Рішення № 73710557, 19.04.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2606/17

Провадження № 2-а/309/23/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Лук'янової О.В.

за участі: секретаря судового засідання Орос В.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Калинича М.М., Нечаєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хустської районної ради про визнання протиправним та скасування рішення Хустської районної ради, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, посилаючись на те, що:

-відповідно до рішення Хустської районної ради №3 від 18 листопада 2015 року його було обрано на посаду голови Хустської районної ради;

-рішенням першого засідання восьмої сесії Хустської районної ради №292 від 28 липня 2017 року «Про дострокове припинення повноважень та звільнення з посади голови Хустської районної ради» він був звільнений з посади голови Хустської райради на підставі ч.5 ст.55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» /далі Закон/;

-він вважає вищевказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки його було звільнено з посади під час відпустки, що заборонено у контексті ч.3 ст.40 та п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України;

-рішення про його звільнення з посади прийнято відповідачем без дотримання порядку винесення на розгляд сесії питання порядку денного про звільнення голови ради, зокрема таке питання не виносилося третиною депутатів від загального складу ради, чим порушено ч.4 ст.55 Закону;

-також він вважає, що питання про його звільнення внесено до порядку денного сесії у день засідання без попереднього обговорення, підготовки та оприлюднення, що суперечить законодавству та регламенту роботи ради;

-такі ж порушення, на його думку, було допущено в ході скликання сесії ради, на якій було розглянуто питання про його звільнення,

звернувся до суду з адміністративним позовом та просить: визнати протиправним та скасувати рішення Хустської районної ради №292 від 28 липня 2017 року «Про дострокове припинення повноважень та звільнення з посади голови Хустської районної ради» як протиправне; зобов'язати відповідача поновити його на попередній роботі голови Хустської районної ради; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач та його представник адміністративний позов підтримали, посилаючись на наведені у позові обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на наведені у відзиві та запереченні підстави.

Представник відповідача зазначає, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Підставою звільнення позивача першочергово стало систематичне недотримання функціональних обов'язків відповідно до чинного законодавства, бездіяльність та некомпетентність позивача на посаді голови Хустської районної ради. Зокрема, голова Хустської районної ради переніс сесію з 28 липня 2017 року, на якій було заплановано розглянути зміни до бюджету та питання заборгованості по заробітній платі перед працівниками навчальних закладів.

Крім того, не було враховано суспільну значимість та громадський резонанс, який викликано питанням «Про проектування та будівництво каскаду малих гідроелектростанцій на р.Ріка в Хустському районі», яке також мало бути розглянуто в найкоротші строки, з метою формування чіткої позиції районної ради по даному питанню.

На думку представника відповідача поведінка голови районної ради негативно впливала на результати роботи району, на фінансування окремих програм та проектів, належне виконання обов'язків щодо забезпечення роботи районної ради.

У зв'язку з цим депутатами районної ради було прийнято рішення негайно скликати сесію на 28 липня 2017 року. На засіданні була присутня більше половини від загального складу депутатів ради, які з урахуванням положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» достроково припинили повноваження позивача.

В ході скликання та проведення сесії, на думку представника відповідача, у повній мірі було дотримано вимоги чинного законодавства, зокрема Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та регламенту роботи Хустської районної ради.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 18 листопада 2015 року ОСОБА_1 було обрано головою Хустської районної ради відповідно до рішення №3 від 18 листопада 2015 року першого засідання першої сесії VII скликання Хустської районної ради /а.с.11/.

Згідно рішення Хустської районної ради першого засідання VIII сесії VII скликання №292 від 28 липня 2017 року 28 липня 2017 року були достроково припинені повноваження та звільнено з посади голови Хустської районної ради ОСОБА_1, без припинення ним повноважень депутата Хустської районної ради, на підставі ч.4 ст.55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» /а.с.12/.

Позивач стверджує, що в ході скликання сесії, на якій його було звільнено з посади, було порушено порядок скликання такої, що є однією з підстав неправомірності його звільнення.

