Постанова № 73710272, 19.04.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/1475/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 квітня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

головуючої : Готра Т.Ю.,

суддів : Бисаги Т.Ю., Собослоя Г.Г.,

при секретарі : Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 травня 2017 року (головуючий суддя Куцкір Ю.Ю.) в справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, 3-ї особи Агроторгове підприємство радгосп-завод «Мукачівський» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди за незаконне звільнення,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував тим, що на підставі наказу Міністра аграрної політики та продовольства України М.В. Присяжнюка від 16.07.2012 року №137-п «Про призначення ОСОБА_1» працював на посаді виконуючого обов'язки директора Агроторгового підприємства радгоспу-заводу «Мукачівський», з якої був звільнений наказом директора Департаменту правової та законопроектної роботи А.Пивоваровим від 09 березня 2017 року №68-к за п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України. Цим же наказом виконуючим обов'язки директора агропромислового підприємства радгосп-завод «Мукачівський», до призначення керівника в установленому порядку на строк, що не перевищує два місяці, було призначено Бадзелюка П.П. Підставою прийняття цього наказу зазначено заяву Бадзелюка П.П., службову записку директора Департаменту з управління державною власністю І.Кучеренка від 01.03.2017 року №27-5/72.

Позивач ОСОБА_1 вважає своє звільнення незаконним, а наказ відповідача від 09 березня 2017 року №68-п «Про призначення виконуючим обов'язки директора Бадзелюка П.П.» таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до Статуту Агроторгового підприємства радгоспу-заводу «Мукачівський», зазначене підприємство засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики України (далі - Орган управління майном). Згідно п.п.6.1 та 6.2 Статуту, управління підприємством здійснює його керівник. Наймання керівника здійснюється Органом управління майном шляхом укладання з ним контракту. Трудові відносини між позивачем та Органом управління виникли і продовжували існувати невизначений строк на підставі наказу Міністра від 16.07.2012 року №137-п «Про призначення ОСОБА_1.». Контракт між ним та Органом управління не укладався.

Згідно п.1 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою КМУ від 25.11.2015 року №1119, Мінагрополітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. На підставі п.п. 9 і 10 Положення, Мінагрополітики очолює Міністр. Згідно п.10-1 цього Положення Державний секретар Мінагрополітики призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики. А тому позивач вважає, що саме до виключної компетенції Державного секретаря Мінагрополітики віднесено питання призначення та звільнення керівників підприємств, що належать до сфери управління Мінагрополітики, а також підписання наказів від імені Міністерства. Такі повноваження не належать до компетенції жодного керівника структурного підрозділу Мінагрополітики, у тому числі - директора Департаменту правової та законопроектної роботи А.Пивоварова, що виключає законність наказу відповідача від 09 березня 2017 року №68-п «Про призначення виконуючим обов'язки директора «Бадзелюка П.П.».

Окрім цього, позивач вказував на відсутність згоди профспілкового органу на його звільнення, а також і на те, що оскільки трудовий договір із ним був укладений на невизначений строк, тому такий повинен був припинятися виключно у відповідності до положень статей 38, 40, 41 КЗпП України, а не за п.2 ч.1 ст.36 цього Кодексу. Також відповідач в порушення вимог ст.116 КЗпП України не провів із ним повного розрахунку в день звільнення. У зв'язку з порушенням його законних прав на працю, спричинення внаслідок незаконного звільнення психологічних та моральних страждань, приниження його гідності, йому було завдано моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.

Посилаючись на наведене, позивач просив визнати таким, що не відповідає чинному законодавству України та скасувати наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09 березня 2017 року №68-п «Про призначення виконуючим обов'язки директора Бадзелюка П.П.», підписаний директором Департаменту правової та законопроектної роботи А. Пивоваровим. Поновити його - ОСОБА_1 на посаді виконувача обов'язків директора Агроторгового підприємства радгосп-заводу «Мукачівський». Стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України на його - ОСОБА_1 користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, компенсацію за заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 31 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано таким, що не відповідає чинному законодавству України та скасовано наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09 березня 2017 року №68-п «Про призначення виконуючим обов'язки директора Бадзелюка П.П.», підписаний директором Департаменту правової та законопроектної роботи А.Пивоваровим.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді виконувача обов'язків директора Агроторгового підприємства радгосп-заводу «Мукачівський».

Стягнуто з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 8 800 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

В решті позовних вимог відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

В апеляційній скарзі Міністерство аграрної політики та продовольства України просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у позові. Вказує на те, що звільнення позивача з роботи відбулося у відповідності до вимог трудового законодавства, а тому підстав для поновлення позивача на роботі немає.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_6, які апеляційну скаргу підтримали, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивача з роботи відповідачем було проведено з порушенням вимог трудового законодавства, внаслідок чого йому було завдано моральної шкоди, а тому дійшов висновку про задоволення позову.

Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може за таких обставин.

