Рішення № 73718717, 25.04.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/10274/17

н/п 2/640/334/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року

Київський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.

за участю секретаря Давіденко Н.В.,

представника сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до КП «Харківводоканал» про визнання порушником, визнання недійсним та недостовірним листа, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_4, звернулась у суд до відповідача, КП «Харківводоканал», з позовною заявою про визнання порушником, визнання недійсним та недостовірним листа.

Ухвалою суду від 10.07.2017року провадження у справі було відкрито.

Ухвалою суду від 25.04.2018року судом прийнято до розгляду зменшені позовні вимоги ОСОБА_3 до КП «Харківводоканал» про визнання відповідачем порушником прав споживача за договором «Про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення» від 23.05.2017р. №324521/м, визнання недійсним лист-вимогу від 09.06.2017р. №ю-3021/117.01.02-05 та недостовірною інформацію, яка міститься у листі-вимозі.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що позивачка була власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 з 06.01.2017року по 15.06.2017року та оформила договір « Про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення» від 23.05.2017року. З 06.01.2017року у позивача виникло право власності на зазначену квартиру та обов»язок по сплаті послуг водопостачання та водовідведення. До 06.01.2017року у даній квартирі мешкали інші особи, які померли. 20.06.2017року позивач отримала лист-вимогу від відповідача про сплату грошових коштів в сумі 4036,09 грн. Також позивач отримала повідомлення про відключення. У січні-квітні 2017року поштою позивач отримувала рахунки по сплаті коштів в сумі 4967,19 грн. за грудень 2016року та 3999,05 за квітень 2017року. Позивач вважає, що рахунки не відповідають дійсності. Окрім того, у 2017році позивач помилково сплатила 1288,42 грн. на рахунок КП «Харківводоканал». Позивач також зазначає, що КП «Харківводоканал» під час нарахувань не прийняв до уваги, що з 26.02.2014року по теперішній час за зазначеною адресою не здійснюється постачання гарячої води.

Представник позивача, ОСОБА_1, в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представника відповідача, ОСОБА_2, в судовому засідання проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що позивач ОСОБА_3 була власником квартири АДРЕСА_1 з 06.01.2017р. по 15.06.2017р. на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 06.01.2017 року. (а.с. 7). В подальшому вказану квартиру продала.

Згідно рішення ХМР від 16.05.2017року №286 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді» КП «Хаківводоканал» визначено виконавцем послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

Також КП «Харківводоканал», відповідно до рішень ХМР від 12.01.2011р., від 23.12.2011р. є правонаступником КП КГ «Харківкомуночитвод», КП «ВТП «Вода.» (рішення є загальнодоступними на сайті ХМР)

23.05.2017року між сторонами був укладений договір №324521/м про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, згідно умов якого виконавець зобов'язується надавати споживачеві та членам його сім'ї відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, а споживач зобов'язується вчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Позивач просить визнати відповідача порушником прав споживача за договором «Про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення» від 23.05.2017р. №324521/м.

Права споживача передбачені ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів»

Доказів порушення відповідачем умов договору або положень ст. 4 Закону суду не надано, внаслідок чого вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, у зв'язку із їх недоведеністю.

Також позивач зазначає, що 20.06.2017р. через свого уповноваженого представника, отримала лист-вимогу від 09.06.2017р. №ю-3021/117.01.02-05, який і просить визнати недійсним, а інформацію в ньому недостовірною.

Матеріали справи свідчать, що дійсно уповноваженому представнику позивача, 09.06.2017р. відповідачем був надісланий лист №ю-3021/117.01.02-05, який є відповіддю на заяву.

Відповідно до вказаного листа, роз'яснюється, що за адресою: АДРЕСА_1 відкритий особовий рахунок за яким станом на 01.06.2017р. мається заборгованість за послуги центрального водопостачання в сумі 2483,85 грн. та за послуги центрального водовідведення в сумі 1552,24 грн. Враховуючи, що ОСОБА_3 отримала квартиру у спадщину їй запропоновано сплатити заборгованість, в іншому випадку КП «Харківводоканал» буде вимушений звернутися у суд про стягнення боргу.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК.

З урахуванням положень ст. ст. 15, 16 ЦК України не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів особи пред'явлення позову про визнання недійсним та недостовірним відповіді наданої особі на її звернення, оскільки вказаний лист не має юридичної сили та не тягне за собою ніяких наслідків. Згідно зі ст. 76 ЦПК України, такий лист може бути лише доказом, який у разі виникнення спору про стягнення заборгованості, повинен оцінюватися судом відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України.

Таким чином, оскарження наведеного листа, який не встановлює для позивача будь-який обов'язків, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав.

При цьому, відносини у сфері надання інформації регулюються ЗУ Про інформацію». Порушення законодавства України про інформацію тягне за

собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Цивільно-правова відповідальність - це самостійний вид юридичної відповідальності, який полягає у застосуванні державного примусу до правопорушника шляхом позбавлення особи певних благ чи покладення обов'язків майнового характеру. До правопорушника застосовуються санкції майнового характеру, які спрямовані на відновлення порушених прав та полягають у відшкодуванні збитків, стягненні неустойки чи пені.

Таким чином, способом захисту надання недостовірної інформації (в разі її наявності) є притягнення особи до відповідальні - дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Матеріали справи свідчать, що заборгованість за надані послуги відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 виникла у зв'язку з несплатою попереднім власником - ОСОБА_5, послуг.

Позивач отримала вказану квартиру у спадщину, після смерті ОСОБА_5 Вартість отриманого у спадщину майна, згідно із свідоцтвом про право на спадщину, складає 96630грн. Отже, у зв'язку зі смертю боржника, зобов'язання по поверненню боргу включаються до складу спадщини.

Дії позивача, щодо оплати наявної заборгованості згідно із квитанціями (а.с.18-21), після отримання інформації про період її виникнення, свідчать про визнання позивачем боргу, а не сплату його помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 10, 12, 13,77-81, 89, 106, 110, 263, 265 ЦПК України, суд ,-

вирішив:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до КП «Харківводоканал» (61013, м.Харків, вул.Шевченка, б.2, кож ЄДРПОУ 03361715) про визнання порушником, визнання недійсним та недостовірним листа - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлений 27.04.2018р.

Суддя Н.М. Бородіна