Рішення № 73719356, 17.04.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15958/17

Провадження № 2/522/1130/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. Одеси

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.

за участю секретаря Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, згідно якої просив:

-стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК» заборгованість у розмірі 28446,13 гривень за кредитним договором № б/н від 07.05.2009 року, яка складається з:

2304,22 гривень – заборгованість за кредитом;

21211,57 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом;

3099,57 гривень – заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500,00 гривень – штраф (фіксована частина)

1330,77 гривень – штраф (процентна складова)

-Стягнути судові витрати в розмірі 1600,00 гривень.

Обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 07.05.2009 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4700,00грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту позивач керується п.3.2, п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клаєнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання данного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.3.3 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.5.5 «Правил користування платіжною карткою». ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Відповідно до п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг,позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплати комісії на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до кредитного договору - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно з п. 5.2 «Умов та правил надання банківських послуг», у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення ОСОБА_2 має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 28446,13 гривень 24 коп.та понесені судові витрати в сумі 1600,00 грн.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав суду заяву про розгляд справиза його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялася належним чином.

Неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, у порядку ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

За наявності умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.05.2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № б/н, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 4700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до п 3.2, п. 3.3 «Умов та Правил надання банківських послуг», клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг. Своїм особистим підписом відповідач ствердила, що заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір.

Відповідно до п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно п.6.6 «Умов та правил надання банківських послуг», у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та ОСОБА_2), оплати Винагороди Банку.

Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п.5.6 «Правил користування платіжною карткою», боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку, зокрема з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Згідно з п.4.6 «Умов та правил надання банківських послуг», клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, у межах суми, підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку в разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п.5.7 «Правил користування платіжною карткою», позивач має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст.ст.1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобовязання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України про застосування ст.257 ЦК України до правовідносин, у яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, викладеною у постановах від 19 березня 2014 року № 6-14цс14, від 18 червня 2014 року № 6-61цс14, від 17 вересня 2014 року № 6-95цс14, від 24 вересня 2014 року № 6-103цс14, від 01 жовтня 2014 року № 6-134цс14, за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України).

Так, відповідно до ст.ст.257, 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - в один рік.

У відповідності до п.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З наданого банком розрахунку вбачається, що остання сума погашення кредиту була здійснена відповідачем у розмірі 499,50 гривень 14.11.2014 року, а банк звернувся до суду з позовною заявою 22.08.2017 року, тобто, банк не пропустив строк звернення до суду щодо стягнення заборгованості по кредиту в сумі 2304,22 гривень; 21211,57 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом, а відтак підстав для застосування наслідків пропуску позовної давності в цій частині суд не вбачає.

Разом з тим, звертаючись до суду ПАТ КБ „Приватбанк в позовній заяві зазначав, що кредитна заборгованість відповідача перед банком складає 28446,13 гривень, з них заборгованість за пенею та комісією становить 3099,57 грн.

Вищевказані вимоги заявленого позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3099,57. заборгованості за пенею та комісією, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

При вирішенні вимог заявленого позову у вказаній частині суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 21.10.2015 року у справі №6-2003цс15, згідно з якою цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обовязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тому, за наявності у відношенні відповідача штрафів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з неї пені. Оскільки позивач не розділяє суму пені та комісії, то вказана сума 3099,57. не підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, звертаючись до суду з позовом, банк просив, також стягнути з відповідача штрафи 500.00 грн. (фіксована частина), 1330,77 гривень (процентна складова), нарахування яких передбачено при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань передбачених договором більше, ніж на 30 днів, не надавши при цьому доказів нарахування штрафів в межах строків позовної давності, тому, за наявності заяви про застосування строків позовної давності, в задоволенні позовних вимог банку щодо стягнення вищевказаних штрафів також слід відмовити в звязку з пропуском строків звернення до суду.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову і стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 23 515,79 грн., з них 2304,22 гривень – заборгованість за кредитом; 21211,57 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом;

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1247,20 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" кредитну заборгованість, яка виникла станом на 31.07.2017 року на загальну суму 23 515,79 грн., з них 2304,22 гривень – заборгованість за кредитом; 21211,57 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" 1247,20 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Приморський районний суд м. Одеси.

Суддя: А.Ю. Бойчук