Рішення № 73707012, 13.04.2018, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/2033/17

Номер провадження № 2/220/75/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді - Яненко Г.М.;

за участю секретаря - Черняєвої С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 84058,88 грн.

Вимоги позивача мотивовано неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх договірних зобов'язань.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Проте в матеріалах справи присутній відзив на позов, згідно якого ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, заперечила проти його задоволення, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що отриманий нею 24.10.2007 року кредит у розмірі 1500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку вона добросовісно сплатила протягом року, що було підтверджено працівницею банку в присутності відповідача, також ОСОБА_1 вказала, що кредитні зобов’язання, напевно про які йдеться в позові, виникли ще в 2007 – 2008 роках, а тому вже давно минув строк позовної давності. Крім того, згідно відзиву, відповідач ставить під сумнів «Розрахунок заборгованості за договором б/н від 24.10.2007 року», наголошуючи, що на той час прізвище її було Черабай та прикладена до позовної заяви заява-анкета є цьому підтвердженням. Але анкета - заява ніяким чином не відноситься до того кредиту за який іде мова в позовній заяві. Ні в 2008 р. ні у 2009 р., ні у 2010 р. ні у 2011 році, відповідач, за її словами, кредитом ПАТ КБ «Приватбанк» не користувалась, а тому «Розрахунок заборгованості за договором б/н від 24.10.2007 року» викликає великий сумнів у своїй достовірності. 24.06.2008 року відповідач змінила своє прізвище на ОСОБА_1, тоді як до позовної заяви додана її заява-анкета де вказане прізвище - Черабай. На думку відповідача, з «Розрахунку заборгованості» вбачається, що з 21.11.2008 року до 26.01.2013 року поточна заборгованість за кредитом відсутня, тобто дорівнює нулю. Прострочена заборгованість за кредитом починаючи з 23.04.2007 року до 26.06.2014 року також відсутня. Більш того, позивач в позовній заяві вказує, що договір б/н між банком та відповідачем був укладений 24 жовтня 2007 року, тоді як згідно «Розрахунку заборгованості» банк - позивач почав нараховувати борг за кредитом ще з 23 квітня 2007 року тобто за шість місяців до укладення договору, що свідчить про те, що «Розрахунок заборгованості» було складено стосовно іншого боржника і на підставі іншого договору, а не того, який вказаний позивачем у позовній заяві. Також відповідач висловила свою думку про те, що «Умови та правила надання банківських послуг» та «Правила користування платіжною карткою», які позивач, вважає кредитним договором, не можна вважати належним договором взагалі, оскільки при написанні заяви-анкети у 2007 році вона ні Умов...ні Правил...не бачила, з ними її ніхто не знайомив, що підтверджується відсутністю на них її підпису. Намагання позивача визнати ці документи кредитним договором лише свідчить про порушення позивачем вимог ч. 3 ст.509 ЦК України, а саме, принципів добросовісності, розумності та справедливості. Вказані сумнівні документи ніяк не можна вважати належними доказами існування будь яких взаємовідносин позивача та відповідача.

Крім того, згідно відзиву відповідач вважає, що до позовної заяви додано лише не обґрунтований та непомірно збільшений розрахунок заборгованості, який не має ніякого відношення до позову, копія заяви-анкети, яка не читається, копія Умов та Правил надання банківських послуг, з якими її ніхто не ознайомлював і які вона не підписувала, копія її паспорту, копія Відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств, виписка з Єдиного реєстру юридичних осіб та витяг зі Статуту ПАТ КБ «Приватбанк», що на думку відповідача судом не може бути прийнято як належні і беззаперечні докази правомірності звернення позивача до суду з даним позовом.

