
Справа № 180/1408/17
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2018 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Тананайської Ю.А., при секретарі Новоселецькій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 180/1408/17 за позовом ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю « Дніпропетровськгаз Збут» про захист прав споживача, визнання бездіяльності неправомірною, стягнення матеріальної та моральної шкоди
за участю позивача ОСОБА_1, представника неповнолітнього ОСОБА_4, представника відповідача ПАТ «Дніпропетровськгаз» ОСОБА_5
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» про захист прав споживачів, визнання бездіяльності неправомірною та стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В подальшому надав уточнену позовну заяву з вимогами до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та ПАТ «Дніпропетровськгаз» та просив: визнати бездіяльність ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», ПАТ «Дніпропетровськгаз» по відмові розгляду заяви (запиту) на видачу інформації від 19 квітня 2017 року протиправною; стягнути з ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» , ПАТ «Дніпропетровськгаз», з кожного, завдану моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, кожному – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2; зобов’язати ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», ПАТ «Дніпропетровськгаз» зробити повний перерахунок за газ та послуги з газопостачання за адесою АДРЕСА_1 за 2014 – 2017 роки та списати заборгованість, як безпідставно нараховану.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він від себе особисто та від неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, опікуном яких він являється, 19 квітня 2017 року звернувся до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» із заявою про надання інформації з приводу відключення газопостачання 17 та 18 квітня 2017 року, з проханням направити комісію за адресами вул..Киїівська 180/29 та вул..Київська 153/36 та письмово повідомити про включення газу. До теперішнього часу відповідь на лист не надана, чим завдано моральну шкоду. Також після смерті дружини ОСОБА_6, на яку відкрито особовий рахунок за адресою вул..Київська 153/36, він являється споживачем послуг з газопостачання в цій квартирі. Своєчасно сплачує за послуги газопостачання за лічильником, а відповідачі необґрунтовано нарахували заборгованість.
Позивач ОСОБА_1 та представник неповнолітнього ОСОБА_3, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, зазначивши, що є користувачем послуг, договір ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 не укладав, особовий рахунок відкрито на померлу дружину. На сьогоднійшний день газопостачання в квартирі є, відповідачі з позовом про стягнення суми боргу не звертаються.
Представники відповідача ПАТ «Дніпропетровськгаз» позовні вимоги не визнали в повному обсязі, суду пояснили, що позивач користується послугами газопостачання по теперішній час, запит про надання інформації адресовано до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», 17 та 18 квітня 2017 року в зв’язку з крадіжкою відбулося аварійне відключення в зв’язку з чим було припинено газопостачання до 2675 квартир багатоповерхових будинків та 830 будинків приватного сектору. За данним фактом відкрито кримінальне провадження. Моральна шкода може бути завдана тільки протиправною поведінкою відповідача, позивач не зазначив та не довів , які протиправні дії призвели до моральних страждань. Права позивача не порушувались.
Представник ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» пояснення по суті позову не надав, в подальшому належним чинном повідомлений про дату та час судового засідання, в судове засідання не зявився, причину неявки суд визнав не поважною.
Суд вислухавши пояснення позивача , представників сторін, дослідивши письмові докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступних підстав.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 з неповнолітними ОСОБА_2, ОСОБА_3, та є їхнім опікуном.(ар.с.50,51, 60)
Дружині ОСОБА_1 – ОСОБА_6, яка померла, належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_3 (ар.с.49).
Згідно особового рахунку НОМЕР_1 споживачем послуг з газопостачання є ОСОБА_6
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину після смерті дружини не оформлював, договір з газопостачальними організаціями не укладав, в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на зазначену квартиру.
19 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до директора ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» Нікопольський ВР з заявою (запитом) на видачу інформації, вхідний номер 31-1015-ДР-01-0417 від 19.04.2017 року (ар.с.3)
Згідно прохальної частини заяви позивача, він просить повідомити час відновлення газопостачання за адресами м.Марганець, вул..Київська 180/29 та вул..Київська 153/36, провести перерахунок заборгованості за адресою вул..Київська 153/36 за період з 2014 року по 2017 рік, для перевірки систем газопостачання направити комісію та надати письмову відповідь на звернення.
Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обовязки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Згідно ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що заява позивача підлягає розгляду у строки, визначені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». Отже, строк надання відповіді на заяву позивача сплинув 19 травня 2017 року.
Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів того, що позивачу була надана надана відповідь в установлені законом строки, відповідачем ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» суду не надано.
Тому суд дійшов висновку про встановлення порушення права позивача на отримання інформації про результати перевірки відповідного звернення і суть прийнятого рішення.
Враховуючи зазначене суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог - визнання неправомірними дій ПАТ «Дніпропетровськгаз збут» щодо надання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 19.04.2017 року та стягнення моральної шкоди.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про звернення громадян», громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.
Як роз'яснено в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Приймаючи до уваги наведене вище, встановивши факт порушення відповідачем ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» права позивача на отримання інформації про результати перевірки відповідного звернення і суть прийнятого рішення; встановивши нездійснення відповідачем перевірки заяви позивача, яка датована останнім 19.04.2017 року, - суд дійшов висновку про заподіяння відповідачем моральної шкоди позивачу та про наявність підстав для застосування вимог ч. 2 ст. 25 Закону України «Про звернення громадян».
При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд приймає до уваги обставини спричинення моральної шкоди позивачу, наявність та характер душевних переживань, їх тривалість, нездійснення відповідачем дій щодо улагодження даного спору мирним шляхом, та приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ТОВ «Дніпропетротровськгаз збут» на користь позивача ОСОБА_1 моральної шкоди у достатньому та необхідному розмірі 300 гривень.
Розмір відшкодування, що присуджується, не може бути надмірним та має відповідати глибині та силі страждань, які мав позивач у зв'язку із порушенням його прав. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували заподіяння йому моральної шкоди на суму 10000 гривень.
Стосовно вимоги завдання відповідачем ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» моральної шкоди неповнолітнім ОСОБА_3, ОСОБА_2 та стягнення коштів в рахунок її компенсації, суд вважає її необґрунтованою виходячи з наступного.
Відповідно до ст.55 Цивільного кодексу України опіка встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб.
Згідно ст..67 ЦК Украни опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_1, звертаючись з заявою, в тому числі від неповнолітніх, виконував обов’язки опікуна, а неповнолітні не могли виступати особисто у зазначених правовідносинах.
Доказів того, що ОСОБА_1 звертався із заявою до ПАТ «Дніпропетровськгаз» суду не надано, тому позовні вимоги щодо визнання бездіяльності з не розгляду його заяви та стягнення моральної шкоди є безпідставними.
Позовна вимога щодо зобов’язання відповідачів провести перерахунок заборгованості по особовому рахунку за адресою м.Марганець, вул..Київська 153/36 задоволенню не підлягає.
За ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а ст. 5 ЦПК України передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений нормами України.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України передбачений вичерпний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Звертаючись до суду із вказаними позовними вимогами ОСОБА_1 просив зобов’язати відповідачів здійснити повний перерахунок за газ та послуги з газопостачання за період з 2014 ро 2017 роки та списати заборгованість як безпідставно нараховану, разом з цим заявлені вказані позовні вимоги не відповідають способам захисту прав, передбаченим ст.16 ЦК України, оскільки такого способу захисту цивільного права в судовому порядку діючим законодавством не передбачено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині визнання бездіяльності ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» по ненаданню відповіді на заяву позивача незаконною та стягнення з відповідача ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 300 гривень.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» підлягають стягненню судові витрати.
Керуючись ст.ст.83, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Дніпропетровськгаз Збут» про захист прав споживача, визнання бездіяльності неправомірною, стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут» по ненаданню інформації на заяву ОСОБА_1 від 19 квітня 2017 року незаконною.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут» судовий збір на користь держави в розмірі 1409 гривень 60 коп.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» про захист прав споживача, визнання бездіяльності неправомірною, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Позивач : ОСОБА_1, м.Марганець, вулКиївська буд. 153 кв.36
Відовідач: Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровськгаз», м.Дніпро, вул.Шевченка, 2, ЄДРПОУ 03340920
Відовідач: Товариства з обмеженою відповідальністю « Дніпропетровськгаз Збут», м.Дніпро, вул.Шевченка, 2, ЄДРПОУ 39572642
Повний текст рішення складено 2 травня 2018 року.
Суддя: Ю. А. Тананайська
Судове рішення № 73707757, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 24.04.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 180/1408/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: