Рішення № 73717577, 23.04.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19400/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар Прокопчук Л.М.,

за участі позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_3 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 «УПСК», ОСОБА_3 (далі відповідачі), в якому просить стягнути з ОСОБА_4 «УПСК» на його користь 41 872 грн. 43 коп. недоплаченої суми страхового відшкодування за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та стягнути з ОСОБА_3 на його користь 50 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 18 січня 2017 року ОСОБА_3П, керуючи автомобілем марки «SEAT ALTEA», державний реєстраційний номер ВК8183AT по вулиці Курчатова зі сторони вул. ОСОБА_5 в напрямку вул. Енергетиків в м. Рівне, в порушення вимог п. 10.1. та п. 12.1 Правил дорожнього руху України, поблизу будинку №15 по вул. Курчатова в м. Рівне, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням позивача, який рухався у зустрічному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалості розладу здоров’я, а його транспортний засіб було пошкоджено. Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 26 липня 2017 року у справі №569/5420/17 ОСОБА_3 притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України. ОСОБА_3 було відшкодовано позивачу суму витрат на лікування та придбання лікарських засобів. Однак, в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою позивач також зазнав і фізичного болю та страждань, пов’язаних з ушкодженням здоров’я та душевних страждань у зв'язку із пошкодженням його майна. Моральну шкоду, яку має відшкодувати ОСОБА_3, він оцінює у розмірі 50 000 грн. Також, внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди майну позивача у зв’язку із пошкодженням автомобіля завдано майнову шкоду у виді витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу «VOLKSVAGEN Vento» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, у розмірі 84 472 грн. 43 коп. ОСОБА_4 «УПСК» на даний час частково відшкодувало заподіяну шкоду у розмірі 42 600 грн., отже, невідшкодована позивачу майнова шкода становить 41 872 грн. 43коп., яку слід стягнути з ОСОБА_4 «УПСК».

Відповідач ОСОБА_4 «УПСК» позов не визнає у повному обсязі, оскільки позовні вимоги є незаконними та безпідставними. 22 березня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 «УПСК» укладено Поліс № АЕ/7101452 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно з яким предметом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу «Seat» д.н. ВК8183AT. 18 січня 2017 року водій забезпеченого автомобіля «Seat» д.н. ВК8183AT ОСОБА_3 допустив зіткнення із транспортним засобом «Volkswagen Ventо» д.н. НОМЕР_2, який належить позивачу. Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від позивача надійшло до ОСОБА_4 «УПСК» 23 січня 2017 року. 25 січня 2017 року здійснено огляд пошкодженого автомобіля НОМЕР_3 та складено Акт огляду транспортного засобу. Жодних зауважень чи заперечень щодо змісту Акту від ОСОБА_1 до ОСОБА_4 «УПСК» не надходило. В подальшому ОСОБА_4 «УПСК» було залучено суб’єкта оціночної діяльності ПП «Експсперт - Сервіс - Альфа». Відповідно до Звіту № 210Е від 29 березня 2017 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 складає 141 793 грн. 85 коп., ринкова вартість (вартість до ДТП) - 83 253 грн. 37 коп. З огляду на висновки оцінювача, оскільки витрати на відновлювальний ремонт перевищують вартість автомобіля до ДТП відшкодуванню підлягала різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до Розрахунку №1507 утилізаційної вартості КТЗ, вартість автомобіля НОМЕР_3 після ДТП - 39 939 грн. 82 коп. Тому, з врахуванням безумовної франшизи, встановленої у Полісі № АЕ/7101452, відшкодуванню підлягала сума 42 813 грн. 55 коп., яка і була сплачена позивачу 31 жовтня 2017 року. Оскільки ОСОБА_4 «УПСК» у строки та у відповідності до вимог спеціального закону розрахувало та сплатило страхове відшкодування, тому позовні вимоги до нього до задоволення не підлягають.

Відповідач ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні позову, оскільки ним було застраховано цивільно-правову відповідальність транспортного засобу марки «SEAT ALTEA», державний реєстраційний номер ВК8183AT в ОСОБА_4 «УПСК». Позивач є потерпілим, який внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав ушкодження здоров’я, відтак саме ОСОБА_4 «УПСК» повинна відшкодовувати моральну шкоду позивачу у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю. Крім того, позивачем безпідставно визначено непосильний для нього та необґрунтований розмір моральної шкоди в сумі 50 000 грн., розмір моральної шкоди визначений без врахування вимог розумності та справедливості.

Заслухавши позивача та його представника, відповідача, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, 18 січня 2017 року ОСОБА_3П, керуючи автомобілем марки «SEAT ALTEA», державний реєстраційний номер ВК8183AT, рухаючись по вул. Курчатова зі сторони вул. ОСОБА_5 в напрямку вул. Енергетиків в м. Рівне, в порушення вимог п. 10.1. та п. 12.1 Правил дорожнього руху України, поблизу будинку №15 по вул. Курчатова в м. Рівне, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем марки «VOLKSVAGEN Vento», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався у зустрічному напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалості розладу здоров’я.

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 26 липня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. 00 коп., без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, встановлений вироком суду від 26 липня 2017 року факт дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автомобіль під керуванням позивача зазнав механічних пошкоджень, а позивач тілесних ушкоджень, та вина у скоєнні цієї дорожньо-транспортної пригоди відповідача ОСОБА_3 є обставинами, що мають преюдиційне значення та не підлягають доказуванню.

Власником транспортного засобу «VOLKSVAGEN Vento», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ОСОБА_4 «УПСК» за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений між ОСОБА_4 «УПСК» та ОСОБА_6, посвідчений страховим полісом №АЕ/7101452 строком дії від 23 березня 2016 року до 22 березня 2017 року, відповідно до якого застрахована цивільно-правова відповідальність осіб, які на законних підставах експлуатують забезпечений транспортний засіб «Seat» державний номерний знак ВК8183AT.

23 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду до ОСОБА_4 «УПСК».

25 січня 2017 року ОСОБА_4 «СК Провідна» було проведено огляд пошкоджень автомобіля НОМЕР_4, за результатами якого складено акт огляду транспортного засобу від 25 січня 2017 року. Акт огляду підписаний власником (довіреною особою) ОСОБА_7, представником ОСОБА_4 «УПСК» ОСОБА_8, експертом (оцінювачем) ОСОБА_9

Як вказує представник ОСОБА_4 «УПСК» ОСОБА_10 ОСОБА_4 «УПСК» було залучено суб’єкта оціночної діяльності ПП «Експерт – Сервіс – Альфа» і відповідно до звіту №210Е від 29 березня 2017 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «VOLKSVAGEN Vento», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, визначена у розмірі 141 794 грн. 85 коп., а ринкова вартість цього ж автомобіля визначена у розмірі 83 253 грн. 37 коп.

ОСОБА_4 «УПСК» було встановлено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу перевищує ринкову вартість автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди, через що автомобіль визнано фізично знищеним. Відповідно до розрахунку №1507 утилізаційної вартості КТЗ, вартість автомобіля «VOLKSVAGEN Vento», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, після дорожньо-транспортної пригоди складає 39 939 грн. 82 коп.

31 жовтня 2017 року ОСОБА_4 «УПСК» склало страховий акт №ОЦ/037/000/17/0054 (аварійний сертифікат), згідно якого, з врахуванням безумовної франшизи, підлягало перерахуванню страхове відшкодування у розмірі 42 813 грн. 55 коп. (83 353,37 грн. – 39 939,82 грн. – 500 грн. = 42 813,55 грн.). Згідно платіжного доручення №1369 від 31 жовтня 2017 року ОСОБА_4 «УПСК» виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 42 813 грн. 55 коп.

Разом з тим, жодного доказу на підтвердження вартості відновлювального ремонту та ринкової вартості автомобіля «VOLKSVAGEN Vento», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, зокрема і звіту №210Е від 29 березня 2017 року, відповідачем ОСОБА_4 «УПСК» суду не надано.

Натомість позивачем додано до позовної заяви звіт №232Е про оцінку автомобіля «VOLKSVAGEN Vento», реєстраційний номер НОМЕР_2, від 12 квітня 2017 року, яким визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля «VOLKSVAGEN Vento», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні з ПДВ в розмірі 148 528 грн. 07 коп. та ринкову вартість даного транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 84 472 грн. 43 коп. Вказаний звіт складений аварійним комісаром ОСОБА_9, який має свідоцтво аварійного комісара №911 від 19 травня 2006 року, свідоцтво оцінювача МФ №5889 від 05 квітня 2008 року, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №6074-ПК від 04 березня 2016 року, і який безпосередньо оглядав вказаний транспортний засіб, що стверджується Протоколом огляду транспортного засобу від 25 січня 2017 року.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначеному у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно пункту 30.2 статті 30 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 15 своєї Постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року № 4 зазначив наступне:

«Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов’язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.»

Таким чином, постраждала сторона має самостійно визначитись щодо своєї згоди про визнання транспортного засобу фізично знищеним та зі способом щодо відшкодування страхової суми в межах ліміту страхового полісу.

Згідно з роз’ясненнями пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на вiдповiдальну за неї особу обов’язку надати річ того ж роду i якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподiювача шкоди. Як при вiдшкодуваннi в натурі, так i при вiдшкодуваннi заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв’язку з заподіянням шкоди майну.

Як слідує зі звіту №232Е про оцінку автомобіля «VOLKSVAGEN Vento», реєстраційний номер НОМЕР_2, від 12 квітня 2017 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «VOLKSVAGEN Vento», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні з ПДВ визначена в розмірі 148 528 грн. 07 коп., а ринкова вартість даного транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 84 472 грн. 43 коп.

Таким чином вартість відновлювального ремонту ушкодженого транспортного засобу перевищує ринкову вартість автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди, через що автомобіль вважається фізично знищеним. ОСОБА_1, як потерпіла сторона, погоджується на те, щоб його автомобіль був визнаний фізично знищеним.

Як слідує зі звіту №233Е спеціаліста-автотоварознавця про визначення ринкової вартості автомобіля «VOLKSVAGEN Vento», реєстраційний номер НОМЕР_2, після ДТП (працездатних складових автомобіля) станом на 18 січня 2017 року, ринкова вартість автомобіля «VOLKSVAGEN Vento», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, після ДТП (працездатних складових) становить 19 231 грн. 33 коп.

Даний висновок виконаний відповідно до ОСОБА_7 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року, та приймається судом як належний доказ.

Суд не бере до уваги розрахунок утилізаційної вартості КТЗ №1507 від 07 квітня 2017 року, складений ФОП «Казда Денис Олегович» на підставі договору на складання аварійного сертифікату, укладеного між останнім та ОСОБА_4 «УПСК» від 30 березня 2017 року з огляду на наступне.

Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440 визначає, що вартість - еквівалент цінності об’єкта оцінки, виражений у ймовірній сумі грошей; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Водночас, Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, що затверджена Наказом Фонду Державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 визначає, що утилізаційна вартість КТЗ визначається як грошова сума, яку передбачається одержати від продажу не придатного для експлуатації за прямим функціональним призначенням КТЗ для альтернативного використання його справних і придатних до експлуатації складників.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що поняття утилізаційна вартість та вартість (ринкова вартість) є різними поняттями та по різному оцінюються, а відтак вартість страхового відшкодування підлягає розрахунку з врахуванням ринкової вартості автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ринкова вартість автомобіля «VOLKSVAGEN Vento», реєстраційний номер НОМЕР_2 до дорожньо-транспортної пригоди, згідно звіту №232Е про оцінку автомобіля «VOLKSVAGEN Vento», реєстраційний номер НОМЕР_2, від 12 квітня 2017 року, становить 84 472 грн. 43 коп., ринкова вартість цього ж автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди, згідно звіту №233Е спеціаліста-автотоварознавця про визначення ринкової вартості автомобіля «VOLKSVAGEN Vento», реєстраційний номер НОМЕР_2, після ДТП (працездатних складових автомобіля) станом на 18 січня 2017 року, становить 19 231 грн. 33 коп., відтак розмір недоплаченого страхового відшкодування ОСОБА_4 «УПСК» позивачу становить 21 927 грн. 55 коп. Розрахунок розміру недоплаченого страхового відшкодування судом проводиться наступним чином: 84 472,43 грн. – 19 231,33 грн. – 42 813,55 грн. - 500 грн., з яких: 84 472,43 грн. – вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди; 19 231, 33 грн. – вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди; 42 813,55 грн. – сума виплаченого страхового відшкодування; 500 грн. - франшиза.

Вирішуючи питання щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 50 000 грн. 00 коп. суд враховує, що відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно пунктів 1 та 3 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, серед іншого, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до частини 3 статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності прецеденту практику Європейського суду з прав людини.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Згідно практики Європейського суду з прав людини завжди призначається компенсація за порушення прав людини. Так рішенням від 27 липня 2004 року по справі "Ромашов проти України" Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково». Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

ОСОБА_4 на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України.

Враховуючи всі обставини по справі, а саме той факт, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач проходив тривалий час лікування, що завдало йому страждань, а внаслідок пошкодження автомобіля змінився звичний ритм його життя, суд приходить до висновку, що діями відповідача ОСОБА_3 позивачу завдана моральна шкода, і враховуючи вимоги розумності та справедливості суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. 00 коп. Відповідно в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що ним було застраховано цивільно-правову відповідальність, відтак саме ОСОБА_4 «УПСК» повинна відшкодовувати моральну шкоду позивачу на увагу не заслуговують, оскільки право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його. Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов’язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові № 6-954цс16 від 28 жовтня 2016 року).

Відповідно до ч.1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на сплату судового збору, витрати, пов’язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз підтверджені належними доказами, а саме квитанціями до прибуткового касового ордеру від 12 квітня 2017 року та квитанцією №77 від 14 червня 2017 року з яких вбачається, що вони здійснені саме позивачем.

Разом із тим, оскільки позовні вимоги, заявлені позивачем до ОСОБА_4 «УПСК» у розмірі 41 872 грн. 43 коп. підлягають задоволенню частково, у розмірі 21 927 грн. 55 коп., суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_4 «УПСК» судових витрат у вигляді витрат, пов’язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 994 грн. 98 коп. (21 927 грн. 55 коп. х 1 900 грн. 00 коп. / 41 872 грн. 43 коп.). Крім того, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування на підставі п.6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача ОСОБА_4 «УПСК» в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 335 грн. 15 коп. (21 927 грн. 55 коп. х 640 грн. 00 коп. / 41 872 грн. 43 коп.).

З відповідача ОСОБА_3 на користь позивача, враховуючи, що позовні вимоги, заявлені позивачем у розмірі 50 000 грн. 00 коп. підлягають задоволенню частково, у розмірі 10 000 грн. 00 коп., підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 128 грн. 00 коп. (10 000 грн. 00 коп. х 640 грн. 00 коп. / 50 000 грн. 00 коп.).

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_3 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 21 927 (двадцять одну тисячу дев’ятсот двадцять сім) гривень 55 копійок недоплаченої суми страхового відшкодування за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 994 (дев’ятсот дев’яносто чотири) гривні 98 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в дохід держави судові витрати у розмірі 335 (триста тридцять п'ять) гривень 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 128 (сто двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області до Апеляційного суду Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», місцезнаходження: вул. Кирилівська, буд.40, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємства і організацій України 20602681.

Відповідач – ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6.

Повне судове рішення складено 02 травня 2018 року.

Суддя О.О. Першко