Вирок № 73720688, 02.05.2018, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1476/14-к

1-кп/583/2/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2018 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого-судді Ільченко В.М.

за участю секретаря Верби Н.О.

прокурорів Жмурко С.В., Ткаченко Л.В., Кісельчук А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальне провадження № 12014200060000020 від 07.01.2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 06 січня 2014 року, близько 23 години 20 хвилин в м. Охтирка по вул. Перемоги (Леніна), керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався в напрямку від площі Успенської (Леніна) до виїзду з міста. Попереду нього в попутному напрямку рухався автомобіль марки «Хюндай Акцент» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, який, виявивши попереду себе пішохода ОСОБА_3, що почав перетинати проїзну частину зправа наліво по ходу його руху, екстрено натиснув на гальма, з метою уникнення дорожньо-транспортної пригоди, змінив напрямок свого руху праворуч та зіткнувся із бордюрним каменем, що обмежує проїзну частину. ОСОБА_1, помітивши нетиповий характер руху автомобіля марки «Хюндай Акцент» д.н. НОМЕР_2, не маючи інформації про причини такої поведінки автомобіля-лідера, не вжив заходів, направлених на зменшення швидкості руху, аж до повної зупинки, в результаті чого в районі будинків № 8 а та 17 по вул. Перемоги (Леніна) м. Охтирка скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_3 отримав ЗЧМТ, струс головного мозку, які згідно із висновком судово-медичної експертизи № 46 від 10.02.2014 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я та тілесні ушкодження у виді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки на рівні середньої третини зі зміщенням, обширної рваної рани середньої третини лівої гомілки до 2/3 окружності гомілки з пошкодженням сухожилля та м’язів-розгиначів ступні з частковим пошкодженням судинно-нервового пучка, травматичного шоку 1-2 ступеня, які є небезпечними для життя особи та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно з висновком додаткової судово-автотехнічної експертизи №9959 від 28.04.2017 у дорожній ситуації, що виникла, в діях водія ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

Порушення обвинуваченим ОСОБА_1 пункту 12.3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходиться в прямому причинному зв’язку з подією та її наслідками, у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини не визнав та суду пояснив, що 06 січня 2014 року, близько 23 години 20 хвилин в м. Охтирка по вул. Перемоги (Леніна) керував автомобілем НОМЕР_1, рухався в напрямку від площі Успенської (Леніна) до виїзду з міста зі швидкістю 55-60 км/год. Попереду нього в попутному напрямку рухався автомобіль марки «Хюндай Акцент» д.н. НОМЕР_2, який застосував екстрене гальмування, змінив напрямок руху праворуч та зіткнувся із бордюрним каменем. Після чого майже на середині смуги для руху метрів за 16 він виявив пішохода, який переходив проїзну дорогу, застосував екстрене гальмування без зміни свого напрямку руху, однак уникнути наїзду на пішохода не вдалося. В процесі гальмування він змістився ліворуч, так як автомобіль більше тони, він не зміг його зупинити. Вважає, що він зробив все можливе для уникнення наїзду на нетверезого пішохода. Була мряка, густий туман, на електроопорі - відсутнє освітлення, дорожнє покриття було вологим, що поглинало світло фар. Крім того, пішохід був одягнутий в темний одяг, тримав руки в кишенях. На першому слідчому експерименті йому не роз’яснювалися права, видимість пішохода не вимірювалася. Під час другого слідчого експерименту були невідповідні погодні умови.

