Рішення № 73710532, 11.04.2018, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1312/16-ц

11 квітня 2018 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Битківського Л.М.,

з участю секретаря Дякун М.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Богородчани, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди та зобов’язання відповідачів вчинити дії на відновлення порушеного права та за зустрічними позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8 про відшкодування майнової та моральної шкоди -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у якому поставив питання про покладення на відповідачів обов‘язку відновити водопостачання до квартири АДРЕСА_1, яку він використовує на підставі договору оренди з власником ОСОБА_8 від 28.04.2016 року. Одночасно заявив вимогу про стягнення з відповідачів у солідарному порядку на його користь 100000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди, завданої у результаті самовільного незаконного відключення квартири від централізованого водопостачання.

Заявлені вимоги в судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав. Пояснив, що разом із сім’єю, до складу якої входить дружина та малолітня донька, є вимушеним переселенцем із зони проведення АТО і з листопада 2015 року оселився у с. Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківській області по вул. Степаняка,21/6. На підставі довіреності від власника житла він уповноважений представляти інтереси ОСОБА_8 в усіх державних, громадських, господарських та інших підприємствах при вирішенні будь-яких питань, що стосується її, як власника квартири.

У грудні 2015 року сусід ОСОБА_3, який повернувся додому після тривалої відсутності, виявив плісняву та ознаки підтоплення у своїй квартирі. З метою виявлення джерела підтоплення ОСОБА_3 приходив оглядати і його квартиру, однак будь-яких проблем з комунікаціями у нього не виявив. Натомість такі проблеми були виявлені у власника квартири №7 ОСОБА_4, яка знаходиться безпосередньо над квартирою ОСОБА_3 Зокрема було виявлено тріщину на крані холодної води, який вів до квартири ОСОБА_4 Будучи з самого початку його вселення налаштованими стосовно нього упереджено, сусіди не довели ані йому, ані власнику квартири ОСОБА_8 про намір проводити роботи по заміні комунікацій.

06 травня 2016 року сусіди ОСОБА_4 та ОСОБА_3, за допомогою ОСОБА_7, як виконавця робіт, самовільно, шляхом доступу до комунікаційної шахти через суміжну квартиру №7 та квартиру на першому поверсі №3 повністю від’єднали орендовану ним квартиру №6 від водопостачання та водовідведення. Зокрема при заміні частини стояка каналізаційної труби ними умисно було влаштовано вивід лише на одну сторону для квартири №7, а каналізаційний вивід з квартири №6 було закупорено будівельною піною. Актом від 10 травня 2016 року комісією сільської ради зафіксовано та підтверджено факт від’єднання квартири від стояка мешканцями квартир №3 та №7. Внаслідок цього відповідачами були створені для нього та його сім’ї недопустимі умови проживання, що суттєво порушили звичайний спосіб життя його родини та спричинили незручності з якими було важко жити та нормально існувати. Лише через 21 день внаслідок неодноразового розгляду його скарг різними комісіями, 26.05.2016 року водопостачання та водовідведення до квартири було відновлено. Його звернення до правоохоронних органів з приводу самоуправних дій відповідачів залишились без реагування. Тому, відчувши безкарність, діючи умисно, з мотивів неприязні та дискримінації за ознакою територіального походження, відповідачі повторно 07 жовтня 2016 року здійснили від’єднання орендованої ним квартири від водопостачання, яке не відновлене до цього часу. Крім того, що відповідачі відмовились самостійно поновити порушене право, то ще і усіма способами перешкоджають йому у можливості відновити водопостачання та водовідведення самостійно.

Внаслідок повторного порушення його прав на забезпечення нормальних і безпечних у плані санітарного благополуччя умов проживання, він разом з сім’єю перенесли черговий стрес. Його психологічний стан був критичним, він переніс серцевий напад, погіршився стан його здоров’я. Життя його та родини перетворилося на постійне відчуття приниження, образи, злості, роздратування, безпорадності, адже усі члени сім’ї були позбавлені можливості нормально харчуватись, помитись, справити фізіологічні потреби, тощо. За ступенем тяжкості заподіяну моральну шкоду відносить до особливо тяжкої, так як окремі порушення особистого життя і здоров’я не зможуть бути виправлені протягом тривалого часу. Вважає, що для того аби згладити негативний ефект, страждання та переживання, які ним були перенесені і переносяться до цього часу внаслідок порушення його немайнових прав, з відповідачів слід стягнути заподіяну моральну шкоду яку оцінює у розмірі 100000 грн.

ОСОБА_3 подав суду зустрічний позов у якому поставив питання про покладення обов‘язку відшкодувати йому заподіяну майнову та моральну шкоди за рахунок ОСОБА_1 та ОСОБА_8, як орендаря та власника квартири, у зв‘язку із невиконання ними обов‘язку належного утримання мережі водопостачання, внаслідок чого зазнала пошкодження його квартира.

