Рішення № 73715324, 13.03.2018, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2864/17

Провадження № 2/376/60/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2018 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді - Ярошенко С.М.,

при секретарі – Ткаченко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу за позовом Публічного акціонерного товариство "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту,

встановив:

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до суду з зазначеним позовом.

В позовній заяві позивач вказує, що 04.11.2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладено договір №1518 про відкриття фізичній особі карткового рахунку №26254510367701 для платіжної картки та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетовою схемою.

17.06.2009 року між сторонами укладено Додатковий договір №1/2009 до договору №1518 від 04.11.2005 року шляхом приєднання, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 4300,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 12,00 % річних від суми заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 року №502 Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України".

08.11.2012 року між сторонами укладено Додатковий договір №3/2013 до договору №1518 від 04.11.2005 року шляхом приєднання, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 7500,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 10,5 % річних від суми заборгованості за кредитом, у разі перевищення витратного ліміту (овердрафт) зі сплатою 24% річних, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

18.02.2014 року між сторонами укладено Додатковий договір №4/2014, згідно якого внесено зміни до договору №1518 від 04.11.2005 року, а саме: банк відкриває клієнту не відновлювану кредитну лінію з лімітом кредиту у сумі 7340,00 грн. зі строком дії кредитної лінії до 18.02.2015 року.

Відповідач порушила умови укладеного договору.

Станом на 07.09.2017 року сума заборгованості по кредиту становить 5814,53 грн. з яких: 4343,64 грн. заборгованість за кредитом; 94,22 грн. - заборгованість за відсотками (простроченими); 147,12 грн. заборгованість за пенею; 996,40 грн. інфляційні витрати від прострочених сум заборгованості за кредитом; 233,15 грн. - 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом.

З урахуванням наведеного, просить стягнути з відповідача 5814,53 грн. кредитної заборгованості, 1600,00 грн. судових витрат.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, просить суд розглянути справу в його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнає, заперечень не має.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши докази у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом установлено, що 04.11.2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладено договір №1518 про відкриття фізичній особі карткового рахунку №26254510367701 для платіжної картки та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетовою схемою.

17.06.2009 року між сторонами укладено Додатковий договір №1/2009 до договору №1518 від 04.11.2005 року шляхом приєднання, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 4300,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 12,00 % річних від суми заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 року №502 Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України".

08.11.2012 року між сторонами укладено Додатковий договір №3/2013 до договору №1518 від 04.11.2005 року шляхом приєднання, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 7500,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 10,5 % річних від суми заборгованості за кредитом, у разі перевищення витратного ліміту (овердрафт) зі сплатою 24% річних, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

18.02.2014 року між сторонами укладено Додатковий договір №4/2014, згідно якого внесено зміни до договору №1518 від 04.11.2005 року, а саме: банк відкриває клієнту не відновлювану кредитну лінію з лімітом кредиту у сумі 7340,00 грн. зі строком дії кредитної лінії до 18.02.2015 року.

Відповідач порушила умови укладеного договору.

Станом на 07.09.2017 року сума заборгованості по кредиту становить 5814,53 грн. з яких: 4343,64 грн. заборгованість за кредитом; 94,22 грн. - заборгованість за відсотками (простроченими); 147,12 грн. заборгованість за пенею; 996,40 грн. інфляційні витрати від прострочених сум заборгованості за кредитом; 233,15 грн. - 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу,та сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня прострочення платежу.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.141 ЦПК України судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Таким чином, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача 5814,53 грн. кредитної заборгованості, 1600,00 грн. судових витрат.

Керуючись ст.12,95,200,206,263-265,268 ЦПК України,

ст.526,530,549,611,625,634,1050,1054 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки м.Сквира, вул. Чкалова, 6, Київської області, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариство "Державний ощадний банк України" в особі Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 27) код ЄДРПОУ 09322277, 5814,53 грн. кредитної заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки м.Сквира, вул. Чкалова, 6, Київської області, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариство "Державний ощадний банк України" в особі Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 27) код ЄДРПОУ 09322277, 1600,00 грн. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.М. Ярошенко