Незважаючи на заперечення обвинуваченого, його вина підтверджується наступними доказами, дослідженими під час судового слідства.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 06 січня 2014 року о 15 годині випив 70 грам коньяку, близько 23 години знаходився в центрі міста, повертався додому. Про обставини ДТП він нічого не пам’ятає. Вважає, що в результаті ДТП йому було завдано значної моральної шкоди, адже на даний час він почуває себе невпевнено на вулицях міста, хвилюється при наближенні транспорту та просить стягнути з обвинуваченого на його користь моральну шкоду в сумі 70 000 грн.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що близько трьох років тому в темну пору доби йшов по вул. Перемоги (Леніна) в м. Охтирка до магазину «Гранд» з ліхтариком. Того дня з 11 години йшов дощ (мряка), увечорі погода була похмурою. Почув глухий удар метрів за 60-70 від себе, гадав, що зіткнулися транспортні засоби. Освітлення було поганим, світло горіло через стовп. На тій ділянці дороги, де сталася ДТП дорога була найбільш затемненою. Світло було від приміщень пошти та магазину. Помітив, що потерпілий лежав на боці зустрічної полоси метрів за 20-25 від пішохідного переходу, де була велика калюжа, яку жителі міста минають по проїзній частині, його ботинок лежав біля стовпа. Швидка забрала потерпілого, а він залишився чекати працівників поліції, був запрошений в якості понятого.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що був запрошений в якості понятого під час проведення слідчого експерименту. Всього було 3 понятих. Обвинувачений повідомив, що того дня йшов дощ, а в день проведення відтворення дощу не було. Зі слів обвинуваченого погодні умови під час проведення слідчого експерименту не відповідали тим, які були під час ДТП. Лобове скло водія полили водою. Йому особисто не було видно потерпілого. Інші поняті говорили, що видно. В процесі проведення слідчого експерименту дивилися фото, потерпілий нічого не показував, просто стояв, обвинувачений розповідав яке було світло, як були розташовані транспортні засоби.

Свідок ОСОБА_8 допитаний в режимі відеоконференції пояснив суду, що був залучений як спеціаліст-автотехнік, виходив з даних, які були йому надані. В ухвалі було зазначено, які опори горіли, які ні. РЕС вимкнули електроопору. Видимість встановлювалася слідчим експериментом, а не дослідженням.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що за спливом часу події памятає лише в загальних рисах, просить прийняти до уваги покази, які зафіксовані раніше. Може посвідчити, що того дня він він їхав на автомобілі «Хюндай Акцент» по правій стороні ближче до правого краю. Був дощ, туман, освітлення було погане, електроопора не світилася. Побачив пішохода, одягненого у темний одяг, який переходив дорогу. Зупинився, щоб уникнути наїзду, пішохід продовжив перехід. Тоді він почув звук і вже побачив людину, яка лежала на асфальті. Слідчий експеримент за його участю проводився двічі, детально фіксувалися всі обставини.

Протоколом огляду місця події від 07.01.2014, фототаблицею до протоколу за фактом ДТП, зафіксовано огляд ділянки проїзної частини по вул. Перемоги (Леніна) в м. Охтирка у місці розташування будинків №17 та 8а. (а.с. 32-43 т.1).

Протоколом огляду місця події від 06.02.2014 зафіксовано огляд речей потерпілого, а саме: куртки чорного кольору та брюк - джинсів синього кольору, в які останній був одягнутий 06.01.2014 під час ДТП, та які добровільно видала ОСОБА_9 в приміщенні ОСОБА_10(а.с.45-47 т.1).

Протоколом огляду та затримання транспортного засобу від 07.01.2014 зафіксовано огляд та затримано автомобіль НОМЕР_3, який має механічні ушкодження, а саме: пошкоджено капот, передній бампер та передній номерний знак, розбите лобове скло, деформовано дах, пошкоджене заднє праве крило, відірване дзеркало заднього виду та антена. (а.с. 48 т. 1).

