Постанова № 73709343, 02.05.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/5122/17 Номер провадження 22-ц/775/758/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 травня 2018 року

Єдиний унікальний номер 235/5122/17

Номер провадження 22-ц/775/758/2018

Категорія 53

Апеляційний суд Донецької області в складі колегії:

судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никофоряка Л.П., Новікової Г.В.

секретаря Глушка С.Г.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представник позивача - ОСОБА_3

відповідач - публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське»,

представник відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позо-вом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Шахтоуправ-ління «Покровське» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 березня 2018 року, резолютивну частину якого ухвалено суддею Хмельовою С.М. в м. Покровську в приміщені Красноармійського міськрайонного суду Донецької області 2 березня 2018 року об 11 годині 34 хвилини, повний текст якого складено 12 березня 2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_2 з позовною заявою до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на попередньому місці роботи, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він працював у відповідача по справі у ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" у якості гірничого диспетчера.

7 вересня 2017 року позивачу було вручено наказ № 1667 від 06.09.2017 року про його звільнення з посади гірничого диспетчера (табельний номер 9578) відповідно до п. З ст. 40 КЗпП України.

Проте з вказаним наказом погодитись не можна з наступних підстав.

Адже з наказу про звільнення не ясно, і в ньому не вказано, в чому саме полягає по-рушення п. 4.17, 4.23 та 4.24 Посадової інструкції гірничого диспетчера, а також пп. 1, 3 Правил внутрішнього розпорядку.

Щодо систематичного невиконання без поважних причин своїх обов'язків позивач зазначив, що з наказу не ясно, що саме за дисциплінарні стягнення були накладені на ньо-го в період з вересня по грудень 2016 року - 3 дисциплінарних стягнення, та за період з січня по серпень 2017 року - 6 дисциплінарних стягнень.

В наказі не вказано, за що позивача притягували до дисциплінарних стягнень за вка-зані періоди - за те, що він запізнився на роботу, за те, що він не виконував якісь пункти посадової інструкції та інше.

Позивач просив суд визнати незаконним наказ від 06.09.2017 року № 1167ок про звільнення, поновити його на попередньому місці роботи, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 березня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

При ухваленні рішення суд виходив з того, що з матеріалів справи, пояснень сторін, показань свідків вбачається, що ОСОБА_2 допускав в своїй роботі порушення Пра-вил внутрішнього трудового розпорядку, посадової інструкції, за що його неодноразово протягом року було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та як наслідок, звіль-нено згідно п. 3 ч. 1 статті 40 КЗпП України. Натомість позивачем не було надано до суду жодного доказу, який би спростовував показання свідків з боку відповідача та документи, надані стороною відповідача.

На вказане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 березня 2018 року скасу-вати і ухвалити нове, яким задовльнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що наказ про його звільнення не відповідає вимогам п. 3 ст. 40 КЗпП України, бо не вказує, що саме порушив позивач при виконанні ним своїх посадових обов'язків. А саме не зазначено:

- кому він мав би повідомити з керівництва про вихід з строю обладнання;

- що саме таке є - вихід з строю обладнання (вихід з строю насосу), що це за строй, і куди з нього вийшло обладнання. Яким чином вихід з строю (когось - чи насосу, чи обла-днання) спричинило затоплення гірничого вироблення та зменшення перерізу цього виро-блення. З наказу взагалі не зрозуміло, саме яке вироблення було затоплено, саме на скіль-ки було зменшено переріз якої виробки;

- коли саме, у який час, якої доби стався цей вихід зі строю;

-саме коли, в який час, він мав би сповістити когось з керівництва про цей вихід.

Також позивач зазначив, що з наказу про звільнення не ясно, що саме за дисципліна-рні стягнення були накладені на позивача в період з вересня по грудень 2016 року - 3 дис-циплінарних стягнення, та за період з січня по серпень 2017 року - 6 дисциплінарних стяг-нень.

Крім того суд не прийняв до уваги посилання позивача на те, що в газеті в серпні 2017 року надрукована інформація про його нагородження за кращі трудові показники.

Позивач зазначає, що на шахті не створені умови, при яких він міг би довести, що він добросовісно виконав свої трудові обов'язки. Суд першої інстанції не прийняв до ува-ги твердження позивача про те, що саме він сповістив про аварію. Результатом цього спо-віщення було те, що слюсар ОСОБА_5 отримав запчастини для ремонту насосу. Звідки б інакше слюсар дізнався про цю аварію, адже ОСОБА_6, працівник техніки безпеки шахти, у судовому засіданні доповів, що про цю аварію він сповістив тільки позивача.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування зазначив, що апеляційна скарга ОСОБА_7 містить нові доводи не про незаконність рішення суду 1 інстанції, а про неза-конність його звільнення з роботи, що фактично є новими підставами позову.