Також відповідач вважає, що «Єдиним акціонером банку, якому належить 100% акцій банку є Держава в особі Міністерства фінансів України», що свідчить по перше, що належний договір який би породжував правові наслідки між банком та нею відсутній. Якщо вважати що між позивачем та відповідачем і існували раніше відносини, то на цей час, а саме з грудня 2016 року за Рішення Ради Національної Безпеки та Оборони, банк-позивач націоналізований, тобто змінився власник банку. Представник приватного банку, з яким позивач раніше мала відносини втратив свої повноваження. Єдиним власником банку-позивача стала Держава в особі Міністерства фінансів України. Тому, за міркуванням відповідача, при встановленні в результаті розгляду справи неналежного позивача суд ухвалює рішення про відмову йому в задоволенні позову, «Націоналізація - це міра соціально - економічної політики держави, в силу якої майно, яке знаходиться у приватній власності, передается у власність держави; одна з підстав скасування права власності». В демократичних державах Націоналізація здійснюється тільки на підставі закону при умовах адекватної компенсації власнику націоналізуємого майна». На думку відповідача викладене свідчить про те, що станом на 2007 рік, на час виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем ПАТ КБ «Приватбанк», як це зазначає позивач, ПАТ КБ «Приватбанк» був приватним банком, а на час звернення до суду з позовною заявою, тобто на листопад 2017 року він націоналізований і є власністю Держави, а тому суд зобов'язаний відмовити неналежному позивачеві у позові, оскільки ЦПК України не передбачає заміну неналежного позивача. З позовом, якщо він буде законним та обґрунтованим може звернутись Держава Україна, в особі Міністерства Фінансів України, але при умовах надання до суду доказів правонаступництва. Тоді як копія витягу зі Статуту, де зазначено, що ПАТ КБ «Приватбанк» є правонаступником всіх прав а зобов’язань ЗАТ КБ «Приватбанк», який в свою чергу є правонаступником прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Приватбанк», не є належним доказом правонаступництва, оскільки не підтверджено копіями Статутів зазначених банківських установ.

Таким чином, відповідач зазначила, що реалізувати свої процесуальні права позбавлена можливості, через відсутність представника позивача у судовому засіданні та неможливості ознайомитись з оригіналами прикладених до позову документів, тому позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором б/н від 24.10.2007 року у сумі 84058.88 грн., у зв'язку з відсутністю у позивача права на звернення до суду від імені державного банку, неналежністю позивача, пропуском строку позовної давності, недопустимістю доказів та не обгрунтованністю позовних вимог, а тому вважає вимоги банку незаконними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, факту отримання кредитних коштів не заперечила, доказів на підтвердження погашення кредиту не надала.

Своїм правом на звернення із зустрічним позовом, надання власного розрахунку зобов'язання чи подання клопотання про проведення експертного дослідження не скористалась.

Доказів на підтвердження викладеного у відзиві на позов не представила.

Позивачем, в свою чергу, до суду надіслано пояснення на відзив відповідача, за яким позивач спростовує доводи відповідача, як то стосовно: відповідачем 24.10.2007 року було підписано Анкету - Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній Анкеті-Заяві від 24.10.2007 р. зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов’язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_2 банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.Отже, враховуючи вищевикладене, анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складають Договір про надання банківських послуг. Тобто, в даному випадку зміст договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та ОСОБА_2. Таким чином, між ОСОБА_2 та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення договору в такій формі чинному законодавству не суперечить. На підставі вказаної анкети-заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна» Факт отримання кредитної картки відповідачем підтверджується фото відповідача з карткою.

На підтвердження факту користування відповідачем кредитними коштами позивач надав виписку по рахунку. Із виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами, відповідачу було добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Як зазначалося вище, Відповідач зобов’язався в подальшому ознайомлюватися з Умовами та правилами, Тарифами банку на сайті ОСОБА_2.

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" додав до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг, а також ОСОБА_2 з якими було ознайомлено Відповідача, додатково надається наказ про затвердження Умов та правил.

Позивач звернув увагу, що в силу вимог ст. 83 ЦПК України саме на відповідача покладено обов'язок доведення того факту, що він не був ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, не отримував кредитний ліміт чи не підписував кредитний договір, за невиконання умов якого до нього пред'явлено позов.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи норми закону та докази що містяться в матеріалах справи, позивач вважає, що можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов'язання не виконані та кредитором не прийняті.

Відповідачем не надано доказів на спростування заборгованості по кредиту чи її розміру.

