Рішення № 73713518, 02.05.2018, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/153/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" травня 2018 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чаричанського П.О.,

за участю секретаря Ставніченко А.П.,

відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 "ПРИВАТБАНК" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

21 лютого 2018 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що із відповідачем укладено кредитний договір без номера від 15.03.2007 року відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

За укладеним кредитним договором відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками, комісією за користування кредитом та інші витрати. Оскільки взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав, у нього станом на 11.02.2018 року виникла заборгованість в сумі 15271,62 грн., що складається із: 3915,00 грн. – тіло кредиту; 4942,88 грн. – нараховані відсотки за користування кредитом; 5210,33 грн. – пеня; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 703,41 грн. – штраф (процентна складова).

Враховуючи вищевикладене представник позивача просить стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором в сумі 15271 грн. 62 коп. та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, разом з позовною заявою надійшло клопотання в якому позивач просить розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та не заперечує проти винесення заочного рішення /а.с.-3/.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, суду пояснили, що дійсно нею в 2007 році було укладено кредитний договір з позивачем, та вона своєчасно сплачувала відповідні платежі за вказаним кредитним договором, заборгованість по кредиту відсутня, просить відмовити в задоволені позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір без номера від 15.03.2007 року відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з розрахунку 360 днів в році. Договір укладено у вигляді заяви /а.с. 10/.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 530, 526, 527 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

З матеріалів, що надані позивачем вбачається, що отримавши кредит, відповідач лише частково погашав кредит та проценти по ньому, а з 27.04.2017 року взагалі припинив проводити будь-які погашення за кредитом, в результаті чого стоном на 11.02.2018 року виникла заборгованість в сумі 15271,62 грн., що складається із: 3915,00 грн. – тіло кредиту; 4942,88 грн. – нараховані відсотки за користування кредитом; 5210,33 грн. – пеня; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 703,41 грн. – штраф (процентна складова).

Згідно з доданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача вбачається, що процентна ставка, яка на момент укладання договору між сторонами складала 36% на рік (3 на місяць), проте згодом змінювалася, зокрема на: 30% на рік (2,5% на місяць), 32,4% на рік (2,7% на місяць); 34,8% на рік (2,9% на місяць); 43,2% на рік (3,6% на місяць);

Між тим повністю з позовними вимогами позивача та його розрахунком заборгованості, суд погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Позивач до суду не надав доказів на підтвердження фактів, що ним було повідомлено відповідача про зміну процентної ставки за кредитом.

За таких обставин, заборгованість за процентами має бути нарахована, виходячи з процентної ставки в розмірі 36% на рік.

Як вбачається із наданим позивачем розрахунку заборгованості: у відповідача станом на 23.03.2017 року відсутня заборгованість по кредиту.

03.042017 року відповідачем було витрачено 290,90 грн. кредитних коштів.

26.04.2017 року – частково погашено заборгованість в розмір 273,85 грн., а тому заборгованість станом на вказану дату становить – 17,05 грн.

03.05.2017 року, 03.06.2017 року, 03.07.2017 року відповідачем було витрачено у вказані дати кредитних коштів по 290,90 гривень. Заборгованість по витраченим коштам самостійно не погашалася.

Виходячи з наведеного наявна заборгованість станом на 03.05.2017р. – 307,95 грн.; 03.06.2017р. – 598,85 грн.; 03.07.2017р. – 889,75 грн.

Після 03.07.2017р. заборгованість за тілом кредиту не виникає.

Таким чином, сума заборгованості за тілом кредиту станом на 11.02.2018 року, згідно розрахунку, становить – 889,75 грн.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача на суму 15271,62 грн. не відповідає дійсному розміру заборгованості, що просить стягнути позивач з відповідача в судовому порядку.

Судом встановлено, що реальний розмір заборгованості по процентам у відповідача перед позивачем станом на 11.02.2018 року становить 228,37 грн. із наступного розрахунку за формулою: [ Сума боргу] х [ Ставка (%)] /100% / 360 днів х[ Кількість днів ] =[ Сума]

Тіло кретину з 04.04.2017 року (наступний день після отримання коштів) по 25.04.2017 року (попередній день перед погашенням частково суми) становить 290,90 грн. Розраховуємо відсотки: 290,90 х 36% / 360 х 11 днів = 3,20 грн.

З 26.04.2017р. по 03.05.2017р: 17,05 х 36% / 360 х 8 днів = 0,14 грн.

З 04.05.2017р. по 03.06.2017р.: 307,95 х 36% / 360 х 31 день = 9,55 грн.

З 04.06.2017р. по 03.07.2017р.: 598,85 х 36% / 360 х 30 днів = 17,96 грн.

З 04.07.2017р. по 11.02.2018р.: 889,75 х 36% / 360 х 222 дня = 197,52 грн.

Отже загальна сума заборгованості відповідача за тілом кредиту та відсотками станом на 11.02.2018 року становить 1118,12 грн.

Визначаючи розмір заборгованості та її складові слід зазначити про відсутність підстав для стягнення нарахованих позивачем пені та штрафу виходячи з наступного.

В позові позивач посилається на вимоги ч.1,2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору про порушення позивальником строків платежів, а тому зобов’язаний платити штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Із наданого позивачем витягу з Умовами та Правилами надання банківських послуг в ПриватБанку - не вбачається, що відповідач ознайомлено саме з такими їх умовами, так як на них відсутній її підпис.

В заяві, яка підписана відповідачем про суму кредитного ліміту, базову процентну та інші умови – відсутні умови, щодо розміру неустойки, як це передбачено нормами ч. 2 ст.551 ЦК України, також відсутній акт цивільного законодавства, який вказував про необхідність сплачувати відповідачем неустойку (штраф, пеню) в розмір 500 грн. + 5% від суми позову.

А відтак, позивачем не доведено виникнення у відповідача зобов'язань за кредитним договором на умовах, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги щодо стягнення пені та штрафу.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що відповідач не виконав умови договору по погашенню заборгованості по кредитному договору в зв’язку з чим станом на 11.02.2017 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 1118,12 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредитом в розмірі 889,75 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом – 228,37 грн., та те що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову, згідно платіжного доручення, сплачено судовий збір в розмірі 1762 грн.

Позов підлягає задоволенню лише на 7,32% від заявлених вимог, у зв’язку з чим з відповідача на корить позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 128,98 грн.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р №29092829003111, заборгованість за кредитним договором без номера від 15.03.2007 року станом на 11.02.2018 року в сумі 1118 /одна тисяча сто вісімнадцять/ гривень 12 /дванадцять/ копійок, яка складається із: заборгованості за тілом кредитом в розмірі 889 грн. 75 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом – 228 грн. 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р №29092829003111, судовий збір в розмірі - 128 /сто двадцять вісім/ гривень 98 /дев’яносто вісім/ копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_6

Дата складання повного судового рішення 02.05.2018 року.