Рішення № 73709874, 20.04.2018, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/607/17

Провадження по справі 2/305/61/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2018 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

судді - Тулик І.І.

за участі секретаря судового засідання – Шемота М.І.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідачів - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: відділ реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна об"єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на майно та скасування державної реєстрації на нерухоме майно

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: відділ реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна об"єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на майно та скасування державної реєстрації на нерухоме майно, посилаючись на те, що він, ОСОБА_1 у період з 2003 по 2015 року проживав у фактичному шлюбі із громадянкою ОСОБА_3. на протязі 11 років вони проживали однією сім"єю у житловому будинку №267, що розташований в с. Розтоки Рахівського району Закарпатської області. Після чого переїхали в с. Кваси, де ще 2 роки прожили разом, вели спільне господарство і мали спільний бюджет, рахували себе однією сім"єю, але державної реєстрації шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану із-за певних суб"єктивно -об"єктивних причин не провели. Від проживання однією сім"єю дітей в них не народилося, однак вони проживали як чоловік та жінка, дотримуючись принципів сімейного проживання осіб, передбачених СК України. Як чоловік і жінка не перебували у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, які притаманні подружжю. За весь час проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу з громадянкою ОСОБА_3, він, як чоловік, на якого покладено обо"язок забезпечувати сім"ю постійно знаходився на сезонних роботах за межами України у Чеській Республіці. Всі зароблені ним кошти вкладав у будівництво житлового будинку. Тоді як відповідачка ніде не працювала, коштів не заробляла. За період перебування у фактичних шлюбних відносинах, йому було надано дозвіл на розробку технічної документації щодо посвідчення права власності на земельну ділянку, що розташована на території с. Кваси в ур. Васкул для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель орієнтованою площею 0,06 га, на якій побудовано житловий будинок. Однак, незважаючи на дані обставини, відповідачка з незрозумілих йому причин виготовила всю технічну документацію на житловий будинок №858 в с. Кваси Рахівського району Закарпатської області на своє ім"я. У зв"язку з наведеним просив встановити факт його проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, мешканкою с. Розтоки, 267 Рахівського району Закарпатської області в період з 2003 року по 2015 рік, визнати нерухоме майно на житловий будинок №858 в с. Кваси Рахівського району Закарпатської області об"єктом спільної сумісної власності подружжя, визнавши за ним, ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину нерухомого майна, житлового будинку №858, розташованого в с.Кваси Рахівського району Закарпатської області, що являється спільною сумісною власністю подружжя, скасувати відомості внесені в державний реєстр речових прав на нерухоме майно, житловий будинок №858 в с. Кваси Рахівського району Закарпатської області, загальна площа 239,75 кв.м., номер запису про право власності 12934797, в якому одноосібним власником будинку вказана ОСОБА_3 та стягнути з відповідачки в його користь судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позові, при цьому уточнив щодо дати спільного проживання з відповідачкою ОСОБА_3, зокрема просить встановити факт його проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 в період з 2003 року по 30 травня 2016 року, оскільки ще оплатив за випускний сина відповідачки і був присутній на його випускному балі. Відповідачка присутньою на цьому заході не була, була за кордоном на роботі. Крім того допомагав сину відповідачки з- всупної команією, довозив його автомобілем до Івано-Франківська. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, ОСОБА_3, ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що його довірителька ніколи не проживала однією сім"єю із позивачем, вона його просто знала як знайомого. Між ними ніколи не було сімейних відносин, жодного спільного господарства вони не вели, жодних спільних прав та обов"язків в них не було. Жодних спільних коштів в них не було, а тим паче є безглуздим твердження ОСОБА_1 щодо надання їй грошей та його твердження щодо його участі в будівництві будинку. Будівництво будинку ОСОБА_3 здійснювала за особисті кошти та без будь-якої допомоги позивача. Більше ніж 4 роки вони взагалі не спілкуються навіть, як знайомі. У зв"язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи , відділу реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області в судове засідання не з"явився. Начальник відділу ОСОБА_4 надіслала суду заяву, в якій просить розглянути справу без представника відділу, в задоволенні позову не заперечує.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Разом з тим, згідно із ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.

Тобто при застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_5 України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз"яснено, що під час застосування ст. 74 СК України, що регулюєподіл майна осіб, які проживають у фактичних шлюбнихвідносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталеві відносини, що притаманні подружжю.

Тобто положеннями вказаних норм передбачено, що для визначення та встановлення, що майно є спільною сумісною власністю подружжя необхідні умови - проживання однією сім`єю, спільне проживання, яке пов'язано спільним побутом, із взаємними правами та обов'язками, що і є ознаками сім`ї.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2003 року, не перебуваючи в іншому шлюбі почали проживати однією сімєю, вести спільне господарство, мати спільний сімейний бюджет, разом приймали участь в утриманні та вихованні сина відповідачки, і проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу до 30 травня 2016 року.

Зазначений факт в судовому засіданні підтверджений дослідженими в судовому засіданні доказами.

Хоча, представник відповідача в судовому засіданні заперечував факт проживання однією сім"єю з позивачем, та вказував тільки про знайомство одне з одним.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6, пояснив, що йому достовірно відомі обставини з приводу того, що близько 10 років ОСОБА_3 і Калинюк проживали разом однією сім"єю і переїхали з с. Розтоки проивати в с. Кваси у будинок, який побудували разом. ОСОБА_1 весь час їздив на сезонні роботи до Росії та Чехії.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 їздив постійно на заробітки. Проживали разом із ОСОБА_3, будували хату в Квасах, а потім переїхали туди і проживати.

