Ухвала суду № 73726901, 24.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Тютюн Т.М.,

суддів Журавля О.О., Трясуна Ю.Р.,

за участю секретаря Герасімової К.Ю.,

прокурора Карпука Ю.А.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 2016100050004153 щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Києва, українця, громадянина України,

що зареєстрований та проживає за адресою:

АДРЕСА_1, не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за апеляційною скаргою представників цивільного відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 1 лютого 2018 року,

у с т а н о в и л а :

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.02.2018 року ОСОБА_3 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.286 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ч.2 ст.86 КК України, ч.2 ст.3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_3 звільнений від відбування основного і додаткового покарань.

______

Справа № 11-кп/796/953/2018

Категорія: ч.2 ст.286 КК України

Головуючий у першій інстанції: Дев’ятко В.В.

Доповідач: Тютюн Т.М.

Цим же вироком задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 і ухвалено рішення про стягнення на її користь з ОСОБА_3 70 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково і ухвалено рішення про стягнення на її користь з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (далі - ТДВ "СК "Кредо") 100 000 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, 5 000 гривень моральної шкоди, і з ОСОБА_3 на її користь - 95 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Судом прийнято рішення щодо речового доказу та про відшкодування процесуальних витрат.

В апеляційній скарзі представники цивільного відповідача ТДВ "СК "Кредо" ОСОБА_5 і ОСОБА_6 просять вирок суду першої інстанції в частині рішення про цивільний позов про стягнення на користь ОСОБА_1 5 000 гривень на відшкодування моральної шкоди скасувати і ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення цивільний позов потерпілої у цій частині.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, вказують, що ухвалюючи вирок у частині рішення про цивільний позов, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого перевищив ліміт (страхову суму) шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілих, який згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8326562 та п.9.3 ст.9, п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" становить 100 000 гривень на одного потерпілого. Не заперечують, що нормами вказаного Закону, зокрема, ст.261 передбачено відшкодування страховиком моральної шкоди потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Однак вважають, що виплата страховиком моральної шкоди має здійснюватися виключно в межах страхової суми.

Заслухавши суддю-доповідача; доводи представника потерпілої ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що моральна шкода не входить до шкоди, завданої життю та здоров'ю потерпілого, а тому не обмежується лімітом; доводи потерпілої ОСОБА_1 та прокурора, які також заперечили проти апеляційної скарги, вважаючи вирок суду першої інстанції в частині рішення про цивільний позов законним, обґрунтованим і вмотивованим; провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити частково, з таких підстав.

Вироком суду визнано доведеним, що ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесне ушкодження, а ОСОБА_1 - тяжке тілесне ушкодження, за наступних обставин.

26 квітня 2016 року близько 3 години 06 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем “Chevrolet Aveo” д/н НОМЕР_1, в якому в якості пасажирів знаходились ОСОБА_8 і ОСОБА_1, рухаючись по проїзній частині вул. Новокостянтинівської, 8 зі сторони вул. В. Хвойки в м. Києві, порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).

Порушення ОСОБА_3 вказаних вимог ПДР виразилося в тому, що він перед зміною напрямку руху з крайньої правої смуги в ліву не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля на бетонний відбійник.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження, в тому числі: закриту травму поперекового відділу хребта - компресійний перелом І поперекового хребця (з явищами стенозу спинномозкового каналу на цьому рівні); закриту травму лівого стегна - уламковий перелом середньої третини діафізу лівого стегна (зі зміщенням уламків), які згідно з висновком експерта № 1214/е від 21.07.2016 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Пасажир ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у виді: закритої черепно-мозкової травми - забою головного мозку легкого ступеня, забійних ран (три) лобної ділянки, підшкірної гематоми лобної ділянки; закритої травми правого стегна - уламкового перелому діафізу стегнової кістки на протязі проксимальної (верхньої) третини зі зміщенням уламків; закритої травми грудної клітки - крововиливів у плевральні порожнини справа та зліва; закритої травми живота - крововиливу в черевну порожнину; рвано-забійної рани задньої поверхні правого колінного суглобу, комплекс яких відповідно до висновку експерта № 1216/е від 20.07.2016 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів і ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Тому колегія суддів не переглядає їх відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України.

