Рішення № 73724292, 19.02.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/14373/16-ц

Провадження № 2/760/2502/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі:головуючого судді- Лазаренко В.В. за участю секретарів- Каліщук М.В., Петраш Д.О.

позивача - ОСОБА_4

представника відповідача - Панамаренка Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Укртранссервіс», третя особа: ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

22.08.2016 позивач звернувся з в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього на свою користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП у сумі 14 579,68 грн. та моральну шкоду у сумі 1000,00 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 04.09. на проспекті Повітрофлотський сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_3, який належить ПП «УКРТРАНССЕРВІС», під керуванням водія ОСОБА_6, та автомобіля Renauit Megane, д.н.з. НОМЕР_4, який належить позивачу.

Дана ДТП сталася з вини третьої особи ОСОБА_6, який при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, при перестроюванні не надав дорогу автомобілю «Рено», який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Рено», що призвело до пошкодження автомобілів.

Оскільки на момент ДТП ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з ПП «УКРТРАНССЕРВІС», якому належав автомобіль «Форд», д.н.з. НОМЕР_3, і, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в «АСК ІНГО Україна», позивач звернувся до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування.

13.11.2013 страхова компанія «АСК ІНГО Україна» сплатила страхове відшкодування в сумі 50 000 грн..

Так як, загальна сума завданої матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП складає 63 224,01 грн., а позивачу відшкодовано лише 50 000 грн., то різницю він просить стягнути з відповідача, а також з відповідача просить стягнути грошові кошти в сумі 1 256,67 грн., які не відносяться до страхового випадку та грошові кошти в сумі 99,00 грн. вартість проведення діагностики ходової частини, а всього просить стягнути з відповідача на свою користь 15 579,68 грн. матеріальної шкоди.

Крім того, оскільки у зв'язку з ДТП та пошкодженням автомобіля позивачу було завдано душевних страждань, а також у відсутність автомобіля завдавала йому незручностей у повсякденному житті, просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду, розмір якої оцінює в 1 000, 00 грн..

Позивач в судовому засіданні повністю підтримав позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак про причини своєї неявки суд не повідомив і від нього не надійшла заява про перенесення судового розгляду.

З огляду на належне повідомлення третьої особи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 04.09.2013 року, 14 год. 15 хв., в м. Києві на проспекті Повітрофлотському, 36, сталася ДТП за участю автомобіля «Форд», д.н.з. НОМЕР_3, під керування водія ОСОБА_6, та автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_4. В результаті даної ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.10.2013 ОСОБА_6 визнано винним в порушенні п.п. 10.1, 10.3 ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 вбачається, що власником автомобіля «Форд», д.н.з. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_6, є ОСОБА_7. Крім того, в даному протоколі в графі «місце роботи» зазначено ПП «Укр Транс Сервіс».

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За загальним правилом визначеним ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно положень ст.ст. 1187, 1188 ЦК України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 240739 від 14.09.2013 вбачається, що транспортний засіб «Форд», д.н.з. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_6 в момент ДТП, належить ОСОБА_8. Даний факт також підтверджується і заявою на виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 до АСК «ІНГО Україна» від 01.10.2013, в якій він особисто зазначив, що вказаний вище автомобіль належить ОСОБА_7.

Крім того, відповідно до довідки директора ПП «УКРТРАНССЕРВІС» від 23.01.2017, на балансі ПП «УКРТРАНССЕРВІС» легкових автомобілів, в тому числі FORD FIESTA, в період з 11.2002 (з моменту державної реєстрації підприємства) по 31.12.2016 року не було.

Отже, суд приходить до висновку, що автомобіль «Форд», д.н.з. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_6 в момент ДТП, під час якої був пошкоджений транспортний засіб позивача, не належав відповідачу ПП «УКРТРАНССЕРВІС».

Також, згідно довідки директора ПП «УКРТРАНССЕРВІС» від 10.01.2017 №1, ОСОБА_6 працював в ПП «УКРТРАНССЕРВІС» з 03.05.2012 по 01.07.2013 на посаді Менеджера відділу запчастин. З Наказу №1-0000000004 від 01.07.2013 вбачається, що ОСОБА_6 01.07.2013 звільнено з посади Менеджера відділу запчастин ПП «УКРТРАССЕРВІС».

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 14.10.2013 ДТП, під час якої автомобіль позивача зазнав пошкоджень, сталася 04.09.2013.

Тобто, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що на момент ДТП, яка сталася з вини водія ОСОБА_6, останній не перебував у трудових відносинах з відповідачем, а інших доказів, які б спростовували цей факт, сторонами суду не надано.

Крім того, суду не надано доказів того, вищевказана ДТП відбулася під час виконання водієм ОСОБА_6 своїх трудових (службових) обов'язків, а тому, враховуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення саме з ПП «УКРТРАНССЕРВІС» є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідно до рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31.03.2014 на користь позивача з Компанії ЦВА «Укратранссервіс» вже було стягнуто матеріальну шкоду в сумі 14 579,68 грн. та моральну шкоду в сумі 1000,00 грн., яку було завдано позивачу в результаті ДТП, що сталась 04.09.2013 на проспекті Повітрофлотському в м. Києві з вини водія ОСОБА_6.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, то суд приходить до висновку, що в задоволенні даної позовної вимоги належить відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Оскільки судом під час розгляду справи не встановлено, що відповідачем були порушені права позивача, а також не встановлено, що з вини відповідача, чи його працівника під час виконання своїх посадових (службових) обов'язків позивачу була завдана будь-яка матеріальна шкода, душевні страждання чи завдано незручностей у повсякденному житті, то суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з ПП «УКРТАНССЕРВІС» моральної шкоди задоволенню не підлягає.

В силу ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 6,7, 12-13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Укртранссервіс», третя особа: ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Дата складення повного судового рішення 01.03.2018.

Суддя В.В. Лазаренко