Рішення № 73722678, 27.03.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/2335/16-ц

Провадження № 2/727/324/18

Р І Ш Е Н Н Я

(ЗАОЧНО)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю позивача ОСОБА_2 і в його інтересах представника ОСОБА_3

розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що 19.12.2006 року їхня мати, ОСОБА_7 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на частину квартири №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м. Чернівці, яку вони 05.02.1999 року вони, ОСОБА_2, ОСОБА_4 заповідач, ОСОБА_5 разом зі своїми батьками, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 приватизували. Спадкоємцями першої черги за законом на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_7 є вони, ОСОБА_2, ОСОБА_4, відповідач, ОСОБА_5 як діти спадкодавця та ОСОБА_8, як чоловік спадкодавця. Інших спадкоємців не має. Вони постійно проживали разом із померлою ОСОБА_7 на час відкриття спадщини та фактично вступили в управління і володіння спадковим майном та своєчасно прийняли спадщину. 26.08.2015 року помер батько, ОСОБА_8, і після його смерті відкрилась спадщина на частину квартири №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м. Чернівці. Спадкоємцями першої черги за законом на спадщину, що відкрилась після смерті батька, ОСОБА_8, є вони: ОСОБА_2, ОСОБА_4, відповідач, ОСОБА_5 як діти спадкодавця. Інших спадкоємців не має. 04.09.2015 року вони звернулись до Першої ОСОБА_6 державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ОСОБА_9 була відкрита спадкова справа 57890261 спадкодавця ОСОБА_7, яка померла 19.12.2006 року та спадкова справа 57890520 спадкодавця ОСОБА_8, який помер 26.08.2015 року. 03.03.2016 року Державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори, ОСОБА_9 було винесено Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №478/02-31, №479/02-31, якими їм, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було відмовлено у отриманні свідоцтва про право власності на спадщину за законом на 1/5 частину квартири №101 житлового будинку № 208 по вулиці Головній у м. Чернівці, яка належала покійній матері, ОСОБА_7, яка померла 19.12.2006 року та 5/20 часток цієї ж квартири, яка належала батькові, ОСОБА_8, який помер 26.08.2015 у зв’язку з тим, що не подано державній нотаріальній конторі документів про державну реєстрацію прав власності на квартиру, частка якого успадковується, які є необхідними для вчинення нотаріальної дії. За життя їхні батьки не звертались у ОСОБА_6 обласне бюро технічної інвентаризації з метою оформлення права власності на належне їм майно, зокрема квартиру №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м. Чернівці.

Вважають, що частки кожного із співвласника квартири №101 житлового будинку № 208 по вулиці Головній у м. Чернівці є рівними, тобто по 1/5 частини. Просять позовні вимоги задовольнити.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити. Позиція позивачів була підтримана і представником ОСОБА_3, яка також просила суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі, відповідно - ОСОБА_5, представник відповідача ОСОБА_6 міської ради в судове засідання не з’явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомили. Відзиву на позов не подали, заяв клопотань про розгляд справи у їх відсутність також суду не надано.

Заслухавши пояснення позивачів, доповнення до пояснень представника ОСОБА_3 всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються вимоги, об’єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених вимог, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом, належними і допустимими доказами, встановлено, що батьками позивачів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.25); ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в свідоцтвах про народження зазначено ОСОБА_8 та ОСОБА_7.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідності до паспорта громадянина України ( а.с.11-13, 20, 26).

У відповідності до свідоцтва про право власності 05.02.1999 року - ОСОБА_2, ОСОБА_4 ОСОБА_5 разом зі своїми батьками, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 приватизували квартиру №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м. Чернівці, та згідно довідки 31934 від 08.09.2015 року ОСОБА_6 комунального обласного бюро технічної інвентаризації, загальна площа квартири 68,50 кв.м., житлова площа 38,30 кв.м., інвентаризаційна вартість складає 104927 (а.с.22).

19.12.2006 року мати сторін - ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.18).

26.08.2015 року помер батько сторін - ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.17).

Після смерті 19.12.2006 року мати сторін - ОСОБА_7 відкрилась спадщина на частину квартири №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м.Чернівці, спадкоємцями першої черги за законом на спадщину, були ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 як діти спадкодавця та ОСОБА_8, як чоловік спадкодавця.

Суд критично оцінює копії довідок № 54, від 11.03.2016 року, №75 від 18.04.2016 року, №249 від 18.12.2015 року, виданих ЖКГ ОСОБА_6 міської ради ПП «Ремжитлосервіс» (а.с.72-74), оскільки відповідно до довідки № 701 від 10.03.2016 року, виданої ЖКГ ОСОБА_6 міської ради ПП «Ремжитлосервіс» ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 постійно проживали разом із померлою на час відкриття спадщини та фактично вступили в управління і володіння спадковим майном, тобто своєчасно прийняли спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_7 (а.с.27).

Після смерті 26.08.2015 року батька сторін - ОСОБА_8, відкрилась спадщина на частину квартири №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м.Чернівці, спадкоємцями першої черги за законом на спадщину, є ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 як діти спадкодавця.