Протоколом огляду транспортного засобу від 15.01.2014 зафіксовано встановлені механічні пошкодження транспортного засобу ВАЗ 21102 державний номер НОМЕР_4 (а.с. 49-50 т.1).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 19.02.2014 зафіксовано покази потерпілого ОСОБА_3, який повідомив, що 06.01.2014 близько 23 год. 30 хв. рухаючись по проїзній частині дороги по вул. Леніна поблизу будинку № 17 в м. Охтирка, бачив світло фар транспортних засобів та раптово відчув сильний удар по тулубу, від чого втратив свідомість. (а.с. 54-58 т.1).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 19.02.2014 зі схемою, зафіксовано покази свідка ОСОБА_5. який показав про обставини ДТП, що сталася 06.01.2014 р. о 23 год. 30 хв. по вул. Перемоги (Леніна) в м. Охтирка. Зокрема зазначив, що в цей час він керував автомобілем «Хюндай Акцент», рухався з центру міста в напрямку виїзду з міста зі швидкістю 40 км/год. На дворі було темно, дорожнє освітлення було ввімкнено, перед цим пройшов дощ і проїзна частина була вологою. В районі будинку №17 він помітив пішохода, який був одягнутий в темний одяг та перетинав проїзну частину в безпосередній близькості від автомобіля. З метою уникнення наїзду на пішохода він натиснув на гальма та повернув кермо праворуч. Після зіткнення з бордюром, почув глухий удар з лівого боку та помітив інший попутний автомобіль марки ВАЗ 2110, який здійснив наїзд на пішохода. (а.с. 59-64 т.1).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 20.02.2014 зафіксовано покази свідка ОСОБА_11, який повідомив про обставини ДТП, що сталася 06.01.2014 о 23 год 30 хв. по Перемоги (Леніна) в м. Охтирка Сумської області поблизу будинку №17, зокрема зазначив, що пішохід вийшов на проїзну частину, оминав калюжу, водій автомобіля «Хюндай Акцент» застосував екстрене гальмування та повернув кермо праворуч, зіткнувшись з бордюрним каменем. Пішохід повернувся ліворуч, водій автомобіля ВАЗ 2110, що рухався за автомобілем «Хюндай Акцент» застосував екстрене гальмування, однак вчинив наїзд на пішохода. (а.с. 72-76 т.1).

Відповідно до висновку експерта №46 від 10.02.2014 в ортопедичному відділенні ОСОБА_10 ЦРЛ ОСОБА_3 встановлений діагноз: політравма; відкритий перелом обох кісток лівої гомілки на рівні середньої третини зі зміщенням; обширна рвана рана с-н-з лівої гомілки до 2/3 окружності гомілки з пошкодженням сухожилля та м’язів-розгиначів ступні з частковим пошкодженням судинно-нервового пучка. ЗЧМТ, струс головного мозку; закрита тупа травма живота та грудної клітини; травматичний шок І-ІІ ступеня. Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень. Давність нанесення ушкоджень може відповідати даті, зазначеній у постанові, про що свідчить відсутність ознак зрощення перелому в момент звернення за меддопомогою. Не виключена можливість отримання вищевказаних тілесних ушкоджень при обставинах вказаних в постанові. Тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку - згідно з пунктом 2.3.1 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Тілесні ушкодження у виді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки на рівні с-н-з зі зміщенням, обширної рваної рани с-н-з лівої гомілки до 2/3 окружності гомілки з пошкодженням сухожилля та м’язів розгиначів ступні з частковим пошкодженням судинно-нервового пучка, травматичного шоку І-ІІ ступеня - небезпечні для життя, і за цією ознакою згідно з пунктом 2.1.1 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.(а.с.82-83 т.1).

Висновками експерта №№ 107, 108, 109 від 10.04.2014, відповідно до яких виявлені пошкодження одягу потерпілого ОСОБА_3, а саме: куртки, брюк та ботинка, що утворилися при динамічному контакті поверхні одягу з нерівною поверхнею тупого предмету (частинами автотранспорта), при зіткненні автотранспортного засобу з людиною (наїзд) і є загальними ознаками автотравми. Сліди ковзання на підошві правого ботинку могли утворитися при ДТП та у момент первинного контакту з автомобілем, потерпілий пересувався і був повернутий задньою поверхнею свого тіла до під’їжджаючого автотранспорту. (а.с. 84 -92 т.1).

Відповідно до повідомленням КП «Благоустрій» ОСОБА_10 міської ради № 66 від 13.02.2014, вуличне освітлення по вул. Перемоги (Леніна) в м. Охтирка 06.01.2014 ввімкнене з 15:30 год. по 07:00 год. (а.с. 93 т.1).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.09.2014 зафіксовані покази свідка ОСОБА_11, при яких обставинах 06.01.2014 о 23 год. по вул. Перемоги (Леніна) в м. Охтирка Сумської області сталася ДТП. (а.с. 241-248 т. 1).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.09.2014 зафіксовані покази потерпілого про обставини ДТП, що сталася 06.01.2014 о 23 год. 15 хв. по вул. Перемоги (Леніна) в м. Охтирка Сумської області, під час якої він отримав тяжкі тілесні ушкодження. (а.с. 249 т. 1).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.09.2014 зафіксовані покази свідка ОСОБА_5 про обставини ДТП, що мала місце 06.01.2014 о 23 год. по вул. Перемоги (Леніна) в м. Охтирка Сумської області сталася ДТП. (а.с. 250 т. 1).

