Рішення № 73721676, 19.04.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.04.2018 Справа №607/203/18

19 квітня 2018 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Черніцької І.М.

за участю секретаря судового засідання Костиник О.П.

сторони в судове засідання не з’явились

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_2, третя особа, без самостійних вимог – товариство з обмеженою відповідальністю – «Стандарт ОСОБА_3» про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, ОСОБА_2 про зняття арешту та заборони відчуження з транспортного засобу -платформи С, модель ТАТА, LPT 613, 2007 року, випуску, шасі - Y6D38132775L72949, державний номерний знак ВО 0546АІ, що належить ОСОБА_2 та виключити майно з державного реєстру обтяжень рухомого майна.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що у 2007 році між ОСОБА_2 та ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» було укладено договір кредиту. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором укладено договір застави спірного транспортного засобу. ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» відступило право вимоги за кредитним договором та договором застави ПАТ «Юнекс Банк», яке відступило право вимоги ТОВ « Стандарт ОСОБА_3».

14 грудня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт ОСОБА_3» та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги № 14-12/17 за кредитним договором №014/0034/73/32863 від 24 липня 2007 року відносно боржника ОСОБА_2

Згідно умов договору відступлення, ТОВ «Стандар ОСОБА_3» відступило йому за плату право вимоги до боржника ОСОБА_2 згідно договору кредиту за № 014/0034/73/32863 від 24 .07.2007 року. 14 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського

нотаріального округ ОСОБА_6 було посвідчено договір відступлення права вимоги за договором застави спірного транспортного засобу укладеного між ним та ТОВ «Стандарт ОСОБА_3». На підставі даного договору приватним нотаріусом внесено зміни в державний реєстр обтяжень та додано нового обтяжувача ОСОБА_1

Боржник ОСОБА_2 погоджується на добровільну реалізацію заставного майна з метою погашення заборгованості по договору кредиту. Однак, згідно витягу з державного реєстру речових прав, на спірний транспортний засіб накладено арешт згідно постанови державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби в інших виконавчих провадженнях, де стягувачами є інші кредитори. ОСОБА_6 заборони унеможливлюють добровільну реалізацію спірного транспортного засобу та зняття його з реєстрації.

Посилаючись на наведене та те, що він як заставодержатель спірного майна має пріоритетне право на задоволення власних вимог за рахунок заставного майна, просить задовольнити позов.

У підготовчому судовому засіданні до участі у справі в якості третьої особи було залучено ТОВ « Стандар ОСОБА_3».

ТОВ «Стандарт ОСОБА_3» надіслав суду пояснення щодо позову. Вказало, що 14 грудня 2007 року між ТОВ «Стандарт фінанс ОСОБА_3» та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги за кредитним договором від 24 липня 2007 року до боржника ОСОБА_2 Крім того, 24 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ ОСОБА_6 було посвідчено договір відступлення права вимоги за договором застави спірного транспортного засобу. Відатк, ТОВ « Стандар ОСОБА_3 груп» відступило всі права вимоги за договором кредиту та застави новому кредитору ОСОБА_7 та будь-яких майнових претензії до боржника та нового кредитора не має. Посилаючись на наведене, просить розглядати справу без участі представника ТОВ «Стандар ОСОБА_3».

У судове засідання позивач та його представник ОСОБА_8 не з’явились, хоча про час та місце його місце були повідомлені належним чином. Попередньо від представник надійшла заява про слухання справи за їх відсутності, позов підтримують та просять задовольнити. Представник позивача – ОСОБА_8 був присутній у підготовчому судовому засіданні, вказав, що позов підтримує, з підстав викладених у ньому.

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце його був повідомлений належним чином. Попередньо від представник ОСОБА_9 надійшла заява про слухання справи без їх участі. Щодо задоволення позовних вимог не заперечують.

Представник ОСОБА_2 –ОСОБА_9 була присутня у підготовчому судовому засіданні, вказала, що позовні вимоги ОСОБА_2 визнає повністю.

Представник Тернопільського міського відділу ДВС в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце його був повідомлений належним чином.

Представник ДВС –ОСОБА_10 була присутня у підготовчому судовому засіданні. Пояснила, що на спірний транспортний засіб накладено арешт згідно постанов державного виконавця про накладення арешту на все майно боржника та зарони його відчуження. Н Щодо задоволення позову не заперечує.

Також зазначила, що для зняття арешту із спірного майна, достатньо рішення суду про звільнення такого майна з–під арешту. На підставі даного рішення суду державний виконавець винисе постанови про скасування арешту та виключить із держаного реєстру обтяжень.

