Рішення № 73729579, 27.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2018Справа № 910/1072/18

За позовомКиївської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарнідоТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Будград»простягнення 49774 грн. 99 коп.Суддя Отрош І.М.

секретар судового засідання Савінкова Ю.Б.

Представники учасників справи:

від позивача: Морачов О.В. - представник за довіреністю від 02.04.2018;

від відповідача: Вергелес Д.Є. - представник за довіреністю № 76 від 20.03.2018;

Вільний слухач: Забугіна І.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.02.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Київської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарні з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Будград» про стягнення 49774 грн. 99 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані завищенням відповідачем вартості виконаних робіт на суму 49774 грн. 99 коп., що було встановлено ревізією Держаудитслужби, при виконанні відповідачем капітального ремонту головного корпусу Київської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарні на підставі Договору будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2018 у справі № 910/1072/18 позовну заяву Київської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарні залишено без руху на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 06.02.2018 у справі № 910/1072/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 відкрито провадження у справі №910/1072/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; розгляд справи призначено на 27.03.2018.

Судове засідання, призначене на 27.03.2018, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 судове засідання призначено на 27.04.2018.

29.03.2018 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (докази направлення копії відзиву позивачу долучено до відзиву), в якому відповідач заперечив проти задоволення позову з тих підстав, що ним належним чином були виконані роботи за Договором будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014, що підтверджується актом виконаних робіт, підписаним позивачем, та будь-яких спорів між сторонами щодо обсягу та якості виконаних відповідачем робіт при підписанні акту не існувало.

Крім того, відповідачем було заявлено про застосування позовної давності.

У судовому засіданні 27.04.2018 представник позивача надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.04.2018 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

Відповіді на відзив у встановлений судом в ухвалі від 26.02.2018 строк (протягом 5 днів з дня отримання відзиву) позивачем не подано (відзив був отриманий позивачем 30.03.2018 - відповідно до інформації, розміщеної на сайті ПАТ «Укрпошта»).

Підстав для відкладення розгляду справи/оголошення перерви судом не встановлено.

У судовому засіданні 27.04.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.08.2014 між Київською міською клінічною шкірно-венерологічною лікарнею (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Будград» (підрядник) укладено Договір будівельного підряду № 8-К, відповідно до умов якого підрядник бере на себе зобов'язання власними та залученими силами і засобами виконати капітальний ремонт бетонної рампи та відновлення зливної каналізації (ліквідація аварійного стану) головного корпусу Київської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарні за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 32, а замовник зобов'язується забезпечити підряднику доступ до об'єкта, прийняти та оплатити вартість виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1 Договору будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 вартість робіт підрядника відповідно до динамічної договірної ціни (Додаток № 1) складає 116827 грн. 93 коп.

Відповідно до розділу 6 Договору будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 підрядник зобов'язаний, зокрема, виконати власними та залученими силами і засобами роботи, передбачені договором; підрядник має право отримувати оплату за виконані роботи в розмірах і у строки, передбачені договором, не пізніше 5 днів після підписання замовником актів виконаних робіт.

Згідно з розділом 6 Договору будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 замовник зобов'язаний, зокрема, оплатити виконані роботи у розмірах і у строки, встановлені договором.

Відповідно до п.10.1 Договору будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Згідно з п. 5.1 Договору будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 приймання-передача робіт оформлюється актом виконаних робіт КБ-2в, довідкою про вартість виконаних робіт КБ-3, підписаними повноваженими представниками сторін та скріпленими печатками.

Судом встановлено, що 26.08.2014 між сторонами було складено акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за Договором будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 на суму 116827 грн. 85 коп. (відповідно до п. 3.1 договору вартість робіт за договором становить 116827 грн. 93 коп.).

Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печаткою відповідача (копія акту долучена позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.3.2.4 Плану контрольно-ревізійної роботи північного офісу Держаудитслужби на 2 квартал 2017 року було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.02.2011 по 01.06.2017, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в Акті ревізії від 06.09.2017 № 05-30/806.

