Постанова № 73725274, 26.04.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 686/13878/17

Провадження № 22-ц/792/628/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І.

секретар судового засідання Задвірний В.І.

з участю: позивача, його представника, представників відповідача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/13878/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 лютого 2018 року у складі судді Стефанишина С. Л. по справі за позовом ОСОБА_4 до Хмельницької районної державної адміністрації, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 звертаючись до суду з позовом просив, відшкодувати шкоду завдану незаконними рішеннями, діями Хмельницької районної державної адміністрації та стягнути із Державної казначейської служби України кошти в розмірі 1 037 200 грн.

Зазначав, що 25.12.2007 придбав на підставі договору купівлі-продажу у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,10 га, з цільовим призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1.

10.11.2009 позивач отримав державний акт серії НОМЕР_2 про право власності на зазначену земельну ділянку. У подальшому рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 06.06.2017 державний акт про право власності на земельну ділянку позивача визнано недійсним і витребувано земельну ділянку з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки рішення Хмельницького міськрайонного суду від 01.12.2009, яке залишено без змін, ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 25.05.2017, визнано недійсним та скасовано розпорядження заступника голови Хмельницької РДА в частині надання у власність ОСОБА_8 спірної земельної ділянки, визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_3 та визнано недійсним договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 Крім того, цим рішеннями суду встановлено, що спірна земельна ділянка вибула із володіння законного власника унаслідок її незаконної приватизації ОСОБА_8, після чого остання відчужила її ОСОБА_5, а той в свою чергу - ОСОБА_4

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 лютого 2018 року відмовлено в задоволені позову.

_____________

Головуюча у першій інстанції -Стефанишин С. Л. Провадження № 22ц/792/628/18

Доповідач - Костенко А.М. Категорія № 30

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу у якій просив скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.

Вказував, що судом першої інстанції було відхилено всі надані позивачем докази із формальних міркувань або взагалі без належного правового аналізу, не було вірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального прав, судом не було застосовано практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Зазначав, що внаслідок незаконних дій та рішень Хмельницької районної державної адміністрації, а саме визнання недійсним та скасування розпорядження заступника голови Хмельницької РДА в частині надання у власність ОСОБА_8 спірної земельної ділянки, на підставі якого виникло первісне право власності на спірну ділянку, видачі Хмельницькою районною державною адміністрацією незаконного державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4, у добросовісного набувача ОСОБА_4 була витребувана належна йому земельна ділянку чим була спричинена матеріальна шкода.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що 25 грудня 2007 року рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 25.04.1996 № 907 ОСОБА_10 було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,10 га, по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), а 27 червня 2000 року ОСОБА_10 було видано Державний акт на право приватної власності на землю за вказаною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 помер.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 грудня 2007 року спадкоємцем майна померлого ОСОБА_10, в тому числі і вищевказаної земельної ділянки, є його син, ОСОБА_11

22 грудня 2005 року розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації №1176/05-р „Про надання у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків" ОСОБА_8 було надано земельну ділянку, розміром 0,10 га, по АДРЕСА_1.

21 березня 2006 року ОСОБА_8 та ОСОБА_5 уклали договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки, розміром 0,10 га, по АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 зареєстрував за собою право власності на дану земельну ділянку.

25 грудня 2007 року ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу продав земельну ділянку, розміром 0,10 га, на території Грузевицької сільської ради на АДРЕСА_1 ОСОБА_4, який 10 листопада 2009 року отримав Державний акт на право приватної власності на землю за вказаною адресою.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 1 грудня 2009 року, яке набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_6 до Хмельницької районної державної адміністрації, управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької районної державної адміністрації, ОСОБА_8, ОСОБА_5 було визнано недійсним та скасовано пункт 1 розпорядження заступника голови Хмельницької РДА від 22 грудня 2005 року №1176/05-р в частині надання у власність ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,10 га на території Грузевицької сільської ради на АДРЕСА_1.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, що розташована за межами с. Грузевиця Грузевицької сільської ради на АДРЕСА_1, виданого 30 грудня 2005 року ОСОБА_8 Хмельницькою РДА.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,10 га, яка знаходиться на території Грузевицької сільської ради на АДРЕСА_1, укладений 21 березня 2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 і посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Лещишиною Т.В.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 6 червня 2017 року, яке набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, Хмельницької РДА, Хмельницької міської ради, ОСОБА_5 визнано недійсним Державний акт серії НОМЕР_4 на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, у АДРЕСА_1, виданого 28 квітня 2006 року ОСОБА_5