Судом встановлено, що власником транспортного засобу -платформи С, модель ТАТА, LPT 613, 2007 року, випуску, шасі - Y6D38132775L72949, державний номерний знак ВО 0546АІ, є ОСОБА_2, що визнається сторонами спору.

24 липня 2007 року між ОСОБА_2Б, та ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» було укладено договір кредиту у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 16500 доларів США, строком до 23 липня 2014 року.

30 серпня 2007 року в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 за договором кредиту, між ОСОБА_2 та ВАТ ОСОБА_4 ОСОБА_5» укладено договір застави транспортного засобу платформи С, модель ТАТА, LPT 613, 2007 року, випуску, шасі - Y6D38132775L72949, державний номерний знак ВО 0546АІ,посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_11 від 30 серпня 2007 року, за реєстровим №8753.

Згідно умов п. 1.2 договору застави, сторони погодили вартість предмету застави у розмірі 91 400,00грн.

14 грудня 2017 року між публічним акціонерним товариством «ОСОБА_4 аваль» та ПАТ «Юнекс Банк» укладено договір про відступлення права вимоги.

Згідно умов даного договору ПАТ «ОСОБА_12 ОСОБА_5» відступило ПАТ «Юнекс банк» права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором за № 014/0034/73/32863 від 24 липня 2007 року.

14 рудня 2017 року між «ОСОБА_4 аваль» та ПАТ «Юнекс Банк» укладено договір про відступлення права вимоги за договором застави транспортного засобу, який посвідчено нотаріально, згідно умов п. 1.1. якого, ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» передає, а ПАТ «Юнекс Банк» приймає всі права вимоги за договором застави спірного транспортного засобу від 30.08.2007 року

Факт передачі вимог до ОСОБА_2 за кредитним договором та договором застави підтверджується також актом приймання-передачі від 14.12.2017 року укладеного між сторонами.

14 грудня 2017 року ПАТ «Юнекс Банк» передано, а ТОВ «Стандарт ОСОБА_3» прийняло право вимоги за кредитним договором № 014/0034/73/32863 від 24 липня 20107 року до боржника ОСОБА_2Б,, що підтверджується договором про відступлення права вимоги від 14.12.2017 року.

Крім цього, 14 грудня 2017 року ПАТ «Юнекс Банк» передано, а ТОВ «Стандарт ОСОБА_3» прийняло всі права вимоги за договором застави транспортного засобу від 30.08.2007 року, що укладений між ВАТ 2Райффайзен ОСОБА_5» та ОСОБА_2, що підтверджується договором про відступлення права вимоги за договором застави транспортного засобу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 14.12.2017 року, за реєстровим номером 4324.

Факт передачі прав вимог за кредитним договором та договором застави від ПАТ «Юнекс Банк» до ТОВ «Стандарт ОСОБА_3 груп» підтверджується актом приймання-передачі від 14.12.2017 року та розрахунок заборгованості за кредитним договором від 14.12.2017 року.

14 грудня 2017 року між ТОВ « Стандарт ОСОБА_3» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги № 14-12/17, згідно умов якого ТОВ «Стандарт ОСОБА_3» передало за плату, а новий кредитор ОСОБА_1 прийняв всі права вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №014/0034/73/32863 від 24.07.2007 року, договором поруки та договором застави спірного транспортного засобу від 30.08.2007 року

Цього ж дня, між ТОВ « Стандарт ОСОБА_3» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги № 14-12/17 від 14.12.2017 року.

Згідно умов договору відступлення, ТОВ «Стандар ОСОБА_3» відступило позивачу за плату право вимоги до боржника ОСОБА_2 за договором кредиту за № 014/0034/73/32863 від 24 .07.2007 року, договором поруки та договором застави спірного транспортного засобу від 30.08.2007 року. Загальна вартість прав вимоги за договором становить 101 000.00грн.

14 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ ОСОБА_6 було посвідчено договір відступлення права вимоги за договором застави спірного транспортного засобу, за реєстровим номером 4325, укладеного між ТОВ «Стандарт ОСОБА_3» та ОСОБА_1

На підставі даного договору приватним нотаріусом внесено зміни в державний реєстр обтяжень та змінено обтяжувача ТОВ «Стандарт ОСОБА_3» на ОСОБА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 19.12.2017 року за № 54381550.