Судом встановлено, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 липня 2012 року №137-п призначено ОСОБА_1 виконуючим обов'язки директора Агроторгового підприємства радгосп-заводу Мукачівський.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09 березня 2017 року №68-п «Про призначення виконуючим обов'язки директора Бадзелюка П.П.», підписаного директором Департаменту правової та законопроектної роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України А.Пивоваровим, призначено Бадзелюка П.П. виконуючим обов'язки директора агроторгового підприємства радгосп-завод «Мукачівський», до призначення керівника в установленому порядку на строк, що не перевищує два місяці. Цим же наказом звільнено ОСОБА_1 з посади виконуючого обов'язки директора агроторгового підприємства радгосп-завод «Мукачівський», у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору, згідно з п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України.

Підставою видачі зазначеного наказу стала заява Бадзелюка П.П., службова записка директора Департаменту з управління державною власністю І.Кучеренка від 01 березня 2017 року №27-5/72 (а.с.6).

Визнаючи незаконним зазначений наказ, суд першої інстанції виходив із того, що компетенцією на підписання наказів з особового складу директор Департаменту правової та законопроектної роботи А.Пивоваров не наділений, а тому підписаний ним наказ Міністерства від 09.03.2017 року №68-п є незаконним.

Проте, зазначеного висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального права та неповним дослідженням обставин справи за таких обставин.

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою КМУ від 25.11.2015 року №1119, Міністерство аграрної політики України (Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. На підставі п.п.9 і10 Положення, Мінагрополітики очолює Міністр. Згідно п.10-1 цього Положення, Державний секретар Мінагрополітики призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики.

Як слідує з матеріалів справи, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.12.2016 року №549-к «Про покладання виконання обов'язків Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України» виконання обов'язків Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України з 01.01.2017 року до призначення в установленому порядку Державного секретаря Міністерства, покладено на директора Департаменту правової та законопроектної роботи Пивоварова А.А. (а.с.139). А тому на підставі зазначеного наказу Пивоваров А.А. з 01.01.2017 року виконував обов'язки Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України, діяв виключно в межах своєї компетенції і був наділений усіма необхідними повноваженнями для підписання наказів з особового складу, в тому числі і спірного наказу від 09 березня 2017 року за №68-п «Про призначення виконуючим обов'язки директора Бадзелюка П.П.», яким було звільнено ОСОБА_1

Окрім цього, з нормативного тлумачення п.2 ст.36 та ст.23 КЗпП України слідує, що при укладенні трудового договору на визначений строк, цей строк встановлюється за погодженням сторін і може визначатися як конкретним терміном, так і часом настання певної події, а договір на невизначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не можуть бути встановлені з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Особливістю строкового трудового договору, у тому числі контракту, є встановлення сторонами моменту його припинення заздалегідь, а тому даючи згоду на його укладення, працівник за власним бажанням погоджується припинити дію зазначеного договору в конкретно обумовлений час. Закінчення строку є юридичним фактом, із настанням якого учасники трудових відносин мають право припинити їх без пояснення будь-яких причин цього кроку.

А тому, припинення трудового договору після закінчення строку на який його було укладено, в разі не продовження строку його укладення за угодою сторін, здійснюється органом управління майном в односторонньому порядку і не потребує додаткового погодження.

Враховуючи, що з ОСОБА_1 було укладено строковий трудовий договір без зазначення конкретної дати звільнення та без укладення контракту, але в розумінні, що його перебування на посаді «виконуючого обов'язки директора» є тимчасовим, а саме до призначення директора за конкурсним відбором, який буде проведено у відповідності до законодавства України, в якому позивач участі не брав, так як згідно витягу з протоколу №1 від 06.09.2016 року засідання комісії з проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, ОСОБА_1 був не допущений до участі в конкурсному відборі на посаду директора Агроторгового підприємства радгосп-завод «Мукачівський», оскільки ним був пропущений строк для подачі пакету документів (а.с.59-64), тому колегія суддів вважає, що звільнення позивача із зазначеної посади було проведено у відповідності до вимог трудового законодавства.

Разом з цим колегія суддів констатує, що прийняття на роботу і звільнення з роботи є виключним правом власника.

Стосовно відсутності згоди профспілкового органу на звільнення позивача з посади виконуючого обов'язки директора агроторгового підприємства радгосп-завод «Мукачівський», у зв»язку із закінченням строку дії трудового договору, згідно з п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України, то згідно положень ст.43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди профспілкового органу допускається у випадках, зокрема, керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об»єднаннями громадян.

Також матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України щодо не проведення з позивачем повного розрахунку в день його звільнення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з ухваленням по справі нового судового рішення, яким у позові ОСОБА_1 слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України - задовольнити.

Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 травня 2017 року - скасувати.

У позові ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, 3-ї особи Агроторгове підприємство радгосп-завод «Мукачівський» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди за незаконне звільнення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 2 травня 2018 року.

Головуюча :

Судді :