Визнано недійсним Державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, площею 0,10 га, у АДРЕСА_1, виданого 10 листопада 2009 року ОСОБА_4

Визнано за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в порядку спадкування право власності за кожним по Ѕ частині земельної ділянки, площею 0,10 га, у АДРЕСА_1.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,10 га, у АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У відповідності до ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Норми ст. ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України передбачають спеціальні підстави і умови відповідальності при завданні фізичній або юридичній особі шкоди у позадоговірних правовідносинах, які відрізняють їх від інших норм, що містять загальні правила позадоговірної (деліктної) відповідальності у цивільно-правових правовідносинах і полягають у спеціальному суб'єктному складі відповідальних осіб, спеціальній сфері діяльності цих суб'єктів та характері їх дій (владно-адміністративний, юридично-обов'язковий, односторонній).

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що скасування судом розпорядження заступника голови Хмельницької РДА в частині надання у власність ОСОБА_8 спірної земельної ділянки, визнання недійсними державних актів серії НОМЕР_3 та НОМЕР_2, визнання недійсним договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_5, що призвело до витребування спірної земельної ділянки у позивача та завдання шкоди в розмірі витрачених ним для придбання спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 25.12.2007, коштів, що еквівалентно 40000,00 доларів США і станом на 19.07.2017 становить 1037200,00грн.

З аналізу вищевказаних норм цивільного законодавства слід дійти висновку, що для відшкодування майнової шкоди має бути наявним склад деліктного правовідношення між сторонами, а саме наявність неправомірних рішень чи дій юридичної особи, факт заподіяння шкоди та прямий причинний зв'язок між діями чи рішенням та настанням наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи позивач набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі правочину - договору купівлі-продажу від 25 грудня 2007 року, який є чинним та недійсним не визнавався, з громадянином ОСОБА_5, тобто правовідносини з приводу набуття права власності на спірну земельну ділянку, передачі грошових коштів в сумі, зазначеній в позові, виниклим між двома фізичними особам, а не між позивачем та державою в особі відповідних державних органів. Позивач є добросовісним набувачем земельної ділянки від іншої фізичної особи.

Правовідносини з приводу набуття права власності на земельну ділянку саме на підставі неправомірного рішення державного органу виникли у попереднього власника ОСОБА_8

Отже, за таких обставин відсутні підстави вважати, що між державою в особі відповідного державного органу та позивачем безпосередньо виникли відносини з приводу набуття останнім права на спірну земельну ділянку, а відтак між сторонами відсутній склад деліктного правовідношення та відсутні підстави для задоволення позову на підставі ст. ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України.

З врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права за наявності у нього правовідносин купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_5, відповідний правочин купівлі-продажу на даний час є чинним, не визнаний недійсним і грошові кошти за договором були передані позивачем саме ОСОБА_5, а висновки суду першої інстанції про відмову в позові з цих підстав є законними та обгрунтованими.

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції безпідставно було відхилено всі надані позивачем докази із формальних міркувань або взагалі без належного правового аналізу, не було вірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального прав, судом не було застосовано практику Європейського суду з прав людини, як джерело права слід відхилити.

Вищевказані доводи суперечать вищенаведеним обставинам справи та нормам цивільного законодавства України.

При цьому, в даному випадку не може бути застосовано практику Європейського суду з прав людини, оскільки правовідносин з приводу набуття права власності на земельну ділянку виникли між двома фізичними особами на підставі договірних правовідносин, а не між позивачем і безпосередньо державою і саме між сторонами цих договірних правовідносин мають вирішуватись всі спірні питання, адже Державний акт про право власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку теж було визнано недійсним.

Безпосередні правовідносини щодо набуття права власності на спірну земельну ділянку з державою виникли в попереднього власника ОСОБА_8, яка в послідуючому відчужила земельну ділянку ОСОБА_5, а той вже позивачу.

За роз'ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

За таких обставин, при наявності договірних правовідносин між фізичними особами - сторонами за відповідними правочинами відсутні підстави вважати про наявність деліктних правовідносин між позивачем і державою

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги на вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 2 травня 2018 року.

Судді (підпис) А.М. Костенко

(підпис) Л.М. Грох

(підпис) О.І.Ярмолюк

Згідно з оригіналом А.М. Костенко