Згідно витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 01.11.2017 року за № 53881427 встановлено, що на все рухоме майно ОСОБА_2 накладено арешт згідно постанов державного виконавця Другого відділу ДВС про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження від 16.10.2013 року, від 12.05.2014 року та від 09.10.2014 року.

Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи та виконавчого провадження, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

В силу вимог ст. 13 ЗУ «Про заставу» договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів.

Згідно з вимогами ст. 15 цього ж Закону, застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. 16 Закону право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Положеннями ст.18 Закону «Про заставу» встановлено, що якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше.

Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реєстрації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Згідно із вимогами ст. 12 цього ж Закону, реєстрація обтяження майна надає цьому обтяженню чинності у відносинах з третіми особами.

У відповідності до приписів ст. ст. 3, 11, 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права та обов'язки, встановлені законом та/або договором. Обтяження рухомого майна реєструється в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Вищезазначені вимоги Закону узгоджуються з положеннями ст.51 Закону України "Про виконавче провадження" про те, що державний виконавець, у разі звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;3) наявна письмова згода заставодержателя.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що права ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» як заставодержателя спірного автомобіля підтвердженні нотаріально посвідченим договором застави та внесені до державного реєстру обтяжень, що підтверджується витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 01.11.2017 року. На підставі договорів про відступлення прав вимог за договором кредиту від 24.07.2007 року та договором застави спірного транспортного засобу від 30.08.2007 року укладених між ТОВ «Стандрат ОСОБА_3» та ОСОБА_1 від 14.12.2017 року, до ОСОБА_1 перейшли всі права кредитора та заставодержателя до боржника ОСОБА_2

19 грудня 2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 внесено зміни в державний реєстр обтяжень рухомого майна та змінено обтяжувача ТОВ «Стандарт ОСОБА_3» на ОСОБА_1

Таким чином, ОСОБА_1 набув всіх прав заставодержателя спірного транспортного засобу та має переважне право на задоволення власних вимог за рахунок предмету застави.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Аналогічні роз’яснення наведенні у п. 5 Постанови Пленуму ВСС України №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» де вказано, що інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

Положеннями ч. 4 ст. 59 вищенаведеного Закону визначено перелік підстав для знаття арешту з усього майна або його частини безпосередньо державним виконавцем .

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 59 Закону, арешт може бути знятий за рішенням суду у всіх інших випадках, які не передбачені в ч. 4 ст. 59 цього закону.

В силу вимог ч.1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Враховуючи вищенаведенні вимоги закону та встановлені обставини справ, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом звільнення зняття арешту з майна, а саме, транспортного засобу – платформу С, модель ТАТА, LPT 613, 2007 року, випуску, шасі - Y6D38132775L72949, державний номерний знак ВО 0546АІ, що належить ОСОБА_2, на яке накладено арешт постановами державного виконавця Другого відділу державного виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції .

Разом з тим, суд вважає, що до задоволення не підлягають позовні вимоги про виключення транспортного засобу з державного реєстру обтяжень рухомого майна як безпідставні та передчасні.

Суд вважає, що належним та достатнім способом захисту прав позивача буде звільнення з-під арешту належного позивачу спірного автомобіля, що відповідає вимог ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження».

На підставі рішення суду про зняття арешту із спірного майна, яке набрало законної сили, державний виконавець винесе постанову про зняття арешту та виключення з реєстру обтяжень.

Так, згідно з вимогами ч. 2 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 204, 210, 321,328,334 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1( вул.Проектна,15 с.Байківці Тернопільського району, ІПН НОМЕР_1) до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (вул.Кн. Острозького, 14 м.Тернопіль, ЄДРПОУ – 40330167), ОСОБА_2 (вул. Л.Курбаса, 4/210 м.Тернопіл, ІПН – НОМЕР_2), третя особа, без самостійних вимог – товариство з обмеженою відповідальністю – «Стандарт ОСОБА_3»( вул. Гімназична,21, м.Одеса, код ЄДРПОУ – 39128344) про зняття арешту з майна задовольнити частково.

Звільнити з-під арешту майно, а саме, транспортний засіб – платформу С, модель ТАТА, LPT 613, 2007 року, випуску, шасі - Y6D38132775L72949, державний номерний знак ВО 0546АІ, що належить ОСОБА_2 (місце реєстрації вул. Л.Курбаса, 4/210 м.Тернопіль , ІПН – НОМЕР_2), на яке накладено арешт постановами державного виконавця Другого відділу державного виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції .

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 27 квітня 2018 року.

Головуюча