Так, позивач посилається на те, що судом не враховано, що його було відзначено як добросовісного працівника в газеті «Моноліт». Проте дана газета є самостійною юридич-ною особою. Джерело інформації, за якою ОСОБА_2 визначено як добросовісного праців-ника, ПАТ «ШУ «Покровське» невідомо.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що заходи впливу були застосовані до по-зивача ще до закінчення його робочого часу.

Виходячи із системного аналізу трудових обов'язків ОСОБА_2, можна зробити ви-сновок, що при наявності умов та обставин, які утруднюють або перешкоджають норма-льному веденню робіт, гірничий диспетчер повинен прийняти заходи до негайного усу-нення цих обставин та умов та повинен негайно довести цю інформацію до відома керів-ництва.

Таким чином підприємство не повинно було 26.08.2017 року декілька годин чекати для того, щоб константувати факт допущеного ним порушення.

В якості доказу позивач надавав диспетчерський журнал. Проте в позові на цей жур-нал як на підставу свого позову він не посилався, скоріше за все навмисно, щоб відповідач не зміг своєчасно надати свої контрдокази та дослідити доказову силу та походження цього журналу. Так само відповідач не надав до суду графік роботи ОСОБА_2, адже останній не надав до суду свій так званий диспетчерський журнал.

Рішення про звільнення позивача було прийнято керівником підприємства не 26.08.2017 року, як вважає позивач, а 06.09.2017 року.

Відносно доводів апелянта про те, що він нібито сповістив відповідних керівників підприємства про вихід з ладу насосу, але ці керівники в своїх доповідних записках сказа-ли зворотнє, то це спростовується показаннями свідків.

Відносно доводів апелянта про те, що шахтою не дотримані вимоги ст. 140 КЗпП України, то з цього приводу відповідач зазначив, що сам гірничий диспетчер ОСОБА_2 за своїми посадовими обов'язками є частиною того організаційного механізму фік-сації будь-яких порушень, які можуть відбуватися на підприємстві.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відпо-відача, дослідивши ма¬теріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а оска¬ржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працював на ПАТ «ШУ «Покровське», а саме в період з 17.02.2014р. по 06.09.2017р. на посаді гірничого диспетчера зайнятого на підземних роботах 50 та більше відсотків робочого ча-су на рік.

06.09.2017 року звільнений згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невико-нання працівником без поважних причин своїх трудових обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення (а.с.5-9).

Наказ від 6 вересня 2017 року за № 1667ок «Про звільнення» (а.с.10). Згідно з даним наказом 26.08.2017 року начальником зміни з охорони праці ОСОБА_6 було ви-явлено, що на ПК 226-230 на 4 північному конвейерному штреці блоку 10 в результаті ви-ходу з ладу насосу відбулося затоплення гірничої виробки, в результаті чого було змен-шено перетин даної виробки, що потягло погіршення провітрювання та могло привести до загазування очисного вибою.

Зазначений випадок з урахуванням неможливості оперативного усунення причин затоплення гірничої виробки повинен був мати наслідком необхідність прийняття управлінських рішень з боку керівників виробничої та технічної служб, зокрема, направ-лених на зменшення навантаження на вибій, а також на своєчасну доставку запасних час-тин для ремонту насосу.

Про вихід з ладу насосу та підтоплення гірничої виробки начальником зміни з охо-рони праці ОСОБА_6 було по телефону повідомлено гірничому диспетчеру ОСОБА_2

Отримавши зазначену інформацію, гірничий диспетчер ОСОБА_2 нікого не повідомив про вихід із ладу обладнання та про підтоплення гірничої виробки, ніяк не зафіксував зазначену інформацію, чим порушив свої посадові обов'язки, передбачені в пунктах 4.17; 4.23; та 4.24 «Посадової інструкції гірничого диспетчера», а також обов'язки, передбачені в пп..1 п. 3 Правил внутрішнього розпорядку для робочих, інженерно-технічних працівників та службовців ПАТ «ШУ «Покровське».

В пояснювальній записці за даним фактом гірничий диспетчер ОСОБА_2 по-слався на те, що про вихід насосу з ладу він повідомляв начальнику дільниці № 4, механіку дільниці № 4 та заступнику директора ОСОБА_8, однак зазначені особи в своїх поясненнях зазначену інформацію не підтвердили.

