Рішення № 73711071, 25.04.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2/331/465/2018

Справа № 331/192/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Постарнак М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Водоканал» (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул.. Святого Миколая, буд. № 61) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: 69095, АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (місце реєстрації: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. № 37 – гурт.) про стягнення заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року Комунальне підприємство «Водоканал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації в розмірі 8690,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 постійно зареєстровані і проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, являються споживачами послуг з водопостачання і водовідведення, особовий рахунок за які за № 20100691 відкрито на ім'я ОСОБА_1

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 користуються послугами КП «Водоканал», але оплату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі, а тому за період з 01 жовтня 2014 року по 01 квітня 2017 року утворилась заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації в сумі 8690,73 грн.

03.05.2017 р. КП «Водоканал» в порядку ч. 1 ст. 96 ЦПК України звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01.10.2014 р. по 01.04.2017 р. в сумі 8690,73 грн.

11.05.2017 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя винесено судовий наказ по справі про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КП «Водоканал» заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01.10.2014 р. по 01.04.2017 р. в сумі 8690,73 грн.

13.06.2017 р. ухвалою того ж суду судовий наказ від 11 травня 2017 р. по зазначеній справі, скасовано.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 509, 526 ЦК України, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на свою користь заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01 жовтня 2014 року по 01 квітня 2017 року у розмірі 8690,73 грн.

Ухвалою суду від 12 лютого 2018 року зазначену справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні в судовому засіданні 19 березня 2018 року без виклику сторін. (а.с. 19-20)

Відповідно до наявного в матеріалах справи поштового повідомлення № 69063 1451359 3, повноважний представник позивача копію ухвали суду від 12 лютого 2018 року отримав 19 лютого 2018 року. (а.с. 22)

Відповідно до наявного в матеріалах справи поштового повідомлення № 69063 1451360 7, відповідач ОСОБА_1 копію ухвали суду від 12 лютого 2018 року отримала особисто 02 березня 2018 року. (а.с. 24)

Відповідно до наявного в матеріалах справи поштового повідомлення № 69063 1451361 5, відповідач ОСОБА_2 копію ухвали суду від 12 лютого 2018 року отримала особисто 02 березня 2018 року. (а.с. 23)

16 березня 2018 року на адресу суду від відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву КП «Водоканал», відповідно до якого ОСОБА_1, ОСОБА_2 позов вважають незаконним, необґрунтованим та помилковим. (а.с. 27-25)

Одночасно, 16 березня 2018 року на адресу суду від ОСОБА_1, ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву КП «Водоканал», до якого додано клопотання відповідачів про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. (а.с. 44)

Ухвалою суду від 19 березня 2018 року заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін на підставі ст.. 183 ЦПК України повернута без розгляду заявникам. (а.с. 45-45)

Ухвалою суду від 19 березня 2018 року відкладено розгляд справи до 13 квітня 2018 року. Направлено на адресу позивача копію відзиву ОСОБА_1, ОСОБА_2 на позов (а.с. 49-50)

30 березня 2018 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на позовну заяву. (а.с. 56)

06 квітня 2018 року від відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на адресу суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив. (а.с. 62-63)

Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги обставини, викладені позивачем по тексту позовної заяви та відповіді на відзив, відповідачами по тексту відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, приходить до наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 постійно зареєстровані і проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, являються споживачами послуг з водопостачання і водовідведення, особовий рахунок за які за № 20100691 відкрито на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 4, 6, 17-18)

Згідно рішення виконкому Запорізької міської ради №545 від 28.10.1999 року „Про порядок оплати послуг за водоспоживання та водовідведення” у м. Запоріжжя, послуги з водопостачання та водовідведення квартири протягом 2014-2017 років надає КП «Водоканал». (а.с. 9)

Правовідносини щодо прав та обов’язків між виконавцем з надання послуг з водопостачання та водовідведення і споживачем, порядок розрахунків за надання послуг, підстави й розмір відповідальності за неналежне виконання обов’язків регулюються ст.ст. 19 - 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів», розд. ІІ кн.. 5 ЦК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, іншими нормативними актами, а також умовами укладеного договору.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 користуються послугами КП «Водоканал», але оплату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі, а тому за період з 01 жовтня 2014 року по 01 квітня 2017 року утворилась заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації в сумі 8690,73 грн. (а.с. 5)

03.05.2017 р. КП «Водоканал» в порядку ч. 1 ст. 96 ЦПК України звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01.10.2014 р. по 01.04.2017 р. в сумі 8690,73 грн.

11.05.2017 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя винесено судовий наказ по справі про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КП «Водоканал» заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01.10.2014 р. по 01.04.2017 р. в сумі 8690,73 грн.

