Постанова № 73710613, 17.04.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 301/1283/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 квітня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого: Собослой Г.Г.,

суддів: Фазикош Г.В., Готра Т.Ю.,

з участю секретаря: Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іршавського районного суду від 25 липня 2017 року у справі №301/1283/17 (Головуючий: Даруда І.А.), -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2017 року ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 22 квітня 2005 року між ТзОВ «Банк Фінанси та Кредит», правонаступником за всіма правами та обов'язками, якого є ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1476pvi-04-05, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 34 500 доларів США, зі сплатою 11% за користування кредитом, строком до 18.04.2020 року.

У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 і ОСОБА_1 укладено договір поруки №1476/1 від 22 квітня 2005 року.

У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 24.05.2005 року був укладений договір іпотеки, відповідно до якого відповідач передав позивачу в заставу нерухоме майно, а саме: придбання 2-х кімнатної квартири, загальною площею - 43,50 кв.м., житловою площею - 25,80 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого станом на 03.05.2017 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 865 815,59 грн., з яких: сума заборгованості по основному боргу кредиту - 16 795,31 доларів США (гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на 03.05.2017 року за 1 долар США - 26,56093 грн.), що складає 446 099,05 грн., суми строкової заборгованості по відсоткам - 184,75 доларів США, що складає 4 907,13 грн., суми простроченої заборгованості по відсоткам - 1 125,66 доларів США, що складає 29 898,58 грн., суми строкової заборгованості по щомісячній комісії - 341,00 грн., суми простроченої заборгованості по щомісячній комісії - 5 456,00 грн., пеня - 379 113,82 грн..

Посилаючись на вказані обставини ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Іршавського районного суду від 25 липня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №1476pvi-04-05 від 22.04.2005 року, яка становить 865 815,59 грн., яка складається із: суми заборгованості по основному кредиту - 16 795,31 доларів США, що становить 446 099,05 грн., суми строкової заборгованості по відсоткам - 184,75 доларів США, що становить 4 907,13 грн., суми простроченої заборгованості по відсоткам - 1 125,66 доларів США, що складає 29 898,58 грн., суми строкової заборгованості по щомісячній комісії - 341,00 грн., суми простроченої заборгованості по щомісячній комісії - 5 456,00 грн., пені - 379 113,82 грн..

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 987,23 грн..

Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки суд розглянув справу без належного його повідомлення про час, місце розгляду і у жовтні 2015 року отримав повідомлення про відступлення права вимоги від 15.10.2015 року №7257/11/2 від Державної іпотечної установи із доданими документами і позивач у цій справі втратив право вимоги за кредитним договором.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, представника ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» - Головка В.М., який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що 22 квітня 2005 року між ТзОВ «Банк Фінанси та Кредит», правонаступником за всіма правами та обов'язками, якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та Кредит» і відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1476pvi-04-05, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 34 500 доларів США, зі сплатою 11% за користування кредитом, строком до 18.04.2020 року.

У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач передав позивачу в заставу нерухоме майно, а саме: придбання 2-х кімнатної квартири, загальною площею - 43,50 кв.м., житловою площею - 25,80 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Також із метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» і ОСОБА_3 укладено договір поруки №1476/1 від 22 квітня 2005 року і відповідно до п.2.1 Договору у випадку невиконання боржником зобов'язання за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

11 лютого 2015 року між Державною іпотечною установою та АТ «Банк Фінанси та Кредит» укладено кредитний договір, за яким надано Банку кредит рефінансування 155 600 000,00 грн. строком до 11 червня 2015 року.

Відповідно до п.2.1 та 2.1.1 Договору застави заставодавець засвідчив, що у разі невиконання ним умов Кредитного договору заставодержатель отримує право одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставлених майнових прав переважно перед іншими кредиторами, зокрема, відповідного договору відступлення права вимоги.

11 лютого 2015 року між Державною іпотечною установою та Банком було укладено Договір відступлення права вимоги №17/4-В і пунктом 1.2 цього Договору первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами (Кредитними, Іпотеки, Поруки тощо) вказаних у додатках до цього договору (включаючи Кредитний та Іпотечний) договір ОСОБА_1.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Порядок заміни кредитора в зобов'язанні регулюється ст.ст.512-519 ЦК України.

Договір відступлення права вимоги №17/4-В від 11 лютого 2015 року між Державною іпотечною установою та ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» сторонами не оспорено і є чинним.

Згідно з п.2.1 Договору відступлення п.1.2 Договору набирає чинності в день прийняття Національним банком України рішення про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних.

Постановою №612 Національного банку України від 17 вересня 2015 року ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Таким чином, починаючи з 17.09.2015 року Державна іпотечна установа набула всі права вимоги, про які йдеться у п.1.2 Договору відступлення.

Дана обставина також стверджується і ухвалою Господарського суду м.Києва від 20 січня 2016 року, якою затверджено мирову угоду між ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та Державною іпотечною установою, з якої вбачається, що сторони погодили діяти спільно для виконання умов Договору про відступлення права вимоги №17/4 від 11.02.2015 року.

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 отримав повідомлення про відступлення права вимоги Державної іпотечної установи із доданими документами, що ним зазначається в апеляційній скарзі.

Із доручених копій квитанцій до матеріалів справи, які надані апеляційному суду вбачається, що із 04 лютого 2016 року по теперішній час ОСОБА_1 проводить оплату згідно договору про іпотечний кредит №1476pvi-04-05 від 22.04.2005 року - Державній іпотечній установі на підставі Договору відступлення права вимоги від 11.02.2015 року за №17/4.

Посилання представника ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» в апеляційній інстанції на п.13.1 Мирової угоди, затвердженою ухвалою Господарського суду м.Києва від 20 січня 2016 року щодо підписання акту зазначеного у п.13 Мирової угоди зобов'язання Сторін за Кредитними договорами, договорами відступлення не можуть вважатися припиненими і відповідно Банк є належним позивачем у даній справі, судова колегія до уваги не приймає та спростовується п.13 Мирової угоди, в якому сторони визначили порядок виконання ними зобов'язання та умови передбачених пунктами 8-12.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає про відсутність у ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» права вимоги за кредитним договором №1476pvi-04-05 від 22.04.2005 року та договором поруки №1476/1 від 22 квітня 2005 року, оскільки із 17 вересня 2015 року Державна Іпотечна установа набула всі права вимоги по даним договорам на підставі Договору відступлення №17/4-В від 11 лютого 2015 року.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення у відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, яким у позові ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» слід відмовити із вищезазначених підстав.

Судові витрати у відповідності до ст.ст.133, 141 ЦПК України, що становить 14 285,70 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги підлягає стягненню із ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст.376, 381-384 ЦПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Іршавського районного суду від 25 липня 2017 року скасувати.

У позові ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути із ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 14 285 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 квітня 2018 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області Г.Г. Собослой