Висновком експерта №36 від 13.03.2014, згідно якого в даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху України. За наданих вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода. З технічної точки зору, відповідно до вихідних даних, в діях водія автомобіля ВАЗ, в даній дорожній ситуації, вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.3, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.(а.с. 78-81 т. 1).

Висновком додаткової комісійної судово-автотехнічної експертизи № 1327 від 24.10.2014 встановлено, що водій автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України. Покази водія автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_1 щодо механізму зближення його автомобіля та пішохода ОСОБА_3, з моменту виявлення останнього та до моменту наїзду, які надані під час проведення слідчого експерименту від 11.09.2014 р. - є технічно неспроможними. ( а.с. 13-21 т. 2).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.04.2015, згідно якого до початку експерименту ділянку автодороги полито водою, утворена калюжа на правій частині дороги розміром 14х2 м. та свідок ОСОБА_5 розповів про обставини ДТП, що мала місце 06.01.2014 р. о 23 год. по вул. Перемоги (Леніна) в м. Охтирка Сумської області, зазначивши, що того дня моросив дощ, освітлення на експерименті відповідає тому освітленню, що було в день ДТП, однак на його думку був виключений ліхтар на електроопорі, що була обрана орієнтиром або на наступній по ходу його руху, не горів ліхтар. Вказав, що він рухався зі швидкістю близько 40-50 км/год з центру міста в напрямку пров. Кириківський. Позаду нього рухався автомобіль. Під час руху, він виявив, що з правої сторони від тротуару у бік проїзної частини рухався пішохід в напрямку справа на ліво відносно напрямку руху його автомобіля. З метою уникнення наїзду на пішохода він застосував гальмування, повернув кермо праворуч та зіткнувся правою передньою частиною автомобіля з бордюром, що обмежує правий край проїзної частини та зупинився. Почув хлопок і побачив зліва від себе автомобіль ВАЗ у нерухомому стані. Уточнити положення транспортних засобів на проїзній частині та пішохода, його траєкторію, темп руху, швидкість руху автомобіля ВАЗ, його точне кінцеве положення, місце удару та зупинки відмовився, у зв’язку із спливом тривалого часу після ДТП. Вказати положення свого транспортного засобу до моменту виявлення ним пішохода, на момент його виявлення, початку зміни його напрямку руху та застосування ним гальмування не зміг. Вказав, що його автомобіль зупинився під незначним кутом. Вказати положення автомобіля ВАЗ до моменту його зупинки після наїзду на пішохода, його швидкість, чи гальмував до наїзду, вказати не зміг оскільки за ним не спостерігав, а лише бачив світло позаду свого автомобіля. Положення пішоходу, його траєкторію вказати не зміг. Вказав, що пішохід рухався справа на наліво у темпі руху. (а.с. 185-191 т. 2).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.04.2015 зафіфксовані покази свідка ОСОБА_11, який вказав, що дорога була вологою, на проїзній частині знаходилася велика калюжа з правої сторони. Які саме горіли ліхтарі вказати не зміг через тривалий сплив часу після ДТП. Зазначив, що 06.01.2014 близько 23 години він йшов вул. Перемоги (Леніна) в м. Охтирка у напрямку центру міста по правій стороні від дороги, вийшов на край проїзної частини з метою перейти на протилежний бік до пров. Малиновий. З боку пров. Малиновий йшов чоловік. З обох боків наближалися транспортні засоби. Чоловік вийшов на проїзну дорогу у місці пішохідного переходу і рухався по проїзній частині, обходив калюжу. В напрямку пров. Кириківський рухався автомобіль «Хюндай», який різко змінив напрямок руху, звернув праворуч і зіткнувся з бордюром правим переднім боком. Потім почув свист гальмів та шум, побачив момент наїзду автомобіля ВАЗ на пішохода. Місце наїзду вказати не зміг. (а.с. 192-197 т. 2).