У вказаному акті (витяг з акту долучено позивачем до позовної заяви) зазначено, що ревізією з дотримання законодавства при визначенні додаткових витрат встановлено, що в акті приймання-передачі виконаних будівельних робіт за Договором будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 при визначенні динамічної ціни застосований відсоток ризику у розмірі 2,4%, що призвело до завищення вартості виконаних ремонтних робіт на суму 20175 грн. 59 коп. та ПДВ 415 грн. 12 коп.

В ході ревізії комісією було проведено контрольні обміри об'єкта будівництва та встановлено завищення вартості виконаних відповідачем ремонтних робіт на суму 39403 грн. 57 коп. та ПДВ 7880 грн. 71 коп. (відповідно до акту контрольних обмірів, копія якого долучена позивачем до позовної заяви).

Таким чином, як зазначено в Акті ревізії від 06.09.2017 № 05-30/806, внаслідок допущеного порушення лікарні завдано шкоди на суму 49774 грн. 99 коп.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 061/20107-731 від 25.09.2017, в якому зазначив, що внаслідок проведених контрольних обмірів комісією було виявлено завищення вартості виконаних ремонтних робіт, а лікарні завдано шкоди у сумі 49774 грн. 99 коп.

Вказану грошову суму позивач просив відповідача відшкодувати у строк до 29.09.2017.

Судом встановлено, що листом вих. № 112 від 27.09.2017 відповідач повідомив позивача, що він гарантує відшкодування позивачу грошових коштів у розмірі 49774 грн. 99 коп. у строк до 10.12.2017.

З огляду на те, що відповідач не сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 49774 грн. 99 коп., звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 49774 грн. 99 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідно до розділу 1 Договору будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 підрядник бере на себе зобов'язання власними та залученими силами і засобами виконати капітальний ремонт бетонної рампи та відновлення зливної каналізації (ліквідація аварійного стану) головного корпусу Київської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарні за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 32.

Відповідно до розділу 6 Договору будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 підрядник зобов'язаний, зокрема, виконати власними та залученими силами і засобами роботи, передбачені договором.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, свій обов'язок за Договором будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 відповідач виконав належним чином, зокрема виконав роботи, передбачені Договором, що підтверджується актом № 1 від 26.08.2014 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року на об'єкті - бетонна рампа та зливна каналізація (ліквідація аварійного стану) головного корпусу Київської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарні за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 32 на суму 116827 грн. 85 коп.

Відповідно до п. 5.2 Договору будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 у випадку наявності зауважень до виконаних робіт замовник не пізніше 5 днів після подання йому підрядником акту виконаних робіт мотивовано у письмовій формі вказує підряднику на недоліки, які підрядник повинен усунути у строк, зазначений у двосторонньому дефектному акті. Кінцева оплата робіт здійснюється замовником протягом 5 днів після повного усунення недоліків підрядником.

Суд зазначає, що виконані відповідачем роботи були прийняті позивачем у відповідності до п. 5.1 Договору будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 та без заперечень, так як вказаний акт виконаних робіт підписаний представниками сторін та скріплений печаткою відповідача.

При цьому, доказів здійснення позивачем оплати за виконані відповідачем роботи сторонами суду не надано.

Водночас, на акті № 1 від 26.08.2014 на суму 116827 грн. 85 коп. міститься відмітка казначейства (штамп) про оплату робіт за вказаним актом 09.09.2014.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З наявних матеріалів справи вбачається, що у даному випадку правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору, в якому сторони вільно на власний розсуд визначили вид та обсяг робіт, які підлягають виконанню, та їх вартість.

Відповідач свої зобов'язання за Договором будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 виконав належним чином, що підтверджується актом № 1 від 26.08.2014 на суму 116827 грн. 85 коп., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печаткою відповідача.

Так само, і позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином, в повному обсязі сплативши за виконані позивачем роботи (протилежного сторонами не вказано).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання визначені статтями 599-609 Цивільного кодексу України. Так, зокрема, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд зазначає, що виявлені Державною аудиторською службою України порушення не можуть змінювати договірні правовідносини сторін, зобов'язання, погоджені укладеним договором та підтверджені відповідним актом виконаних робіт, зокрема не можуть впливати на погоджену сторонами ціну договору.

Згідно з п. 3.2 Договору будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 договірна ціна може переглядатися сторонами за наступних умов: - зміна обсягів и складу робіт; - прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт; - суттєва відмінність фактичних умов виробництва від договірних, передбачити які при узгодженні договірної ціни підрядник не міг.