Свідок ОСОБА_8, в судовому засіданні також підтвердила факт проживання позивача з відповідачкою однією сім'єю з 2003 року приблизно на протязі 13 років.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що Калинюк і ОСОБА_3 проживали разом однією сім"єю. ОСОБА_1 будував будинок, наймав людей, на будівництво, з ними розраховувався. Він проживає по сусідству з позивачем.

Свідок ОСОБА_10 пояснив в судовому засіданні, що Калинюк і ОСОБА_3 проживали разом, будували будинок в с. Кваси. Він сам в них працював, штукатурив у будинку, а Калинюк з ним розраховувався за роботу.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердив, що Калинюк і ОСОБА_3 спільно проживали як чоловік і жінка, та разом будували будинок в с. Кваси.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були співмешканцями. ОСОБА_3 будувала будинок, для його будівництва позичала кошти, брала кредит, працювала в кафе на автовокзалі.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні ствердила, що Калинюк і ОСОБА_3 були у громадянському шлюбі, без реєстрації.

Крім показів свідків факт проживання позивача з відповідачем однією як чоловіка і дружини в судовому засіданні підтверджений довідкою виконкому Квасівської сільської ради Рахівського району Закарпатської області №544 від 11.04.2017 року.

Таким чином докази на які посилається позивач, щодо підтвердження факту проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період часу з 2003 року до 30 травня 2016 року знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і суд вважає їх достатніми для прийняття рішення щодо факту проживання однією сім'єю позивача і відповідача без реєстрації шлюбу в період з 2003 року по грудень 30 травня 2016 року.

Твердження відповідача щодо наявності між сторонами лише добрих дружніх відносин, а не сімейних, суд сприймає критично, оскільки з досліджених в судовому засіданні доказів, між сторонами встановлені усталені відносини, що притаманні виключно подружжю, а не дружнім відносинам.

Таким чином, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази на які посилалися сторони, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку щодо задоволення позову в цій частині, а саме встановлення факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 однією сім"єю без реєстрації шлюбу в період з 2003 року по 30 травня 2016 року.

Разом з цим, судом встановлено, що в період спільного проживання, в результаті спільної праці, за спільні кошти ними було збудовано майно - житловий будинок загальною площею 239,75 кв.м., який знаходиться за адресою: с. Кваси, 858 Рахівського району Закарпатської області, що підтверджено відповідними доказами наявними в матеріалах справи.

Зокрема, це стверджено тим, що рішенням Квасівської сільської ради Рахівського району 24 сесії 5 скликання №547 від 12 листопада 2009 року, позивачу, ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації щодо посвідчення права власності на земельну ділянку, що розташована на території с. Кваси в ур.Васкул, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель орієнтовною площею 0,06 га.

Як встановлено в судовому засіданні на вказаній земельній ділянці сторонами збудовано житловий будинок №858.

Також про даний факт свідчать численні накладні (рахунки) на купівлю позивачем будівельних матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до роз'яснень, що надані судам у п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», розглядаючи позови, пов'язані з правом спільної власності, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на час придбання вказаного вище майна сторони проживали однією сім'єю, мали спільний бюджет, вели спільне господарство.

Придбання майна підтверджено відповідними доказами, які суд вважає достатніми і достовірними.

Тому враховуючи проживання сторін однією сім"єю в зазначений період і придбання в цей період зазначеного у позові майна, суд вважає, що є всі підстави для визнання цього майна спільним майном сторін, які проживали однією сім"єю, при цьому в будь-якому іншому шлюбі зареєстровані не були.

На противагу цьому, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна №51679347, житловий будинок №858 в с.Кваси Рахівського району Закарпатської області, збудований сторонами в період перебування у фактичних шлюбних відносинах, зареєстрований, в цілій частині, на ім"я ОСОБА_3, що суперечить встановленим обставинам, при яких, вказаний будинок являється спільною сумісною власністю сторін, як подружжя, а тому не може бути зареєстрованим як право власності в цілій частині за одним із них. У зв"язку з чим вимога позивача про скасування відомостей внесених в державний реєстр речових прав на нерухоме майно, житловий будинок №858 в с. Кваси Рахівського району Закарпатської області, номер запису про право власності 12934797, підлягає до задоволення.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК україни, з урахуванням задоволення позову, з відповідача в користь позивача слід стягнути судові витрати, що складаються з 1280 гривень судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 263, 265, ст.268, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім"єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 2003 року по 30 травня 2016 року.

Визнати житловий будинок №858 в с. Кваси Рахівського району Закарпатської області об"єктом спільної сумісної власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцем с. Кваси,742 Рахівського району Закарпатської області право власності на 1/2 частину житлового будинку №858, розташованого в с. Кваси Рахівського району Закарпатської області.

Скасувати відомості, внесені в державний реєстр речових прав на нерухоме майно-житловий будинок №858 в с. Кваси Рахівського району Закарпатської області, загальною площею 239,75 кв.м., номер запису про право власності 12934797, в якому одноосібним (1/1 частині) власником будинку вказана ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судовий збір в сумі 1280 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: Тулик І.І.