Рішення № 73707191, 25.04.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № /222/272/18

Провадження № 2/222/197/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

за участю секретаря Темір В.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Нікольського району Донецької області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом вказуючи, що 04.11.2014 року померла його мати ОСОБА_4. Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Покровське» розміром 1,95 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0227472. Проте, в установлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори він не подав, оскільки про наявність спадкового майна він дізнався лише в 2017 році. Також зазначив, що необізнаність про наявність спадкового майна була обумовлена тим, що він з матір’ю не проживав та вона відносно нього була позбавлена батьківських прав. Просить встановити йому додатковий строк в 2 місяці для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті його матері ОСОБА_4, яка померла 04.11.2014 року.

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 26.02.2018 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання.Крім цього, відповідачу визначено п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.

Стороною відповідача у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подано.

Під час підготовчого провадження за клопотаннями представника позивача, ухвалою суду від 13.04.2018 року з Нікольської державної нотаріальної контори було витребувано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та з Відділу у Нікольському районі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області інформацію щодо належності померлій ОСОБА_4 права на земельну частку пай.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Нікольського району Донецької області – ОСОБА_5 у підготовче судове засідання не з’явився. Надав суду письмову заяву, в якій проти задоволення позову не заперечував та просив справу розглянути без представника сільської ради.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 не заперечували проти розгляду справи в підготовчому судовому засіданні без участі представника відповідача. Також суду пояснили, що позов по вищезазначеним підставам підтримують у повному обсязі та наполягають на його задоволенні. Крім цього позивач зазначив, що померла ОСОБА_4 є його матір’ю, яка за життя, відносно нього була позбавлена батьківських прав. Він до повноліття знаходився під опікою своєї рідної тітки та про наявність у матері майна нічого не знав. Після смерті матері, вже у 2017 році, від тітки він дізнався, що у матері у власності є земельний пай, що знаходиться в оренді. Таким чином він пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, оскільки не був обізнаний про наявність у спадкодавця спадкового майна. Також пояснив, що на час відкриття спадщини він вже досяг повноліття, з матір’ю на час її смерті спільно не проживав, та про наявність інших спадкоємців йому нічого невідомо.

Відповідно положень ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників процесу достатніми, враховуючи, що відповідачем позов визнається, суд розглянув справу в підготовчому судовому засіданні без участі представника відповідача.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, розглянувши письмову заяву представника відповідача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії І-НО № 402996 виданого 11.10.1996 року ОСОБА_2 народився 28.09.1996 року та його матір’ю зазначена ОСОБА_4, про що зроблено відповідний актовий запис № 20.

Відповідно до свідоцтва про смерть виданого 06.11.2014 року серії І-НО № 821123 ОСОБА_4 померла 04.11.2014 року, у віці 42 роки, про що зроблено відповідний актовий запис № 42.

Відповідно рішення Володарського районного суду Донецької області від 28.12.2004 року неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відібрано від батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 без позбавлення батьківських прав та передано під опіку тітки – ОСОБА_7.

Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 08.10.2009 року, яке набуло чинності 23.10.2009 року, ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до повідомлення Відділу у Нікольському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 19.04.2018 року № 9-5-0.30-140/107-18 за ОСОБА_4 був зареєстрований сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0227472 від 02.08.2000 року із земель колишнього КСП «Покровське» ОСОБА_3 сільської ради Нікольського району Донецької області у розмірі 2,0 умовних кадастрових гектарах. До 01.01.2013 року за ОСОБА_4 зареєстровані документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку (пай), яка знаходиться на території Нікольського району Донецької області, відсутні.

Згідно повідомлення Нікольської держнотконтори від 23.04.2018 року за № 451/01-16 після смерті ОСОБА_4, яка померла 04.11.2014 року, до Нікольської держнотконтори із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, що також підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 23.04.2018 р.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 1258, 1266 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до Листа Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Як встановлено судом, спадщина після смерті матері позивача відкрилася в день її смерті, а саме 04.11.2014 року. З цього часу почався перебіг шестимісячного строку для прийняття спадщини спадкоємцями за законом або заповітом передбачений ст. 1270 ЦК України. Граничний термін подачі спадкоємцями до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини в порядку передбаченому ст. 1269 ЦК України закінчився 04.04.2015 року. Осіб, які прийняли спадщину за законом або заповітом після смерті останньої судом не встановлено.

Позивач в позовній заяві як на підставу задоволення позовних вимог посилається на його необізнаність про наявність спадкового майна.

Проте, необізнаність про наявність спадкового майна, як причина пропуску строку прийняття спадщини, на яку посилається сторона позивача, не може бути визнаною поважною, оскільки сама по собі ця обставина не пов’язана з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення дій щодо прийняття спадщини.

Таким чином, враховуючи, що причин пов’язаних з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами в прийнятті позивачем спадщини після смерті спадкодавця судом не встановлено, позовні вимоги останнього задоволенню не підлягають.

Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачу в задоволенні його позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що сплачені ним при зверненні до суду судові витрати у виді суми судового збору в розмірі 704,80 грн. відшкодуванню на його користь з боку відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 76-82, 141, 189, 197, 198, 200, 206, 258, 259, 263-265, 354, 355, пп.15.5, п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1216-1218, 1220-1223, 1258, 1261, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Нікольського району Донецької області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Судові витрати у виді судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок відшкодуванню на користь позивача ОСОБА_2 відповідачем ОСОБА_3 сільською радою Нікольського району Донецької області не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб – порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.

Повне рішення складене 02.05.2018 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Є.О. Подліпенець