Рішення № 73723478, 19.04.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/620/18

Справа №754/4564/17

РІШЕННЯ

Іменем України

19 квітня 2018 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зотько Т.А.,

за участі секретаря судового засідання Малинки А.Ю.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Деснянський районний відділ Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на майно та зняття арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 05.04.2017 звернувся до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Деснянський районний відділ Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на майно та зняття арешту, мотивуючі свої вимоги тим, що 05.02.2009 він придбав у відповідача автомобіль «Opel Vectra», 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Письмовий договір купівлі-продажу при здійсненні вказаного правочину не оформлювався, кошти сплачувались готівкою, про що ОСОБА_3 написав письмову розписку. Також даний факт підтверджується виданою останнім на ім'я позивача довіреністю від 05.02.2009, посвідчену приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Бурлакою О.В.. Пізніше 27.10.2011 на підставі виданої довіреності, позивач оформив на власне ім'я тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_2, який є дійсним до 05.02.2039 року. Однак, 26.09.2016 під час руху на вказаному транспортному засобі позивача було зупинено працівниками патрульної поліції та вилучено автомобіль, та як було з'ясовано пізніше, таке вилучення відбулося на підставі постанови державного виконавця про розшук майна боржника - ОСОБА_3. Оскільки позивачу нічого не було відомо про борги відповідача, у якого він придбав автомобіль ще за п'ять років до відкриття виконавчого провадження, з метою захисту своїх майнових прав він змушений звертатись до суду із вказаним позовом, у якому просить суд визнати за ним право власності на автомобіль «Opel Vectra», 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також зняти арешт з вказаного транспортного засобу, що накладений постановою Деснянського районного відділу ДВС м.Києва про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.06.2014.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Шевчука О.П. від 26.04.2017, після надходження інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2018, у зв'язку із звільненням судді Шевчука О.П., справу було передано на розгляд новому складу суду - головуючому Зотько Т.А.

Ухвалою суду від 12.03.2018 по вищевказаній справі було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Позивач та його представник - ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд про його задоволення, посилаючись на обставини, що викладені у позові.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти позову, зазначив, що він дійсно продав спірний автомобіль позивачу, оскільки транспортний засіб був старий та його ціна була невисока, вони погодили здійснити розрахунок готівкою та обмежитись складанням розписки та оформлення відповідної довіреності на ім'я позивача.

Представник третьої особи - Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою Відділу про отримання поштової кореспонденції з суду. Про причини такої неявки суду не повідомлено, будь-яких заперечень щодо позову від третьої особи на адресу суду не надходило, а відтак, враховуючи положення ст.223 ЦПК України суд вважав за можливе проводити розгляд справи у відсутність представника третьої особи.

Заслухавши вступне слово позивача та його представника - ОСОБА_5, відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, відповідач ОСОБА_3 є власником автомобіля марки «Opel Vectra», легковий седан, 1989 року випуску, номер шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.10).

Згідно довіреності від 05.02.2009, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Бурлакою О.В., ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 продати та експлуатувати, а також заставити, обміняти, здати в оренду належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіль марки «Opel Vectra», 1989 року випуску, номер шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.11).

05.02.2009 відповідачем ОСОБА_3 складено письмову розписку, в якій зазначено, що він продав автомобіль Опель Вектра, НОМЕР_1 (в аварійному стані) ОСОБА_1 за суму 8000 грн. і оформив генеральну довіреність на власника авто. 06.02.2009 у розписці зазначив, що претензій до нового власника не має (а.с.12).

Відповідно до копії тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_2 Києво-Святошинським РЕВ ГУМВС України в Київській області було зареєстровано право керування транспортним засобом - автомобілем марки «Opel Vectra», 1989 року випуску, номер шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі вищевказаної довіреності від 05.02.2009. Строк дії вказаного талону - до 05.02.2039 (а.с.10).

З наданих копій полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/1383981, №АС/7376005, №АІ/4333722 вбачається, що позивачем неодноразово вчинялися дії по страхуванню вказаного транспортного засобу (а.с.13,14,15).