Крім того, позивач вказує, що під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 1,9 в місяць або 22,80 % на рік. Далі процентна ставка була змінена, що підтверджується наказами банку, що відповідає ст. 1056-1 ЦК України де процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Розмір процентів змінюється з певної дати (дата зазначається в наказі), що дає можливість у разі незгоди з новою процентною ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій процентній ставці, що являється суттєвою перевагою для клієнта і не порушує його право на незмінність процентної ставки по уже наявному боргу.

Зазначені зміни повністю узгоджуються з Умовами та правилами надання банківських послуг та Відповідача було ознайомлено із зазначеними змінами (витяг з архіву SMS повідомлень додається).

Зокрема згідно п. 5.3 кредитного договору, Банк має право проводити зміни ОСОБА_2, а також інших умов обслуговування карткового рахунку, про що інформує клієнта шляхом надання виписки по картковому рахунку. При підключенні Держателя до системи INTERNET-banking (Приват 24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. При підключенні Клієнта до комплексу Mobile-banking Банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлень.

Таким чином, розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись ОСОБА_2 за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку.

Відповідно до п. 6.3. Договору в обов'язки клієнта входить отримувати виписки про стан картрахунку і проведені операції по картрахунку.

Неотримання виписки або несвоєчасне отримання не звільняє Держателя від виконання своїх зобов'язань за договором (п. 8.1. Правил).

Таким чином позивач наголошує, що умови про порядок внесення змін до ОСОБА_2 по кредиту були закладені з самого початку, тобто Відповідач перед підписанням кредитного договору мав можливість ознайомитися з його умовами (умовами кредитного договору) і в разі незгоди з запропонованими умовами відмовитися від укладення такої угоди, під час підписання договору Відповідача влаштовували умови вищевказаного договору про що свідчить його підпис.

Відповідно до п. 6.4 Умов та Правил надання банківських послуг Клієнт зобов'язаний у разі незгоди зі змінами Умов та Правил надання банківських послуг та/або ОСОБА_2 надати ОСОБА_2 письмову заяву про розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла перед ОСОБА_2, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення Карток, виданих Власнику і його Довіреним особам.

Повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу було направлено, на сьогоднішній день заяв про розірвання кредитного договору від Відповідача до ОСОБА_2 не надходило, більше того вже після підвищення процентної ставки Відповідач активно користувався карткою, в тому числі неодноразово здійснював погашення заборгованості останнє з яких 26.12.2014 року, що являється підтвердженням прийняття діючих умов договору.

Крім того позивач зазначає, що особливістю укладеного кредитного договору між ПриватБанком та ОСОБА_1 є те, що відповідачу була видана кредитна картка з поновлювальною кредитною лінією.

Тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши всю заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах, що не перевищують визначеного кредитною угодою ліміту. Повернувши частину боргу, позичальник може отримати новий кредит у межах встановленого ліміту та строку дії договору. Вигідність кредитної лінії в тім, що клієнт має доступ до необхідних йому кредитних ресурсів, але сплачує процент лише за ту суму, яку фактично позичив, на цей момент. Кредитні лінії забезпечують клієнту тривалі зв'язки з банком, які автоматично продовжуються на новий термін.

ОСОБА_2 на підтвердження наявності не виконаних кредитних зобов'язань було надано розрахунок заборгованості за договором. Додатково додається виписка по рахунку в якій відображенні всі операції зі зняття грошових коштів, погашення та нарахування відсотків і неустойки.

Посилання позичальника щодо погашення кредиту є лише словами, які не підтвердженні належними доказами по справі.

10.01.2017р. Наказом міністерства фінансів затверджено нову редакцію статуту ПАТ КБ ‘’ПРИВАТБАНК”.

Згідно до п. 1.7 вказаного статуту Держава в особі Міністерства фінансів України набула права власності на 100,00 % акцій ОСОБА_2 21.12.2016р. відповідно до ст. 41-1 ЗУ”Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2016р. № 961 ‘’Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи”.

Виходячи із зазначеного вбачається, що зміни були лише щодо права власності акцій ПАТ КБ ‘’ПРИВАТБАНК” та на даний час ПАТ КБ ‘’ПРИВАТБАНК” є діючою юридичною особою та належним позивачем, а тому позовна заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На даний час, на думку позивача, ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання за Кредитним Договором не виконала, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають до задоволенню в повному обсязі.

