Рішення № 73706646, 24.04.2018, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/232/18

н/п 2/174/235/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2018 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Борцової А.А.,

з участю секретаря - Заіки А.В.,

позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини вказуючи, що вона проживає у м. Нефтеюганськ, Ханти-Мансійського автономного округу-Югру, ОСОБА_2, і є громадянкою ОСОБА_2. 17.06.2017 року, у м. Нефтеюганськ, Ханти-Мансійського автономного округу-Югра, ОСОБА_2, помер її батько, ОСОБА_3, при цьому, на час своєї смерті, за місцем свого проживання ОСОБА_3, був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1. За своє життя ОСОБА_3, склав заповіт на її ім'я на випадок його смерті, яким заповідав їй усе належне йому майно. Після його смерті залишилося нерухоме майно у вигляді належної йому на праві спільної часткової власності 1/2 частки квартири АДРЕСА_1. 15.03.2018 року, приватний нотаріус Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, ОСОБА_4 винесла постанову про відмову їй у вчиненні нотаріальної дії у вигляді видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, оскільки вона заяву про прийняття спадщини після смерті батька у встановлений шестимісячний строк з дня смерті спадкоємця до нотаріальної контори не подала. У свою чергу вона пропустила строк звернення з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 з поважних причин. Заповіт на її ім'я ОСОБА_3, залишив у м. Вільногірську, у належній йому на праві спільної часткової власності квартирі АДРЕСА_2, а тому їй для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом, було необхідно у всякому випадку особисто звертатися до нотаріусів саме у м. Вільногірськ, тобто виїжджати з ОСОБА_2 до України, а відстань від м. Вільногірська Дніпропетровської області до м. Нефтеюганськ, Ханти-Мансійського автономного округу-Югра складає 3 577 км. В свою чергу з 01.03.2015 року, в’їзд на територію України для громадян ОСОБА_2 став можливим тільки за закордонним паспортом. При цьому у неї на час смерті ОСОБА_3 не було паспорта громадянина ОСОБА_2 для закордонних поїздок, у зв’язку з чим вона не мала можливості виїхати з ОСОБА_2 до України, щоб отримати доступ до заповіту та подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк. Відповідний паспорт вона отримала лише 12.01.2018 року, після чого у неї і виникло право приїхати до України. Усе вищеперераховане є на її думку поважними причинами пропуску нею строку на подачу заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 На підставі ст.ст. 1216, 1217, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, просить визначити їй додатковий строк у три місяці з часу вступу судового рішення про це в законну силу, на подачу заяви до приватного нотаріуса Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, ОСОБА_4, про прийняття нею спадщини за заповітом, яка відкрилася 17.06.2017 року, після смерті спадкодавця, ОСОБА_3.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 28.03.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, сторонам роз’яснені їх процесуальні права та обов’язки.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на вищевказані обставини, пояснила, що батько помер 17.06.2017 року в м.Нефтеюганськ, для виїзду на територію України, їй необхідно було оформити закордонний паспорт, також у неї на утриманні є малолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, якому на час смерті її батька ще не було навіть 4 роки і він через свій вік потребував догляду і піклування з її сторони, тому в шестимісячний строк оформити всі необхідні документи для виїзду до України та звернутись до нотаріуса вона не встигла. Її батько був громадянином України, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, необхідні правовстановлюючі документи для звернення до нотаріуса також знаходились в м.Вільногірську, тому звернутися до нотаріуса в ОСОБА_2 вона також не могла. Вона звернулась до нотаріальної контори в березні 2018 року, і нотаріус їй відмовила у видачі свідоцтва в зв’язку з пропуском встановленого строку на прийняття спадщини. Просить позов задовольнити.

Відповідач - Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, свого представника в судове засідання не направили, надали телефонограму, згідно якої просять розглядати справу у їх відсутність, вважають, що позов підлягає задоволенню. (а.с. 21).

Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.

Так, факт смерті 17.06.2017 р. в м.Нефтеюганськ Ханти-Мансійського автономного округу-Югра, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в с. Мокровка Кондинського району Тюменської області підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ПН № 710399, яке видане Комітетом ЗАЦС адміністрації міста Нефтеюганська Ханти-Мансійського автономного округу-Югри, актовий запис № 340 (а.с. 11)

За життя 28.11.2007 року ОСОБА_3 було складено заповіт, який посвідчено державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, ОСОБА_6, та зареєстровано в реєстрі за № 2747, згідно вказаного заповіту, заповідач заповів все своє майно, що на день смерті буде належати і на що він за законом матиме право ОСОБА_1, що підтверджено копією заповіту (а.с. 9).