Зазначив, що є власником квартири №3 на першому поверсі будинку №21 по вул. Степаняка в с. Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.07.2003 року. Поверхом вище розташована квартира №6, власником якої є ОСОБА_8 З листопада 2016 року дану квартиру орендує ОСОБА_1 із сім’єю.

У грудні 2015 року через порушення правил експлуатації системи водопостачання жильцями квартири №6 протягом тривалого часу заливалась його квартира. Даний факт засвідчено актом від 23 січня 2016 року. Також висновком експертного дослідження від 28 вересня 2016 року встановлено, що внаслідок іржавіння та невчасної заміни крану холодної води, що розташований на магістралі холодної води, що розміщений на площі квартири №6, сталося затоплення квартир №3 та №4. ОСОБА_1, як квартиронаймач, та ОСОБА_8, як власник квартири №6, є суб’єктами відповідальності за спричинені йому збитки. Від добровільного усунення спричинених йому майнових збитків внаслідок затоплення вказані особи відмовляються. Вартість майнової шкоди, що полягає у необхідності відновлення попереднього стану квартири, який був до її затоплення в грудні 2015 року оцінює у обсязі спричинених збитків в сумі 54000 гривень. Також йому заподіяна моральна шкода. Через протиправні дії/бездіяльність ОСОБА_1 та ОСОБА_8 він втратив комфорт та елементарні санітарні умови для проживання на тривалий відрізок часу, пережив стрес через понесені збитки та втрати майна, що призвело до моральних страждань. Вказані обставини вимагають від нього додаткових зусиль для організації його життя, відновлення самопочуття. Саме тому вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 в солідарному порядку 10000 гривен.

В ході судового розгляду ОСОБА_3 подав суду заяву у якій від заявлених вимог до ОСОБА_1 відмовився, а заподіяну майнову та моральну шкоду вважав за необхідне стягнути з ОСОБА_8

Заявлені вимоги за первинним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_3 не визнав. Зазначив, що твердження ОСОБА_1 про те, що 06 травня 2016 року та 07 жовтня 2016 року він вчиняв будь-які умисні дії по відключенню квартири №6, яку орендує ОСОБА_1, від мережі водопостачання та водовідведення не відповідають дійсності. Заявлений позов ОСОБА_1 вважає наслідком неприязних стосунків, які склалися із жильцями будинку №21 по вул. Степаняка в с. Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківської області. Безпосередньо між ним та ОСОБА_1 виникла конфліктна ситуація через те, що з вини останнього та власниці квартири №6 сталося затоплення його квартири через порушення правил експлуатації системи водопостачання. Зі свого боку жодних умисних дій по відключенню квартири у якій проживає ОСОБА_1 від мережі водопостачання та водовідведення ніколи не вчиняв. Пояснив, що до квартир №6, №7 та №4, а також його квартири №3 задовго до виникнення даного конфлікту зі згоди усіх жильців була змінена схема підведення водопостачання та водовідведення. Зокрема за проектом комунікації проходили від вузла розташованого в загальному приміщенні багатоквартирного будинку через підвальне приміщення до шахти між квартирами №3, №6, №7 та №4, до якої всі квартири мали та мають доступ. Однак, у зв’язку з тим, що вказана мережа стала аварійною, її ремонт потребував значного часу та зусиль, то він, з метою забезпечення елементарних умов життя власників квартир, погодився провести мережу водопостачання та водовідведення іншим шляхом, зокрема через його квартиру до тієї ж шахти. При цьому старі трубопроводи і мережі водопостачання та водовідведення надалі залишилися в тій самій шахті в міжквартирному просторі. У грудні 2015 року він, повернувшись додому після тривалої відсутності, виявив факт підтоплення своєї квартири. Було зрозуміло, що вода до його квартири просочується з квартир, що розташовані над його, тобто квартири №7, власницею якої є ОСОБА_4 та квартири №6 яку орендує ОСОБА_1 ОСОБА_4 визнала наявність проблеми та погодилась вжити заходів до усунення причин підтоплення, а ОСОБА_1 відмовився вчиняти будь-які дії з метою усунення причин протікання, зіславшись на те, що не є власником, а також мотивуючи тим, що у квартирі зроблений ремонт. Таким чином ОСОБА_1 ухилився від участі у заміні спільної мережі (своїми коштами та зусиллями). Вказану заміну провели власники інших квартир, в ході якої особисто придбали собі нові труби та інші елементи з метою підведення до своїх квартир нових мереж. Він особисто у проведенні вказаних робіт участі не брав, оскільки знову виїхав за межі України, лише залишив для ОСОБА_4 ключі від власної квартири, аби забезпечити мешканцям будинку доступ до мережі зі своєї кватири. У задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити.

ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що дійсно в грудні 2015 року ОСОБА_3 поставив вимогу до неї та ОСОБА_1 ліквідувати підтікання каналізаційної труби, яке дійсно мало місце у її квартирі. Однак оскільки заміни потребував трійник, вона повідомила ОСОБА_1 про необхідність спільного вирішення проблеми. ОСОБА_1 відмовився, зіславшись на те, що не є власником житла, у квартирі, яку він винаймає жодних підтікань немає, зроблено ремонт, а тому він без згоди власників не буде проводити жодні роботи. Власниця квартири у телефонному режимі відмовилась брати участь у проведенні ремонтних робіт. Тому вона разом ОСОБА_3 за власні кошти у травні 2016 року провела заміну частини каналізаційного стояка та замінила трійник, змінивши його на рівні другого поверху виводом лише для своєї кватири. Через деякий час ОСОБА_1, розбивши стіну у власному санвузлі, таки підключився до каналізації. Згодом, в жовтні 2016 року, коли на крані холодної води у шахті було виявлено тріщину, вона знову самостійно, уже не звертаючись до ОСОБА_1, здійснила роботи по заміні стояка водопостачання. Зокрема, маючи ключі від квартири ОСОБА_3, на рівні 1-го поверху у шахті, за допомогою сантехніка відключила воду на центральному стояку, а також врізала окрему трубу, якою провела воду до своєї квартири. Дозволу підключитись до влаштованої нею труби ОСОБА_1 не дає і не дасть, оскільки перебуває з ним у неприязних стосунках, а також через те, що усі витрати, близько 2 тис.грн. по заміні комунікацій понесла самостійно.

ОСОБА_7 в суді заявлений позов не визнав. Вказав, що за фахом є сантехніком і неодноразово здійснював роботи по заміні а ремонту комунікацій у багатоквартирних будинках у с.Дзвиняч. У будинку №21 попередньо, приблизно 10 років назад на замовлення усіх мешканців замінив старі труби, якими була підведена холодна вода на пластикові. При цьому було змінено схему підключення і зі згоди власника квартири на 1-му поверсі ОСОБА_3 холодна вода була проведена через його квартиру. В травні 2016 року на замовлення ОСОБА_4 та ОСОБА_3, до яких приєдналась власник квартири №4 Мазурик, провів заміну частини каналізаційної труби та трійника, а у жовтні 2016 року також влаштував інший підвід води до квартири ОСОБА_4 Вважає, що не може бути відповідачем, оскільки виконував лише роботи по найму на замовлення власників житла. Про наявність конфлікту між сторонами знав від жильців.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, експерта, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них. Власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.Власники квартир багатоквартирних будинків, житлових приміщень у гуртожитках можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відповідно до закону.

Судом встановлено, що ОСББ для спільного управління житловим будинком власниками приватизованих квартир будинку №21 по вул.Степаняка в с.Дзвиняч не створено. З будь-яким господарюючим суб’єктом, як то ЖЕО чи іншим надавачем послуг, договір власниками приміщення не укладався.

Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Порядок забезпечення нормального функціонування житлових будинків та прибудинкових територій, проведення єдиної технічної політики у житловій сфері, що забезпечує виконання вимог чинних нормативів утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкції жилих будинків та прибудинкових територій, контроль за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів визначено Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року.

Відповідно до вказаного Порядку визначено такі поняття, як ремонт, реконструкція, капітальний ремонт, перепланування та переобладнання. Усі вказані поняття об’єднані ціллю відновлення, поліпшення та улаштування експлуатаційних показників та характеристик будинку. Згідно п.1.4.1 - 1.4.6 переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень дозволяється роботи після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ОСОБА_5 народних депутатів відповідно до законодавства. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається. Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та крім іншого - згоду власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності. Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Відповідно до п. 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи №022/БТ-17 від 18.08.2017 року з доповненнями від 22.12.2017 року, при будівництві двоповерхового багатоквартирного будинку №21 по вул.Степаняка в с.Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківської області, спроектовано та виконано централізовані системи водопостачання та водовідведення будинку, що відповідало вимогам ДБНВ.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», а також іншим нормативним актам. Станом на даний час у централізовані системи водопостачання та водовідведення будинку без відповідного проекту та дозволу внесені конструктивні зміни. Зокрема облаштовано іншу систему водопостачання від іншого центрального розподільчого колодязя, яка прокладена через приміщення квартири №3.