Дослідивши відзив та пояснення до відзиву, розглянувши матеріали справи судом встановлено:

24.10.2007 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» із анкетою – заявою про виявлення бажання оформити кредитну картку.

Як вбачається зі змісту заяви, підписавши останню, клієнт (відповідач) приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", ОСОБА_2, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua:https://client-bank.privatbank.ua., які разом з цією заявою, карточками зі зразками підписів складають Договір банківського обслуговування.

Посилання відповідача на те, що договір не можна вважати належним у зв’язку з тим, що її не ознайомлено з умовами та правилами надання банківських послуг, судом до уваги прийнято бути не може, тому що у відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п. 1 ст.30 ЦК України), якою підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами.

Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між ОСОБА_2 і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв’язку, наприклад електронний.

Відповідачем 24.10.2007 року було підписано Анкету - Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а відтак договір є укладеним, не суперечить закону, а відтак є дійсним.

В заяві сторони погодили, що відносини між банком (позивачем) та клієнтом (відповідачем) можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питаннях банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua: https://client- bank.privatbank.ua або інший інтернет/SMS ресурс, зазначений банком).

Також у заяві про виявлення бажання оформити кредитку, зазначено, що Умови та Правила розміщено на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Актуалізуються Умови та Правила не частіше ніж 1 раз у місяць, з обов'язковою публікацією на сайті банку до 25 числа місяця, що передує змінам.

Всі клієнти зобов'язані в обов'язковому порядку виконувати вимоги цього документа та ознайомлюватися з внесеними змінами.

В Умовах та Правилах надання банківських послуг, зазначено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням ОСОБА_2, і Клієнт дає право ОСОБА_2 в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь - якого розміру Кредитного ліміту, встановленого ОСОБА_2, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно зі змістом "Умов та правил надання банківських послуг" Клієнт доручає ОСОБА_2 здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, що підлягає сплаті ОСОБА_2 за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з карт рахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту карт рахунку.

У відповідності до "Умов та правил надання банківських послуг", в разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту, ОСОБА_2 має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою ОСОБА_2 часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов’язків та інших обов'язків за цим Договором.

На підставі "Умов та правил надання банківських послуг", Банк має право на зміну умов, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, а також інших умов обслуговування рахунків

Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись ОСОБА_2 за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в Умовах та правилах надання банківських послуг і Правилах користування платіжною карткою.

До обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

ОСОБА_2 нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами ОСОБА_2", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/temis/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що визначено в Правилах користування платіжною карткою.

Відповідно до Правил користування платіжною карткою, Боржник доручає списувати з будь - якого рахунку відкритого в ОСОБА_2, зокрема з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

За змістом "Умов та правил надання банківських послуг" в разі незгоди зі зміною Правил та/або "Тарифів Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.iia/terms/pages/70/ позичальник зобов'язується надати ОСОБА_2 письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити перед ОСОБА_2 заборгованість.

До обов'язків клієнта "Умовами та правилами надання банківських послуг" віднесено погашення заборгованості по кредиту, процентах за його використання, по перевитратах платіжного ліміту, а також комісії на умовах, передбачених цим договором.

Умовами та правилами надання банківських послуг, на Клієнта покладено обов'язок у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу ОСОБА_2 виконати зобов'язання з повернення Кредиту, виплаті винагороди ОСОБА_2.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення заборгованості, згідно Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник j зобов'язаний сплатити ОСОБА_2 штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на той самий строк.

Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на той самий строк.

Термін позовної давності щодо вимог банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, витрат банку, відповідно до п. 1.1.7.31.Умов та правил надання банківських послугскладає 50 років.

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 1500 грн., а пізніше кредитний ліміт збільшено до 8000,00 грн.

Зауважень щодо відступів від умов кредитування позичальником не надавалось. Від одержання кредитних коштів остання не відмовилася.

