Вирок № 73707117, 02.05.2018, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/324/18

1-кп/171/95/18

В И Р О К

іменем України

02 травня 2018 року

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області під головуванням судді Чумак Т.А. за участю секретаря Жандарук В.В., прокурора Михайленко В.О., захисника Лантуха О.О., обвинуваченої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове кримінальне провадження № 12018040410000144 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, у шлюбі не перебуває, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, раніше судимої 25.01.2018 року Апостолівським районним судом за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_2, будучи 25.01.2018 року судимою за вчинення злочинів проти власності, повторно вчинила аналогічний злочин за наступних обставин.

05 лютого 2018 року, приблизно о 14 год. 20 хв., ОСОБА_2 перебувала у приміщенні торгового залу магазину «Єва-161» Товариства з обмеженою відповідальністю «Руш», який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, м. Зеленодольськ, пров. Молодіжний, буд.11, де у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_2, упевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу із полиць для розміщення товарів викрала один флакон, об'ємом 100 мл, парфумованої води «Angel Schlesser Essential», вартістю 1279 гривень, після чого з місця вчинення злочину зникла, обернувши викрадене на свою користь, чим завдала майнової шкоди ТОВ «Руш» на загальну суму 1279 грн.

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вину у вчиненні вказаного злочину визнає повністю та зазначила, що 05.02.2018 року близько 14 год. 20 хв. вона прийшла до магазину «Єва», що розташований в м. Зеленодольськ Апостолівського району, щоб купити пральний порошок та парфуми. З собою у неї було близько 350 грн. Зайшовши до магазину, вона на полиці, де стояли парфуми, взяла парфуми, щоб подивитися. В цей час у неї задзвонив мобільний телефон. Вона вирішила, що це телефонує її співмешканець, з яким вона домовлялася піти до магазину, і взяла телефон, при цьому вона автоматично поклала флакон з парфумами до кишені куртки, після чого вона пішла з магазину, щоб подивитися, де її чоловік. На телефонний дзвінок вона не відповіла. Коли вона вийшла з магазину «Єва», до неї підбігли працівники магазину, схватили її за плече та сказали повернути викрадене, після чого вона віддала парфуми. Викрадати парфуми вона не хотіла, тікати з магазину вона також не мала наміру, так сталося, що вона автоматично поклала парфуми до кишені та вийшла з магазину з метою знайти свого чоловіка.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона працює в магазині «Єва» на протязі 3-х років, на даний час займає посаду адміністратора магазину. 05.02.2018 року близько 14 год. 20 хв. вона знаходилася на роботі та перебувала у службовому приміщенні магазину, де здійснювала інкасацію коштів. У вказаному приміщенні також знаходилася керуюча магазином ОСОБА_5. В магазині встановлена система відео нагляду, інформація з камер відео нагляду видна на комп'ютері ОСОБА_5. Коли вона здійснювала інкасацію, то ОСОБА_5 її покликала та показала на моніторі, що до магазину зайшла ОСОБА_2. ОСОБА_5 їй повідомила, що ОСОБА_2 раніше вчиняла крадіжки, тому вони удвох слідкували за діями ОСОБА_2 Вони побачили, що ОСОБА_2 підійшла до полиць з парфумами, взяла парфуми та пішла з магазину мимо каси. Вони побігли удвох за ОСОБА_2 та наздогнали її на вулиці поблизу магазину «Хозяюшка», що розташований на відстані приблизно 4-5 м від магазину «Єва». Вони запропонували ОСОБА_2 повернути викрадене. Остання спочатку заперечувала факт крадіжки, а потім з кишені куртки дістала парфуми «Angel Schlesser Essential», вартістю 1279 грн., та віддала їм. Про вчинену крадіжку вони повідомили поліцію.

Викрадені обвинуваченою ОСОБА_2 парфуми «Angel Schlesser Essential» оглянуті в ході досудового розслідування, про що складено протокол огляду від 05.02.2018 року (а.с.13-17).

Розпискою ОСОБА_5 від 05.02.2018 року підтверджено факт отримання вищевказаних парфумів (а.с.18).