Відповідно до п. 3.3 Договору будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 перегляд договірної ціни обгрунтовується розрахунками і оформлюється сторонами шляхом укладення додаткових угод.

Доказів зміни договірної ціни Договору будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014 сторонами суду не надано (зокрема, відповідної додаткової угоди).

При цьому, суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, правові підстави позову.

Суд зазначає, що позивачем у поданій до суду позовній заяві не зазначено матеріальних підстав позову - обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, в яких він, зокрема, повинен викласти суть порушених прав або законних інтересів, а так само у позовній заяві відсутнє нормативно-правове обгрунтування, зокрема посилання на норми закону, які регулюють правовідносини підряду (будівельного підряду), та які були порушені відповідачем при виконанні Договору будівельного підряду № 8-К від 06.08.2014, та, власне, у зв'язку з чим позивач звертається до суду.

Вказані обставини (підстави позову) позивач повинен зазначати у позовній заяві. При цьому, посилання у позові виключно на встановлені в результаті перевірки контролюючим органом порушення (в даному випадку - посилання на акт, складений Державною аудиторською службою України за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності позивача), не звільняють позивача від обов'язку належним чином обґрунтувати суть своїх порушених прав/законних інтересів саме у господарських правовідносинах з відповідачем, за захистом яких він звертається до суду, а так само довести належними та допустимими доказами наявність таких порушень.

Однак, обгрунтування позову зводяться лише до обставин, викладених Державною аудиторською службою України в акті № 05-30/806 від 06.09.2017.

Суд зазначає, що замовник за договором підряду має право на захист своїх порушених прав, зокрема у випадку неякісного виконання робіт, у порядку та способи, які безпосередньо вказані в нормах закону, що регулюють правовідносини підряду (будівельного підряду).

Відповідно до ч. 1 ст. 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Згідно з ч. 2 ст. 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Конкретних підстав позову у формі порушення (невиконання/неналежне виконання) відповідачем як підрядником обов'язків за договором підряду та відповідно конкретних норм закону, що регулюють правовідносини підряду, або умов договору підряду, - позивачем у позові не вказано.

При цьому, суд вважає необгрунтованими твердження позивача, що грошові кошти у розмірі 49774 грн. 99 коп. є збитками, понесеними позивачем, з огляду на таке.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Натомість, наявність жодного із вищевказаних елементів, позивачем суду належними та допустимими доказами не доведено.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності обставин, які є підставами для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 49774 грн. 99 коп. (збитків, за твердження позивача).

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права або охоронюваного законом інтересу, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.

Суд зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення прав позивача відповідачем (враховуючи заявлені предмет та підстави позову).

При цьому, наявний в матеріалах справи лист № 112 від 27.09.2017 відповідача щодо гарантії відшкодування суми у розмірі 49774 грн 99 коп - не може розглядатись судом як самостійна підстава для виникнення у відповідача зобов'язання зі сплати вказаної суми коштів, так як суд досліджує правову природу такого обов'язку та наявність передбачених законом або договором підстав його виникнення. Судом в межах розгляду даної справи таких підстав позивачем не доведено.

Крім того, вказаний лист суд не може розцінити як визнання позову, оскільки він складений не в межах розгляду судом даної справи, та крім того, відповідач заперечував під час судового розгляду проти позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у позові Київської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Будград» про стягнення збитків у розмірі 49774 грн. 99 коп.

Що стосується заявленої відповідачем позовної давності, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

За таких обставин, так як суд дійшов висновку про недоведеність позивачем порушення його прав та інтересів відповідачем, підстави для застосування позовної давності у будь-якому випадку відсутні.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що для застосування позовної давності у випадку встановлення порушення прав важливим є визначення моменту, від якого починається відлік строку позовної давності.

Відповідно до ч. 5. ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 863 Цивільного кодексу України до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

Згідно зі ст. 864 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки. Якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

Суд зазначає, що з огляду на незазначення позивачем підстав позову (суті порушеного права) суд позбавлений можливості встановити конкретне порушення відповідачем умов договору, а отже і встановити початок перебігу позовної давності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача з огляду на відмову у позові.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.05.2018

Суддя І.М. Отрош