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.05.2015, згідно якого свідок ОСОБА_11 пояснив, що 06.01.2014 близько 23 години він йшов з боку вул. Фурманова у напрямку пл. Леніна м. Охтирка. Було темно, похмуро, проїзна частина була мокрою. Які саме горіли ліхтарі, вказати не зміг. Дійшовши до пішохідного переходу, зупинився, пропустив автомобілі, транспорт рухався з обох сторін. З боку пров. Малиновий йшов пішохід. З правої сторони від нього рухався зі швидкістю 50 км/год автомобіль «Хюндай», який проїхавши пішохідний переїзд змінив напрямок руху праворуч та здійснив контакт із правим бордюром краю проїзної частини. Позаду автомобіля Хюндай в попутному напрямку рухався автомобіль ВАЗ 2110 сірого кольору. Він почув, що автомобіль застосував гальмування та побачив, як пішохід, що був на проїзній частині підлетів над автомобілем ВАЗ. Автомобіль зупинився, він побачив травмованого потерпілого, викликав швидку допомогу. Для створення умов відтворення обстановки до дорожніх умов даної події, проїзну частину автодороги полито водою, після чого свідок ОСОБА_11 показав, що автомобіль Хюндай побачив на відставні 122,2 м до орієнтиру, вказати положення автомобіля ВАЗ, який рухався позаду, а також його швидкість не зміг. Автомобіль Хюндай на відстані 12 м від орієнтиру змінив напрямок руху праворуч, при цьому до зміни напрямку поперечно рухався 1,67 м від правого краю проїзної частини. Вказав кінцеве положення автомобіля Хюндай, а саме вісь правого переднього колеса знаходилася у дотику з бордюром, а вісь правого заднього колеса знаходилась на відстані 0,4 м від бордюру. Вказати положення автомобіля ВАЗ та його швидкість в момент, коли автомобілю Хюндай почав змінювати напрямок руху вказати не зміг. Положення потерпілого після зупинки автомобіля Хюндай 2,55 м до правого краю проїзної частини, 11,9 до орієнтиру та 6,3 м до межі пішохідного переходу. Кінцеве положення автомобіля відносно орієнтиру – 3,2 м до осі правого переднього колеса. Почув звук удару, звернув увагу та побачив, що пішохід підлетів над капотом автомобіля ВАЗ, який знаходився на відстані 7,6 м від осі переднього правого колеса до орієнтиру та поперечними відстанями 4,25 м та 4,20 м від осей правої до правого краю проїзної частини. Від осі задньої до межі ближньої пішохідного переходу на відстані 7,9 м. Відомості щодо темпу руху пішохода, поперечних та поздовжніх положень транспортних засобів в різних положеннях до моменту наїзду на потерпілого, режиму їх руху та швидкісні режими повідомлені в ході проведення слідчих експериментів вважає вірними та такими, що відповідають дійсності, оскільки на даний час вже пригадати їх на місці події за спливом часу не може. (а.с. 215-220 т. 2).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.06.2015 зафіксовано, що до початку слідчого експерименту були створені умови наближені до подій 06.01.2014 року, за допомогою техніки служби МНС проїзна частина дороги полита водою, проїзна частина освітлюється ліхтарями на електроопорах у такому ж вигляді, що і при подіях 06.01.2014 та свідок ОСОБА_5 розповів про обставини ДТП, що мала місце 06.01.2014 о 23 год. по вул. Перемоги (Леніна) в м. Охтирка Сумської області, зазначивши, що того дня він рухався автомобілем НОМЕР_6 по вул. Леніна в м. Охтирка в напрямку пров. Кириківський зі швидкістю близько 40-50 км/год. Проїхавши пішохідний перехід, побачив, що з правої сторони на проїзну частину вийшов пішохід, з метою уникнення наїзду на пішохода, він застосував гальмування, повернув праворуч та його переднє праве колесо контактувало з бордюрним каменем, автомобіль зупинився. Пішохід залишився попереду його автомобіля. Почув глухий удар та спостерігав наслідки наїзду автомобілем ВАЗ на цього пішохода. Зорієнтувавшись на місці, вказав кінцеве положення автомобіля ВАЗ згідно схеми протоколу огляду місця події від 06.01.2014. Зазначив, що рухаючись правим краєм автомобіля на відстані 1,48 м від правого краю проїзної частини по напрямку зі швидкістю 40-50 км/год виявив попереду пішохода, який знаходився на рівні правого краю проїзної частини в рухомому стані на відстані 2,25 м від рівня орієнтиру. Після виявлення пішохода застосував гальмування та змінив напрямок руху праворуч з метою уникнути наїзду. Внаслідок чого автомобіль правим переднім колесом контактував з бордюрним каменем. Контактування відбулося на відстані 3,2 м до рівня орієнтиру, швидкість автомобіля шляхом гальмування зменшилась до 5 км/год. В полі його зору пішохід рухався 2,0 м. За допомогою секундоміра було визначено час, який минув з моменту контактування автомобіля з бордюрним каменем до моменту звуку характеризуючого удар по пішоходу, зазначений свідком, що склав 2,8 секунди. Темп руху пішохода в полі зору свідка відповідає тому, який встановлювався за його показами при проведенні слідчої дії за допомогою статиста на ділянці 5 м, що проводилось при досудовому розслідуванні раніше. Траєкторію руху, швидкість руху та режим автомобіля ВАЗ 2110 до наїзду вказати не зміг. Дорожня обстановка, погодні умови наближено відповідали тим, при яких сталася подія 06.01.2014. При цьому зазначив, що опора, яка знаходиться наступною за орієнтиром у бік пров. Кириківський на лівому узбіччі має ліхтар, який на момент події не працював. (а.с. 234-243 т. 2).

