Ухвала суду № 73727374, 27.04.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-кс/760/6186/18

№ 760/11222/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., при секретарі П'яла П.М., за участю прокурора Кривенка В.В., захисників Маковецької М.Ю., Горобця О.В., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Садовничого Б.О., погодженого прокурором аналітично-статистичного відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Колотило О.О., у кримінальному провадженні №52018000000000362 від 06.04.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Садовничого Б.О., погодженого прокурором аналітично-статистичного відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Колотило О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк 60 днів, із можливістю внесення застави у розмірі 8 000 000 грн.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

Прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування із особовим складом Служби безпеки України, Національної поліції, Державної міграційної служби, іноземними громадянами, підозрюваними у кримінальному провадженні, у тому числі ОСОБА_6, та їх близькими особами, свідками у кримінальному провадженні, у тому числі ОСОБА_7 та їх близькими особами;

носити електронний засіб контролю.

В обґрунтування клопотання, детектив зазначив, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000362 від 06.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України за фактом отримання неправомірної вигоди службовою особою правоохоронного органу України.

25 квітня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Зокрема, ОСОБА_3 повідомлено про те, що він підозрюється в тому, що своїми умисними діями, які полягали в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за не вчинення такою особою в інтересах третіх осіб будь-яких дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, при викладених у повідомленні про підозру обставинах.

Крім того, обґрунтовуючи клопотання, детектив зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 під час виконання ним своїх службових обов'язків начальника сектору контррозвідки Лівобережного МРВ у м. Києві та Київській області, діючи за пособництва ОСОБА_6, будучи обізнаним про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017100040005264 від 13.04.2017 року за фактами внесення неправдивих відомостей про вагітність до п'ятдесяти восьми медичних довідок вчиненого невстановленими посадовими особами КНП «КДЦ Дніпровського району м. Києва», вимагав та одержав неправомірну вигоду в особливо великому розмірі у загальній сумі 47 500 доларів США від громадянина Узбекистану ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина Таджикистану ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина Таджикистану ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина Ірану ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина Узбекистану ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина Таджикистану ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянки Таджикистану ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина Таджикистану ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9, громадянина Ірану ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянина Таджикистану ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_11, громадянина Таджикистану ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_16, громадянина Російської Федерації ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_12, громадянина Турції ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_13, громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_23, громадянина Грузії ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_14, громадянина Індії ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_15, за невжиття заходів до притягнення вказаних осіб та їх наречених громадянок України до кримінальної відповідальності за підроблення офіційних документів, а також не ініціювання питання про скасування вказаним особам посвідок на постійне проживання на території України та видворення з території держави.

Разом з тим, своє клопотання детектив обґрунтував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, який вчинив особливо тяжкий корупційний злочин, що повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Крім того, детектив вказує, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 покладається на необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.

При цьому, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, дані про особу підозрюваного, здатність внесення застави у межах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, є необхідним визначити останньому, як альтернативу, розмір застави - 8 000 000 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків.

В судовому засіданні прокурор клопотання детектива підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Крім того, вважав за необхідне визначити останньому, як альтернативу, заставу у розмірі 8 000 000 грн.

Захисники у судовому засіданні проти клопотання заперечували, просили відмовити у клопотанні детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав своїх захисників, вважав, що сума застави необґрунтована.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурори обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 06.04.2018 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

24 квітня 2018 року о 21 годині 51 хвилин ОСОБА_3 затримано відповідно до вимог ст. 208 КПК України.

25 квітня 2018 року ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України.