Факт родинних відносин позивачки ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_3 підтверджено копією свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_7, яка народилась 07.03.1969 року, її батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 10)

Зміну прізвища з ОСОБА_9 на ОСОБА_1 підтверджено копією витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, згідно якого ОСОБА_7 16.07.1988 року уклала шлюб з ОСОБА_10, після державної реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_10. (а.с. 12)

Позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, є громадянкою ОСОБА_11 Федерації, що підтверджено копією паспорту № 756705997 та копією нотаріально засвідченого перекладу цього паспорту (а.с.5-6)

Факт наявності спадкового майна після померлого ОСОБА_3, підтверджено копією свідоцтва про право власності на житло від 14.06.1994 року згідно якого квартира АДРЕСА_3 (нині Центральна) належить ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (а.с. 14)

Факт відкриття 15.03.2018 року за заявою ОСОБА_1 спадкової справи № 16/2018 до майна померлого 17.06.2017 року ОСОБА_3 та факт звернення позивача до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, факт відмови позивачу у видачі свідоцтва про право спадщину за заповітом підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 15.03.2018 року, відповідно до якої приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, ОСОБА_4, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 17.06.2017 року, в зв’язку з пропуском спадкоємцем строку для прийняття спадщини (а.с.13)

Факт реєстрації померлого ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_4 станом на 17.06.2017 року, підтверджено довідкою відділу реєстрації фізичних осіб виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (а.с.22)

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ПН № 675331, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, померла 18.08.2014 року, в м.Нефтеюганськ Ханти-Мансійського автономного округу–Югра, ОСОБА_2, про що складено запис акту про смерть № 482 комітетом ЗАЦС адміністрації міста Нефтеюганська Ханти-Мансійського автономного округу–Югри (а.с. 8)

Відповідно до ч.1 ст. 497 ЦПК України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про міжнародне приватне право», іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про міжнародне приватне право», підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом: якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч.1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до абзацу 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3, який помер 17.06.2017 року в м.Нефтеюганськ ОСОБА_11 Федерації, після смерті якого відкрилася спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_5 (колишня Леніна), що в м.Вільногірську Дніпропетровської області, позивач є спадкоємцем померлого за заповітом, інші спадкоємці відсутні, однак ОСОБА_1 пропустила строк на прийняття спадщини з поважних причин, оскільки проживає на території іншої держави, доглядала за малолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, оформляла закордонний паспорт для виїзду до України, позовні вимоги відповідачем визнано у повному обсязі, що не суперечить обставинам справи та закону, не порушує прав та законних інтересів інших осіб, тому позов у вказаній частині підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 слід визначити додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Разом з тим, вимоги позивача в частині встановлення додаткового строку на подання вказаної заяви до конкретного нотаріуса є надмірними, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст. 1269 ЦК України законом передбачено право спадкоємця подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу, яким може бути як нотаріус Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, так і інший нотаріус вказаного нотаріального округу, до якого може звернутися заявник у встановлений йому додатковий строк для подання вказаної заяви у разі відсутності з будь-яких причин обраного ним нотаріуса, тому в цій частині заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст. 1216, 1269,1270, 1272 ЦК України, 71, 77, 73 Закону України «Про міжнародне приватне право», керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 223, 247, 263- 265, 268, 274-279, 497 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини – задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_8, яка народилася у Республіці Білорусь, громадянка ОСОБА_11 Федерації, проживає за адресою: м.Нефтеюганськ, Ханти-Мансійського автономного округу-Югра, 9 мікрорайонАДРЕСА_6, ОСОБА_11 Федерація, і/н НОМЕР_1) додатковий строк в три місяці з моменту набрання даним рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась 17.06.2017 року після смерті спадкодавця - ОСОБА_3.

В решті вимог – відмовити.

Судові витрати у вигляді судового збору покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 квітня 2018 року.

Головуючий - суддя: А.А. Борцова