Рішення № 73720987, 25.04.2018, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/387/18

2/588/281/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2018 року м.Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, з участю позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Буймерської сільської ради Тростянецького району Сумської області про визнання права власності за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому указує, що приблизно з 1994 року, на підставі рішення КСП ім.К.Маркса, він, як учасник бойових дій, вселився у житловий будинок разом із сім'єю, розташований по вул.Чапаєва (у даний час вул.Бондарівська),2 у с.Буймер Тростянецького району. У даному будинку він та його сім'я були прописані і є зареєстрованими на цей час. В 1996 році КСП ім.К.Маркса було реорганізовано в сільськогосподарське АПТ ЗТ ім.К.Маркса та у подальшому було ліквідовано. На баланс сільської ради житловий фонд не передавався. Будинок, у якому проживає позивач, у даний час не знаходиться на балансі сільської ради. Посилаючись на те, що на день подання позову, він продовжує проживати у вказаному будинку, постійно сплачує комунальні послуги, несе витрати по будинку, проводить за власні кошти поточні та капітальні ремонти, газифікував будинок, рахунки по комунальним послугам оформлені на його ім'я, а отже, добросовісно та відкрито володіє будинком більше 10 років, тому має право на визнання за ним права власності на зазначене домоволодіння за набувальною давністю, право власності на яке належало сільськогосподарському підприємству ім.К.Маркса,7, на підставі реєстраційного посвідчення, виданого 06.01.1994 Охтирським БТІ.

Позивач у судовому засіданні свої вимоги підтримав, просив задовольнити заяву.

Представник відповідач у судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує проти задоволення позову (а.с.57).

Суд, заслухавши позивача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, матеріали інвентарної справи по домоволодінню №2 по вул.Бондарівській (колишня Чапаєва) у с.Буймер Тростянецького району, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом установлено, що позивач з 06.09.1996 має статус учасника бойових дій (а.с.6)

Позивач разом зі своєю родиною зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1 (колишня Чапаєва) у с.Буймер Тростянецького району Сумської області (а.с.16).

У періоди з 1981-1983 1987-2006 позивач працював в колгоспі імені ОСОБА_3, який змінював назву на КСП імені ОСОБА_3, САПТ ЗТ імені ОСОБА_3, ТОВ АФ «Україна» (а.с.17,39-48).

На підставі інвентарної справи судом установлено, що у 1993 році КСП імені ОСОБА_3 був побудований житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по вулиці Чапаєва під номером 2.

Про проведення реєстрації права власності на указане домоволодіння за КСП імені ОСОБА_3 06.01.1994 Охтирським МБТІ було видане реєстраційне посвідчення, на підставі рішення Тростянецької районної ради народних депутатів від 19.07.1990 року №93, записаного в реєстрову книгу під №1 реєстр №33 (а.с.24-25).

Після реорганізації КСП імені ОСОБА_3 у 1996 році в сільськогосподарське АПТ ЗТ імені ОСОБА_3, яке в подальшому було ліквідоване, на баланс Буймерської сільської ради житловий фонд підприємства не передавався. Житловий будинок на цей час не знаходиться на балансі сільської ради (а.с.15,18).

На підставі розпорядження Буймерської сільської ради Тростянецького району Сумської області за №90 від 30.12.2015 вулиця Чапаєва у селі Буймер була перейменована на вулицю Бондарівську (а.с.14).

Згідно із записами у погосподарській книзі Буймерської сільської ради Тростянецького району Сумської області встановлено, що ОСОБА_2 разом із сім’єю з 1989 року зареєстрований та проживає по вул.Бондарівській (колишня Чапаєва),2 у с.Буймер Тростянецького району. Спочатку його родина проживала у старому будинку. З 1990 по 1994 рік за цією адресою колгоспом імені ОСОБА_3 збудований новий будинок, в який переселилася сім’я ОСОБА_2 і проживає в ньому по даний час (а.с.37).