Висновком експерта № 161 від 09.10.2015 встановлено, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ 21102 з технічної точки зору, повинен був діяти згідно пунктів 13.1; 12.3 Правил дорожнього руху України. За умови, якщо в даній дорожній ситуації небезпека для руху у водія автомобіля «ВАЗ-21102» виникла в момент різкої зміни напрямку руху автомобіля «Хюндай Акцент» вправо та застосування його водієм гальмування, водій автомобіля «ВАЗ-21102» мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода. За умови, якщо в даній дорожній ситуації небезпека для руху у водія автомобіля «ВАЗ-21102» виникла в момент різкої зміни напрямку руху автомобілем «Хюндай Акцент» вправо та застосування його водієм гальмування, в діях водія автомобіля «ВАЗ-21102», з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв’язку з виникненням даної дорожньої пригоди. (а.с.116-123 т.3).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.03.2016 зафіксовані покази обвинуваченого ОСОБА_1, який вказав, що погодні умови відповідають тим, що були при ДТП 06.01.2014, окрім освітлення, оскільки вважає, що не горів ліхтар на опорі, наступній за орієнтиром та зазначив, що 06.01.2014 о 23 годині рухався по вул. Леніна в м. Охтирка з центру міста в напрямку виїзду з м. Охтирка зі швидкістю 50-60 км/год. Попереду нього рухався автомобіль Хюндай, який змінив напрямок руху праворуч та зупинився біля правого краю проїзної частини. Після чого він помітив пішохода, який перетинав проїзну частину справа на ліво, застосував екстрене гальмування, однак уникнути наїзду на нього не вдалося. Шляхом замірів встановлено, що пішохід знаходився на відстані 3,8 м від правого краю проїзної дороги по ходу руху автомобілів та на відстані 4,2 м за орієнтиром (електроопора), автомобіль ВАЗ знаходився на відстані 4,27 м від правого краю проїзної дороги по ходу його руху та на відстані 17,4 м до орієнтиру, автомобіль Хюндай - на відстані 2,2 м від лівого габариту до правого краю проїзної частини відносно його руху. Відстань від заднього краю автомобіля Хюндай до орієнтиру стовпчика 16,7 м. В момент виявлення пішохода, назустріч йому рухалися два автомобілі із включеним світлом фар. На автомобілях статистів включено двигун та ближнє освітлення фар. Після чого поняті по черзі займали місце водія ВАЗ та вказали, що в даному положенні пішохода видно. Обвинувачений зазначив, що пішохода видно через освітлення на електроопорі, якого на час ДТП не було та через невідповідність на цей час зволоженості дороги та те, що потерпілий одягнутий в інший одяг, передній автомобіль статиста не відповідав типу того автомобіля, який був на час ДТП, лобове скло не було вологе і фари під час експерименту чисті та сухі, а тому вважав, що видимість не відповідала тій, що була при ДТП 06.01.2014.

