Рішення № 73714047, 26.04.2018, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/639/18

Номер провадження №2/351/456/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Калиновського М.М.

з участю секретаря Равлюк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги мотивував тим, що рішенням ОСОБА_2 сільської ради № 8 від 02.07.1998р. передано в колективну власність агрофірмі «Верховина» землю для паювання працівників та пенсіонерів соціальної сфери с. Попельники Снятинського району. Його батько ОСОБА_3 був включений до списку громадян, які мають право на земельний пай в агрофірмі «Верховина» за № 540. Згодом йому повинні були видати сертифікат на право на землю в межах середньої земельної частки без визначення меж в натурі на місцевості. Однак, даний сертифікат був втрачений. Журнали видачі сертифікатів на земельні частки (паї) по ОСОБА_2 сільській раді відсутні.

08.12.1998р. її батько ОСОБА_3 помер. 26.02.2003р. на ім'я його батька був виданий державний акт серії ІІ-ІФ № 037128, відповідно до якого йому передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради.

Після смерті батька спадкова справа у нотаріальній конторі не заведена, єдиним спадкоємцем всього належного йому майна є мати позивача ОСОБА_4, яка на день смерті проживала та булла зареєстрована з батьком в одному житловому будинку та вступила в управління спадковим майном.

01.11.2003р. померла його мати і позивач являється єдиним її спадкоємцем за заповітом. Однак належним чином не може оформити спадщину, у зв'язку з тим, що державний акт виданий після смерті батька.

Просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_3 згідно державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ІФ № 037128 від 26.02.2003р., що знаходяться на території ОСОБА_2 сільської ради.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити, справу розглядати без її участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає.

Суд, дослідивши та перевіривши зібрані докази в їх сукупності, а саме: списки затверджені ОСОБА_2 сільською радою та рішення третьої сесії третього демократичного скликання. ОСОБА_2 сільської ради від 02.07.1998р. «Про передачу землі в колективну власність агрофірмі «Верховина»; державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ІФ № 037128 від 26.02.2003р. виданий на ОСОБА_3; довідки ОСОБА_2 сільської ради від 10.01.2018р. № 30, від 01.02.2018р. № 77, від 05.02.2018р. № 85; свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії І-НМ № 092955; свідоцтво про смерть ОСОБА_4 серії І-НМ № 148608; довідку ОСОБА_2 сільської ради від 01.02.2018р. № 78; заповіт, посвідчений секретарем Попельниківської сільської ради 18.12.2002р. від імені ОСОБА_4; довідки Першої Снятинської районної державної нотаріальної контори від 20.03.2018р. № 778/01-09, № 776/02-14; інформаційну довідку із Спадкового реєстру від 14.03.2018р.; постанову Першої Снятинської районної державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.03.2018р.,- вважає, що позов частково підставний та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Отже, виходячи з вищенаведеного, в судовому засіданні на підставі вищевказаних доказів встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належала земельна частка (пай) розміром 0,25 га в умовних кадастрових гектарах, яка була йому передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після його смерті 08.12.1998р. спадкоємцем належного йому на праві власності майна стала його дружина ОСОБА_4, яка вступила в управління спадковим майном. Після смерті ОСОБА_4 01.11.2003р. спадкоємцем належного їй на праві власності майна за заповітом став її син-позивач ОСОБА_1, який вступив в управління спадковим майном та у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а отже вважається таким, що прийняв спадщину. Тому, суд приходить до висновку, що за ним слід визнати право власності на земельну частку (пай), що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Снятинського району, в межах земельної ділянки площею0,25 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ІІ-ІФ № 037128, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 422 від 26.02.2003р., виданого на ОСОБА_3.

На підставі наведенного, ст.ст. 321, 328, 392, 1216, 1217, 1225, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай), що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, в межах земельної ділянки площею 0,25 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ІФ № 037128, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 422, виданого 26.02.2003р. на ОСОБА_3, який помер 08.12.1998р.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Калиновський М.М.