Відповідно до даних інвентаризації станом на 26.06.2017 року на земельній ділянці, розташованій по вул.Бондарівській, буд.2 у с.Буймер знаходиться житловий будинок одноповерховий, з 3-х житлових кімнат, загальною площею 85,3 кв.м з будівлями та спорудами, позначеними в технічному паспорті під літерами «А-1ж» житловий будинок, розмір житлової площі 55,7 кв.м., під літ. «а» -прибудова, під літ. «а1»- ганок, під літ. «Б» -сарай-літня кухня, під літ. «пг» - погріб, під №1-4 - ворота, огорожа. Рік будівництва житлового будинку 1993 рік. Право власності зареєстроване за сільськогосподарським підприємством ім.Карла Маркса (а.с.7-12).

Земельна ділянка по вул. Чапаєва,2 у с.Буймер Тростянецького району (тобто під спірним домоволодінням) площею 0,369 га, передана для ведення особистого підсобного господарства та будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, на підставі рішення ІІІ сесії ХХІІІ скликання Буймерівської сільської ради народних депутатів від 28 жовтня 1998 року, у приватну власність позивачу ОСОБА_2, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії СМ №00187 від 11.04.2001 (а.с.23).

Позивач постійно сплачує комунальні послуги за цією адресою. Будинок газифіковано, всі витрати позивач ніс самостійно. Рахунки на електроенергію, газопостачання та водопостачання оформлені на ім’я ОСОБА_2 (а.с.19-22).

Буймерська сільська рада Тростянецького району у своїй довідці за №144 від 04.04.2018 повідомила, що будинок по вул.Бондарівській,2 у с.Буймер, у якому проживає ОСОБА_2, був ним куплений, але документально не оформлений, у зв’язку із реорганізацією сільськогосподарського товариства, договір купівлі-продажу даного житлового будинку не складався (а.с.38).

Отже, судом установлено, що ОСОБА_2, починаючи з 1994 по даний час відкрито та безперервно володіє указаним домоволодінням, а отже володіє ним більше 10 років.

Крім того, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що вона із вересня 2004 року проживає по сусідству із позивачем, та на той час родина ОСОБА_2 вже проживала за адресою по вул.Бондарівська (колишня вул.Чапаєва), №2 у с.Буймер Тростянецького району, та як відомо свідкові від родичів родини позивача – вказане господарство будувала родина ОСОБА_2

Вирішуючи позовну вимогу про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю суд ураховує наступне.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.ст.321,328 ЦК України право власності є непорушним та набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб’єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Згідно п.п.9,11,13,14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 07.02. 2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (далі Постанова) особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

При вирішенні спорів про набувальну давність необхідно враховувати добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися у повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Відповідно до положень статей 335, 344 ЦК України право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю (п. 11 Постанови)

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач добросовісно, відкрито та безперервно, починаючи з 1994 року володіє житловим будинком по вул.Бондарівській (колишня Чапаєва),2 у с.Буймер Тростянецького району, а отже володіє ним понад десять років, що підтверджується рядом досліджених судом письмових доказів та поясненнями свідка, крім того, позивач вважає, що він володіє нерухомим майном на законних підставах, суд вважає, що за позивачем може бути визнано право власності на це нерухоме майно за набувальною давністю згідно ч.1 ст. 344 ЦК України.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 12,13,247,259,264,265,354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Буймерської сільської ради Тростянецького району Сумської області про визнання права власності за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_3), право власності за набувальною давністю на житловий будинок з будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою по вул.Бондарівській (колишня Чапаєва), будинок №2 у селі Буймер Тростянецького району Сумської області, позначеними у технічному паспорті літерами «А-1ж» житловий будинок, розмір жилої площі 55,7 кв.м., під літ. «а» -прибудова, під літ. «а1»- ганок, під літ. «Б» -сарай-літня кухня, під літ. «пг» - погріб, під №1-4 - ворота, огорожа, право власності на які належало Сільськогосподарському підприємству імені ОСОБА_3 на підставі реєстраційного посвідчення, виданого 06.01.1994 Охтирським бюро технічної інвентаризації.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги через Тростянецький районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 26.04.2018.

Суддя О.С.Линник