Шляхом заміру було встановлено, що місце наїзду на пішохода до кінцевого положення автомобіля (передньої частини) становить 8,6 м, тобто з місця наїзду до кінцевого положення автомобіль зупинився за 8,6 м. Повний шлях гальмування автомобіля ВАЗ на мокрому дорожньому покритті становить 19,6 м при швидкості 50 км/год та 28,2 м при швидкості 60 км/год. Відповідно цьому до моменту наїзду автомобіль ВАЗ повинен був рухатись в загальмованому стані відстань 11 м при швидкості руху 50 км/год та 19, 6 м при швидкості руху 60 км/год. Час гальмування до моменту зіткнення становить величину відповідну 1 сек. при 50 км/год та 1,5 сек. при 60 км/год. Після розташування автомобілів ВАЗ, Хюндай та пішохода, поняті по черзі займали місце водія автомобіля ВАЗ та вказали, що пішохода видно. (191-204 т.3).

Висновком додаткової судової автотехнічної експертизи № 12956 від 25.05.2016 у дорожньо-транспортній ситуації дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 19.07.2016, згідно якого за допомогою спеціалістів ОСОБА_10 РЕМ вимкнено ліхтар на наступній електроопорі від орієнтиру (електроопори), що встановлена по лівій стороні дороги по напрямку руху у бік пров. Кириківський в м. Охтирка. Зволожено проїзну частину. Обвинувачений розповів про обставини ДТП, що сталася 06.01.2014, зазначивши, що коли побачив пішохода, застосував гальмування, однак здійснив наїзд на пішохода, так як була мала відстань до нього. В процесі гальмування викрутив кермо вліво. Після цього викликав швидку та поліцію. Після розташування транспортних засобів, поняті почергово займали місце водія автомобіля ВАЗ та кожен з понятих вказав, що видно силует людини. При віддаленні автомобіля на відстань 13,8 м, а Хюндай на відстань 11,1 м, тобто на відстань, яку вони долають за 1 сек. при швидкості 50 км/год та 40 км/год відповідно, понятий ОСОБА_7 зазначив, що пішохода не видно, світло фар засліплює. При віддаленні автомобіля ВАЗ на відстань 62,3 м від місця наїзду, яке розташоване на відстані 43,3 м від лінії орієнтиру та на відстані 5,4 м від лівого краю проїзної частини до лівого габариту, тобто в положення в якому під час слідчого експерименту від 22.03.2016 наступала видимість пішохода, поняті зазначили, що в даному положенні пішохода не видно. При віддаленні автомобіля вперед на відстань 2,7 м вперед, а Хюндай на 2,2 м., пішохода на 0,24 м, тобто на відстань, яку вони долають за 0,2 сек, поняті зазначили, що в даному положенні пішохода видно, а понятий ОСОБА_7 вказав, що видно обличчя пішохода, тобто при умові руху автомобіля ВАЗ 50 км/год, Хюндай – 40 км/год видимість для водія ОСОБА_1 настає 59,6 м. При встановленні автомобіля ВАЗ на відстань 55,8 м від місця наїзду та 5,4 м від лівого краю проїзної частини, тобто в положення в якому пішохода видно при умові руху автомобіля ВАЗ 60 км/год Хюндай – 40 км/год згідно слідчого експерименту від 22.03.2016, поняті зазначили, що понятого видно. (а.с. 11-17 т. 4).

Висновком додаткової судової автотехнічної експертизи № 9959 від 28.04.2017 у дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Виходячи з заданих вихідних даних в ухвалах суду, в незалежності від моменту виникнення небезпеки для руху водію автомобіля ВАЗ ОСОБА_1 та вказаної в ухвалі суду швидкості руху автомобіля ВАЗ, водій ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити виникнення даної ДТП шляхом виконання ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №30 від 07.01.2014 встановлено, що у ОСОБА_1 ознак сп’яніння не виявлено. (а.с. 52 т.1).