Своїм правом на звернення із зустрічним позовом, надання власного розрахунку зобов'язання чи подання клопотання про проведення експертного дослідження не скористалась.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема наданого позивачем розрахунку позовних вимог, виписки з банківського рахунку, позичальник частково погашала свої зобов'язання, однак не в повному обсязі та з порушенням строків. Крім того активне користування відповідачем кредитними грошима, а також неналежне виконання відповідачем умов договору підтверджується банківською випискою, яка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.12 р. № 578/5 (далі - Перелік № 578/5), згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах. Посилання відповідача на те, що кредит за спірним договором нею погашений у 2007 – 2008 року та про це відповідача сповіщено працівником банку також судом прийнятий до уваги бути не може, тому, що вказані події не підтверджуються належними доказами, а кредитна картка, видана відповідачеві, з поновлювальною кредитною лінією, тобто відповідач в будь який час має можливість користуватись наданим кредитом в межах терміну дії кредитної картки.

За твердженням позивача, внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, станом на 31.10.2017 року ОСОБА_1 заборгувала банку: 7045,80 грн. по тілу кредиту, 69272,18 грн. по процентах за користування кредитом, пеня – 3500,00 грн., а також штрафи відповідно Умов та правил надання банківських послуг – 250,00 грн. штраф (фіксована частина), 3990,90 грн. штраф (процентна складова).

Невиконання позичальником своїх зобов’язань по кредитному договору стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про відновлення його порушених прав.

Судом також з'ясовано, що згідно до п. 1.7 вказаного статуту Держава в особі Міністерства фінансів України набула права власності на 100,00 % акцій ОСОБА_2 21.12.2016р. відповідно до ст. 41-1 ЗУ”Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2016р. № 961 ‘’Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи”. При цьому, адміністративно-правова форма товариства не змінювалась.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Змістом пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України, ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, стаття 525 ЦК України, встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

В порядку ч.2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які мають ознаки кредитного договору.

Приписи ч.1 ст. 1054 ЦК України встановлюють, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК України, на позичальника покладено обов’язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу.

Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Як зазначалось вище, Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено обов’язок позичальника повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом, та серед іншого, отримувати виписки у т.ч. щодо зміни процентної ставки нарахування відсотків за користування кредитом.

Однак, в порушення приписів перелічених норм, станом 31.10.2017 року ОСОБА_1 заборгувала банку: 7045,80 грн. по тілу кредиту, 69272,18 грн. по процентах за користування кредитом, пеня – 3500,00 грн., а також штрафи відповідно Умов та правил надання банківських послуг – 250,00 грн. штраф (фіксована частина), 3990,90 грн. штраф (процентна складова).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення: 7045,80 грн. по тілу кредиту, 69272,18 грн. по процентах за користування кредитом слід задовольнити.

При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача, як такі що не відповідають приписам закону та спростовуються матеріалами справи.

Зважаючи на зміст ч.1 ст. 259 ЦК України, п. 1.1.7.31.Умов та правил надання банківських послуг, термін позовної давності щодо вимог банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, витрат банку, складає 50 років, тому не є пропущеним.

Згідно з ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 550 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у редакції, чинній на момент розгляду справи в суді, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Відтак, при обчисленні розміру стягуваної заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке входить до населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, повинно бути враховано вимоги статі 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Враховуючи приписи перелічених норм, беручи до уваги обґрунтований розрахунок позовних вимог, період нарахування, стягненню не підлягають, пеня та комісія - 3500, 00 грн., штрафи відповідно Умов та правил надання банківських послуг – 250,00 грн. штраф (фіксована частина), 3990,90 грн. штраф (процентна складова).

Належних та допустимих доказів, які доводять відсутність вини боржника в порушенні зобов’язання відповідачем не зазначено.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір відшкодовується позивачу за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 265, 268, 280-282 ЦПК, суд ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІН НОМЕР_1, вул.Терешкової, б.36, с.Красна Поляна, Великоновосілківського району Донецької області) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, код 14360570) 7045,80 грн. по тілу кредиту, 69272,18 грн. по процентах за користування кредитом та 1452,64 грн. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Великоновосілківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата підписання: 27 квітня 2018 року.

Суддя Г.М.Яненко