Рішення № 73727086, 27.04.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2018 Справа №607/4145/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Позняка В.М.

за участю секретаря судового засідання Осів І.В., позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулися в суд із позовом до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування, а саме: на 1/16 частину житлового будинку загальною площею 117 кв.м., житловою площею 81,7 кв.м. з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: вул. Нова, 21, с. Красівка, Тернопільського району, Тернопільської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, який помер 08 серпня 2006 року, та на 3/16 вказаного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд – в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 23 серпня 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08 серпня 2006 року помер її батько – ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на 1/8 частину житлового будинку, за адресою: вул. Нова, 21, с. Красівка, Тернопільського району, Тернопільської області, яка належала йому як голові колгоспного двору. За життя ОСОБА_2 заповіту не склав. Позивач та її мати – ОСОБА_3 вважаються такими, що прийняли спадщину – по 1/16 частині вказаного житлового будинку, оскільки на час смерті спадкодавця проживали разом з ним та відмови від її прийняття протягом шестимісячного строку не заявляли. 23 серпня 2011 року померла мати позивача – ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку та на 3/16 частини вказаного житлового будинку, з яких 1/8 належали померлій як члену колишнього колгоспного двору, а іншу – 1/16 частину вона успадкувала від чоловіка, однак не оформила своїх спадкових прав. ОСОБА_3 за життя заповіт складено не було. Позивач – єдина хто прийняла спадщину після її смерті, оскільки на час смерті спадкодавця проживала разом з нею та відмови від її прийняття протягом шестимісячного строку не заявляла. Звернувшись до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищевказане спадкове майно, державним нотаріусом їй відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на належні спадкодавцям частини житлового будинку, а також у зв’язку з тим, що у свідоцтві про смерть померла вказана як ОСОБА_3, а у свідоцтві про народження спадкоємця – мати вказана як ОСОБА_3. З цих підстав просить визнати за нею право власності на вказане спадкове майно.

Ухвалою від 26 березня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання, а ухвалою від 16 квітня 2018 року справу призначено до судового розгляду на 27 квітня 2018 року.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав, викладених у ньому та просила його задовольнити.

Представники відповідача - Великогаївської сільської ради в судове засідання не з'явилися, сільський голова звернувся до суду із заявою, в якій просив розглядати справу за відсутності уповноваженого представника Великогаївської сільської ради, щодо вирішення позову покладається на думку суду.

Представник третьої особи - Тернопільської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, державний нотаріус ОСОБА_4 надіслала на адресу суду лист, в якому просить розглядати справу у відсутності представника Тернопільської районної державної нотаріальної контори.

Судом встановлено наступні обставини.

08 серпня 2006 року помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ИД № 030897 від 09 серпня 2006 року, виданим ОСОБА_5 сільською радою Тернопільського району Тернопільської області.

Заповіту померлий за життя не склав. Після його смерті відкрилася спадщина.

Згідно довідки № 72 від 28 лютого 2018 року виданої Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 постійно проживав та перебував на реєстраційному обліку до дня смерті за адресою: с. Красівка Тернопільського району Тернопільської області по вул. Нова, буд. № 21. За вищевказаною адресою на день його смерті разом з ним були зареєстровані і проживали: дружина - ОСОБА_3, дочка - ОСОБА_1, зять - ОСОБА_6, внук - ОСОБА_7, внук - ОСОБА_8, внук - ОСОБА_9.

23 серпня 2011 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ИД № 119398, виданим 25 серпня 2011 року ОСОБА_5 сільською радою Тернопільського району Тернопільської області.

Згідно довідки № 71 від 28 лютого 2018 року виданої Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_3 постійно проживала та перебувала на реєстраційному обліку до дня смерті за адресою: с. Красівка Тернопільського району Тернопільської області по вул. Нова, буд. № 21. За вищевказаною адресою на день її смерті разом з нею були зареєстровані і проживали: дочка - ОСОБА_1, зять - ОСОБА_6, внук - ОСОБА_7, внук - ОСОБА_8, внук - ОСОБА_9.

Заповіту померла за життя не склала. Після її смерті відкрилася спадщина, та Тернопільською районною державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №417/2017 за заявою ОСОБА_1.

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори від 20 листопада 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2, померлого 08 серпня 2006 року та після смерті матері ОСОБА_3, померлої 23 серпня 2011 року, у зв'язку із тим, що житловий будинок належить колгоспному двору, відсутня державна реєстрація права власності на житловий будинок, а також у свідоцтві про смерть вказано ОСОБА_3, а у свідоцтві про народження спадкоємця – мати вказана ОСОБА_3.

Як вбачається з свідоцтва про одруження серії 1-ИД № 076772 від 26 листопада 2002 року, виданого повторно Відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області, ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2.

Згідно свідоцтва про народження серії 1-ИД № 101417, виданого 28 липня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського районного управління юстиції, батьками ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_11 та ОСОБА_3.

Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 21 вересня 2005 року, ОСОБА_10 змінила прізвище на ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії 1-ИД № 353900, виданим 05 вересня 1981 року Товстолузькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідно до довідки № 80 від 05 березня 2018 року, виданої Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дочкою ОСОБА_3, яка померла 25 серпня 2011 року.