Ухвалою суду від 05.10.2017 визнано недопустимим доказом протокол проведення слідчого експерименту від 19.02.2014 за участю ОСОБА_1

Разом з тим, за наслідками проведення судових автотехнічних експертиз та додаткових експертиз було встановлено невідповідність у діях ОСОБА_1 п. 12.3 Правил дорожнього руху України, яка знаходиться в прямому причинному зв’язку з ДТП та її наслідками.

При цьому доводи сторони захисту щодо допущення процесуальних порушень при призначенні та проведенні слідчих експериментів як за участю обвинуваченого, так і за участю свідків не грунтуються на вимогах кримінального процесуального законодавства, оскільки суд має право за клопотанням учасників провадження доручати проведення слідчих (розшукових) дій.

При цьому, під час проведення слідчих експериментів забезпечувалася участь обвинуваченого та створювалися максимально наближені до дорожньої обстановки під час дорожньо-транспортної пригоди умови.

Таким чином, оцінюючи досліджені докази з точки зору їх належності та допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності, суд дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження і такі його дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного, особу винуватого, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які обтяжують чи помякшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Суд приймає до уваги обставини скоєння злочину, те, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, є учасником бойових дій, має на утриманні малолітніх дітей.

Тому з урахуванням цих обставин суд, виходячи із принципів індивідуалізації і співмірності заходу примусу характеру вчинених дій, дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Прокурором заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, в розмірі 4223,26 грн., в зв’язку з перебуванням потерпілого на стаціонарному лікуванні, який підлягає задоволенню, відповідно до положень ст. 1206 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.128 КПК України – особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст .1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

За змістом п.п.5,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№4 від 31 березня 1995 року (зі змінами й доповненнями) - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір стягнення на відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд враховує глибину фізичних і моральних страждань потерпілого у зв’язку з отриманням ним тяжких тілесних ушкоджень та пов’язаного з цим лікування, душевні страждання та біль, пригніченість, порушення звичного життя, відносин з оточуючими та в сім’ї, тяжкість вимушених змін у його житті, пов’язаних з тривалим лікуванням, та виходячи з засад розумності та справедливості, враховуючи характер протиправних дій обвинуваченого, а також поведінку потерпілого, яка сприяла настанню шкідливих наслідків, суд дійшов висновку про стягнення на користь потерпілого на відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого 30000 грн.

Суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому до набарання вироком законної сили запобіжного заходу, оскільки прокурором при заявленні клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не наведені ризики, які б мали слугувати підставою для обрання такого запобіжного заходу.

З обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати за проведення експертиз відповідно до ст. 124 КПК України.

Питання про речові докази підлягає вирішенню згідно з положеннями ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 374-376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Строк відбування покарання рахувати з часу затримання засудженого.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 ( тридцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави в рахунок відшкодування витрат за проведення судових автотехнічних експертиз 13987,80 грн ( тринадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят сім грн. 80 коп).

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_7 на користь управління фінансів ОСОБА_10 міської ради (42700, м. Охтирка, вул. Петропавлівська, 3 Отримувач місцевий бюджет м. Охтирка, код податку 24060300, код отримувача 37981563, банк отримувача ГУ ДКСУ в Сумській області, код банку 837013, р/р 31410544700006) кошти в сумі 4223 грн. 26 коп. (чотири тисячі двісті двадцять три грн. 26 коп.) за лікування потерпілого від злочину.

Речові докази - шкіряну куртку чорного кольору, брюки-джинси синього кольору, зимові ботинки чорного кольору з гумовою підошвою 43 розміру, передані згідно розписки про збереження на зберігання потерпілому ОСОБА_3 вважати повернутими власнику.

Речовий доказ: автомобіль НОМЕР_8 сірого кольору, 2000 року випуску, переданий на зберігання до автостоянки за адресою м. Охтирка пров. Лермонтова, 1а, - повернути ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області ОСОБА_12