З пояснень сторін та свідків, а також з висновку експерта встановлено, що близько 10 років назад власниками житлових приміщень у будинку №21 було змінено схему підключення холодної води до квартир № 3, 4, 6, 7 взамін існуючої магістралі, яка проходила через підвальне приміщення під квартирами №2 та №3.

Допитана як свідок ОСОБА_9 – власник квартири №8 пояснила, що ОСОБА_3 після пожежі у квартирі засипав підвальне приміщення під власною ванною, а тому для зменшення затрат за пропозицією ОСОБА_3 було влаштовано новий підвід до шахти попід підлогою та по стіні через його квартиру.

Жодної проектної документації на вказані роботи, як і дозволу на виконання таких робіт від органу місцевого самоврядування власники житлових приміщень не отримували.

В ході проведення робіт по заміні елементів каналізаційних комунікацій у травні 2016 року на замовлення ОСОБА_4 було самовільно відключено від системи водопостачання та водовідведення квартиру №6. Зокрема каналізаційний вихід з квартири №6 було залито будівельною піною. Вказану обставину підтвердив у судовому засіданні начальник управління інфраструктури і будівництва Богородчанської РДА ОСОБА_10, який виїжджав на розгляд скарг ОСОБА_1

В жовтні 2016 року на замовлення ОСОБА_4 ОСОБА_7 були проведені роботи по влаштуванню нового стояка холодної води, який підведено лише до квартири №7, при цьому попередній стояк від магістралі холодної води від’єднаний на рівні квартири №3.

Факт вчинення дій по відключенню квартири №6 від водопостачання визнаний в судовому засіданні самою ОСОБА_4 та підтверджений поясненнями свідків, в тому числі сільським головою ОСОБА_11, який пояснив, що саме після його втручання та вмовляння ОСОБА_4 у травні 2016 року погодилась підключити квартиру №6 до системи водопостачання, яку вона ремонтувала. Дільничний офіцер ОСОБА_12 пояснив, що виїжджав на місце конфлікту та спілкувався з ОСОБА_4, яка чітко вказувала, що саме вона відключила ОСОБА_1 від води. Також вказана обставина підтверджується актами комісії від 12.05.2016 року та від 12.10.2016 року, які є у матеріалах справи.

Внаслідок протиправних (неправомірних) дій ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 протягом тривалого часу, а саме з 7 жовтня 2017 року по даний час та в травні 2016 року протягом 21 дня був позбавлений нормальних і безпечних у плані санітарного благополуччя умов проживання. Якість життя його та його родини значно погіршилась. А тому відповідно до ч. 2. п.2 ст. 23, ч.1 ст. 1167 ЦК України є підстави визнати за позивачем право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення його прав. Виходячи з характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань описаних ним у заявленому позові, позбавлення можливості реалізувати найнеобхідніші життєві потреби, а також з урахуванням ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди та обставин справи, суд вважає, що адекватним грошовим відшкодуванням буде стягнення з ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 10000 грн.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Оскільки ОСОБА_1 заявлено також вимогу про відновлення водопостачання до квартири АДРЕСА_2, то вказана вимога підлягає задоволенню. При цьому суд вважає, що обов’язок по відновленню порушеного право крім ОСОБА_4, яка безпосередньо вчинила дії по від’єднанню позивача від водопостачання, слід покласти також на ОСОБА_3, оскільки саме з квартири ОСОБА_3 внаслідок самовільної зміни схеми водопостачання є єдиний доступ до існуючої магістралі холодної води.

Вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_7 суд відхиляє, оскільки він у даному спорі між співвласниками житла діяв лише як виконавець конкретних робіт на замовлення співвласників житла.

Вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_8 за зустрічним позовом суд вважає такими, що не доведені належними і допустимими доказами. Зокрема твердження ОСОБА_3 про те, що затікання та пошкодження його квартири виникли внаслідок невиконання власником квартири №6 обов‘язку належного утримання мережі водопостачання спростовується висновком судової будівельно-технічної експертизи. Так експертом констатовано, що пошкодження, які є в квартирі №3 не перебувають у причинно-наслідковому зв’язку із життєдіяльністю мешканців квартири №6. Ймовірність пошкодження- перезволоження (часткове залиття) могло відбутись при аварійній ситуації з водопостачанням в квартирі №7.

Крім того, ОСОБА_3 суду не подано жодних доказів на підтвердження характеру пошкоджень та вартості відновних робіт, а можливість проведення експертного дослідження з цього приводу стороною не забезпечена.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинити дії по відновленню магістралі підведення холодної до квартири АДРЕСА_3, що в с.Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківської області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 10000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 4200 грн. понесених витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_8 про стягнення 54000 грн. спричиненої майнової та 10000 грн. моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами у апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Битківський Л.М.

Повне рішення складено 21.04.2018 року.