Відповідно до довідки № 700 від 10.03.2016 року, виданої ЖКГ ОСОБА_6 міської ради ПП «Ремжитлосервіс» ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, постійно проживали разом із померлим на час відкриття спадщини та фактично вступили в управління і володіння спадковим майном, тобто своєчасно прийняли спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_8 (а.с.29).

Відповідно до Витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі, Державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ОСОБА_9 була відкрита спадкова справа спадкодавця ОСОБА_7, яка померла 19.12.2006 року, за номером у спадковому реєстрі 57890261 та спадкова справа спадкодавця ОСОБА_8, який помер 26.08.2015 року, за номером у спадковому реєстрі 57890520 (а.с.23).

Приватним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_9 постановою №478/02-31 від 03.03.2016 року, відмовлено спадкодавцям за законом, позивачам – дітям померлої 19.12.2006 року ОСОБА_7, - ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/5 частки квартири №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м.Чернівці, у зв’язку з тим, що ними не подано документів про державну реєстрацію прав власності на квартиру, частка якої успадковується (а.с.15).

Приватним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_9 постановою №479/02-31 від 03.03.2016 року, відмовлено спадкодавцям за законом, позивачам – дітям померлого 26.08.2015 року ОСОБА_8, - ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 5/20 часток квартири №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м.Чернівці, у зв’язку з тим, що ними не подано документів про державну реєстрацію прав власності на квартиру, частка якої успадковується (а.с.16).

Вищенаведені докази в своїй сукупності повністю узгоджуються і з письмовими свідченнями нотаріально завіреними свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які повідомили відповідно, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 постійно проживали та були зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з їх матір»ю ОСОБА_7 на день її смерті – 19.12. 2006 року.

Відповідно до п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року за № 20/5 (зі змінами), нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності, після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) у відповідності до ст.1216 ЦК України.

Передбачено ст.1226 ч.1 ЦК України, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно із ст. 1268 ч. 3 ЦК України, спадкоємці, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або згідно з ст. 1269 ЦК України подали до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявили про відмову від неї. Перешкодою в одержанні свідоцтва про спадщину за законом стало те, що спадкове майно знаходиться у спільній сумісній власності без визначення розміру часток кожного із співвласників.

У зв’язку зі смертю двох співвласників, укласти договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності не можливо, оскільки за життя власниками майна не визначені їхні частки в спільній сумісній власності, тому діти не можуть успадкувати нерухоме майно.

Для того, щоб оформити право власності на спадкове майно - необхідно виділити частки у спільному сумісному майні їхнього покійного батька та матері.

Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

У відповідності до ст.370 ч.2 ЦК України, частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Згідно ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками. Вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Таким чином до спадкоємців першої черги за законом на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_7 є позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5 як діти спадкодавця та був ОСОБА_8, як чоловік спадкодавця, оскільки вони проживали разом з спадкодавцем тому фактично прийняли спадщину, що відкрилась після її смерті на 1/5 частину квартири №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м. Чернівці та до них перейшло право на 1/5 частину вказаної квартири в порядку спадкування за законом в рівних частках, тобто по 1/20 за кожним.

Після смерті ОСОБА_8 є позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5 як діти спадкодавця, оскільки вони проживали разом з спадкодавцем тому фактично прийняли спадщину, що відкрилась після його смерті на 1/5 частину квартири №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м. Чернівці, що належала їх батькові, ОСОБА_8, з яких 1/5 частка належала батькові, ОСОБА_8 при приватизації квартири та 1/20 частка належала матері, ОСОБА_7, яка померла 19.12.2006 року, спадкоємцем якої був її чоловік, ОСОБА_8, який своєчасно прийняв спадщину, але не оформив своїх прав, а тому слід визнати за позивачами по 1/12 частки частину квартири №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м. Чернівці за кожним.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Зокрема, у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України N 2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

При цьому, суд не порушив принципу процесуальної рівності сторін, оскільки повідомляв відповідача про судовий розгляд справи належним чином, пропонував подати заперечення, проте, відповідач вказаною пропозицію суду не скористалися, заперечень щодо позову та доказів на їх підтвердження не надала.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року N 15-рп/2004 у справі N 1-33/2004. Згідно положень ст. 12,13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги грунтуються на законі і підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 372, 1216, 1226, 1261, 1278ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 263, 264, 265, 268, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно їх матері ОСОБА_7, яка померла 19 грудня 2006 року, яке складається з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею 68,5 кв.м., житловою площею 38,3 кв.м., по 1/20 частки за кожним.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно їх батька ОСОБА_8, який помер 26 серпня 2015 року, яке складається з 5/20 часток квартири АДРЕСА_1 загальною площею 68,5 кв.м., житловою площею 38,3 кв.м., загальною площею 68,5 кв.м., в тому числі житловою 38,3 кв.м. по ? частці за кожним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст судового рішення виготовлено 02.04.2018 року

Суддя Слободян Г.М