Ухвала суду № 73713513, 25.04.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа№373/2508/14-к

Провадження №1-кп/359/92/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурорів Штогуна М.С. та Горбаня В.В., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника – адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, його захисника – адвоката ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника – адвоката ОСОБА_6, потерпілої ОСОБА_7,

під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні об’єднаного судового провадження за кримінальними провадженнями: №12014110240000394, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.04.2014 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, № 42015110240000013, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2017 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 275 КК України, та № 42017110000000111, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2017 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_3 по обвинуваченню за ч. 2 ст. 272 КК України.

клопотання адвоката ОСОБА_2 про визнання очевидно недопустимим доказом матеріалів спеціалізованого розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 22.04.2014 року о 08.40 год. на автозаправному комплексі ТОВ «Бел Оіл» по провулку 1-й Комунарський, 33, у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області на 515 аркушах,

в с т а н о в и в :

На розгляді в Бориспільському міськрайонному суді Київської області перебуває кримінальне провадження відносно указаних громадян.

В ході судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_1 усно заявлено клопотання про визнання очевидно недопустимим доказом матеріалів спеціалізованого розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 22.04.2014 року о 08.40 год. на автозаправному комплексі ТОВ «Бел Оіл» по провулку 1-й Комунарський, 33, у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області на 515 аркушах.

В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що указані матеріали містять копії документів, а також копії протоколів допитів як свідків обвинувачених, їх письмові пояснення. Указані матеріали не пронумеровані та не прошнуровані, не містять опису документів, що в них містяться у відповідності до вимог діловодства, а сам цей документ надійшов до органу досудового розслідування невідомим шляхом. Крім того, зазначив, що указані матеріали знаходяться в декількох томах судової справи, що свідчить про їх нецілісність.

З огляду на що вказані матеріали, на думку захисту, слід визнати недопустимим доказом на підставі п.2 ч.3 ст. 87 КПК України, внаслідок їх очевидної недопустимості.

Обвинувачений ОСОБА_1, та інші обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а також їх захисники підтримали зазначене клопотання та просили його задовольнити з аналогічних підстав.

Потерпіла при розгляді даного клопотання просила у його задоволенні відмовити.

Прокурори просили відмовити у задоволенні клопотання не вбачаючи очевидної недопустимості зазначених захисником доказів.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одними з основних засад кримінального судочинства є верховенство права, законність, рівність перед законом і судом (ст. 7 КПК України).

Відповідно до діючого кримінально-процесуального законодавства України докази в кримінальному провадженні повинні бути належними та допустимими.

Статтею 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також, відповідно до положень ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, стаття 87 КПК України передбачає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Згідно із ч. 2 та ч. 3 ст.89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Перевіривши підстави клопотання в нарадчій кімнаті, суд не вбачає очевидної недопустимості указаного доказу - матеріалів спеціалізованого розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 22.04.2014 року о 08.40 год. на автозаправному комплексі ТОВ «Бел Оіл» по провулку 1-й Комунарський, 33, у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області на 515 аркушах, і вважає за необхідне дослідити даний доказ сторони обвинувачення в ході судового розгляду.

Так, як вбачається з матеріалів, що подані прокурором н підтвердження доказів обвинувачення, даний доказ подавався суду на 515 аркушах, і лише у зв’язку з вимогами Інструкції з діловодства в судах, якими обмежено формування тому справи до 250 арк., такі матеріали були розшиті секретарем судового засідання та сформовано окремі томи справи, при цьому послідовність зшитих документі не порушена, що підтверджується відповідною нумерацією – том 14 а.с. 1-248, том 15 а.с. 1-249, том 16 а.с. 1-18.

Щодо наповнення документами указаних матеріалів службового розслідування, то слід зазначити, що останні містять відповідний перелік та підписи членів комісії по розслідуванню даної події (акт в оригіналі), а долучені до нього документи в копіях (не засвідчені більша їх частина) перелічені за описом, що є додатком до акту.

При цьому, суд виходить з того, що указані матеріали є єдиним доказом, поданим органу досудового розслідування, й дослідження його елементів (частин) окремому дослідженню не підлягає.

В той же час, щодо допустимості окремих документів, на їх відповідність оригіналам, чи протоколів допитів обвинувачених в якості свідків в рамках кримінального провадження, підлягає окремому вирішенню під час дослідження таких, а їх очевидна недопустимість не є підставою для визнання всіх матеріалів на 515 аркушах очевидно недопустимими.

За таких обставин відсутні будь-які підстави для визнання під час судового розгляду зазначеного в усному клопотанні доказу недопустимим, а, відповідно до ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та їх оцінка має ґрунтуватись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, а тому на даній стадії судового розгляду, відсутні дані щодо очевидності недопустимості доказів, на які вказує сторона захисту.

За таких обставин, суд вважає вищевказане клопотання таким, що заявлено передчасно, тому на даній стадії судового розгляду клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 87, 89, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 про визнання очевидно недопустимим доказом матеріалів спеціалізованого розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 22.04.2014 року о 08.40 год. на автозаправному комплексі ТОВ «Бел Оіл» по провулку 1-й Комунарський, 33, у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області на 515 аркушах (том 14 а.с. 1-248, том 15 а.с. 1-249, том 16 а.с. 1-18), - відмовити.

Дослідити доказ сторони обвинувачення «Матеріали спеціалізованого розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 22.04.2014 року о 08.40 год. на автозаправному комплексі ТОВ «Бел Оіл» по провулку 1-й Комунарський, 33, у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області на 515 аркушах» (том 14 а.с. 1-248, том 15 а.с. 1-249, том 16 а.с. 1-18) в ході судового розгляду.

Вирішити питання недопустимості вказаного доказу в порядку, визначеному ч.1 ст. 89 КПК України, з рахуванням всіх досліджених судом доказів.

Ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 23.04.2018 року.

Суддя: С.М.Вознюк