Рішення № 73714464, 28.03.2018, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/311/18

Провадження № 2/376/234/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2018 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді – Ярошенко С.М.,

при секретарі – Ткаченко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу за позовом Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» до ОСОБА_1, третя особа: Горобіївська сільська рада Сквирського району Київської області, про стягнення штрафу та шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконного вирубування дерев,

встановив:

У лютому 2018 року Державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство» звернулося до суду з зазначеним позовом.

В позовній заяві позивач вказує, що 06.11.2017 року близько 11 год. при перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства України в Сквирському районі, в адміністративних межах Горобіївської сільської ради Сквирського району, був затриманий ОСОБА_1, який скоїв самовільну рубку дерев породи берест (сухостійний) в кількості 1 шт., в кварталі 100 виділ 5 Сквирського лісництва Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство».

Державним підприємством «Білоцерківське лісове господарство» в особі інженера з охорони та захисті лісу ОСОБА_2, відносно ОСОБА_2 складений протокол №000075 від 06.11.2017 року за ст.65 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та 06.11.2017 року винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85,00 грн.

Відповідач не сплатив штраф у добровільному порядку, а тому згідно вимог ч.2 ст.308 КУпАП з відповідача стягується штраф за адміністративне правопорушення у подвійному розмірі - 170,00 грн.

Згідно Додатку № 1 та Додатку №2 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 «Такса для обчислення розміру шкоди», внаслідок порушення вимог лісового законодавства, відповідачем заподіяна шкода державі становить 5427,96 грн.

З урахуванням наведеного, просить стягнути з відповідача на рахунок Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської областіштраф в розмірі 170,00 грн., 5427,96 грн. шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення лісового законодавства, та на користь позивача 1762,00 грн. судових витрат.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач, третя особа у судове засідання не з’явилися, подали до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, заперечень щодо позову не мають.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази у справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 06.11.2017 року близько 11 год. при перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства України в Сквирському районі, в адміністративних межах Горобіївської сільської ради Сквирського району, був затриманий ОСОБА_1, який скоїв самовільну рубку дерев породи берест (сухостійний) в кількості 1 шт., в кварталі 100 виділ 5 Сквирського лісництва Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство».

Державним підприємством «Білоцерківське лісове господарство» в особі інженера з охорони та захисті лісу ОСОБА_2, відносно ОСОБА_2 складений протокол №000075 від 06.11.2017 року за ст.65 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та 06.11.2017 року винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85,00 грн.

Згідно Додатку № 1 та Додатку №2 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 «Такса для обчислення розміру шкоди», внаслідок порушення вимог лісового законодавства, відповідачем заподіяна шкода державі становить 5427,96 грн..

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст.1, 3 Лісового кодексу України встановлено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно природоохоронні, захисні, санітарно-гієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Лісовим кодексом України, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток.

За змістом ст.105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст.107 Лісового кодексу України громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Порядок розрахунку суми завданої шкоди визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, вина відповідача у незаконній вирубці дерева породи берест (сухостійний) в кількості 1 шт. установлена.

Згідно ст.40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1, 3 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

За змістом ст. 308 цього Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням норм ст.307, 308Кодексу України про адміністративні правопорушення, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської областіштрафу в розмірі 170,00 грн., згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.11.2017 року №000075, не підлягають задоволенню.

Згідно ст.141 ЦПК України судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Таким чином, суд вважає стягнути з відповідача на рахунок Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області5427,96 грн. шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення лісового законодавства, та на користь позивача 1762,00 грн. судових витрат.

Керуючись ст.1,3,69,105,107 Лісового кодексу України,

ст. 12,95,141,200,206,263-265,268 ЦПК України,

ст.22,1166,1192 ЦК України,

ст.40, 307,308Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП невідомий, на рахунок Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області, місцезнаходження: с. Горобіївка, Бульвар Сквирський, 5, Сквирського району, Київської області, код ЄДРПОУ 04361976, 5427,96 грн. шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення лісового законодавства.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП невідомий, на користь Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство», місцезнаходження: м. Біла Церква, вул. Січневий прорив, 63, Київської області, код ЄДРПОУ 00992119, 1762,00 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.М. Ярошенко