26.09.2016 року був зупинений працівниками патрульної поліції на автодорозі Київ-Одеса автомобіль марки «Opel Vectra», реєстраційний номер 91828КН та вилучений у позивача, у зв'язку із розшуком ВДВС Деснянського РУЮ у м.Києві в межах виконавчого провадження №42652633 (а.с.23).

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 28.03.2014 відкрито виконавче провадження ВП №42652633 з примусового виконання виконавчого листа №754/7930/13, виданого 28.02.2014 Деснянським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 коштів у розмірі 75588,12 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, затримання транспортного засобу відбулося на підставі постанови державного виконавця Відділу ДВС Деснянського РУЮ у м.Києві від 04.06.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, та від 16.12.2014 про розшук майна боржника, винесені в межах вказаного виконавчого провадження (а.с.21,22).

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортні засоби, в тому числі легкові автомобілі, підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Так, правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою КМУ від 11 листопада 2009 року №1200 та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 року №1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Відповідно до вимог п.6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС або через центри надання адміністративних послуг.

Згідно пункту 7 даного Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Відповідно до п. 8 Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Абзацом другим п.8 даного Порядку передбачений вичерпний перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, та є оформленими в установленому порядку.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в уповноважених органах МВС, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою уповноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових паливах), відчуження, передача права користування і (або) розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у уповноважених органах МВС, не допускається.

При цьому державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Сукупність всіх перелічених дій свідчить про перехід права власності на транспортний засіб.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що вказаний транспортний засіб належить йому на підставі довіреності, виданої ОСОБА_3 на його ім'я, якою йому було передано усі повноваження власника автомобіля, продавець передав йому транспортний засіб, ключі, свідоцтво про його реєстрацію, а тому договір купівлі-продажу вищевказаного автомобіля дійсним, хоча не відповідає встановленій законом формі.

Разом з тим, з даними твердженням суд не погоджується, з тих підстав, що не може бути підставою для визнання права власності наявність довіреності (чи передоручення), оскільки при оформленні довіреності перехід права власності не відбувається.

Сутність та правова природа загально цивільного представництва регулюються положеннями глави 17 ЦК України.

За частиною третьою статті 244 ЦК України довіреність - письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Положеннями ч.1 ст.237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

Такий висновок суду узгоджується також із правовою позицією Верховного суду України у справі № 6-688цс15 де визначено, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

За наявності довіреності, позивач як представник відповідача, не був позбавлений можливості здійснити від імені відповідача укладення договору з іншою особою або перереєстрацію транспортного засобу у відповідності Порядку державної реєстрацію (перереєстрацію) зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, затверджених постановою КМУ від 7 вересня 1998 року № 1388.

Як було встановлено при розгляді справи судом, між сторонами договір купівлі-продажу спірного автомобіля не укладався, цей автомобіль не знятий з обліку в уповноваженому органі МВС та значиться зареєстрованим за ОСОБА_3

Оскільки складена відповідачем довіреність на право розпорядження автомобілем не свідчить про укладення між сторонами договору купівлі-продажу автомобіля і не породжує права власності, у зв'язку з цим права позивача при накладенні арешту на спірний автомобіль порушені не були.

Крім того, визнання права власності на вказаний автомобіль є неприпустимим і в контексті положень ч.1 ст. 203 ЦК України, оскільки позивач не надав суду доказів того, що при укладенні усних договорів купівлі-продажу сторонами правочинів були сплачені на користь держави всі належні податки, збори та обов'язкові платежі, несплата яких суперечить інтересам держави.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не було доведено правомірності придбання транспортного засобу у встановленому законом порядку, тому у нього не виникло право власності на автомобіль, що свідчить про відсутність у суду підстав для задоволення позову, тому проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, за його недоведеністю.

Враховуючи той факт, що сторонами не було вжито усіх заходів, передбачених актами цивільного законодавства щодо купівлі-продажу спірного автомобіля, позивач не набув на нього права власності, а тому вимоги позивача щодо зняття арешту з спірного автомобіля задоволенню судом не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 208, 210, 237, 240, 244, 245, 328, 655 ЦК України, ст.ст. 2-5, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 76-81, 83, 223, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, третя особа - Деснянський районний відділ Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на майно та зняття арешту - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст судового рішення складено 27.04.2018.

Суддя: