Рішення № 73712213, 27.04.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1818/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) до Львівської митниці державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄРДПОУ 39420875) про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0845/20900/18, винесену 20.02.2018 р. посадовою особаю Львівської митниці ДФС на ОСОБА_1, за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст.470 МК України.

В обгрунтування поданого позову покликається на те, що 20.02.2018 р. заступником начальника Львівської митниці ДФС Скоромним Ярославом Ігоровичем була винесена постанова №0845/20900/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного Кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500 грн. Відповідно до постанови позивач, 24.10.2017 р. ввезла на митну територію України через пункт пропуску «Краківець - Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС в режимі «транзит» автомобіль марки «PEUGEOT 407», VIN - код НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, в митному режимі «транзит».

Станом на 02.02.2018 р. цей транспортний засіб, з митної території ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим ніж «транзит» поміщений не був.

Отже, пропуск 24.10.2017 року ввезеного ОСОБА_1 на митну територію України, автомобіля марки «PEUGEOT 407», VIN - код НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснено у порядку, передбаченому нормами ч.1 ст.381 МК України - в митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами ст.95 МК України для автомобільного транзиту - 10 діб ( у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Зазначає, що до даного автомобіля, а тим більше перевезення його через кордон позивач жодного відношення не має, даний автомобіль не купляла, не керувала автомобілем і жодних документів, що стосуються придбання автомобіля та переїзду нею через кордон особисто не підписувала, тому просить позов задоволити.

Представник позивача Сибаль О.Б. у судове засідання не з'явився, оскільки подав клопотання, в якому просив проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю. Просить суд позов задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про те на адресу суду було скеровано відзив на позов, згідно якого просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви, у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю. /а.с.21-24/.

У даній справі заходи забезпечення доказів та забезпечення позову судом не застосовувалися.

Провадження у справі ухвалою суду не зупинялося, а тому не було підстав для його поновлення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд встановив, постановою заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скромним Я.І. від 20.02.2018 р. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500 грн.

Відповідно до постанови 02.02.2018 року о 05 години 23 хв. гр. України ОСОБА_1, слідуючи з України в Республіку Польща через митний пост «Грушів» Львівської митниці ДФС, в якості пасажира рейсового автобуса «VAN HOOL E 180 Z-EOS 200», VIN код - НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4, країна реєстрації - Україна, рейс «Київ-Зелена Гура», дозвіл № НОМЕР_5, в'їхала в зону митного контролю смугою руху "червоний коридор".

Під час здійснення митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про пасажирів, які у ньому переміщуються через митний кордон України, в АСМО «Інспектор» спрацював АСАУР (коди 401-1, 801-1 «По даній особі(особам) наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення…»), що стосується гр. ОСОБА_1 яка 24.10.2017 року ввезла на митну територію України через пункт пропуску «Краківець - Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС в режимі «транзит» автомобіль марки «PEUGEOT 407», VIN код - НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, в митному режимі «транзит».

Станом на 02.02.2018 року цей транспортний засіб, з митної території ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим ніж «Транзит» поміщений не був.

Частиною 1 статті 381 МК України передбачено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.

Відповідно до ч.1 ст.92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Згідно з ч.1 ст.93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з ч.2 вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до ч.3 ст.470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, «пропуск 24.10.2017 року ввезеного гр. ОСОБА_1 на митну територію України, автомобіля марки «PEUGEOT 407», VIN код - НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснено у порядку, передбаченому нормами ч.1 ст. 381 МК України - в митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб)».

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 дійсно, 24.10.2017 р. перетинала державний кордон України у зазначеному транспортному засобі в якості пасажира. Невідомий їй чоловік - водій цього автомобіля погодився за плату підвезти її із території Польщі на територію України.

Однак, зазначений транспортний засіб не перебував у власності позивача, не володію правом користування ним, а також у позивача відсутні будь-які реєстраційні (технічні) документи на цей автомобіль.

У відзиві на позовну заяву, Львівська митниця ДФС України посилається на те, що ОСОБА_1 до найближчого митного органу до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини події, у зв'язку з якими пропущено ці строки, та місцезнаходження товарів і транспортних засобів у випадку порушення строку транзиту внаслідок поломки транспортного засобу та його ремонту не звернулася.

Суд звертає увагу та не, що відповідачем не надано доказів того, що саме ОСОБА_1 переміщувала через державний кордон України вищезазначений автомобіль, відтак відсутні докази на підтвердження обов'язку останньої вивезення даного транспортного засобу із митної території України.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Суд враховує, що представником відповідача не представлено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 порушила вимоги ч.3 ст.470 Митного Кодексу України. Відповідач не виконав обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України щодо доказування правомірності свого рішення, а надані докази на обґрунтування правомірності винесення постанови свідчать про вчинення зазначених порушень іншою особою, а не позивачем. Тому суд вважає позовну вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З врахуванням наведених положень, суд вважає за необхідне скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0845/20900/18 від 20.02.2018 р., та провадження у справі закрити.

Згідно ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Тому судові витрати слід компенсувати за рахунок держави із бюджетних асигнувань відповідача, відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст.9, 72, 90, 240, 271, 286, 288 КАС України, ст.ст.92, 93, 381, 470 МК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Львівської митниці державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄРДПОУ 39420875) про скасування постанови у справі про порушення митних правил, - задоволити повністю.

Постанову заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Я.І. від 20.02.2018 р., винесеної у справі №0845/20900/18 відносно ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України визнати протиправної та її скасувати, а справу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 481 МК України - закрити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Радченко В.Є.