За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження та тяжке тілесне ушкодження, - є вірною.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли зміну або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.

Судом першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання, - щире каяття, та відсутність обставин, що його обтяжують, і правильно призначено основне покарання у виді позбавлення волі, а також додаткове покарання.

Вірно до ОСОБА_3 застосовано і положення п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року.

Також у вироку суд навів докладні мотиви прийнятого рішення за наслідками розгляду цивільних позовів потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_1, стягнувши на їхню користь з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі, який відповідає загальноприйнятим принципам розумності та справедливості, а також на користь ОСОБА_1 з ТДВ "СК "Кредо" матеріальну шкоду, на обґрунтування розміру якої потерпіла надала відповідні документи.

Разом з тим, доводи представників цивільного відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині рішення про стягнення за позовом ОСОБА_1 моральної шкоди, на переконання колегії суддів, є слушними.

Потерпіла ОСОБА_1 звернулася з цивільним позовом, в якому просила стягнути на її користь: з ТДВ "СК "Кредо" 100 000 гривень майнової шкоди, яка складається з витрат на лікування, та 5 000 гривень моральної шкоди, а всього 105 000 гривень; а також з ОСОБА_3 - 1 860 гривень 65 копійок майнової шкоди (витрати на лікування) і 95 000 моральної шкоди, а всього 96 860 гривень 65 копійок.

Як правильно встановив суд першої інстанції, і це підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8326562 від 23.07.2015 року, на момент ДТП ОСОБА_3 керував забезпеченим транспортним засобом - автомобілем “Chevrolet Aveo” д/н НОМЕР_1, застрахованим у ТДВ "СК "Кредо". Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, становить 100 000 гривень.

Задовольняючи цивільний позов потерпілої до ТДВ "СК "Кредо" на загальну суму 105 000 гривень, суд визнав доведеними витрати на діагностику, лікування, придбання ліків, реабілітацію і стягнув їх у межах страхової суми (ліміту відповідальності) на одного потерпілого в розмірі 100 000 гривень, а вимоги про стягнення моральної шкоди - в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Згідно з п.22.1 ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п.п.9.1, 9.3 ст.9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Згідно з п.23.1 ст.23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого;

шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Згідно з ст.261 Закону страховиком (у випадках, передбачених п.п."г" і "ґ"

п.41.1 та п.п."в" п.41.2 ст.41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди,

моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Отже, за вказаними положеннями Закону моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я, відноситься до шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого, яка обмежується визначеним Законом та договором лімітом - 100 000 гривень.

А тому, задовольняючи вимоги потерпілої про стягнення з страховика моральної шкоди в сумі 5 000 гривень, яка перевищує ліміт відповідальності, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріальної права, зокрема положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який відповідно до вимог ч.2 ст.4 ЦК України є актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Оскільки, приймаючи рішення про цивільний позов, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог ст.376 ЦПК України є підставою для зміни судового рішення, вирок суду першої інстанції згідно з ст.408 КПК України в цій частині підлягає зміні шляхом зменшення суми витрат на відшкодування шкоди, завданої здоров'ю потерпілої ОСОБА_1, до встановленого договором та Законом розміру страхової суми та відмови в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи те, що представники цивільного відповідача просять скасувати вирок в частині стягнення моральної шкоди та ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення позов ОСОБА_1 у цій частині, однак такі вимоги не узгоджуються з повноваженнями суду апеляційної інстанції, визначеними ст.407 КПК України, апеляційна скарга задовольняється частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представників цивільного відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" ОСОБА_5 і ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 1 лютого 2018 року щодо ОСОБА_3 в частині рішення про цивільний позов змінити.

Зменшити загальну суму, яка підлягає стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на користь потерпілої ОСОБА_1 за позовом останньої, до 100 000 /ста тисяч/ гривень на відшкодування матеріальної шкоди та відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ТютюнТ.М. Журавель О.О. ТрясунЮ.Р.