Протягом року до гірничого диспетчера ОСОБА_2 неодноразово застосовува-лись заходи дисциплінарного стягнення, а саме: за період з вересня по грудень 2016 р. ОСОБА_2 мав 3 дисциплінарних стягнення, за період з січня по серпень 2017р. - ОСОБА_2 має 6 дисциплінарних стягнення, що свідчить про систематичне невико-нання даним працівником без поважних причини своїх трудових обов'язків.

Відповідно до протоколу № 85 засідання профспілкового комітету ПАТ «ШУ «По-кровське» від 06.09.2017 року, на засіданні розглядалось подання адміністрації підприємства про надання згоди на звільнення гірничого диспетчера ОСОБА_2 за п.3 ст. 40 КЗпП України (а.с.40). За надання згоди на звільнення присутні на засіданні 17 членів профспілки проголосували одностайно. ОСОБА_2 був присутній на засіданні (а.с.37).

Подання на звільнення ОСОБА_2 направлено до профспілки 26.08.2017р. Як вбачається з матеріалів справи подання розглянуто відповідно до статті 43 КЗпП України, та в присутності ОСОБА_2

Начальник зміни з ОП ОСОБА_9 в докладній записці від 26.08.2017р. зазначає, що ним 26.08.17р. було виявлено, що насос знаходиться несправному стані, внаслідок чого не відкачується вода. Про дане порушення по телефону було повідомлено гірничого диспетчера ОСОБА_2 о 14 годині 15 хвилин. Більше нікому не повідомляв, тому що до обов'язків диспетчера входить доводити дану інформацію до керівництва (а.с.14).

ОСОБА_2 в доповідній записці від 26.08.2017р. зазначає, що 26.08.17р. о 14 годині ним була отримана інформація від ОСОБА_9 про несправність насоса. Про несправність він повідомив начальнику дільниці та механіку, заступнику директора (а.с.42).

Начальник дільниці ОСОБА_10 в пояснювальній записці від 26.08.2017р. зазначає, що ОСОБА_2 про несправність не повідомляв (а.с.43).

Механік дільниці ОСОБА_11 про несправність дізнався від начальника дільниці (а.с.44).

В наказі про звільнення зазначається, що позивач порушив пункти 4.17; 4.23; та 4.24 «Посадової інструкції гірничого диспетчера» (а.с. 45-54).

Пункт 4.17 Посадової інструкції гірничого диспетчера, яка затверджена директором ПАТ «ШУ «Покровське» передбачає, що гірничий диспетчер зобов'язаний інформувати перед закінченням зміни керівників зміни, дільниць, служб про стан виробничих процесів, техніки безпеки, аваріях та простоях технологічних ліній.

Пункт 4.23 передбачає, що гірничий диспетчер зобов'язаний фіксувати протягом зміни втрати робочого часу, пов'язані з аваріями машин, механізмів, порушень затвердженої технології з вказанням причин та часу простоїв.

Пункт 4.24 передбачає, що гірничий диспетчер зобов'язаний інформувати керівництво шахтоуправління про хід робіт протягом зміни.

А також обов'язки, передбачені в пп.1 п. 3 Правил внутрішнього розпорядку для робочих, інженерно-технічних працівників та службовців ПАТ «ШУ «Покровське» в якому зазначено, що працівники, ІТР та службовці зобов'язані приймати заходи до негай-ного усунення умов, які перешкоджають або утруднюють звичайне виробництво роботи (простій, аварія). У випадку відсутності можливості усунути ці причини самотужки не-гайно довести дану інформацію до відома адміністрації (а.с.56-57).

Згідно наказу від 26.08.2017р. за № 3609ТБ ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення пунктів 4.17; 4.23; та 4.24 «Посадової інструкції гірничого диспетчера» та пп.1 п. 3 Правил внутрішнього розпорядку для робо-чих, інженерно-технічних працівників та службовців ПАТ «ШУ «Покровське». Цим же наказом звернуто увагу ОСОБА_2 на те, що систематичне невиконання працівником без поважних причин своїх посадових обов'язків, покладених на нього трудовим догово-ром та правила внутрішнього трудового розпорядку є підставою для звільнення працівника згідно п.3 ст. 40 КЗпП України (а.с.58-59).

Накази про накладення дисциплінарного стягнення на гірничого диспетчера ОСОБА_2: № 2728ПР від 28.07.2017р. (а.с.64-65), № 3202ПР від17.08.2017р. (а.с68-69), № 2798ТБ від 30.06.2017р. (а.с.72-75), № 1684ПР від 23.05.2017р. (а.с.82), № 1428ПР від 29.04.2017р. (а.с.84-85), №1768ПР від 25.05.2017р. (а.с.87-88), № 845 ПР від 22.03.2017р. (а.с.90-91), № 3201 ПР від 20.09.2016р. (а.с.93-94), № 3130 ПР від 19.09.2016р. (а.с.96-97), № 3920 ПР від 21.11.2016р. (а.с.99-100), № 331ПР від 31.01.2017р. (а.с.102-103).

