Ухвала суду № 73729537, 27.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.04.2018Справа № 910/3356/16Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій"

на бездіяльність старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чернявської Тетяни Миколаївни

По справі № 910/3356/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Розетка.УА"ДоПриватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" Простягнення 227 977,21 грн

Учасники судового процесу:

від стягувача(скаржника): Вілянська К.В. - представник за дов.;

від боржника:Фрідман Д.А. - представник за дов.;

від ВДВС: не з'явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Розетка.УА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" про стягнення 227977,21 грн. заборгованості за Договором № 11080801 про участь постачальника в системі LeaseIT від 08.08.2011.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 у справі № 910/3356/16 (суддя Спичак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.), позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА.УА" 227977 грн. 21 коп. - заборгованості, 3 419 грн. 66 коп. - судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Лізинг інформаційних технологій" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 у справі № 910/3356/16, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 по справі № 910/3356/16 касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2015 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 у справі № 910/3356/16 залишені без змін.

16.04.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла скарга Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" на бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якій скаржник просить суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця Оболонського районного ВДВС міста Києва, які полягають у невинесенні постанови про внесення змін до постанови про арешт коштів боржника від 12.10.2017 у ВП 53702691 (ЗВП 52913175) в частині примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 № 910/3356/16, а саме внесення змін про скасування арешту, накладеного на грошові кошти, що містяться на рахунку № 2600201527032, відкритому в ПАТ "Кредобанк", МФО 325365, у межах коштів на оплату судових витрат незаконною;

- зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку № 2600201527032, відкритому в ПАТ "Кредобанк", МФО 325365 та арештовані за постановою про арешт коштів боржника від 12.10.2017 від 12.10.2017 у справі № ВП 53702691 (ЗВП 52913175) в частині примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 № 910/3356/16 в межах коштів на оплату судових витрат;

- зобов'язати Оболонський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винести постанову про внесення змін до постанови про арешт коштів боржника від 12.10.2017 від 12.10.2017 у справі № ВП 53702691 (ЗВП 52913175) в частині примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 № 910/3356/16, а саме шляхом винесення змін до постанови про арешт коштів боржника від 12.10.2017 зняття арешту з коштів, що містяться на рахунку № 2600201527032, відкритому в ПАТ "Кредобанк", МФО 325365 в частині примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 № 910/3356/16 у межах коштів на оплату судових витрат.

Ухвалою суду від 17.04.2018 розгляд скарги призначено на 27.04.2018, викликано для участі у судовому засіданні представників стягувача та боржника, а також старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чернявську Тетяу Миколаївну (або іншу посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника); запропоновано стягувачу та державному виконавцю подати заперечення проти скарги, з наданням доказів на підтвердження заперечень, у строк до 25.04.2018.

25.04.2018 до канцелярії суду від стягувача було подано відзив на вищезазначену скаргу, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Розетка.УА" в повному обсязі заперечує проти задоволення скарги на дії ВДВС.

У судовому засіданні 27.04.2018 представник скаржника надав усні пояснення з приводу поданої скарги, відповідно до яких просив суд задовольнити її в повному обсязі.

Представник стягувача в судовому засіданні 27.04.2018 надав усні заперечення проти поданої скарги.

Представник ВДВС у судове засідання 27.04.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З огляду на те, що згідно ч.4 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд дійшов висновку, що скарга Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" може бути розглянута судом у судовому засіданні 27.04.2018.

В обґрунтування поданої скарги, Приватне акціонерне товариство "Лізинг інформаційних технологій" посилається на наступне.

За заявою стягувача у ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві було відкрито ВП № 53902691 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 11.05.2016 по справі №910/3356/16, яке потім приєднане до ЗВП № 52913175.

12.10.2017 державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чернявською Тетяною Миколаївною була винесена Постанова про арешт коштів боржника у ВП 53902691 (ЗВП 52913175).

Вказаною постановою, зокрема, накладено арешт з метою стягнення з Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» боргу в розмірі 231 396,87 грн. - на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 11.05.2016 у справі № 910/3356/16, а також з метою стягнення з Приватного акціонерного товариство «Лізинг інформаційних технологій» 2313,97 грн. виконавчого збору та 328,00 грн. витрат виконавчого провадження. Разом 231396,87 грн. + 23139,69 грн. + 328,00 грн. = 254 864,56 грн.

04.04.2018 Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» звернулося до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з заявою від 03.04.2018 про зняття арешту з грошових коштів у межах коштів, що призначені для оплати судових витрат.

В своїй заяві від 03.04.2018 боржник посилався на необхідність звернення до суду з метою захисту своїх порушених третіми особами прав, та на необхідність забезпечення конституційних прав Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» в частині надання Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» можливостей такого судового захисту. Оскільки поточна редакція ЗУ «Про судовий збір» (а саме ст. 8 закону в редакція після 15.12.2017) не передбачає можливостей відстрочення або розстрочення судового збору для юридичних осіб, то Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» вважає необхідним зняття арешту з грошових коштів Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» у межах коштів для оплати судових витрат.

Одночасно з цим, скаржник посилався на те, що, внаслідок накладання арешту на грошові кошти Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій», у товариства на сьогоднішній день відсутня можливість звернення до суду з метою захисту своїх порушених прав, що в свою чергу порушує конституційні права товариства.

За твердженнями скаржника, всупереч змісту ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець не зняв арешт з грошових коштів Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» в межах коштів для оплати судових витрат.

Вищенаведені обставини і послугували підставою для звернення Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до суду із відповідною скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чернявської Тетяни Миколаївни.

Старший державний виконавець Чернявська Тетяна Миколаївна, в судове засідання не з'явилась та своїм процесуальним правом, встановленим ГПК України, щодо надання пояснень по суті скарги не скористалась.

В свою чергу, стягувач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА», проти задоволення поданої скарги заперечує в повному обсязі, посилаючись на наступне.

Відповідно до вимог чинного законодавства, рахунки боржника не є такими, що мають спеціальний режим використання або такими, звернення стягнення на кошти яких заборонено законом. Отже, підстави для зняття арешту з рахунку боржника відсутні. Водночас Конституція України гарантує рівність всіх перед законом і судом, а отже надання переваги судом будь-якій стороні в тому числі й у питанні про відстрочення сплати судового збору - прямо суперечить Основному Закону України.

За твердженнями стягувача, боржник зловживає процесуальними правами, що полягає в неодноразовому зверненні до суду з тим самим предметом с тих самих підстав, які вже набрали законної сили та беручи до уваги те, що арешт майна (коштів) є одним із видів забезпечення виконавчого провадження, посилаючись на ст. ст. 19, 124,129 КУ, ст. ст. 18, п. 2 ч. 1 ст. 43, п. 2 ч. 1 ст. п. 2 ч. 1 ст. просить суд відмовити в задоволенні поданої скарги.

Дослідивши матеріали поданої скарги Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» господарський суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст.18, ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Наразі суд зазначає, що у ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік умов, при яких державним виконавцем здійснюється зняття арешту з майна.

Зокрема, частина 4 згадуваної статті передбачає підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, при умові:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Крім того, частиною 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» законодавець передбачив, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено, що на момент звернення Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до державного виконавця із заявою про зняття арешту з грошових коштів, що призначені для оплати судових витрат(04.04.2018), у державного виконавця не було правових підстав для задоволення зазначеної заяви та здійснення відповідних виконавчих дій.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 по справі № 910/3356/16 було встановлено, що вимога в скарзі про визнання незаконними дії державного виконавця Оболонського районного ВДВС міста Києва, які полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника від 12.10.2017 у справі ВП 53702691 (ЗВП 52913175) в частині примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 11.05.2016 № 910/3356/16 щодо накладання арешту на грошові кошти, що містяться на розрахункових рахунках №2600201527032, № 260438527032, відкритих в ПАТ "Кредобанк", та рахунку №26049565195700, відкритому в АТ "Укрсиббанк", в межах коштів на сплату судового збору, витрат на проведення призначених судом судових експертиз є безпідставною з огляду на те, що норми чинного законодавства не містять положень, які б встановлювали заборону державному виконавцю накладати арешт на зазначені кошти.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд вважає, що доводи скаржника є безпідставними та юридично необґрунтованими, у зв'язку з чим, скарга на бездіяльність старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Чернявської Тетяни Миколаївни підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1.Відмовити в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" на бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

2. Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено

та підписано 02.05.2018

Суддя Спичак О.М.