Згідно протоколу огляду оптичного диску від 09.02.2018 року (а.с.28-34), який надала ОСОБА_5, при відкритті файлів на вказаному оптичному диску для збереження інформації встановлено, що о 14:19:08 до магазину «Єва» заходить жінка, одягнена в джинси та кофту темно-синього кольору з карманами, вказана жінка прямує до полиць з товарами, з верхньої полиці бере парфуми, після чого кладе до правої кишені куртки та прямує мимо каси на вихід. Вказаною жінкою є ОСОБА_2, яка залишає магазин о 14:19:23.

Обставини, зазначені у вищевказаному протоколі огляду, підтверджуються відеозаписом від 05.02.2018 року, який переглянуто в судовому засіданні. Обвинувачена підтвердила, що вона дійсно зафіксована на вказаному відеозаписі під час заволодіння парфумами в магазині «Єва». Як встановлено судом, обвинувачена вчинила дії щодо неправомірного заволодіння парфумами в магазині «Єва» - з моменту входу до приміщення магазину та виходу з нього з викраденим - на протязі 15 секунд, що свідчить про наявність умислу у обвинуваченої на викрадення чужого майна. Крім того, вказаним відеозаписом спростовуються пояснення обвинуваченої в частині надходження дзвінка на її мобільний телефон в момент огляду нею вищевказаних парфумів, що стало причиною залишення нею магазину «Єва».

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за обставин, встановлених судом.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд критично оцінює пояснення обвинуваченої ОСОБА_2, які вона надала суду, щодо відсутності умислу на вчинення злочину. Крім того, обвинувачена пояснила суду, що вину визнає повністю, але фактично обвинувачена вину у вчиненні вищевказаного злочину не визнала. Невизнання обвинуваченою вини у скоєнні інкримінованого їй злочину суд розцінює як обраний обвинуваченою спосіб захисту та намір уникнути покарання, оскільки встановлені в судовому засіданні фактичні обставини свідчать про умисні дії обвинуваченої, направлені на заволодіння чужим майном.

Суд довіряє показанням свідка ОСОБА_4, які є послідовними, узгоджуються з письмовими матеріалами кримінального провадження. Суд вважає, що у вказаного свідка не має жодних підстав обмовляти обвинувачену, оскільки між ними не було жодних конфліктів.

З урахуванням досліджених в суді доказів, які є належними і допустимими, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно. Суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_2 вчинила закінчений злочин, оскільки на підставі досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що з викраденими парфумами обвинувачена вийшла з магазину «Єва», що підтвердила в судовому засіданні і сама обвинувачена. Вказане свідчить про те, що обвинувачена мала початкову можливість розпорядитися чи користуватися викраденим майном.

Суд враховує положення ст.ст.50,65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, особу обвинуваченої, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.

ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, судима 25.01.2018 року Апостолівським районним судом до позбавлення волі, вказаний злочин вчинила через декілька днів після засудження, характеризується за місцем проживання посередньо, у шлюбі не перебуває, не працює, має на утриманні малолітню дитину.

Обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено.

В судовому засіданні обвинувачена пояснила, що щиро кається у вчиненому. Суд приходить до висновку, що щире каяття обвинуваченої носить лише формальний характер, оскільки розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, готовність нести передбачену законом відповідальність, тому суд не визнає як обставину, що пом'якшує покарання, щире каяття обвинуваченої.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи дані щодо особи обвинуваченої та обставини вчинення злочину, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченої лише в умовах ізоляції від суспільства та вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження інших правопорушень з її боку, є призначення покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи, що ОСОБА_2 скоїла вищевказаний злочин після постановлення вироку 25.01.2018 року, суд вважає за необхідне при призначенні їй остаточного покарання застосувати положення ч.1 ст.71 КК України, згідно з якими слід призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком, що узгоджується з п.25 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченій, суд вважає за необхідне залишити до набрання вироком законної сили, зарахувавши у відповідності до ч.5 ст.72 КК України строк попереднього ув'язнення обвинуваченої з 22 лютого 2018 року до строку відбуття покарання.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватою у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання ОСОБА_2 частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року, і остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Речові докази - парфумовану воду «Angel Schlesser Essential», повернуту ТОВ «Руш», залишити власнику; CD-диск зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання обвинуваченій рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення з 22 лютого 2018 року.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд в строк 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку вручити обвинуваченій, прокурору та надіслати потерпілому.

Суддя: