2016р. у справі №461/1930/16-ц провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України в редакції, що діяла на час постановлення судом оскаржуваної ухвали.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 04.10.2016р. у справі №461/1930/16-ц апеляційну скаргу ФГ ОСОБА_1 відхилено, ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 21.07.2016р. залишено без змін.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що спір, який виник між учасниками справи, підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Постановою Верховного Суду від 15.03.2018р. у справі №461/1930/16-ц касаційну скаргу ФГ ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 21.07.2016р. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 04.10.2016р. залишено без змін.

Постанова Верховного Суду від 15.03.2018р. у справі №461/1930/16-ц мотивована тим, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство»). Повноваження прокурора визначаються ст. 121 Конституції України та Законом України «Про прокуратуру». Спори, що виникають між юридичними особами та представниками прокуратури при реалізації ними своїх повноважень, за своїм суб'єктним складом підвідомчі господарським судам. Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію ст. 4 ГПК. Майнові відносини (у розумінні ст. 4 ГК України) суб'єктів господарювання з юридичними особами, у тому числі тими, що не є суб'єктами господарювання (органами державної влади), регулюються ГК та ГПК України. Оскільки у справі №461/1930/16-ц ФГ ОСОБА_1 заявило вимогу до прокуратури Львівської області та держави України в особі Державної казначейської служби України лише про відшкодування моральної шкоди, заподіяної діями суб'єкта владних повноважень, Верховний Суд прийшов до висновку, що така вимога не об'єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадає під дію ст. 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.

Враховуючи те, що обставини, які були встановлені Верховним Судом у постанові від 15.03.2018р. у справі №461/1930/16-ц (щодо підвідомчості даної категорії спорів господарському суду) не могли бути відомі заявникові на час прийняття Господарським судом Львівської області ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви у зв’язку з прийняттям такої постанови після винесення Господарським судом Львівської області ухвали, беручи до уваги істотність даних обставин для розгляду справи №914/706/16, а саме, наявність висновку Верховного Суду щодо підвідомчості даної категорії спору господарському суду мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте Господарським судом Львівської області 18.03.2016р., суд вважає, що обставини на які посилається заявник та які були встановлені Верховним Судом у справі №461/1930/16-ц в силу п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України є нововиявленими.

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Господарський суд зазначає, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується ст. 6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки) §49.

Таким чином суд, встановивши наявність нововиявлених обставин у справі, взявши до уваги гарантоване Конвенцією право особи на судовий захист, прийшов до висновку що ухвала Господарського суду Львівської області від 18.03.2016р. у справі №914/706/16 підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 325 ГПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Так, ч. 4 ст. 325 ГПК України встановлено, зокрема, що у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду.

Судом відхилено покликання прокуратури на невідповідність поданої заяви вимогам ст. 322 ГПК України щодо форми та змісту, оскільки вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами, судом встановлено відповідність поданої заяви ст. 322 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 176, 162, 176, 177, п. 5 ч. 2 ст. 182, 234, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ФГ ОСОБА_1 від 27.03.2018р. №179 про перегляд ухвали Господарського суду Львівської області від 18.03.2016р. у справі №914/706/16 за нововиявленими обставинами задоволити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області про відмову у прийнятті позовної заяви від 18.03.2016р. у справі №914/706/16.

3. Прийняти позовну заяву ФГ ОСОБА_1 у справі №914/706/16 до розгляду та відкрити провадження у справі.

4. Розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

5. Підготовче засідання призначити на: 24.05.2018р. на 10 год. 30 хв.

6.Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 4, ІІ поверх, каб.204.

7. Явку представників сторін в підготовче судове засідання визнати обов'язковою.

8. Встановити відповідачу строк:

- не пізніше 15 днів з дня вручення цієї ухвали подати відзив на позов з документальним і нормативним обґрунтуванням своїх доводів, який відповідатиме приписам ст. 165 ГПК України. Відзив на позов з долученими до нього документами направити позивачу одночасно з поданням (надісланням) відзиву до суду, докази відправки надати суду;

- до 23.05.2018р. подати суду заперечення на відповідь на відзив, які також надати (направити) позивачу одночасно з поданням (надісланням) їх до суду.

9. Встановити позивачу строк:

- не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву на позов, подати відповідь на відзив. Відповідь на відзив направити відповідачу одночасно з поданням (надісланням) відзивів до суду, докази відправки надати суду.

10. Роз’яснити позивачу про необхідність здійснення наступних дій:

- представити оригінали долучених до позову документів для огляду в судовому засіданні;

- надати заяву ФГ ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення №207 від 30.04.2013р., лист прокуратури Львівської області вих. №06/1-р від 08.05.2013р.

11. Роз’яснити відповідачу про необхідність здійснення наступних дій:

- представити оригінали долучених до відзиву документів для огляду в судовому засіданні;

- надати заяву ФГ ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення №207 від 30.04.2013р., лист прокуратури Львівської області вих. №06/1-р від 08.05.2013р. та документи, які були прийняті уповноваженими органами за результатами розгляду заяви ФГ ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення №207 від 30.04.2013р.

Роз’яснити сторонам, що згідно ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Суд доводить до відома сторін, що згідно ст. 135 ГПК України, суд може у випадку ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.05.2018р.

Суддя Крупник Р.В.