13.06.2017 р. ухвалою того ж суду судовий наказ від 11 травня 2017 р. по зазначеній справі скасовано.

Користуючись своїм право, КП «Водоканал» у грудні 2017 року звернулося до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за по оплаті за воду і послуги каналізації в розмірі 8690,73 грн., шляхом його направлення засобами поштового зв’язку.

Згідно ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України, цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Постачання фізичним особам питної води та водовідведення за загальним правилом має здійснюватися на підставі договору про надання цих послуг.

Разом з тим, фактичне надання цих послуг і відкриття особового рахунку на ім'я споживача слід вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», а також Правилами.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20, ч.1-2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.1 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ці правила регулюють правовідносини між суб’єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права зобов’язання по оплаті послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення несе користувач/власник житлового будинку, квартири, як споживач.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймачі (власники) зобов”язані своєчасно вносити оплату за комунальні послуги.

Статтею 64 ЖК України передбачено, що наймач і всі повнолітні члени сім’ї несуть солідарну майнову відповідальність за зобов’язаннями, пов’язаними з найманням житла.

Крім того, ст. ст. 11, 526 ЦК України договір не є єдиною підставою виникнення правовідносин між сторонами.

В даному випадку підставою для виникнення взаємних прав та обов»язків між сторонами по справі є акти органів місцевого самоврядування: рішення Запорізької обласної ради та виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Виходячи з наведених норм матеріального права, суд приходить до висновку, що відсутність договору між позивачем та відповідачем не позбавляє відповідача обов”язку сплачувати комунальні послуги, пов’язані з утриманням майна, яке перебуває у його власності або користуванні.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст.. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Із змісту вказаної норми права вбачається, що відомості про факти, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, повинні бути одержані із зазначених у законі джерел і передбаченими у законі способами.

З розрахунку заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за особовим рахунком № 20100691, відкритого на ім’я ОСОБА_1 вбачається, що заборгованість станом на 01 квітня 2017 року складає 8690,73 грн., з яких 4997,54 грн. – заборгованість станом на 01.10.2014р., 3707,19 грн. – нарахоно до сплати за період з 01.10.2014р. по 01.04.2017р. з урахуванням призначеної субсидії. (а.с. 4)

Суд не приймає до уваги наявність у вказаному розрахунку посилання на заборгованість станом на 01.10.2014р. в розмірі 4997,54 грн., яка входить до суми позовної вимоги, та вважає, що в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки на підтвердження вказаної суми позивачем не надано суду відповідного належного та допустимого доказу, в тому числі деталізованого розрахунку виникнення цієї заборгованості (період, нарахування тощо).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідачі в добровільному порядку не розраховується з підприємством за надані послуги воду і послуги каналізації в період з 01 жовтня 2014 року по 01 квітня 2017 року, суд вважає, що заборгованість за вказаний період з відповідача на користь позивача підлягає примусовому стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі ПАТ КБ «ПриватБанк» сплатив судові витрати при розгляді справи: а саме судовий збір у сумі 1600,00 грн., за квитанцією доданою до позовної заяви (а.с. 2) та за квитанцією доданою до заяви про видачу судового наказу, а тому на користь позивача з відповідача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 682,51 грн..

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», ст. 62 Закону України «Про вищу освіту», пунктами 1, 3, 22, 23 Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року № 916,

В И Р І Ш И В :

Позов Комунального підприємства «Водоканал» (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул.. Святого Миколая, буд. № 61) задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, які зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_2, на користь Комунального підприємства «Водоканал» (69002 м. Запоріжжя, вул.. Святого Миколая, буд. № 61, ЄДРПОУ 03327121, р/р 26002045720001, р/р 26032045720004 в АКБ «Індустріалбанк». МФО 313849) заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01.10.2014 року по 01.04.2017 року в сумі 3707 (три тисячі сімсот сім) гривень 73 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь Комунального підприємства «Водоканал» (69002 м. Запоріжжя, вул.. Святого Миколая, буд. № 61, ЄДРПОУ 03327121, р/р 26002045720001, р/р 26032045720004 в АКБ «Індустріалбанк». МФО 313849) судовий збір в сумі 341 (триста сорок одна) гривень 26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь Комунального підприємства «Водоканал» (69002 м. Запоріжжя, вул.. Святого Миколая, буд. № 61, ЄДРПОУ 03327121, р/р 26002045720001, р/р 26032045720004 в АКБ «Індустріалбанк». МФО 313849) судовий збір в сумі 341 (триста сорок одна) гривень 26 копійок.

В решті позову відмовити.

Повний текст судового рішення складено 25 квітня 2018 року.

Особам, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення направляється в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Н.Г. Скользнєва

25.04.2018