Однак, суд вважає такі твердження необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» /далі Закон/: сесія ради скликається головою районної ради.

Частиною 7 вказаної статті Закону передбачено, що сесія районної ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Чинне законодавство не містить роз'яснень визначення виразу «скликання сесії». При цьому, на думку суду, з урахуванням системного аналізу норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» під виразом «скликати сесію» вбачається логічно завершений процес /прийняття відповідного рішення повноважною особою, проведення засідання президії, комісій та збір депутатського корпусу у приміщенні для проведення сесії/, дотримання якого повинна забезпечити повноважна особа - у даному випадку голова Хустської районної ради.

Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 7 липня 2017 року, в порядку ч.7 ст.46 Закону 21 депутатом Хустської районної ради, що є більше половини від загального складу ради, було подано пропозицію голові ради скликати сесію Хустської районної ради /а.с.72-74/. Аналогічну пропозицію 13 липня 2017 року було адресовано голові Хустської районної ради від голови Хустської районної державної адміністрації /а.с.75-76/.

На виконання вищевказаних вимог закону головою Хустської районної ради було прийнято розпорядження №86 від 18 липня 2017 року «Про скликання пленарного засідання восьмої сесії районної ради сьомого скликання» /а.с.14/.

Однак, 25 липня 2017 року головою Хустської районної ради прийнято розпорядження №90 «Про внесення змін до розпорядження голови районної ради від 18.07.2017 №86», яким пленарне засідання районної ради, призначене на 28 липня 2017 року, було перенесено на 11 серпня 2017 року з підстав направлення адміністративного позову щодо бездіяльності суб'єкта владних повноважень для вирішення питання неподання Хустською районною державною адміністрацією рішення четвертого засідання сьомої сесії сьомого скликання від 27 червня 2017 року «Про внесення змін до рішення районної ради від 23 грудня 2016 року №235 «Про районний бюджет на 2017 рік» у судовому порядку» /а.с.16/.

Відповідно до ч.9 ст.46 Закону: у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем, в ході виконання покладених на нього обов'язків як голови Хустської районної ради, не було вжито заходів щодо скликання сесії Хустської районної ради у двотижневий термін, а тому такого права, виходячи зі змісту положень ч.9 ст.46 Закону, набули депутати та постійні комісії Хустської районної ради.

Останні скористалися та реалізували його 26 липня 2017 року, прийнявши відповідне рішення постійно діючою комісією Хустської районної ради з питань бюджету /а.с.77-78/, а також 27 липня 2017 року рішення підписане 22 депутатами Хустської районної ради про негайне скликання сесії на 28 липня 2017 року о 10 годині, про що було проінформовано Хустську районну раду, що стверджується відповідною печаткою про вхідну кореспонденцію /а.с.79-81/.

При цьому суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що об'єктивної можливості провести сесію на вимогу депутатів у двотижневий термін у нього не було, через неподання проекту рішення головою Хустської РДА, оскільки в порядок денний було включено також інші питання, які могли бути розглянути та опрацьовані на вимогу депутатів ради. Не містить чинне законодавство, зокрема Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», і таких підстав для перенесення сесії.

Суд вважає, що в даному випадку позивач, всупереч чинному законодавству, не забезпечив скликання та проведення сесії у двотижневий строк, який визначений чинним законодавством, що дає підстави прийти до висновку про правомірність та обґрунтованість ініціювання та проведення такої більшістю від загального складу депутатського корпусу в порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ч.4 ст.55 Закону: питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради.

У матеріалах справи наявна вимога депутатів про включення до порядку денного та винесення на розгляд питання про дострокове припинення повноважень та звільнення з посади голови Хустської районної ради ОСОБА_1 з підписами більшості депутатів від загального складу ради, яка також наявна у протоколі проведення сесії, а тому суд не буре до уваги твердження позивача про те, що така вимога була подана не третиною депутатів, як того вимагає чинне законодавство /а.с.82-93/.

