Ухвала суду № 73714448, 11.04.2018, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2111/16-ц

Провадження № 2-п/480/16/18

Ухвала

11 квітня 2018 року м.Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Войнарівський М.М., за участю секретаря судового засідання Трифонової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2016 року у справі № 480/2111/16-ц за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Заочним рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05.08.2016 року задоволено позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку “ПРИВАТБАНК” та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 25.11.2010 року у сумі 17778 грн 18 коп та судовий збір у розмірі 1378 грн, а всього — 19156 грн 18 коп.

У грудні 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області із заявою про перегляд заочного рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2016 року у справі № 480/2111/16-ц за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заявлених вимог відповідач зазначила, що судом при розгляді справи не були дотримані правила територіальної підсудності. ОСОБА_1 не було відомо про те, що в Миколаївському районному суді Миколаївської області розглядається справа, в якій вона є відповідачем, оскільки з 26.04.2013 року вона була зареєстрована та проживала за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, а з 14.04.2017 року зареєстрована та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2. Окрім того, відповідач зазначила, що вважає суму боргу, який стягується з неї, невірно розрахованим. Зокрема, зазначила, що суму простроченого тіла кредиту невірно визначено. Також, неправильно застосовані штрафні санкції, що стягнуті заочним рішеннм суду. Додатково, відповідач вказала, що позовні вимоги подані до неї із пропущенням строку позовної давності, однак відсутністьможливості взяти участь в судовому засіданні позбавили її права подати заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Її представник — ОСОБА_2, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 02.11.2017 року, надав на адресу суду заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення без його участі та участі відповідача.

Представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився.

Відповідно до положень ст.287 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України), неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Позивачем пред'явлено позов до ОСОБА_1 за останнім відомим місцем її проживання, а саме: АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки ВАДР УДМС України в Миколаївській області від 29.08.2016 року, відповідач ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 — не значиться (а.с.60).

З наданої відповідачем копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 вбачається, що на день звернення позивача до суду, з 26.04.2013 року остання була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1; з 14.04.2017 року зареєстрована та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.а.с.85-86).

Судом встановлено, що про час і місце судового засідання ОСОБА_1 своєчасно повідомлялася за попереднім місцем реєстрації, а саме за адресою АДРЕСА_1, оскільки інформації про зареєстроване місце перебування відповідача у іншій області суд не мав.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного суд вважає, що є підстави для скасування заочного рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2016 року у справі № 480/2111/16-ц за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

Статтею 27 ЦПК України визначені загальні правила підсудності справ. Так, позови до фізичної особи предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч.1 ст. 27 ЦПК України).

Відповідач ОСОБА_1 на сьогодні зареєстрована та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказана адреса до територіальної підсудності Миколаївського районного суду Миколаївської області не відноситься.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншому суду. Оскільки у позивача відсутні визначені законом підстави для зміни або вибору підсудності, передбачені ст. 28 ЦПК України, тому цивільна справа підлягає направленню до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 31, 287, 288 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2016 року у справі № 480/2111/16-ц за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — задовольнити.

Заочне рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2016 року у справі № 480/2111/16-ц за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — скасувати.

Цивільну справу № 480/2111/16-ц за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати за підсудністю Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду ; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Войнарівський

11.04.2018