Таким чином за період з вересня 2016 року по серпень 2017 року ОСОБА_2 одинадцять разів притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення «Посадової інструкції гірничого диспетчера».

ОСОБА_2 не заперечував, що у наказах про притягнення до дисциплінарної відповідальності є його підпис про ознайомлення. Відмовлявся ставити підпис у наказі від 26.08.2017р., про що було складено акт.

Наказом № 349ПР від 31.01.2017р. скасовані накази № 352 ПР від 1.02.16р., № 633ПР від 24.02.2016р., № 1619ТБ від 20.05.2016р., № 3130ПР від 19.09.2016р., № 3920 ПР від 21.11.2016р. в частині позбавлення доплат гірничого диспетчера ОСОБА_2 Ска-совано дію п. 2 наказу № 199 ПР від 26.01.2016р. в частині позбавлення доплат та премії (а.с.164).

Дані накази скасовані тільки в частині позбавлення доплат та премії, що не є знят-тям дисциплінарного стягнення в розумінні статті 151 КЗпП України.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що працює електрослюсарем підземним 4 дільниці ПАТ «ШУ «Покровське». 26.08.2017р. билі 17 години дізнався від грозів про те, що на 4 північному конвейєрному штреці блоку 10 в результаті виходу з ла-ду насосу відбулося затоплення гірничої виробки. До ремонту приступив приблизно о 18 годині. Коли прийшов до місця події побачив, що води зібралось по пояс. Така кількість води могла зібратися приблизно за дві години. У випадку несвоєчасного усунення несправності та у випадку аварії така кількість води могла створити перешкоду при використанні запасним виходом.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що з березня по грудень 2017 року він працю-вав начальником дільниці №4 . 26.08.2017 року приблизно о 16 годині дізнався про несправність насосу. Від ОСОБА_2 інформації не отримував. Свідок подзвонив механіку ОСОБА_11 та сказав про несправність. Несвоєчасне усунення несправності насоса у випадку аварії могло потягнути тяжкі наслідки.

Свідок ОСОБА_6, суду показав, що працює начальником зміни з охорони праці. 26.08.2017р. приблизно о 13.40 - 13.45 ним було виявлено, що на ПК 226-230 зато-плена виработка, в наслідок чого не відкачується вода. Свідок підійшов до першого теле-фону та повідомив ОСОБА_2 про виявлену несправність. Це було через 20 хвилин. Коли виїхав з шахти о 15.30 повідомив свого безпосереднього керівника. Несвоєчасне усунення такої несправності у випадку аварії могло привести до затоплення запасного виходу.

Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов'язані працювати чес-но і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до статті 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в ус-тановах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до п.3 ч. 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звер-ненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що з наказу про звільнення не зрозумі-ло, що саме порушив позивач при виконанні ним своїх посадових обов'язків, колегія суд-дів зазначає, що у наказі чітко зазначено, що ОСОБА_2 нікого не повідомив про вихід із ладу обладнання та про підтоплення гірничої виробки, ніяк не зафіксував зазначе-ну інформацію. Це і є порушенням його посадових обов'язків.

Суд не може прийняти до уваги посилання позивача на те, що в газеті в серпні 2017 року була надрукована інформація про його нагородження за кращі трудові показники, оскільки це не знімає дисциплінарні стягнення та не скасовує підстави для його звільнення.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що з наказу про звільнення є нерозумі-лим, які саме дисциплінарні стягнення були накладені на позивача (через запізнення на роботу, невиконання посадової інструкції тощо).

В даному випадку не є необхідним зазначати деталі кожного дисциплінарного стяг-нення, що було застосовано до особи. В розумінні статті 40 КЗпП України має значення сам факт того, що дані дисциплінарні стягнення неодноразово застосовувалися до праців-ника.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії керівництва ПАТ «ШУ «Покровське» щодо винесення наказу про звільнення від 6.09.2017 року є послідовними та законними.

Позивач в свою чергу не надав до суду доказів на підтвердження своїх доводів.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну ска-ргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ух-валив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст виготовлено та долучено до матеріалів цивільної справи 2 травня 2018 року.

Суддя-доповідач Гапонов А.В.

Судді Никифоряк Л.П. Новікова Г.В.