Враховуючи те, що у всіх документах, виданих на ім'я матері позивача її прізвище та ім'я – ОСОБА_3 є ідентичними, дані, що зазначені у свідоцтві про смерть збігаються з даними, зазначеними у довідці, виданій Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, відомості стосовно матері у свідоцтві про народження позивача вказано «Слебедюк Степанія Андріївна», суд вважає доведеним в судовому засіданні факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3, яка померла 23 серпня 2011 року, є матір’ю ОСОБА_1.

Згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 30 квітня 1992 року, цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в селі Красівка по вулиці Новій за № 10 Тернопільського району, належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_2. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому ОСОБА_5 народних депутатів № 32 від 07 березня 1992 року.

Відповідно до довідки № 73 від 28 лютого 2018 року, виданої Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в с. Красівка Тернопільського району Тернопільської області по вул. Нова, буд. 21, станом на 01 липня 1990 року був двором колгоспника, членами якого були: голова двору - ОСОБА_2, дружина - ОСОБА_3, дочка - ОСОБА_1, зять - ОСОБА_6, внук - ОСОБА_7, внук - ОСОБА_8, внук - ОСОБА_9, син - ОСОБА_12.

30 вересня 2016 року на будинок по вул. Нова, 21 (раніше – 10) в с. Красівка Тернопільського району Тернопільської області був виготовлений технічний паспорт, відповідно до якого будинковолодіння складається із житлового будинку загальною площею 117 кв.м., прибудови площею 40,3 кв.м., літньої кухні площею 67 кв.м., хліва площею 64,1 кв.м., господарської будівлі площею 24,9 кв.м., погребу площею 18,9 кв.м. (1991 року побудови), а також септика, хвіртки, воріт та вимощення.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (пункти 4, 5), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 563 ЦК УРСР 1963 року, у випадку смерті члена колгоспного двору спадкування в майні двора не відкривається, а спадкується лише особисте майно членів колгоспного двору. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишилося, майно двору спадкується на загальних підставах.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК України 1963 року, чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Отже, враховуючи те, що станом на 01 липня 1990 року членами колгоспного двору були: голова двору - ОСОБА_2, дружина - ОСОБА_3, дочка - ОСОБА_1, чоловік дочки - ОСОБА_6, внук - ОСОБА_7, внук - ОСОБА_8, внук - ОСОБА_9, син - ОСОБА_12, то в силу ст.ст. 120, 123 ЦК України 1963 року, кожному з них належали частки по 1/8 будинковолодіння по вул. Нова, буд. 21 в с. Красівка Тернопільського району Тернопільської області.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 помер 08 серпня 2006 року, заповіту щодо належного йому, як члену колгоспного двору, майна - 1/8 частини житлового будинку по вул. Нова, 21 в с. Красівка Тернопільського району Тернопільської області не складав, спадщину після його смерті прийняли дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_1, оскільки були спадкоємцями першої черги, та на момент смерті проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою № 72 від 28 лютого 2018 року, виданою Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, відмови від її прийняття протягом шестимісячного строку не заявляли, а тому вони мали право спадкувати в рівних долях належну померлому частку житлового будинку - по 1/16.

Також, враховуючи те, що 23 серпня 2011 року померла ОСОБА_3, заповіту померла за життя не складала, спадщину після її смерті прийняла дочка ОСОБА_1, яка є спадкоємцем першої черги, та на момент смерті проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою № 71 від 28 лютого 2018 року, виданою Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, відмови від її прийняття протягом шестимісячного строку не заявляла, а тому вона успадкувала 3/16 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по вул. Нова, 21 в с. Красівка Тернопільського району Тернопільської області, які належали спадкодавцю, з них: 1/8 частина будинковолодіння - як члену колгоспного двору та 1/16 – успадкована померлою після смерті свого чоловіка ОСОБА_2, який помер 08 серпня 2006 року, спадщину на яку за життя не оформила.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок, а також у зв’язку з розбіжностями даних у свідоцтві про смерть спадкодавця та свідоцтві про народження позивача, остання не може реалізувати своїх спадкових прав, а тому її право підлягає судовому захисту, а позов підставний та підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, по вул. Нова, 21 в с. Красівка Тернопільського району Тернопільської області, в тому числі на 1/16 - в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, 3/16 - в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 120, 123 ЦК України 1963 року, ст. 16, 392 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України 2003 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_13 ОСОБА_1 (Тернопільська область, Тернопільський район, с. Красівка, вул. Нова, 21, реєстрайний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (Тернопільська область, Тернопільський район, с. Великі Гаї, вул. Галицька, 47), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільська районна державна нотаріальна контора (м. Тернопіль, вул.. Котляревського, 27), про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину житлового будинку, з відповідною частиною господарських будівель і споруд, за адресою: вул. Нова, 21 в с. Красівка Тернопільського району Тернопільської області, в тому числі: 1/16 - в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, 3/16 - в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддяОСОБА_13