26 квітня 2018 року підозрюваному ОСОБА_3 та його захисникам були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких долучені до клопотання, зокрема, службовим посвідченням НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3, відповідно до якого останній займає посаду начальника сектора у підрозділах Служби безпеки України; наказом начальника Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 12.03.2015 р. № 51-ос, відповідно до якого ОСОБА_3 призначений на посаду начальника сектору контррозвідки Лівобережного міжрайонного відділу Служби безпеки України у місті Києві та Київській області; відомостями, які містяться в протоколах про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-відео контролю особи, щодо змови співучасників та спільних дій, спрямованих на розроблення злочинної схеми ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з невжиття заходів щодо виконання доручення слідчого з метою здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017100040005264; отримання ОСОБА_3, ОСОБА_6 та іншими співучасниками злочину неправомірної вигоди; подальшого розподілу готівкових грошових коштів, отриманих у якості неправомірної вигоди між співучасниками злочину та на даний час не встановленими слідством особами; заходів спрямованих на укриття слідів злочину; відомостями, які містяться в протоколах про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - візуального спостереження, щодо зустрічей ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та передачі готівкових грошових коштів, у якості неправомірної вигоди; протоколом огляду від 17.04.2018 року мобільного телефону ОСОБА_7, у якому відображено текстові повідомлення та фотокопії документів, які були надіслані ОСОБА_3 з метою підтвердження своїх намірів отримати неправомірну вигоду за невжиття заходів з встановлення місця знаходження осіб у кримінальному провадженні № 12017100040005264; протоколом обшуку транспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_1, відповідно до якого зі сторони переднього пасажирського сидіння, на якому знаходився підозрюваний ОСОБА_3 вилучені готівкові грошові кошти отримані останнім у якості неправомірної вигоди; чорнові записи з анкетними даними іноземних громадян; протоколами огляду та вручення готівкових грошових коштів, відповідно до яких готівкові грошові кошти були передані ОСОБА_7 з метою перевірки та документального фіксування фактів протиправної діяльності ОСОБА_3 та інших осіб; протоколом обшуку Дніпровського УП ГУНП, відповідно до якого вилучено матеріали кримінального провадження № 12017100040005264 у яких знаходиться доручення слідчого Мєшкового К.О. на уповноваження оперативного підрозділу Служби безпеки України здійснювати слідчі (розшукові) дії у вказаному кримінальному провадженні спрямовані на встановлення знаходження фізичних осіб, які надавали довідки про вагітність до органів реєстрації актів громадянського стану та яке отримав особисто ОСОБА_3; протоколами допиту свідка ОСОБА_7, які підтверджують відомості здобуті за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій спрямованих на отримання збирання (доказів) щодо злочинної діяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_6, а також невстановленими на даний час слідством особами, направленої на отримання неправомірної вигоди.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.

Разом з тим, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон, що розширює можливості особи залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Також, встановлено існування об'єктивних ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів щодо діяльності Лівобережного МРВ СБ України у м. Києві та Київській області, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_3 перебував на посаді начальника сектору Лівобережного МРВ СБ України у м. Києві та Київській області, що дає останньому можливість встановити професійні та соціальні зв'язки з колегами та керівним складом.

Крім того, існує реальна загроза впливу ОСОБА_3 на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, з метою змусити останніх змінити свої показання.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя, враховуючи викладене, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, стан здоров'я, його соціальні зв'язки, приходить до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, вчинений без застосування насильства, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_3, долучені до клопотання дані про його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі 700 (сімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 233 400 (один мільйон двісті тридцять три тисячі чотириста) грн.

Внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до детектива, прокурора, суду за кожним їхнім викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з усіма свідками та іншим підозрюваними (підозрюваними) у цьому кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 195, 196, 197, 395 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 700 (сімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 233 400 (один мільйон двісті тридцять три тисячі чотириста) грн.

Строк тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 21 години 57 хвилин 24 квітня 2018 року.

У разі внесення застави, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р 37318005112089; МФО (код банку) 820172; ЄДРПОУ: 26268059; отримувач: ТУДСА в місті Києві, Банк: ДКС України м. Київ, покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк до 21 години 57 хвилин 21 червня 2018 року обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до детектива, прокурора, суду за кожним їхнім викликом;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду;

повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування з усіма свідками та іншим підозрюваними (підозрюваними) у цьому кримінальному провадженні;

носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали - до 21 години 57 хвилин 21 червня 2018 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Оголошення повного тексту ухвали 02 травня 2018 року о 17 годині 25 хвилин.

Слідчий суддя Л.І. Кізюн