Рішення № 73711983, 25.04.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/6321/17

пр. № 2/336/410/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Суркової В.П.,

при секретарі Прохоровій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову – орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, про визначення місця проживання малолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей – ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У позові зазначив, що з 2004 року перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2, відповідачем у справі. Від спільного життя у них 24.07.2005 року народився син ОСОБА_3, 10.01.2011 року народилась дочка ОСОБА_4.

З серпня 2015 року фактичні шлюбні стосунки припинили, проживають окремо один від одного. З 2016 року діти проживають разом з ним за адресою: м. Запоріжжя, вул. Івана Мейлуса, 14. Мати дітей веде неупорядкований спосіб життя, має короткочасні відносини з різними чоловіками, систематично змінює своє місце проживання. Така поведінка відповідача негативно впливає на виховання дітей.

Тому просив суд визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з ним за адресою: м. Запоріжжя, вул. Івана Мейлуса, 14. Також просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

У судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав, викладених у позові. При цьому позивач пояснив, що він не перешкоджає відповідачу спілкуватися з дітьми.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, вважає позов обґрунтованим, позовні вимоги визнає.

Представник третьої особи органу опіки та піклування не заперечує проти позову, пояснивши, що 24.04.2018 року комісією відділу по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, були обстежені умови проживання малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 за адресою: м Запоріжжя, вул. Івана Мейлуса, 14. Діти були вдома, спілкувалися з ними, вони повідомили, що бажають проживати з батьком.

Заслухавши пояснення учасників справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони з 2004 року по серпень 2015 року перебували у фактичних шлюбних відносинах, проживали однією сім’єю. Від спільного життя мають малолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6-7).

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Згідно із ст. 150 СК України батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

За положеннями ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

З довідки № 41, виданої адміністрацією Запорізької загальноосвітньої школи I-III ступенів № 65 від 27.03.2017 року випливає, що ОСОБА_5 мати учня ІНФОРМАЦІЯ_3, ні в якій формі не здійснює зв’язків з педагогами та адміністрацією школи (а.с. 8).

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, веде нормальний спосіб життя, займається вихованням малолітніх дітей, діти доглянуті. (а.с. 11).

Як вбачається з акту обстеження умов проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Івана Мейлуса, 14 від 24.04.2018 року, житло розташоване в двоповерховому будинку, перший поверх складається з двох кімнат, коридору, кухні, ванної кімнати, туалету. Другий поверх в стадії будівництва. В наявності газо-водо та електропостачання. Умови проживання добрі, в наявності необхідні меблі, із побутової техніки є комп’ютер, 2 телевізора, холодильник, пральна машина, посудомийна машина, електрична духовка. ОСОБА_4 мешкає в окремій кімнаті, в якій є ліжко, стіл для занять, шафа для речей. ОСОБА_3 мешкає у другій кімнаті разом з батьком, в наявності ліжко, особисті речі, канцелярське приладдя та все необхідне. Стосунки добрі, сімейні. Батьком дітей ОСОБА_1 створені належні умови для проживання, відпочинку та навчання малолітніх дітей.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, за наявності законних підстав для визначення місця проживання малолітніх дітей з їх батьком суд вважає за необхідне прийняти визнання відповідачем позову та задовольнити позов.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 1280 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 206, 263 -265, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 7, 19, 141, 150, 154, 155, 161 СК України, ч. 3 ст. 9, ст. 18 Конвенції про права дитини,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити місце проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 з батьком ОСОБА_1, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Івана Мейлуса, 14.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1280 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.П. Суркова