Позивач також стверджує, що питання про його звільнення внесено до порядку денного сесії у день засідання без попереднього обговорення, підготовки та оприлюднення, що суперечить законодавству та регламенту ради.

Зокрема, позивач посилається на ч.10 ст.46 Закону, якою встановлено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Однак, суд не бере до уваги посилання позивача в обґрунтування своєї позиції на вищенаведену норму Закону, оскільки в даному випадку мало місце скликання сесії на підставі ч.9 ст.46 цього Закону депутатами ради, а тому обов'язок доведення до відома населення та депутатів на останніх не покладався.

Відповідно до ч.15 ст.46 Закону: порядок підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Судом встановлено, що рішенням №7 Хустської районної ради від 27 листопада 2015 року було затверджено Регламент роботи Хустської районної ради VII скликання, яким, зокрема, регулюються питання проведення сесії та розгляду питань /а.с.48/.

Пунктом 8.6 статті 8 Регламенту роботи Хустської районної ради VII скликання встановлено, що у виняткових випадках проект рішення із обґрунтуванням головуючого на пленарному засіданні вноситься за рішенням ради у скорочений термін. За пропозицією депутата або головуючого на пленарному засіданні порядок денний пленарного засідання може бути розширений проектом (проектами) рішення ради, якщо йдеться про питання, які є невідкладними. Рішення ради заноситься до протоколу /пункт 10.4. Регламенту/ /а.с.49-71/.

Таким чином, Регламентом передбачено право доповнення порядку денного новими питаннями під час пленарного засідання навіть без попереднього обговорення їх на президії та постійних комісіях районної ради.

З протоколу засідання сесії судом встановлено, що в ході проведення сесії, з урахуванням вимог, встановлених Регламентом, головуючим за ініціативи депутатського корпусу, із відповідним обґрунтуванням та за результатами прийняття відповідного рішення депутатами ради порядок денний сесії був доповнений, зокрема питанням про звільнення позивача із займаної посади, що повністю відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством та Регламентом /а.с.82-103/.

Вказані обставини та матеріали справи повністю спростовують твердження позивача про те, що питання про його звільнення з посади не могло бути розглянуто на сесії, оскільки таке попередньо не було опрацьовано на засіданні президії та депутатських комісій.

Далі позивач, як на ще одну з підстав для задоволення позову, посилається на те, що його було звільнено з посади під час відпустки.

З цього приводу суд приходить до наступних висновків.

Зміст поняття «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» розкрито законодавцем у п.4 ст.36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених ст.ст.40,41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в ст.ст.40,41 КЗпП України, або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення пп.4,8 ст.36, ч. 3 ст.40, ч.3 ст.41, ст.ст.40,41 КЗпП України та ураховуючи те, що між сторонами виник спір з приводу припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених ч.4 ст.55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а не у зв'язку із звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, норми ч.3 ст.40 КЗпП України на ці правовідносини не поширюються.

За таких обставин, оскільки повноваження позивача, як голови Хустської районної ради, достроково припинені рішенням ради на підставі ч.4 ст.55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто на підставі спеціального закону, а законодавець не визначив цю підставу як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, то посилання на ч.3 ст.40 КЗпП, як на підставу задоволення позову та обґрунтування неправомірності звільнення, - є безпідставними, а тому до уваги судом не беруться.

Оскільки правових підстав для задоволення позову в частині поновлення на роботі позивача суд не знаходить, то позовна вимога про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 5-15, 73, 77, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1/ до Хустської районної ради /місцезнаходження: 90400, м.Хуст Закарпатської області, вулиця Карпатської Січі, №21; код в ЄДРПОУ 25436388/ про визнання протиправним та скасування рішення Хустської районної ради, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Рішення в повному обсязі складено 30 квітня 2018 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та /або/ обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково - у відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу VI Перехідних положень КАС України в новій редакції, - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, - до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хустський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: підпис: Лук’янова О.В.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду: Лук’янова О.В.